LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд440/875/24

від 14.04.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 у справі № 440/875/24 залишити без змін.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2026 р. Справа № 440/875/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2025, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, м. Полтава, повний текст складено 08.08.25 у справі № 440/875/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі за текстом також відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про застосування фінансових санкцій №0088580903 від 03 жовтня 2023 року. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року позов залишено без задоволення. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з висновками, які не відповідають обставинам справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що під час ухвалення рішення суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що факт продажу сигарет неповнолітній особі є недоведеним, відповідачем відповідних доказів, зокрема, касових чеків, до матеріалів справи не надано; підстави для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій в матеріалах справи відсутні (ні акту перевірки, ні результатів перевірки, ні матеріалів правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального відповідачем не надано). За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Уважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, та громадських формувань станом на 23.01.2024 ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець, реєстраційний номер: 24840000000002097, дата реєстрації 24.03.2014. 29.05.2023 працівниками ЮП СП Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №93084 за частиною другою статті 156 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КупАП) відносно гр. ОСОБА_2 . Відповідно до зазначеного протоколу 29.05.2023 близько 13:00 год. гр. ОСОБА_2 , знаходячись на робочому місці, здійснила продаж сигарет неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме сигарети «Kent crystal» в магазині ФОП ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 . Згідно з постановою по справі про накладення адміністративного стягнення №1 від 09.06.2023 адміністративна комісія при Виконавчому комітеті Борозенської сільської ради розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи відповідно до ч. 2 ст. 156 КУпАП у відношенні до гр. ОСОБА_2 та постановила визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КУпАП, та накласти штраф у розмірі чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті становить 6800,00 грн. 15.08.2023 Головним управлінням Національної поліції в Херсонській області Бериславським районним відділом поліції направлено лист разом із матеріалами справи до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономні Республіці Крим та м. Севастополь, згідно з яким Головне управління національної поліції в Херсонській області Бериславського районного відділу поліції просило вирішити питання про застосування відповідних заходів реагування до ФОП, штрафні санкції, передбачені законодавством. Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополь вказані матеріали було перенаправлено до Головного управління ДПС у Полтавській області відповідно до Наказу ДПС України від 28.03.2022 за №173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС», яким виконання певних повноважень Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі закріплено за Головним управлінням ДПС у Полтавській області. До складу матеріалів увійшли копії: - постанови про накладення адміністративного стягнення, винесеної адміністративною комісією при виконавчому комітеті Борозенської сільської ради №1 від 09.06.2023 року, згідно з якою гр. ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КУпАП, та накладено штраф у розмірі чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті становить 6800,00 грн; - протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 930484 від 29.05.2023, складеного відносно ОСОБА_2 ; - рапорту помічника чергового Бориславського РВП ГУНП в Херсонській області Коноваленка Ю.В. від 29.05.2024; - письмових пояснень ОСОБА_2 від 29.05.2024, в яких вона зазначила, що перебувала на робочому місці в магазині ФОП « ОСОБА_4 » по АДРЕСА_1 , їй зателефонувала сусідка та попросила пачку цигарок, на що ОСОБА_2 відповіла, що цигарок вона не продає, в той час дістала з сумки свою власну пачку цигарок та передала доньці сусідки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - письмових пояснень ОСОБА_3 від 29.05.2024, в яких вона зазначила, що 29.05.2023 близько 13:00 год зайшла до магазину та попросила продавчиню продати пачку сигарет, на вказане прохання продавчиня без будь - яких вагань, продала сигарети «Kent Crystal», не запитавши будь - яких документів, що посвідчують особу, вказані пояснення складено в присутності матері неповнолітньої особи, про що у вказаних поясненнях зроблено запис; - рапорту старшого інспектора з ЮП СП Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області від 29.05.2023. На підставі адміністративних матеріалів, що надійшли, Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 03.10.2023 №00885880903, яким застосовано до позивача фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 23800,00 грн за порушення вимог: 1) ст. 15-3 Закону України від 19.12.1995 за №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (зі змінами та доповненнями): - забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згорання, особам які не досягли 18 років; 2) ч. 23 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 за №481/95-ВР: - роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання ( у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на роздрібну торгівлю. Рішення про застосування фінансових санкцій від 03.10.2023 за №0088580903 було направлено на поштову адресу ФОП ОСОБА_1 24.10.2023 представник позивача звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на рішення Головного управління Державної податкової служби України в Полтавській області про застосування фінансових санкції №0088580903 від 03.10.2023, в якій просив його скасувати. Рішенням Державної податкової служби України №37477/6/99-00-06-03-02-06 від 20.12.2023 скаргу залишено без задоволення. Скориставшись правом на оскарження рішення Головного управління ДПС у Полтавській області про застосування фінансових санкцій №0088580903 від 03 жовтня 2023 року у судовому порядку, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, оцінивши наявні у справі докази, дійшов висновку, що оскаржуване рішення Головного управління ДПС у Полтавській області про застосування фінансових санкцій №0088580903 від 03 жовтня 2023 року винесене з дотриманням приписів чинного законодавства. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи та виходить з такого. Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України, визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №481/95-ВР від 19 грудня 1995 року /надалі - Закон №481/95-ВР/. Відповідно до частини двадцять третьої статті 15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 15-3 Закону № 481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особам, які не досягли 18 років. Частиною десятою статті 15-3 Закону № 481/95-ВР визначено, що сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби. Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Згідно з частиною другою цієї статті до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема: оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень; порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень. Частиною четвертою цієї статті встановлено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України. Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" затверджений постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02 червня 2003 року /надалі Порядок №790/. Пунктом 2 зазначеного Порядку визначено, що фінансові санкції застосовуються за порушення, передбачені статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального". Згідно з пунктом 3 Порядку №790 до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом. Відповідно до пункту 5 Порядку №790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: - акт перевірки додержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; - результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; - матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального. Згідно з пунктом 6 Порядку №790 рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним (ДПС та її територіальні органи), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Держстату, Держпродспоживслужби відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством. Порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції. Отже, підставою для прийняття податковим органом рішення про застосування фінансових санкцій на підставі статті 17 Закону №481/95-ВР, окрім акта перевірки, є також матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади. За матеріалами справи оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій від 03 жовтня 2023 року №008858090 прийняте на підставі протоколу про адміністративне правопорушення Бериславського районного відділу поліції ГУ НП в Херсонській області серії ВАБ № 930484 від 29.05.2023 та інших матеріалів, одержаних податковим органом від правоохоронного органу, Бериславського районного відділу поліції ГУ НП в Херсонській області, що є належною підставою для прийняття цих рішень відповідно до пункту 5 Порядку №

790. Зазначене вище правопорушення мало місце у закладі торгівлі, який перебуває у власності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , та вчинене працівником, що перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 . Так, ОСОБА_2 особа, стосовно якої складено матеріали про адміністративне правопорушення за фактом продажу тютюнових виробів неповнолітній особі, є працівником (продавцем) у магазині, що належить ФОП ОСОБА_1 , у якому останній здійснює свою підприємницьку діяльність, і перебувала на момент вчинення стверджуваного продажу неповнолітній тютюнових виробів у трудових відносинах зі ФОП ОСОБА_1 . Цей факт також підтверджується матеріалами справи, визнається сторонами й прямо підтверджується позивачем. ФОП ОСОБА_1 не має ліцензії на право здійснення оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. Це підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами. Отже, ключовим питанням спірних правовідносин є доведеність факту того, що працівник ФОП ОСОБА_1 при виконанні трудових обов`язків у магазині ФОП ОСОБА_1 здійснила продаж сигарет неповнолітній особі. Фактично спір між сторонами зводиться до того, що позивач стверджує про відсутність операції з продажу тютюнових виробів; за його позицією продавець ОСОБА_2 , діючи як фізична особа, передавала неповнолітній безоплатно тютюнові вироби на прохання матері цієї неповнолітньої. Доказом цієї позиції позивач називав пояснення самої ОСОБА_2 та вказував на її незгоду з протоколом про адміністративне правопорушення й висловлені пояснення при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Інші докази нездійснення ОСОБА_2 операції з продажу тютюнових виробів, неправильності висновків податкового органу про вчинення правопорушення - не названі й не надані. Відповідач наполягає на позиції щодо того, що операція з продажу тютюнових виробів, здійснена ОСОБА_2 під час виконання трудових обов`язків в магазині ФОП ОСОБА_1 , була саме продажем. На підтвердження цього вказує на матеріали про адміністративне правопорушення в цілому, на пояснення самої неповнолітньої, що були надані працівникам поліції в присутності матері, а також на постанову адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Борозненської сільської ради Херсонської області від 09.06.2023, якою ОСОБА_2 була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, що полягало у вчиненні тютюнових виробів неповнолітній, та на неї накладено штраф. Надаючи оцінку наданим сторонам доказам за правилами статей 76-76 КАС України, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що сукупність доказів, наданих відповідачем, вказує на вчинення продавцем ФОП ОСОБА_1 саме продажу тютюнових виробів неповнолітній особі. Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив позицію позивача щодо того, що слід ураховувати пояснення продавця ОСОБА_2 про те, що остання, діючи як фізична особа, передавала неповнолітній ОСОБА_3 безоплатно тютюнові вироби на прохання матері цієї неповнолітньої. Ці пояснення суперечать поясненням самої неповнолітньої ОСОБА_3 , що були надані нею у присутності матері, на начебто прохання якої посилалася ОСОБА_2 . Колегія суддів зазначає про відсутність підстав не враховувати пояснення ОСОБА_3 , підтверджені підписом її матері. У той же час саме матір неповнолітньої є тією особою, на яку ОСОБА_2 вказувала як на особу, для якої й на прохання якої вона передавала тютюнові вироби безоплатно через її неповнолітню доньку. У разі якби версія подій, викладена ОСОБА_2 , була реальною, були б відсутні причини для неповнолітньої ОСОБА_3 та її матері давати неправдиві пояснення. Відповідні пояснення ОСОБА_2 могли б бути підтверджені ними й на стадії складення матеріалів працівниками поліції, й на стадії розгляду матеріалів адміністративною комісією виконкому сільської ради. Крім того, судом першої інстанції обґрунтовано враховано як доказ постанову адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Борозненської сільської ради Херсонської області від 09.06.2023, якою ОСОБА_2 була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, що полягало у вчиненні тютюнових виробів неповнолітній, накладено штраф. Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Принагідно, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_2 мала право оскаржити цю постанову у судовому порядку та спростувати наявність у своїх діях адміністративного правопорушення. Однак, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, будь-які судові рішення за участю ОСОБА_2 не внесені. Тому оцінка наявних у справі доказів призводить до висновку про вчинення працівником ФОП ОСОБА_1 продажу неповнолітній особі тютюнових виробів в умовах відсутності у ФОП ОСОБА_1 ліцензії на роздрібну торгівлю такими. Колегія суддів погоджується з неврахуванням судом першої інстанції посилання позивача на недоведеність продажу тютюнових виробів неповнолітньому у зв`язку з відсутністю підтверджуючого реалізацію розрахункового документу, оскільки обов`язком продавця є видача споживачеві розрахункового документу встановленої форми, що засвідчує факт купівлі товару із відповідною позначкою про дату здійснення такої операції, однак недотримання цієї вимоги та відсутність розрахункового документу не є однозначним підтвердженням непроведення продажу товару, а може свідчити про інші обставини, зокрема, недотримання суб`єктом господарювання положень статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» або наміру уникнути відповідальності за реалізацію алкогольних/слабоалкогольних напоїв тощо. Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на викладену оцінку доказів, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є обґрунтованим і законним. Доводи апеляційної скарги є безпідставними, спростовуються наведеним вище та не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції, оскільки зміст апеляційної скарги, яка фактично дублює позовну заяву, містить виключно суб`єктивне бачення позивачем обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, відтак підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат. Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 у справі № 440/875/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»