Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/20240/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 24 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/20240/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 р. (суддя Сліпець Н.Є) в адміністративній справі №160/20240/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСПРОМ" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання рішення протиправними та скасування, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСПРОМ" звернулося до суду із адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №12339981/32679601 та №12339982/32679601 від 13 січня 2025 р. про відмову у реєстрації податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №284 від 06 лютого 2024 р. та №365 від 08 лютого 2024 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за умови наявності передбачених чинним законодавством документів та того, що такі документи надавалися контролюючому органу, останній не мав правових підстав відмовляти позивачу у реєстрації податкових накладних. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ТОВ "АЛЕКСПРОМ" задоволено. У поданій апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Дніпропетровській області просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовної заяви ТОВ "АЛЕКСПРОМ" відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано про відсутність підстав для реєстрації спірних податкових накладних, враховуючи не подання позивачем первинних документів на підтвердження реальності здійснених господарських операцій, складених із дотриманням вимог законодавства. Також, скаржник подав письмові пояснення, в яких, зокрема, вказав про віднесення позивача до переліку ризикових платників податків. Письмові відзиви на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили. Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі. За результатами господарської діяльності ТОВ "АЛЕКСПРОМ" було направлено на реєстрацію в Єдиний реєстр податкові накладні №284 від 06 лютого 2024 р. та №365 від 08 лютого 2024 р., реєстрацію яких було зупинено у зв`язку із її відповідністю Критеріям ризиковості. Позивачем надані пояснення із копіями первинних документів. Рішеннями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №12339981/32679601 та №12339982/32679601 від 13 січня 2025 р. у реєстрації податкових накладних відмовлено. Не погодившись із даними рішеннями, ТОВ "АЛЕКСПРОМ" оскаржило їх в судовому порядку. Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що в оскаржуваних рішеннях контролюючим органом не обґрунтовано, які саме документи були надані із порушенням законодавства, та чому вони не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до положень пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Положенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29 грудня 2010 р., податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг"). Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165 в редакції на час спірних правовідносин визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних встановлено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 р. № 520 (Порядок № 520). Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4). Верховний Суд у постановах від 16 квітня 2019 р. у справі №826/10649/17, від 28 жовтня 2019 р. у справі №640/983/19 зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. У постанові від 05 січня 2021 р. у справі № 640/11321/20 Верховний Суд вказав, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, це не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України. У постанові від 01 лютого 2023 р. у справі № 2240/2900/18 Верховний Суд дійшов висновку, що дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення. І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень суб`єктивізує акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у спірних рішеннях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №12339981/32679601 та №12339982/32679601 від 13 січня 2025 р. не наведено обґрунтування та доказів того, що надані позивачем документи, складенні із порушенням норм законодавства, та є недостатніми для реєстрації податкових накладних №284 від 06 лютого 2024 р. та №365 від 08 лютого 2024 р., чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації. Щодо доводів скаржника про віднесення позивача до переліку ризикових платників податків, то слід зазначити, що дане віднесення, є лише передумовою зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Після цього платником податків надаються пояснення та копії документів, необхідні для реєстрації податкових накладних. Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави для скасування ухваленого ним рішення, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025р. в адміністративній справі №160/20240/25 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили 24 березня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя О.О. Круговий суддя Н.І. Малиш