Ухвала КАС ВС № 240/20175/25

УХВАЛА 15 квітня 2026 року м. Київ справа № 240/20175/25 адміністративне провадження № К/990/16205/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Олендера І.Я., суддів: Гончарової І.А., Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобілгаз» на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2026 у справі №240/20175/25 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобілгаз» про стягнення податкової заборгованості, в с т а н о в и в: Головне управління ДПС у Житомирській області звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобілгаз» на користь держави в особі Головного управління ДПС у Житомирській області податкової заборгованості у розмірі 6940027,42грн, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 15.01.2026 задовольнив позов. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мобілгаз» оскаржило його в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.02.2025 апеляційну скаргу відповідача залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та визначив скаржнику строк тривалістю у п`ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків, шляхом надання до суду документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі. В цій же ухвалі суд роз`яснив скаржнику наслідки невиконання вимог ухвали, які є підставою для залишення апеляційної скарги без руху. На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Товариством з обмеженою відповідальністю «Мобілгаз» 19.02.2026 до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі, мотивоване незадовільним майновим станом відповідача. За відсутності підстав для відстрочення сплати судового збору, Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.02.2026 відмовив у задоволенні такого клопотання скаржника, продовживши останньому строк для усунення недоліків апеляційної скарги визначених ухвалою від 17.02.2026, на п`ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали. Копію ухвали суду від 20.02.2026, згідно довідки про доставку документа в електронному вигляді через систему «Електронний суд», скаржник отримав в електронному кабінеті 23.02.2026. Тобто останнім днем строку, що встановлений судом на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, був день із датою 02.03.2026. Натомість, у строк відведений судом в ухвалі від 20.02.2026, Товариством з обмеженою відповідальністю «Мобілгаз» не було усунуто недоліки апеляційної скарги, а саме не надано документ про сплату судового збору. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.03.2026 подану скаржником апеляційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 у справі №240/20175/25 повернув особі, яка її подала у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги, що слугували підставою для залишення цієї апеляційної скарги без руху (ненадання документа про сплату судового збору). Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю «Мобілгаз», через підсистему «Електронний суд» 10.04.2026 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2026 у справі №240/20175/25 про повернення апеляційної скарги та ухвалити в цій справі нову постанову, якою апеляційну скаргу відповідача на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 у справі №240/20175/25 задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції про задоволення позову. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що повертаючи апеляційну скаргу Сьомий апеляційний адміністративний суд порушив норми процесуального права, зокрема, норми, якими закріплено принцип на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. На переконання скаржника, спірна ухвала позбавляє Товариство з обмеженою відповідальністю «Мобілгаз» (відповідача у справі) можливості скористатися своїм процесуальним правом на відстоювання інтересів у відповідній судовій інстанції. Відповідач уважає, відсутність/недостатність бюджетних асигнувань є безумовною підставою для відстрочення спати судового збору за клопотанням і юридичної особи також. За змістом пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, або подана після закінчення строків, встановлених статтею 295 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частини друга, третя статті 298 КАС України). Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина п`ята статті 298 КАС України). Як встановлено судом апеляційної інстанції, на виконання вимог ухвали суду від 17.02.2026 про залишення апеляційної скарги без руху щодо надання документа про сплату судового збору, відповідачем на адресу суду було скеровано клопотання, в якому останній, посилаючись на неможливість сплати судового збору, просив відстрочити проведення такої сплати за подання апеляційної скарги у цій справі. За відсутності підстав для відстрочення сплати судового збору, Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.02.2026 відмовив у задоволенні такого клопотання скаржника, надавши останньому додатковий час для усунення недоліків апеляційної скарги, визначених ухвалою від 17.02.2026. Оскільки доказів на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі у строк визначений судом в ухвалі від 17.02.2026 про залишення апеляційної скарги без руху (з урахуванням ухвали від 20.02.2026) відповідачем до суду апеляційної інстанції надано не було, згідно відомостей Реєстру підтверджень оплат із Казначейства інформація про сплату відповідачем судового збору також відсутня, Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.03.2026 подану скаржником апеляційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 у справі №240/20175/25 повернув особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. За аналізом змісту статті 129 Конституції України та статті 8 КАС України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Як зазначено вище, у відповідності до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Тобто, законодавцем визначено максимально достатній строк для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги. Крім того, законодавчо закріплений обов`язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. При цьому, частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов`язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом. Одним із таких процесуальних обов`язків учасників справи є надання особою, яка подає апеляційну скаргу, документа про сплату судового збору (частина п`ята статті 296 КАС України), що також вказувалось і в ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху, для чого судом був встановлений строк, упродовж якого скаржнику необхідно було усунути зазначений недолік. Тобто, скаржник, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен був ще на стадії подання апеляційної скарги вжити заходів, спрямованих на виконання вимог закону щодо сплати судового збору, забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону й суду, зокрема, стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, та, як особа зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Статтею 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, відповідно до частини першої статті 77 КАС України повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку й розмірі. Водночас, дослідивши подане відповідачем клопотання, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 20.02.2026 дійшов висновку, що викладені в ньому доводи не відповідають вимогам, встановленим статтею 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір», та свідчать про відсутність підстав для його задоволення.. Враховуючи те, що Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.02.2026 (з урахуванням ухвали від 20.02.2026) надавав скаржнику достатній час для усунення недоліків поданої ним апеляційної скарги, натомість відповідачем у межах цього строку не було виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та не надано до суду документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність достатніх підстав для повернення такої апеляційної скарги особі, яка її подала. Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції дотримався норм статті 169, пункту 1 частини п`ятої статті 296, частини другої статті 298 КАС України, у зв`язку з чим касаційна скарга визнається необґрунтованою, що, у свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі. Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації скаржником права на апеляційне оскарження судового рішення також не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження за поданою у цій справі касаційною скаргою. Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 КАС України, Суд - у х в а л и в: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобілгаз» на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2026 у справі №240/20175/25 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобілгаз» про стягнення податкової заборгованості. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді І.Я. Олендер І.А. Гончарова В.П. Юрченко