Ухвала КЦС ВС № 686/26382/25

УХВАЛА 14 квітня 2026 року м. Київ справа № 686/26382/25 провадження № 61-4252ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішенняХмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 листопада 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави України у особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: 1. 24 березня 2026 року ОСОБА_1 за допомогою засобів поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 листопада 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 березня 2026 року.

2. Вивчивши касаційну скаргу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття її до розгляду з огляду на те, що спосіб викладення її змісту має ознаки зловживання ОСОБА_1 своїми процесуальними правами.

3. Конвенція 1950 року, ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, є одним із видів міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

4. Також статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

5. У підпункті «а» пункті 3 статті 35 Конвенції зазначено, що Суд визнає неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є несумісною з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтованою або є зловживанням правом на подання заяви.

6. Відповідно до положення пункті 4 цієї статті Конвенції Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно із цією статтею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.

7. У розумінні Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) звернення до суду з використанням нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, Суд, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Зокрема, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02), «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року (Guntis APINIS against Latvia, заява № 46549/06).

8. У свою чергу аналогічної позиції дотримувалася Велика Палата Верховного Суду у справах № 199/6713/14-ц, № 9901/34/19, № 9901/324/19, а саме, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

9. Відповідно до статті 6 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

10. Прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом (статті 129 Конституції України та статті 50 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

11. Повага до суду і його рішень зміцнюють державність, правопорядок і законність, та ведуть до справді правової держави.

12. Вимоги, яким повинна відповідати касаційна скарга, визначені статтею 392 ЦПК України. Крім того, загальними вимогами до мови документа є ясність викладу, точність опису, свобода від суперечностей, переконливість, лаконічність, етикет ділових паперів та мовний етикет.

13. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 використовує вислови, спрямовані на надання суб`єктивної характеристики суду, його діяльності, його рішенням, а також безпідставних звинувачень у порушенні норм законодавства, норм ділової етики та у державному терирозмі.

14. Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

15. Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

16. Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).

17. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

18. За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним (постанова Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14).

19. Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

20. Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.

21. З огляду на те, що використані ОСОБА_1 вислови спрямовані на безпідставні звинувачення суду, на підтвердження яких не надано відповідного обвинувального вироку суду, а також на надання суду та його діяльності негативної характеристики, а отже викладення мотивів касаційної скарги у такий спосіб не відповідає завданню цивільного судочинства, оскільки зводиться до надання емоційного забарвлення обґрунтуванню касаційної скарги, спрямованого на виявлення неповаги до органу державної влади та дискредитації його діяльності, що є недопустимим для використання під час офіційно-ділового листування, тому з цих підстав такі дії ОСОБА_1 суд визнає зловживанням процесуальними правами.

22. Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

23. Оскільки подана ОСОБА_1 касаційна скарга визнана судом зловживанням процесуальними правами з огляду на використання у обґрунтуванні її вимог висловів образливого характеру, використання яких не відповідає завданню цивільного судочинства, то така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала. Керуючись статтями 44, 261 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 листопада 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 березня 2026 року повернути особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя А. А. Калараш