Постанова ККС ВС № 573/1878/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 квітня 2026 року м. Київ справа № 573/1878/22 провадження № 51-1932км25 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі: головуючогоОСОБА_1 , суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання захисника прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_6 , розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя м. Слов`янськ Донецької області, на вирок Білопільського районного суду Сумської області від 19 червня 2024 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 19 лютого 2025 року. Обставини справи

1. Оскарженим вироком ОСОБА_7 засуджено: за частиною 3 статті 27, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України (КК) до штрафу у розмірі 68 000 гривень з позбавленням права обіймати посади в суб`єктах господарювання усіх форм власності, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, на строк 2 роки; за частиною 3 статті 27 частиною 5 статті 191 КК до позбавлення волі на строк 9 років з позбавленням права обіймати посади в суб`єктах господарювання усіх форм власності, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, на строк 3 роки з конфіскацією майна, крім житлового будинку.

2. На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю злочинів йому призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з позбавленням права обіймати посади в суб`єктах господарювання усіх форм власності, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, на строк 3 роки з конфіскацією майна, крім житлового будинку.

3. Суд визнав доведеним, що він, перебуваючи на посаді виконуючого обов`язки генерального директора Державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України (далі - Охтирський комбінат), протягом жовтня-листопада 2020 року організував розтрату насіння соняшнику, який належить ТОВ «Райз Північ» на суму 3 266 195,42 грн

4. Він використав свої повноваження для призначення довірених осіб на стратегічні посади у філії «Хлібна база» Охтирського комбінату, зокрема, посади начальника лабораторії, майстра зміни елеватора тощо, що дозволило контролювати як фізичний рух продукції, так і документальний облік.

5. Спільники від імені Охтирського комбінату уклали фіктивний договір зберігання з ДП «Комбінат «Салют» (далі - Салют) і сфабрикували низку офіційних документів (товарно-транспортні накладні, картки аналізу, реєстри тощо), які імітували завезення на елеватор 189 тон насіння соняшнику, яке фактично на підприємство не надходило.

6. Створений «паперовий» залишок зерна став прикриттям для відвантаження Салюту за підробленими документами насіння соняшнику ТОВ «Райз Північ», яке зберігалося на елеваторі. 7. 19 листопада 2020 року працівники органу розслідування затримали вантажні автомобілі при спробі вивезення цього товару і разом із вантажем вилучили під час огляду місця події.

8. Апеляційний суд оскарженою ухвалою залишив вирок без змін. Вимоги і доводи касаційної скарги

9. Захисник, посилаючись на пункт 1 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (КПК), просить скасувати оскаржені рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

10. Він стверджує, що суд першої інстанції не забезпечив допит в судовому засіданні всіх свідків, які були допитані на досудовому слідстві та заявлені на початку судового розгляду стороною обвинувачення, що призвело до неповноти судового розгляду, а суд апеляційної інстанції відмовив у клопотанні захисту про допит цих свідків. Позиції учасників касаційного розгляду

11. Захисник підтримав касаційну скаргу, а прокурор заперечив проти її задоволення і просив залишити оскаржені рішення без зміни.

12. Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило. Оцінка Суду

13. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені сторонами доводи, Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

14. Частиною 2 статті 433 КПК передбачено, що касаційна інстанція переглядає рішення судів попередніх інстанцій в межах касаційної скарги. Згідно з частиною 2 статті 438 КПК при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення касаційна інстанція має керуватися статтями 412?414 КПК.

15. Сторона захисту стверджує про неповноту судового розгляду під час розгляду справи судом першої інстанції, оскільки суд не допитав всіх свідків, які були заявлені стороною обвинувачення. 16. 16 травня 2024 року прокурор відмовився від виклику ряду свідків, які були раніше заявлені стороною обвинувачення, але не були допитані, після чого суд запропонував перейти в судові дебати, проти чого не заперечували прокурор і захисник, які відбулися 23 травня 2024 року.

17. Суд уже зазначав, що відповідно до частини 2 статті 349 КПК обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені[1].

18. Сторона захисту не навела в касаційній скарзі будь-яких доводів, які свідчили б про те, що показання свідків, від допиту яких відмовилась сторона обвинувачення, могли вплинути на оцінку тих обставин справи, які мають значення для висновків суду про винуватість або невинуватість засудженого в інкримінованих йому злочинах.

19. Суд зазначає, що апеляційна скарга і клопотання сторони захисту про допит цих свідків також не містили таких доводів. На цій підставі апеляційний суд відмовив у задоволенні цього клопотання.

20. Суд уже зазначав, що відмова у задоволенні того чи іншого клопотання сторони, які, на переконання суду, не були обґрунтовані належним чином, не може бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення виключно через незгоду учасників кримінального провадження з результатом розгляду їх клопотань[2].

21. З огляду на викладене Суд відхиляє доводи захисту, пов`язані з неповнотою розгляду справи.

22. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про доведеність винуватості засудженого і обґрунтовано залишив вирок місцевого суду без змін, надавши вмотивовані відповіді на всі аргументи, наведені в апеляційній скарзі сторони захисту. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статті 419 КПК.

23. У ході касаційного розгляду не встановлено порушень норм матеріального та процесуального права, які були би підставами для скасування оскаржених рішень, а тому Суд вважає, що касаційну скаргу сторони захисту слід залишити без задоволення. На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд ухвалив: Вирок Білопільського районного суду Сумської області від 19 червня 2024 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 19 лютого 2025 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 [1] Постанова від 14 березня 2024 року у справі № 307/1118/20, https://reyestr.court.gov.ua/Review/117757897; [2] Постанова від 08 травня 2024 року у справі № 463/5891/22, https://reyestr.court.gov.ua/Review/118984854;