Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/1935/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2026 рокуЛьвівСправа №300/1935/25 пров. №А/857/24831/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Курильця А.Р., Мікули О.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року (ухвалене головуючим суддею Микитюк Р.В. у м. Івано-Франківську) у справі № 300/1935/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31.01.2025 №091630004628 про відмову в переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, перевести з 27.01.2025 ОСОБА_1 , на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993, з урахуванням періодів роботи у митних органах України з 18.07.1994 по 01.05.2016 (по дату набрання чинності Закону України Про державну службу №889-VIII від 10.12.2015) до стажу державної служби, що дає право на пенсію згідно із Законом України Про державну службу №3723-ХІІ від 16.12.1993, а також довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця: посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років (станом на січень 2025), інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за грудень 2024), виданих Івано-Франківською митницею. В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що вона перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". 27.01.2025 позивачка звернулася із відповідною заявою про переведення пенсії з виду на вид (з пенсії за віком, згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком, згідно Закону України "Про державну службу"). Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 31.01.2025 №091630004628 відмовлено у переведенні на пенсію, оскільки період її роботи на митниці з 18.07.1994 по 01.05.2016 не можуть бути зараховані до стажу роботи, який дає право на пенсію державного службовця. Вважала дане рішення протиправним та просила його скасувати, а позовні вимоги задовольнити. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31.01.2025 №091630004628 про відмову в переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести ОСОБА_1 з 27.01.2025 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993, з урахуванням періодів роботи у митних органах України з 18.07.1994 по 01.05.2016 - до стажу державної служби, що дає право на пенсію згідно із Законом України Про державну службу №3723-ХІІ від 16.12.1993. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач. Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, суд приходить до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 25.04.2024 за № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV). Як слідує із записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.01.1979, ОСОБА_1 працювала, зокрема, на митниці на посадах: з 18.07.1994 - інспектора відділу платежів (запис №10); 07.06.1995 - прийняла присягу державного службовця; з 11.04.1997 - призначена на посаду старшого інспектора митниці (запис №11); 30.07.2001 - присвоєно персональне звання: радник митної служби 3 рангу (запис №14); 19.04.2004 - присвоєно спеціальне звання: інспектор митної служби ІІІ рангу (запис №15); 25.06.2005 - присвоєно спеціальне звання інспектор митної служби ІІ рангу (запис №16); 16.08.2006 - призначена на посаду головного інспектора сектору оформлення відділу платежів (запис № 17); 23.08.2006 - присвоєно спеціальне звання: радник митної служби ІІІ рангу (запис №18); 01.06.2007 - призначена на посаду начальника сектору оформлення ВМП (запис №19); 11.03.2009 - переведена на посаду головного інспектора відділу митних платежів (запис №20); 15.06.2010 - переведена на посаду головного інспектора відділу митного оформлення №1 (запис №21); 01.07.2010 - призначена на посаду начальника сектору оформлення та апеляцій відділу адміністрування митних платежів (запис №22); 23.01.2012 - переведена на посаду старшого інспектора митного посту Івано-Франківськ центральний (запис №23); 11.12.2012 - призначена на посаду головного інспектора митного посту Івано-Франківськ центральний (запис №24); 19.06.2013 - переведена на посаду головного інспектора сектору фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку Івано-Франківської митниці Міндоходів (запис №25); 17.07.2013 - переведена на посаду інспектора митного посту Івано-Франківськ центральний (запис №26); 17.07.2013 - присвоєно 12 ранг державного службовця (запис №27); 28.10.2013 - переведена на посаду державного інспектора митного посту Івано-Франківськ центральний (запис №28); 01.01.2014 - присвоєно спеціальне звання: радник податкової та митної служби ІІІ рангу (запис №29); 04.02.2014 - переведена на посаду державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного посту Івано-Франківськ центральний (запис №30); 14.04.2015 - переведена на посаду державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного посту Івано-Франківськ центральний Івано-Франківської митниці ДФС (запис №31); 01.03.2016 - переведена на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного посту Івано-Франківськ центральний, (запис №33); 11.10.2017 - переведена на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного посту Прикарпаття (запис №33); 08.12.2019 - призначена на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного посту Прикарпаття Галицької митниці Держмитслужби (запис № 35); 08.12.2019 - присвоєно 6 ранг державного службовця; 25.06.2020 - присвоєно спеціальне звання: радник митної служби ІІІ рангу (запис №37); 01.07.2021 - призначена на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного посту Прикарпаття Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (запис №39); 02.05.2022 - переведена на рівнозначну посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного посту Прикарпаття (запис №40); з 14.06.2024 - переведена на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного посту Прикарпаття (запис №41); Позивачка, 27.01.2025 звернулася із відповідною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській із заявою про перехід на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" (а.с.37 та зворотна сторона). Після реєстрації заяви та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно принципу екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 31.01.2025 №091630004628 відмовлено позивачці у переведенні пенсії з виду на вид. Відмова мотивована тим, що враховуючи норми пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII посади працівників митної служби, які є посадовими особами і мають спеціальне звання не належать до категорії посад, зазначених статтею 25 Закону №3723-XII від 16.12.1993. Враховуючи наведене, прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, у зв`язку з відсутністю законних підстав. Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивачка звернулася з даним позовом до суду. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Цими пунктами передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII. Пунктом 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 встановлено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Зокрема, п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. З наведеного видно, що після 01.05.2016 зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 569/350/17 (№ рішення в ЄДРСР 75082026), від 03.07.2018 у справі № 586/965/16-а (№ рішення в ЄДРСР 75082148) та від 10.07.2018 у справі № 591/6970/16-а (№ рішення в ЄДРСР 75227579). Підставою для відмови позивачу в переведенні на пенсію державного службовця стала відсутність у позивача стажу на посадах державної служби, необхідного для призначення пенсії відповідно до Закону № 3723-ХІІ. Щодо цього колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до пункту 8 Прикінцевих положень Закону № 899-VIII стаж державної служби за періоди роботи до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Аналізуючи наведені норми обчислення стажу державної служби за період роботи до 01.05.2016, до моменту вступу в дію Закону № 899-VIII, здійснюється відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №

283. Тобто, у цьому випадку необхідно керуватися Порядком №

283. Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у ст. 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів. Частиною 17 ст. 37 Закону України «Про державну службу»№ 3723-XII від 16.12.1993 регламентовано, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Спеціальним законом, що визначає статус працівників митної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Митний кодекс України. Стаття 154 Митного кодексу України 1991 року передбачала, що службовим особам митних органів України присвоюються персональні звання відповідно до займаних посад і стажу роботи. Статтею 430 Митного кодексу України 2002 року (який набрав чинності 01.01.2004 року) визначено, що пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України «Про державну службу». Пенсійне забезпечення працівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, які не є посадовими особами, здійснюється на загальних підставах відповідно до законодавства України про пенсійне забезпечення. Статтею 569 Митного кодексу України 2012 року встановлено, що працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у ст. 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями. Відповідно до ст. 588 Митного кодексу України 2012 року пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому, період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом. Частиною 2 ст. 588 Митного кодексу України 2012 року визначено, що пенсійне забезпечення працівників митних органів, які не є посадовими особами, здійснюється на підставах та у порядку, встановлених законом. З наведеного видно, що період роботи (служби) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до записів трудової книжки позивачка з 18.07.1994 по теперішній час працює на посадах державної служби в органах митного контролю з присвоєнням спеціальних звань посадової особи митної служби, 07.06.1995 прийняв присягу державного службовця. Отже, законодавство, яке діяло в період роботи (служби) позивача, та яке діє дотепер, визначено, що посадові особи державної митної служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ. Вказане підтверджується також положенням п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про державну службу» №889-VIII, згідно з яким до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання. Постановою Кабінету Міністрів України № 306 від 20.04.2016 «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями» (далі - Постанова № 306) затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10. Наведені норми підтверджують, що посадові особи митного органу, віднесені до державних службовців за певними особливостями, тобто з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців. Відтак, спеціальні звання посадових осіб митних органів - прирівнюються до рангів державного службовця, визначених Постановою №

306. Отже, посадові особи митних органів, яким присвоєно спеціальні звання є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про Державну службу». За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що позивач має право на призначення пенсії по віку відповідно до пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, оскільки вона має стаж на посаді державної служби понад 20 років; досягнула віку, визначеного законом та має відповідний страховий стаж. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційні скарги належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційних скарг не спростовують рішення суду першої інстанції. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року у справі № 300/1935/25 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді А. Р. Курилець О. І. Мікула