Постанова Полтавський апеляційний суд № 554/8327/25

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/8327/25 Номер провадження 22-ц/814/693/26Головуючий у 1-й інстанції Материнко М. О. Доповідач ап. інст. Триголов В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 квітня 2026 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючий суддя: Триголов В.М. Судді: Дорош А.І., Лобов О.А. Секретар:Горбун К.О. Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 14 серпня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області як правонаступника ліквідованого Управління Пенсійного фонду України в Автозаводському районі м. Кременчук Полтавської області про стягнення в порядку спадкування пенсійних виплат, - в с т а н о в и в : Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області як правонаступника ліквідованого Управління Пенсійного фонду України в Автозаводському районі м.Кременчук Полтавської області в якому просила суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ЄДРПОУ 13967927, зареєстрованого за адресою: 36000, Україна, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Гоголя, будинок, 34) виплатити в порядку спадкування за законом неотримані за життя чоловіка пенсійні виплати згідно постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29.07.2010 року, у справі №2а-582/2010 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) у сумі - 279 476, 65 грн. та стягнути з відповідача судовий збір. В обґрунтування позову вказала, що постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29.07.2010 року, у справі №2а-582/2010, адміністративний позов мого покійного чоловіка ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області задоволено частково, а саме: « - зобов`язано Управління Пенсійного фонду Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області здійснити ОСОБА_2 з 01 січня 2005 року по 20 березня 2005 року перерахунок пенсії з інвалідності відповідно до ст. 50, п. 4 ст. 54, п.3 ст. 67, ст. 71 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції від 09 липня 2007 року із розрахунку 6 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб та додаткової пенсії виходячи з розміру 50 % мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб;- зобов`язано Управління Пенсійного фонду Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області здійснити ОСОБА_2 з 20 березня 2005 року перерахунок пенсії з інвалідності відповідно до ст. 50, п. 4 ст. 54, п. 3 ст. 67, ст. 71 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції від 09 липня 2007 року із розрахунку 8 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб та додаткової пенсії виходячи з розміру 75% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб». Копія постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29.07.2010 року, у справі №2а-582/2010 додається. В подальшому, 11.10.2011 року Автозаводським районним судом м. Кременчука було видано виконавчий лист, який було пред`явлено до виконання до Головного управління юстиції у Полтавській області, до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби. За наслідком чого було відкрито виконавче провадження №32926219 від 08.06.2012 року головним державним виконавцем Солодовником Володимиром Миколайовичем. 10.12.2014 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Пецяк Л.В. винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження з мотивів перерахунку пенсії Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області, ОСОБА_2 згідно рішення суду, на підставі розпорядження про перерахунок пенсії №150976 від 25.03.2013 р. Нарахована сума згідно зазначеного розпорядження становить 279 476, 65 гривень, однак, вищевказану суму за життя ОСОБА_2 не отримав. ОСОБА_1 , є дружною покійного чоловіка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дані факти підтверджуються свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 07.09.2017 р. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 07.09.2017 року та позивачка - ОСОБА_1 прийняла спадщину після померлого чоловіка, про що свідчить довідка «Щодо кола спадкоємців» видана заступником завідувача Першої Кременчуцької державної нотаріальною контори Наталією РЕЗНІЧЕНКО. 12 травня 2025 року державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальною контори, як єдиному спадкоємцю, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , дружині ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину на недоотриману пенсію в загальній сумі 279 476 грн. 65 коп. Рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 14 серпня 2025 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області як правонаступника ліквідованого Управління Пенсійного фонду України в Автозаводському районі м.Кременчук Полтавської області про стягнення в порядку спадкування пенсійних виплат- задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити в порядку спадкування за законом неотримані за життя чоловіка ОСОБА_2 пенсійні виплати згідно постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29.07.2010 року, у справі №2а-582/2010 на користь ОСОБА_1 у сумі - 279 476, 65 грн. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2794 грн. 77 коп. Непогодивштсь із вказаним рішення його в апеляційному порядку оскаржив відповідач ГУ ПФУ в Прлтавській області. Скарга мотивована тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права , без урахування законодавства що регулює здійснення відповідних виплат. Так, згідно Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440 «Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою» погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області розглянута заява та прийнято рішення № 916040150976 від 20.05.2025 про відмову у виплаті недоотриманої пенсії, оскільки на виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчук від 29.07.2010р. по справі №2а-582/2010 ОСОБА_2 було здійснено нарахування заборгованості за період з 01.01.2005р. по 31.10.2011 в сумі 279476,65грн. Питання виплати коштів за судовим рішенням знаходиться поза прямою компетенцією органів Пенсійного фонду України. Разом з тим зазначено, що питання виплати коштів, обчислених за рішенням суду, необхідно вирішувати через органи Державної виконавчої служби та Казначейство. Дане відмовне рішення не скасоване та позивачем не оскаржується. Скаржник зауважує, що кошти нараховані на виконання рішень суду за життя пенсіонера можливо отримати спадкоємцю у разі заміни сторони виконавчого провадження. Дане право передбачено ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України виконання постанови Отже, кошти в сумі 279476,65 грн., які нараховані на підставі постанови Автозаводського районного суду м. Кременчук від 29.07.2010р. по справі №2a-582/2010 може отримати позивач у разі заміни сторони виконавчого провадження та за зверненням до Казначейства через органи Державної виконавчої служби. Зважаючи на викладене апелянт просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 14 серпня 2025 року , та по становити нове про відмову в задовленні позовних вимог ОСОБА_1 . У справі встановлено , що постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29.07.2010 року, у справі №2а-582/2010, адміністративний позов мого покійного чоловіка ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області задоволено частково, а саме « - зобов`язано Управління Пенсійного фонду Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області здійснити ОСОБА_2 з 01 січня 2005 року по 20 березня 2005 року перерахунок пенсії з інвалідності відповідно до ст. 50, п. 4 ст. 54, п.3 ст. 67, ст. 71 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції від 09 липня 2007 року із розрахунку 6 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб та додаткової пенсії виходячи з розміру 50 % мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб;- зобов`язано Управління Пенсійного фонду Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області здійснити ОСОБА_2 з 20 березня 2005 року перерахунок пенсії з інвалідності відповідно до ст. 50, п. 4 ст. 54, п. 3 ст. 67, ст. 71 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції від 09 липня 2007 року із розрахунку 8 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб та додаткової пенсії виходячи з розміру 75% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб». 11.10.2011 року Автозаводським районним судом м. Кременчука було видано виконавчий лист, який було пред`явлено до виконання до Головного управління юстиції у Полтавській області, до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби. За наслідком чого було відкрито виконавче провадження №32926219 від 08.06.2012 року головним державним виконавцем Солодовником Володимиром Миколайовичем. 10.12.2014 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Пецяк Л.В. винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження з мотивів перерахунку пенсії Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області, ОСОБА_2 згідно рішення суду, на підставі розпорядження про перерахунок пенсії №150976 від 25.03.2013 р. Нарахована сума згідно зазначеного розпорядження становить 279 476, 65 гривень. ОСОБА_1 , є дружною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 07.09.2017 року. ОСОБА_1 прийняла спадщину після померлого чоловіка, про що свідчить довідка «Щодо кола спадкоємців» видана заступником завідувача Першої Кременчуцької державної нотаріальною контори Наталією РЕЗНІЧЕНКО. 12 травня 2025 року державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальною контори, як єдиному спадкоємцю, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , дружині ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину на недоотриману пенсію в загальній сумі 279 476 грн. 65 коп. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Статтею 1227 ЦК України визначено, що суми пенсії, які належали спадкодавцеві, але не були ним отримані за життя, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Зазначена стаття регулює питання спадкування сум соціальних виплат, право на одержання яких виникло у спадкодавця за життя, але не було ним реалізоване. За своєю правовою природою право на одержання заробітної плати, пенсії та інших подібних виплат є суворо особистим, оскільки виникає у чітко визначеної особи і має на меті саме її матеріальне забезпечення. Тому зі смертю одержувача цих коштів правовідносини щодо їх сплати, безумовно, припиняються. Таким чином, у даній статті визначається подальша доля тільки тих платежів, право на які виникло за життя спадкодавця. Відповідно до статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Статтею 52 цього Закону передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій статті 52 цього Закону, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Зміст частини 3 статті 52 цього Закону також узгоджується зі змістом статті 1277 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Положення частин 2, 3 статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини 1 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину. Згідно з частиною 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06 липня 2020 року по справі №750/8819/19 та від 23 вересня 2020 року по справі №428/6685/19. Представником відповідача не заперечується, що позивач є єдиним спадкоємцем за після померлого чоловіка ОСОБА_2 . Відтак, прийнявши спадщину в установленому законом порядку, позивач як спадкоємець набув право на все майно, яке належало спадкодавцеві на час смерті, а тому відповідно до статті 1227 ЦК України ОСОБА_1 має право на отримання неодержаної за життя її чловіком перерахованої пенсії. Таку ж правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі №220/30/21, від 23 лютого 2022 року у справі №428/10113/20. Оскільки ОСОБА_2 за життя не отримав нараховане підвищення до пенсії, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач як спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_2 набув право на отримання нарахованої пенсії з інвалідності. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач успадкував право на належні спадкодавцю суми пенсії на підставі ст. 1227 ЦК України у тому розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті. Судом правильно встановлено, що право позивача на отримання недоотриманої пенсії після смерті чоловіка відповідачем порушено і підлягає судовому захисту, оскільки у позивача відсутня інша можливість захистити порушене право. Позивач, як спадкоємець за законом, який прийняв спадщину, має право на спадкове майно, тобто пенсію свого чоловіка відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а дії відповідача щодо невиплати перерахованої пенсії відповідно до постанови Автозаводського районного суду м.Кременчука від 29.07.2010 у справі № 2а-585/2010 порушують право позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна. Щодо аргументів апеляційної скарги з приводу можливості ОСОБА_1 реалізувати своє право на спадщину шляхом заміни сторони виконавчого провадження та звернення до Казначейства через органи Державної виконавчої служби. У постанові від 15.03.2021 у справі № 243/5743/19 Верховний Суд прийшов до висновку, що якщо спадкоємець вважає кошти нараховані, але не отримані померлим пенсіонером частиною спадку та бажає їх успадкувати, має звертатись до суду з позовом до боржника у порядку цивільного судочинства шляхом пред`явлення позову про стягнення коштів. Позовні вимоги не стосуються оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання особою пенсійних виплат. Позивач мотивувала позовну заяву порушенням приписів цивільного законодавства та права власності на успадковані кошти. Предметом позовних вимог є зобов`язання відповідача виплатити позивачу нараховані, але не отримані спадкодавцем за життя суми пенсії, що ввійшли до складу спадщини. Вказані вимоги є майновими. Тому спір слід розглядати за правилами цивільного судочинства. Вказані висновки відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц, від 3 квітня 2019 року у справі №808/1346/18, від 26 червня 2019 року у справі № 284/252/17 та від 04 вересня 2019 року у справі №750/7865/18. Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно частин 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. Згідно ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Норми КАС України передбачають заміну сторони у виконавчому провадженні у разі наявності виконавчого провадження. У справі не встановлено, що ОСОБА_2 був стягувачем, а ГУ ПФУ в Полтавській області - боржником у відкритому станом на вересень 2017 року виконавчому провадженні, а тому посилання апелянта на відповідний спосіб захисту в порядку адміністративного судочинства є неприйнятними. У постанові від 27.11.2019 року у справі № 2-а/1741/2009 Верховний Суд прийшов до висновку, що захист прав спадкоємців на отримання призначених, але не отриманих спадкодавцем пенсії, повинен відбуватися шляхом звернення з позовом до органу Пенсійного фонду в порядку цивільного судочинства, а не шляхом заміни сторони у виконавчому провадженні, яке закінчено. Тож, наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог є законними і обгрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону. Наведене свідчить, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦІК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 14 серпня 2025 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Головуючий суддя: В.М. Триголов Судді: А.І. Дорош О.А. Лобов