Ухвала КГС ВС № 910/2982/25

УХВАЛА 08 квітня 2026 року м. Київ cправа № 910/2982/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Рогач Л. І. - головуюча, Мачульський Г. М., Могил С. К., за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П., представників учасників справи: відповідача-1 - Руденко К. М., відповідача-2 - Заруцької І. В., третьої особи - Жукова Д. О., Фролкова В. А., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" про відмову від позову у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" до 1) Фонду державного майна України, 2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державне підприємство "Рихальське", про визнання незаконними та скасування наказів в частині включення до переліку об`єктів приватизації. ВСТАНОВИВ:

1. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" (далі - позивач, скаржник, СТОВ "Батьківщина") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України (далі - відповідач-1, ФДМУ) та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (далі - відповідач-2, Відділення ФДМУ) про (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) визнання незаконними та скасування наказів в частині включення до переліку об`єктів приватизації.

2. Господарський суд міста Києва рішенням від 24.06.2025 позов задовольнив; визнав незаконним та скасував наказ ФДМУ від 10.02.2025 № 209 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації" (зі змінами), у частині включення до переліку об`єктів приватизації, що підлягають приватизації, єдиного майнового комплексу ДП "Рихальське"; визнав незаконним та скасував наказ Відділення ФДМУ від 20.02.2025 № 57 "Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Рихальське", в частині включення до переліку об`єктів приватизації, що підлягають приватизації, єдиного майнового комплексу ДП "Рихальське".

3. Північний апеляційний господарський суд постановою від 17.12.2025 скасував рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

4. СТОВ "Батьківщина" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2025, в якій просило оскаржувану постанову скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 залишити в силі.

5. Верховний Суд ухвалою від 20.01.2026 відкрив касаційне провадження у цій справі та призначив касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11.02.2026; ухвалою від 11.02.2026 оголошена перерва до 11.03.2026, ухвалою від 11.03.2026 оголошена перерва до 08.04.2026. 6. 07.04.2026 СТОВ "Батьківщина" через систему "Електронний суд" подало до Верховного Суду заяву про відмову від позову у справі № 910/2982/25 (за підписом директора Ковальчук Алли Миколаївни) та підписану електронним цифровим підписом заявника, в якій просить: - прийняти та задовольнити заяву СТОВ "Батьківщина" про відмову від позову у справі № 910/2982/25; - визнати нечинними рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2025 у справі № 910/2982/25; - провадження у справі № 910/2982/25 закрити.

7. У заяві зазначило, що заявнику відомо та він обізнаний про правові наслідки прийняття відмови позивача від позову та закриття провадження у справі, передбачені статтею 231 ГПК України.

8. У засіданні суду 08.04.2026 представник Відділення ФДМУ Заруцька І. В. не заперечувала проти задоволення заяви позивача про відмову від позову у цій справі; повідомила про обізнаність із правовими наслідками відмови позивача від позову; у вирішенні питання розгляду заяви позивача поклалася на розсуд суду.

9. Представник ДП "Рихальське" Жуков Д. О. зазначив, що на його думку подана позивачем заява про відмову від позову є зловживанням процесуальними правами. Мотивує посиланням на зміст заяви позивача, зокрема, що позивач вважає подальший розгляд позову у цій справі передчасним з огляду на звернення працівників ДП "Рихальське" до іншого суду з позовами з тим же предметом позову та до тих же відповідачів (як і в цій справі).

10. Позицію представника ДП "Рихальське" підтримала представник ФДМУ Руденко К. М.; інший представник ДП "Рихальське" Фролков В. А. зазначив про можливо часткове підтримання позиції представника ДП "Рихальське", проте на противагу вказаному погодився із наявністю у позивача імперативного права відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зокрема у суді касаційної інстанції.

11. Дослідивши заяву СТОВ "Батьківщина" про відмову від позову, Верховний Суд зазначає таке.

12. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог).

13. Відповідно до статті 307 ГПК України у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав касаційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.

14. Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

15. Колегія суддів зазначає, що відмова від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу. Відмова позивача від позову є формою реалізації диспозитивності господарського судочинства.

16. Згідно зі статтею 14 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, який полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Складовою зазначеного принципу є можливість суб`єкта відмовитися від свого права чи інтересу. Тобто, право особи на звернення до суду з позовом рівною мірою стосується й права такої особи на відмову від такого позову або частини позовних вимог та є формою реалізації одного із принципів господарського судочинства.

17. Отже, право позивача на відмову від позову на будь-якій стадії провадження у справі, у тому числі у судах апеляційної та касаційної інстанцій, гарантується, тому позивач наділений правом відмовитися від позову, зокрема, в суді касаційної інстанції, і така заява повинна відповідати вимогами статті 191 ГПК України.

18. У свою чергу, підставами для відмови судом у задоволенні заяви про відмову від позову є: 1) обмеження представника відповідної сторони у повноваженнях на вчинення процесуальної дії (відмови від позову); 2) відмова позивача від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, суперечить інтересам особи, яку він представляє. Схожий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 925/2151/14, від 08.10.2020 у справі № 910/5084/16.

19. Судом встановлено, що подана заява про відмову від позову підписана директором СТОВ "Батьківщина" Ковальчук Аллою Миколаївною, повноваження якої не обмежені та підтверджені матеріалами справи, а також доданими до заяви документами (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого Ковальчук Алла Миколаївна є керівником СТОВ "Батьківщина").

20. За змістом заяви заявнику відомо та він обізнаний про правові наслідки прийняття відмови позивача від позову та закриття провадження у справі, передбачені статтею 231 ГПК України, згідно з якою повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у справі у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

21. Від представника СТОВ "Батьківщина" Карпенко В. К. через систему "Електронний суд" надійшла заява щодо розгляду справи 08.04.2026 без участі представника.

22. Стосовно використання свого процесуального права на відмову від позову заявник пояснив, що з огляду на залишення без розгляду касаційних скарг працівників ДП "Рихальське" та неможливість одночасного розгляду їх вимог, втілених у окремих позовах, разом з вимогами СТОВ "Батьківщина", подальший розгляд позову у цій справі може бути передчасним.

23. З огляду на нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, а також враховуючи, що заява про відмову від позову підписана та подана уповноваженим представником позивача, а саме директором СТОВ "Батьківщина" Ковальчук Аллою Миколаївною, ця відмова від позову є формою реалізації принципу диспозитивності господарського судочинства, передбаченого статтею 14 ГПК України, а підстави вважати цю процесуальну дію проявом зловживання правом у наведених обставинах відсутні, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви СТОВ "Батьківщина" про відмову від позову у цій справі.

24. Відповідно до частини третьої статті 191 ГПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

25. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

26. Пунктом 6 частини першої статті 308 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.

27. Ураховуючи положення пункту 4 частини першої статті 231, пункту 6 частини першої статті 308 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі № 910/2982/25 у зв`язку з відмовою позивача від позову та прийняттям цієї відмови судом та визнання нечинними рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2025 у цій справі. Керуючись статтями 191, 231, 234, 235, 307, 308 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" про відмову від позову у справі № 910/2982/25 задовольнити.

2. Прийняти відмову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" від позову у справі № 910/2982/25.

3. Визнати нечинними рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2025 у справі № 910/2982/25.

4. Провадження у справі № 910/2982/25 закрити. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Головуюча Л. Рогач Судді Г. Мачульський С. Могил