LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд280/1858/25

від 13.04.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі № 280/1858/25 без змін.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 280/1858/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року (суддя Семененко М.О.) у справі № 280/1858/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 , у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 грн/місяць за період з 24 лютого 2022 року по 17 травня 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі 100000 грн/місяць за період з 24 лютого 2022 року по 17 травня 2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168; - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2023 роки відповідно до Наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» №260; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2023 роки відповідно до Наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» №260. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 24.02.2022 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією проти України, перебуваючи в м. Маріуполь, де 29.03.2022 отримав поранення під час авіа удару у вигляді вогнепальноосколкового поранення гомілковоступневого суглобу та в подальшому з 18.05.2022 по 17.07.2024 перебував в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України. Відповідачем у період з лютого по травень 2022 року було виплачено позивачу додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн. Крім того, після звільнення з військової служби та проведення розрахунків позивач дізнався, що під час його перебування у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України у період з 18.05.2022 по 17.07.2024, йому не було сплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2023 роки. На відповідне звернення позивача у виплаті 100 000 грн відмовлено, у зв`язку з відсутністю частини документального підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій у м. Маріуполі. Також було відмовлено у виплаті матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2023 роки у зв`язку із тим, що позивач у 2022-2023 перебував у полоні, що унеможливлювало написання їм рапорту, та відсутністю звернення до частини членів сім`ї позивача. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, у розмірі 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 24 лютого 2022 року по 17 травня 2022 року (включно); - зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу в повному обсязі додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, у розмірі 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 24 лютого 2022 року по 17 травня 2022 року (включно) з урахуванням раніше сплачених сум додаткової винагороди за вказаний період. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено. Судом першої інстанції зазначено, що у спірний період умовами виплати додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у відповідних діях та заходах, є: 1) період дії воєнного стану; 2) безпосередня участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів. Суд з`ясував, що зі змісту долучених до матеріалів справи письмових доказів вбачається, що в період з 24.02.2022 по 17.05.2022 (включно), позивач брав безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення. Враховуючи, що наданими до матеріалів справи письмовими доказами підтверджується безпосередня участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення (які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у спірний період з 24.02.2022 року по 17.05.2022 року (включно), суд дійшов до висновку, що позивачу з урахуванням Постанови №168 повинна була нараховуватись та виплачуватись додаткова винагорода у розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Суд зауважив, що недотримання порядку обміну документами між військовими частинами щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність права у позивача на таку винагороду. Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив позивачу у спірний період додаткову винагороду у збільшеному до 100000 гривень розмірі в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у відповідних діях та заходах, а тому наявні підстави для зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу таких сум. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що додаткова винагорода згідно постанови КМУ №168 виплачується у розмірах 30000 грн. або 100000 грн. Зауважує, що лише при виконанні певних бойових завдань зі здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресію російської федерації проти України, військовослужбовцю надається право на додаткову винагороду до 100000 грн. Вважає, що позивач безпідставно визначає довідку ВЧ НОМЕР_2 від 16.11.2024 №1557/6279 як доказ на підтвердження права на додаткову винагороду до 100000 грн. Наполягає, що підстави для виплати за спірний період позивачу додаткової винагороди до 100000 грн. відсутні. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Наказом командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 24.02.2022 №27 солдата позивача було призначено на посаду водія 3 відділення 1 взводу 1 роти військової частини НОМЕР_2 НОМЕР_3 Окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_4 Окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 , ВОС 790037. Відповідно до Витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 24.02.2023 № 55 солдата позивача, водія стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти ВЧ НОМЕР_2 наказано обліковувати як полоненого. Відповідно до Витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 19.07.2024 № 201 солдата позивача, водія стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти ВЧ НОМЕР_2 вважати таким, який звільнений з полону перебуває на стаціонарному лікуванні у медичному центрі Національної гвардії України селище міського типу Нові Санжари Полтавської області з 17.07.2024. Відповідно до Витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05.09.2024 № 250 військовослужбовцям ВЧ НОМЕР_2 на період дії воєнного стану за період лютий травень 2022 року наказано виплатити додаткову винагороду в розмірі 30 000,00 грн, також виплатити додаткову винагороду в розмірі 100 000,00 грн військовослужбовцям ВЧ НОМЕР_2 , які були захоплені в полон за травень 2022 року липень 2024 року. Вказані виплати підтверджуються в Додатку 5 та Додатку 6 до наказу командира ВЧ НОМЕР_2 від 05.09.2024 №250 та Довідці про доходи позивача, які долучені до матеріалів справи. Відповідно до Довідки про перебування громадянина України з числа осіб, визначених пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах №31 від 01.10.2024, яка була видана ВЧ НОМЕР_2 встановлено, що солдат позивач, дійсно з 18.05.2022 по 17.07.2024 перебував в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України. Також, як убачається з довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 16.11.2024 № 1557/6279, виданої військовою частиною НОМЕР_2 , позивач з 24.02.2022 по 18.05.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, м. Маріуполь. Підстава: Журнал ведення оперативної обстановки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.02.2022 №909, Журнал бойових дій Командування угрупування об`єднаних сил №313/нкп/2309/т від 19.03.2022, Наказ командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №79/дск від 21.02.2022, наказ командира ВЧ НОМЕР_1 (з основної діяльності) про результати службового розслідування №13 від 24.05.2022, наказ командира ВЧ НОМЕР_2 (з основної діяльності) про результати службового розслідування №314/под від 07.08.2024. Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 від 27.11.2024 № 954/влк про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) 29.03.2022 солдат позивач отримав поранення під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і захисту Батьківщини, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях України, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо у районах та в період здійснення зазначених заходів, а саме в АДРЕСА_1 . 29.03.2022 внаслідок ворожого авіа удару, отримав бойове поранення у вигляді вогнепальноосколкового поранення гомілковоступневого суглобу. Факт перебування у стані алкогольного (наркотичного) сп`яніння встановлено не було. Перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет, шолом кевларовий) та з аптечкою. Відповідно до Витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 16.11.2024 № 322 солдата позивача, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_5 від 07.11.2024 №293-РС у запас відповідно до підпункту «д» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати військову службу) вважати таким, що справи та посаду здав. Відповідно до зазначено наказу матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань за 2022, 2023 роки позивачу не виплачувалась. 16.01.2025 позивач звернувся до командира ВЧ НОМЕР_2 із заявою про нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн./місяць за період з 24.02.2022 по 17.05.2022 та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2023 роки. Відповідач листом №1557/640 від 09.02.2025 повідомив, що на теперішній час у ВЧ НОМЕР_2 відсутнє документальне підтвердження безпосередньої участі позивача як колишнього військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 у бойових діях або заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) у м. Маріуполь з 24.02.2022 по 17.05.2022. Так, від Головного управління Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_6 , Військової частини НОМЕР_5 , Військової частини НОМЕР_1 було отримано відповіді з неможливістю надати запитувані документи через різні об`єктивні причини. Таким чином, за період з 24.02.2022 по 17.05.2022 позивачу була виплачена додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань. Відповідно до редакції нормативно-правових актів, які діяли на той час. Стосовно виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 роки повідомлено, що такі виплати здійснюються один раз на рік за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира військової частини. У 2022-2023 роках позивач перебував у полоні та фактично не міг написати такі рапорти для отримання виплат, у зв`язку з чим втратив право на їх отримання рік в рік, також відсутні звернення до частини членів сім`ї позивача. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану в Україні», постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжено до сьогоднішнього дня. Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року було прийнято Постанову № 168, якою, зокрема, передбачено на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди. Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у первинній редакції) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. З метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 № 248/1298, від 18.04.2022 № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) телеграмами (діяли до 01.06.2022). У вказаних телеграмах Міністр оборони України вимагав на період дії воєнного стану військовослужбовцям встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) у розмірах зокрема 100000,00 грн - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах). Колегія суддів враховує, що у постанові від 27.06.2024 у справі № 380/5880/23 Верховний Суд указав, що реалізація приписів Постанови № 168 «вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах». Нечіткість первинної редакції цієї постанови зумовила неодноразове внесення змін до неї, зокрема у період з 07 березня по 01 липня 2022 року, які дещо розширили перелік суб`єктів права на отримання додаткової грошової винагороди. Водночас порядок й умови виплати додаткової винагороди залишалися невизначеними. Виходячи з нагальної потреби у врегулюванні виплати спірної додаткової винагороди та усвідомлюючи те, що конкретизація умов, визначених положенням пункту 1 Постанови № 168, поставлена в залежність від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 07.07.2022 №793, якою доповнив Постанову № 168 новим пунктом (2-1) та делегував визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди керівникам відповідних міністерств та державних органів. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану Міністр оборони України видав наказ від 01.04.2022 № 98, яким доповнив раніше затверджений його наказом від 07.06.2018 № 260 Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, новим пунктом 17 та установив, що на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України. Міністр оборони України видав окремі рішення у формі директив від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 № 248/1298, від 18.04.2022 № 248/1529, якими надав тлумачення терміну «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів», встановив порядок визначення районів ведення бойових дій; визначив вимоги щодо документального підтвердження безпосередньої участі у бойових діях та заходах, а також обов`язки керівників органів військового управління, штабів угруповань військ, штабів тактичних груп, командирів військових частин щодо організації належного документування участі у бойових діях та заходах та інше. Отже, Міністр оборони України як очільник відповідного міністерства, реалізував делеговані йому повноваження щодо визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям відповідного військового формування - Збройних Сил України, та з метою забезпечення реалізації пункту 1 Постанови № 168, шляхом прийняття в межах свої повноважень відповідних окремих рішень, визначив на період дії воєнного стану порядок та умови виплати додаткової винагороди, а також документи для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях та заходах. Таким чином, окремі рішення Міністром оборони України прийняті для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів (як умови для виплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, у розмірі до 100 000,00 грн), мають належне юридичне підґрунтя. Як правильно дослідив суд першої інстанції, в період з 24.02.2022 по 17.05.2022 (включно), позивач брав безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення. Так, вищевказане підтверджується Довідкою про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 16.11.2024 № 1557/6279, виданої військовою частиною НОМЕР_2 , відповідно до якої позивач з 24.02.2022 по 18.05.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, м. Маріуполь. Зазначена довідка видана на підставі: Журнал ведення оперативної обстановки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.02.2022 №909, Журнал бойових дій Командування угрупування об`єднаних сил №313/нкп/2309/т від 19.03.2022, Наказ командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №79/дск від 21.02.2022, наказ командира ВЧ НОМЕР_1 (з основної діяльності) про результати службового розслідування №13 від 24.05.2022, наказ командира ВЧ НОМЕР_2 (з основної діяльності) про результати службового розслідування №314/под від 07.08.2024. Разом з тим, згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 від 27.11.2024 № 954/влк про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) 29.03.2022 позивач отримав поранення під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і захисту Батьківщини, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях України, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо у районах та в період здійснення зазначених заходів, а саме в місті Маріуполь Донецької області 29.03.2022 внаслідок ворожого авіа удару, отримав бойове поранення у вигляді вогнепальноосколкового поранення гомілковоступневого суглобу. Факт перебування у стані алкогольного (наркотичного) сп`яніння встановлено не було. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджено безпосередню участь позивача у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у період з 24 лютого 2022 року по 17 травня 2022 року (включно), а тому підтверджено умови для виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, у розмірі 100 000,00 грн. за спірний період з 24 лютого 2022 року по 17 травня 2022 року (включно). Доводи апеляційної скарги цей висновок суду не спростовують. Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі № 280/1858/25 без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України. Повний текст постанови складено 13.04.2026 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя І.Ю. Добродняк суддя А.В. Суховаров

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»