Постанова 4803 № 212/8461/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3341/26 Справа № 212/8461/25 Суддя у 1-й інстанції - Зімін М. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2026 року м. Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бондар Я.М., суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О., секретар судового засідання Лідовська А.А., сторони: позивач ОСОБА_1 , відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»на додаткове рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 04 грудня 2025 року, ухвалене суддею Зіміним М.В. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, повне судове рішення складено 04 грудня 2025 року, ВСТАНОВИВ У липні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Співак В.А., звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп»), треті особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа Олександр Володимирович, про визнання виконавчого напису таки, що не підлягає виконанню. Рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 18 листопада 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконню, задоволено. Визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Ю.О., зареєстрований в реєстрі під №1283 від 23 червня 2021 року, про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 1 226 641,07 грн. на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на користь держави судовий збір в розмірі 968,96 грн. 24 листопада 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Співак В.А., звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 46 000,00 грн. Додатковим рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 04 грудня 2025 року заява позивача про ухвалення додаткового рішення задоволена. Стягнуто з ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі 17 000,00 грн. В задоволенні решти вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», просить скасувати додаткове рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 04 грудня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір стягнених з ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» судових витрат з 17 000,00 грн. до 10 000 грн. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що дана справа не є складною, тому розмір витрат на правничу допомогу, заявлений до відшкодування за рахунок відповідача є завищеним та неспівмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт. Відзив на апеляційну скаргу не наданий. В судове засідання апеляційного суду учасники судового розгляду не з`явились, повідомлялись про час та місце розгляду справи. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених вимог за наявними у справі матеріалами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає вищевказаним вимогам закону. Задовольняючи частково заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Співак В.А., суд першої інстанції, керуючись нормами статей 133, 137 ЦПК України та враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності вчинення відповідних дій адвокатом, значимості таких дій у справі, дійшов висновку про покладення на відповідача ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» обов`язку з відшкодування позивачу ОСОБА_1 судових витрат, понесених з надання професійної правничої допомоги, у розмірі 17 000,00 грн., у зв`язку з чим частково задовольнив заяву про ухвалення додаткового рішення. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Конституцією України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. (ст. 59). Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). Відповідно ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України). При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших обставин. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц. Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суду надано: договір про надання професійної арвничої допомоги №10/06/25-1 від 10.06.2025 року; додаткову угоду договір про надання професійної арвничої допомоги №10/06/25-1 від 10.06.2025 року, акт виконаних робіт № на загальну суму 46 00,00 грн. від 19.11.2025 року, копію рахунку №19-11/25 від 19.11.2025 року. (а.с. 212-217 т. 1) З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності підготовки процесуальних документів та значимості таких дій у справі виходячи з її конкретних обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визначення розміру належних до відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 17 000,00 грн., оскільки такий розмір у повній мірі відповідає критеріям розумності, співмірності та справедливості, а тому колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про необґрунтованість висновку суду першої інстанціх в цій частині. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування або зміни за доводами апеляційної скарги немає. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» залишити без задоволення. Додаткове рішення Покровського районного районного суду від 04 жовтня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 14 квітня 2026 року. Головуючий: Судді: