Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/13159/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/13159/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Сало Павло Ігорович Суддя-доповідач - Моніч Б.С. 13 квітня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Моніча Б.С. суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати песії із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, бездіяльність щодо непроведення індексації та зобов`язання вчинити відповідні дії. Позовні вимоги обґрунтовуються протиправністю дій відповідача щодо застосування при нарахуванні та виплаті пенсії позивачу з 01.03.2025 коефіцієнтів зменшення пенсії, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану". Також позивач вважає протиправною бездіяльністю відповідача щодо непроведення виплати пенсії з 15.03.2025, з урахуванням індексації з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 згідно з постановами Кабінету міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та від 25.02.2025 № 209 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", без обмеження пенсії максимальним розміром у 1500 грн. ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.02.2026 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо застосування при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 коефіцієнтів зменшення пенсії, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виплачувати ОСОБА_1 з 01.03.2025 пенсію без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", та без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат. В решті позовних вимог відмовлено. ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ Позивач з січня 1999 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ІІІ група, інвалід з числа учасників ліквідації аварії на ЧАЕС (1 категорія), а починаючи з 01.03.2023, у зв`язку з вимушеним переміщенням з м. Маріуполя, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 . Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі № 120/6213/24 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 з 20.03.2024. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 21.03.2024 перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром у відповідності до вимог рішення КСУ від 20.03.2024 у справі № 3-123/2023 (229/23), з урахуванням проведених виплат. На виконання вказаного рішення, яке було залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2025, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", без обмеження максимальним розміром та відповідно до висновків рішення КСУ від 20.03.2024 у справі № 3-123/2023 (229/23). Так, розрахунок пенсії позивача з 21.03.2024 з урахуванням середньомісячного заробітку 87983,86 грн наступний: 35193,54 грн розмір пенсії обчислений від середнього заробітку (87983,86 грн х 40 % відсоток втрати працездатності); 50,00 грн цільова допомога особам з інвалідністю внаслідок війни III групи; 284,70 грн додаткова пенсія інвалідам ІІІ групи з числа ліквідаторів ЧАЕС відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 112; 708,30 грн підвищення особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи (1 кат) (30% від 2361 грн); - 3865,05 грн обмеження в індексації з 01.03.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168; - 1094,85 грн обмеження в індексації з 01.03.2024, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 185; Розмір пенсії з 21.03.2024 31276,64 грн. Крім того, з 01.03.2025 проведено перерахунок пенсії позивача на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 "Про індексацію пенсій і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", якою установлено, що з 01.03.2025 перерахунок пенсії згідно з Порядком № 124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховує обчислення пенсі, у розмірі 1,115. З огляду на це, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії позивача склав: 8913,83 грн х 11,00559 = 98101,96 грн. Відтак розрахунок пенсії позивача з 01.03.2025 наступний: 39240,78 грн розмір пенсії обчислений від середнього заробітку (98101,96 грн x 40%); 50,00 грн цільова допомога особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи; 284,70 грн додаткова пенсія інвалідам 3 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС відповідно до п. 5 Постанови № 112; 708,30 грн підвищення особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи (1 кат) (30% від 2361 грн); - 3865,05 грн обмеження в індексації з 01.03.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168; 1094,85 грн обмеження в індексації з 01.03.2024, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 185; 2547,24 грн обмеження в індексації з 01.03.2025, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 209; Розмір пенсії з надбавками 32776, 64 грн. На звернення позивача від 05.08.2025, листом від 27.08.2025 відповідач повідомив, що порядок обчислення пенсії відповідає вимогам чинного законодавства. Також, згідно з наявними у справі розрахунками пенсії позивача станом на 01.03.2025, починаючи з 01.03.2025 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану". Вважаючи протиправними дії пенсійного органу, позивач звернувся до суду з цим позовом. IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Суд першої інстанції дійшов висновку, що на виконання постанов КМУ позивачу підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, в межах граничної суми збільшення, а саме на 1500,00 грн, у зв`язку із чим відсутні правові підстави вважати такі дії відповідача неправомірними, оскільки індексація пенсії позивача проведена з дотриманням вимог чинного законодавства. Щодо застосування при нарахуванні та виплаті пенсії позивачу з 01.03.2025 коефіцієнтів зменшення пенсії, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", то суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач протиправно виплачує позивачу пенсію з обмеженням її максимальним розміром та із застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, встановлених Постановою № 1 від 03.01.2025. V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач, посилаючись на норми матеріального та процесуального права, оскаржив його в апеляційному порядку з вимогою скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням проведених виплат. Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України). Так, пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо. Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Отже, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом № 64/2022, не обмежені конституційні права і свободи людини і громадянина, які встановлені статтею 46 Конституції України. Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII) спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру. Згідно із статтею 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Відповідно до частини першої статті 54 Закону № 796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою. Статтею 46 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік установлено, у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані), зокрема, відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Так, на виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 03.01.2025 № 1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану, пунктом 1 якої визначено Установити, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення: до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1. Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Водночас пунктом 3 вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України установлено, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб. Таким чином, Законом України Про Державний бюджет України на 2025 рік та постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану установлено додаткові підстави для обмеження шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених на підставі Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. У рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та від 30.11.2010 № 22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони. В абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 № 10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України. Відтак, у разі суперечності між правовими нормами Закону України "Про Державний бюджет України" та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України. Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України " при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод". Конституційний Суд України зауважує, що "положення частини третьої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності" ( абзац десятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 22 травня 2018 року № 5-р/2018). Таким чином, оскільки Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" спеціальним законом і Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, шляхом застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" і постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану. У постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що застосування при перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанови Кабінету Міністрів України, якою змінюються умови та/чи норми пенсійного забезпечення, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану, є протиправним, тому відповідач зобов`язаний виплачувати позивачу пенсію без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з дослідженням усіх основних питань, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається. VII. ВИСНОВКИ СУДУ З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено. Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Моніч Б.С. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.