Постанова 4809 № 398/1354/25

ПОСТАНОВА Іменем України 10 квітня 2026 року м. Кропивницький справа № 398/1354/25 провадження № 22-ц/4809/710/26 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Чельник О. І., учасники справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», відповідач ОСОБА_1 , розглянув в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження, без повідомлення учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Бугайченко Тетяни Анатоліївни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 на заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 серпня 2025 року у складі судді Подоляк Я. М. і В С Т А Н О В И В : Короткий зміст вимог позовної заяви У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути на свою користь загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1331-2807 від 14.01.2024 у розмірі 37 500 грн та судові витрати у розмірі 2 422 грн 40 коп. Позовна заява мотивована тим, що 14.01.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1331-2807 від 14.01.2024, підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора. Відповідно до кредитного договору позивач видав відповідачу кредитні кошти в розмірі 7 500 грн на рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті. Строк кредитування 300 днів, базовий період 21 день, знижена процентна ставка 2,50% в день, стандартна процентна ставка 2,50% в день. Всупереч умовам договору відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконував, а станом на 13.02.2025 загальний розмір заборгованості відповідача становить 63 750 грн. Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до відповідача програми лояльності, за якої можливе часткове списання заборгованості у загальній сумі 26 250 грн за умови погашення відповідачем решти заборгованості, а саме: тіло кредиту 7 500 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 30 000 грн, що разом становить 37 500 грн. Оскільки ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором не виконує, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом порушених прав. Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 серпня 2025 року позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 37 500 грн, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом у сумі 7 500 грн та простроченої заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 30 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 2 422 грн 40 коп судового збору. Рішення суду мотивовано тим, що відповідач, уклавши з позивачем кредитний договір, користуючись наданими йому кредитними коштами та достовірно знаючи про умови кредитування, про що свідчить його підпис у договорі про відкриття кредитної лінії № 1331-2807 продукту «CreditKasa» від 14.01.2024, паспорті споживчого кредиту, таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (графік платежів за Договором) порушив умови кредитного договору щодо своєчасного повернення тіла кредиту та процентів, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом в розмірі 37 500 грн, яка підлягає стягненню з відповідача. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі адвокат Бугайченко Т. А., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , просить скасувати заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2025 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» залишити без задоволення. Апеляційна скарга мотивована тим, що заочне рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права, без повного з`ясування обставин справи та за відсутності належних і допустимих доказів. Відповідач не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у зв`язку з чим не з`явився до суду та не подав відзив, що призвело до безпідставного ухвалення заочного рішення та позбавило його можливості реалізувати право на захист. Крім того, суд першої інстанції не перевірив належним чином факт отримання відповідачем кредитних коштів, оскільки позивачем не надано первинних бухгалтерських документів, зокрема банківських виписок чи платіжних доручень, які б підтверджували перерахування коштів, а також відсутні докази належності банківської картки відповідачу, натомість надані довідки не є належними доказами. Судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки нарахування відсотків здійснено з порушенням вимог законодавства про споживче кредитування, а саме із перевищенням максимально допустимого розміру процентної ставки, що призвело до завищення суми заборгованості. Короткий зміст вимог відзиву на апеляційну скаргу Від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 серпня 2025 року без змін. Розгляд справи в суді апеляційної інстанції Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями встановленими цією главою. За приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки ціна позову становить 37 500 грн, тобто менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму (станом на 01.01.2026 становить 98 840 грн), апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи. Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції Судом першої інстанції встановлено, що 14.01.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений Договір про відкриття кредитної лінії № 1331-2807 продукту «CreditKasa». За умовами п.2.1. Договору кредитодавець відкрив для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим Договором. Кредитний договір, Паспорт споживчого кредиту, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (графік платежів за Договором) були підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором С1759 Факт отримання відповідачем коштів у сумі 7 500 грн підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту № 1331-2807 від 14.01.2024 через систему платежів LiqPay на рахунок НОМЕР_1 , номер платежу 2414755679 та листом АТ КБ «ПриватБанк» від 14.02.2025. Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 13.02.2025 у відповідача утворилась заборгованість в загальному розмірі 63 750 грн, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом у сумі 7 500 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 56 250 грн. Позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», щодо часткового списання заборгованості за нарахованими процентами в сумі 26 250 грн за умови погашення останнім решти заборгованості за Кредитним договором в сумі 37 500 грн, тому позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1331-2807 від 14.01.2024 в розмірі 37 500 грн, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом у сумі 7 500 грн та простроченої заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 30 000 грн. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За змістом частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Обґрунтовуючи підстави апеляційної скарги, позивач посилалась на те, що вона не була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи в суді першої інстанції. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 8 ЦПК України). Частиною першою статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України). Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (частини шоста, сьома статті 128 ЦПК України). Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (частина одинадцята статті 128 ЦПК України). Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року). Наприклад, Європейський суд з прав людини зазначив, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, inter alia, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи. Тому на національні суди може покладатися обов`язок з`ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами, та, у разі потреби, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (KHARCHENKO v.UKRAINE, № 37666/13, § 6, 7, ЄСПЛ, від 03 жовтня 2019 року). Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року). Матеріалами справи підтверджується, що на адресу ОСОБА_1 було надіслано судову повістку про виклик до суду на 09 годину 30 хвилин 05 серпня 2025 року (а. с. 92), при цьому, матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем судової повістки з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання, призначене на 05 серпня 2025 року. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Тобто, розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18. Оскільки суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про дату час і місце розгляду справи, і останній обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою, заочне рішення суду підлягає обов`язковому скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року за № 3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права. За змістом п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Відповідно до ст. ст. 1, 3 ЦК України, ст. ст. 2, 4-5, 12-13, 19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом. При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів. Частина 1 статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15 ЦК України). Так, за ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. В силу ст. ст. 509, 525-526, 598, 610, 611, 622 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості і виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Сторони по зобов`язанню повинні сприяти одна одній у належному його виконанні, а у разі виникнення труднощів у однієї із сторін - всіляко сприяти зменшенню збитків. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Особа, яка порушила зобов`язання (не виконала його, або виконала з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання) повинна нести негативні наслідки такої поведінки, а саме, сплатити в межах позовної давності неустойку і відшкодувати збитки. При цьому, сторона не звільняється від виконання зобов`язання в натурі. Зазначене у повній мірі стосується і кредитних зобов`язань, які не виконані належним чином. За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України). Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України). Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц). Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру. Матеріалами справи підтверджується, що 14 січня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладений договір про відкриття кредитної лінії № 1331-2807, відповідно до якого відповідачу відкрито кредитну лінію на суму 7 500 грн строком на 300 календарних днів. Дата повернення (виплати) кредиту 08.11.2024 (а. с. 18-25). Вказаний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) C1759. Згідно з п.4.7 договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка за користування кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом. Однак позичальнику на умовах, вказаних у договорі (програма лояльності), може бути надана можливість скористатися Промо-ставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентною ставкою. Базовий період складає 21 календарних днів (п. 4.8. договору). Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповернутої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту. Стандартна процентна ставка становить 2,5 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за Промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою (п. 4.10 Договору). В пункті 12 договору вказано номер особистого електронного платіжного засобу ОСОБА_1 : НОМЕР_1 . З довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 14.02.2025 вбачається, що банк на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 перерахував від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через платіжну систему LiqPay на платіжну карту НОМЕР_1 (ID платежу 2414755679) 7 500 грн згідно з договором № 1331-2807 від 14 січня 2024 року (а. с. 37-40). Згідно з розрахунком заборгованості позивача станом на 13.02.2025 у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором у сумі 63 750 грн, яка складається з основного боргу у сумі 7 500 грн та залишку відсотків у сумі 56 250 грн (а. с. 42-44). З пояснень позивача, викладених у позовній заяві, слідує, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» списало відповідачу заборгованість за відсотками на суму 26 250 грн, а тому ОСОБА_1 мав непогашену заборгованість у сумі 37 500 грн, з яких 7 500 грн заборгованість за кредитом та 30 000 грн заборгованість за відсотками. Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином ознайомлений та погодився з умовами надання кредиту, на підставі чого 14.01.2024 між сторонами укладено кредитний договір № 1331-2807, в якому відображені умови надання кредиту. Позивач належним чином виконав умови кредитного договору, а саме надав ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі, встановленому договором. Даних про те, що відповідачем було повернуто позивачу кредитні кошти матеріали справи не містять, а тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 7 500 грн заборгованості за тілом кредиту. Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів, з огляду на відсутність первинних бухгалтерських документів, зокрема банківських виписок чи платіжних доручень, а також належних доказів належності платіжної картки відповідачу, суд вважає необґрунтованими з таких підстав. Як слідує з матеріалів справи, факт перерахування кредитних коштів у сумі 7 500 грн підтверджується довідкою про здійснення платежу через платіжну систему LiqPay із зазначенням ідентифікатора платежу, а також листом банківської установи, відповідно до якого на платіжну картку із зазначеним номером було зараховано вказані кошти на виконання умов кредитного договору. Крім того, у кредитному договорі, укладеному між сторонами, безпосередньо зазначено реквізити електронного платіжного засобу відповідача, на який було здійснено зарахування кредитних коштів, що свідчить про погодження відповідачем способу отримання кредиту та відповідних реквізитів. Сам по собі факт ненадання позивачем банківської виписки чи платіжного доручення не свідчить про відсутність перерахування коштів, оскільки відповідно до принципу вільної оцінки доказів суд оцінює їх сукупність, а не виключно окремі документи певного виду. Надані позивачем докази у своїй сукупності є достатніми, належними та допустимими для висновку про фактичне надання відповідачу кредитних коштів, тоді як відповідачем не надано жодних доказів на спростування зазначених обставин, зокрема щодо неналежності йому вказаного платіжного засобу або неотримання коштів. Разом з тим, суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що нарахування відсотків здійснено з порушенням вимог законодавства про споживче кредитування, а саме із перевищенням максимально допустимого розміру процентної ставки, що призвело до завищення суми заборгованості, з огляду на таке. Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Зміни до вказаної статті набули чинності з 24.12.2023 відповідно до Закону України № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Договір № 1331-2807 кредитної лінії укладено 14.01.2024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 2,5% є нікчемною в силу положень ч. 5 ст. 8 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом з розрахунку розміру денної процентної ставки 1%, строк кредитування 300 днів, що становить 22 500 грн. Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_1 отримавши від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» кредитні кошти у добровільному порядку та у встановлені договором строки не повернув, відсотки встановленому договором розмірі не сплатив, не надав доказів на підтвердження належного виконання зобов`язання за кредитним договором щодо повернення коштів, врахувавши положення ЗУ «Про споживче кредитування» суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 30 000 грн заборгованості за Кредитним договором № 1331-2807 від 14.01.2024. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Суд першої інстанції допустив істотні порушення норм процесуального та матеріального права, оскільки розглянув справу за відсутності відповідача, який не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, чим позбавив його права на захист та участь у процесі, не забезпечив повного і всебічного з`ясування обставин справи, а також безпідставно застосував умови кредитного договору щодо процентної ставки у розмірі 2,5 % на день, не врахувавши вимоги Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження максимально допустимого розміру процентів, що призвело до неправильного визначення розміру заборгованості. Неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог. Враховуючи викладене, апеляційна скарга адвоката Бугайченко Т. А., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , підлягає частковому задоволенню, заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 серпня 2025 року скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 . Щодо судових витрат Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи, що суд ухвалив нове рішення та частково задовольнив позовні вимоги, розподіл судових витрат підлягає зміні. З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково у розмірі 77,92 % від ціни позову (30 000*100/38 500), в порядку розподілу судових витрат з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, що становить 1 887 грн 53 коп (2 422,4*77,92%) судового збору, сплаченого позивачем за подання позову. Крім того, пропорційно задоволеним вимогам апеляційної скарги з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 802 грн 30 коп (3 633,6*22,08%), сплаченого відповідачем за подання апеляційної скарги. Остаточно, шляхом проведення взаємозаліку витрат з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню 1 085 грн 23 коп (1 887,53-802,3). Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу адвоката Бугайченко Тетяни Анатоліївни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , задовольнити частково. Заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 серпня 2025 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за Кредитним договором № 1331- 2807 від 14.01.2024 в розмірі 29 500 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот) грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 7 500 грн; заборгованість за процентами 22 000 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598) 1 085 (одна тисяча вісімдесят п`ять) грн 23 коп судового збору. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий суддя С. І. Мурашко Судді С. М. Єгорова О. І. Чельник