Постанова 4852 № 340/6107/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 340/6107/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у адміністративній справі № 340/6107/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ: Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року відмовлено у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0083441-2408-1123-UA35040190000012514 від 06 травня 2025 року, за яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2024 рік в сумі 17529,90 гривень. Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку позивачем з підстав його необ`єктивності та ухвалення без надання належної правової оцінки усім обставинам справи, і з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом помилково було застосовано положення ст.266 Податкового кодексу України і не було враховано позиції Верховного суду щодо аналогічних справ, а відхилення наданих разом з позовною заявою і під час розгляду справи доказів не було обґрунтовано. За вказаних обставин просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити у справі інше рішення про задоволення заявлених вимог у повному обсязі. Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши за матеріалами справи повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин, їх правову оцінку та застосування до них норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення вимог апеляційної скарги позивача та скасування рішення суду першої інстанції, і ухвалення у справі іншого рішення виходячи з нижченаведеного. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване у цій справі позивачем податкове повідомлення-рішення форми Ф №0083441-2408-1123-UA35040190000012514 від 06 травня 2025 року, за яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2024 рік в сумі 17529,90 грн. було сформовано ГУ ДПС у Кіровоградській області позивачу ОСОБА_1 як особі у власності якої перебуває нерухоме майно на праві приватної власності - нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 493,8 кв. м., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.10.2020, індексний номер витягу: 229190693, номер запису про право власності: 38787273, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2200176635228 (а.с.23 звор.). Як з`ясовано за матеріалами справи, ОСОБА_1 є засновником та головою Фермерського господарства «Малуш О.І.» (код ЄДРПОУ 44413498), яке зареєстроване 27.10.2021 року. Основним видом господарської діяльності ФГ «Малуш О.І.» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) (а.с.10звор.-23), а належний ОСОБА_1 на праві приватної власності об`єкт нежитлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 використовується для ведення фермерського господарства, тобто, для ведення сільськогосподарського товаро виробництва, а саме як: зерносклади для зберігання зерна, майстерні для зберігання сільськогосподарського інвентарю, майданчики для паркування сільськогосподарської техніки, що підтверджується: довідкою Компаніївської селищної ради №13 Кропивницького району Кіровоградської області; і договором позички складського приміщення №1 від 25.01.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_1 (Позикодавець) передала Фермерському господарству «Малуш О.І.» у безоплатне користування на строк 36 календарних місяців з моменту підписання договору нежитлову будівлю (склад) розташований за адресою: АДРЕСА_2 , площею 493,8 кв. м., що наведений в додатках. Вирішуючи ініційований позивачем у цій справі спір, суд першої інстанції правильно виходив з положень: підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та підпункту 266.1.1. пункту 266.1, підпунктів 266.3.1. і 266.3.2. пункту 266.3, підпунктів 266.7.1. і 266.7.2. пункту 266.7, підпункту 266.10.3. пункту 266.10. статті 266 Податкового кодексу України і пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України. Разом з тим, надаючи оцінку спірним правовідносинам суд першої інстанції брав до уваги, що право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно як за фізичною особою, а не за юридичною особою, фермерським господарством, а протягом спірного 2024 року позивач не була зареєстрована суб`єктом господарювання і не відносилася до сільськогосподарських товаровиробників в розумінні пп.14.1.235 п.14.1 ст.14 ПК України. що на переконання суду свідчить про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин положень підпункту «ж» 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України за яким не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. На підтвердженняя своїх висновків, суд першої інстанції зазначив, що застосування положень підпункту «ж» пп.266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, а ототожнення позивачем себе з Фермерським господарством є помилковим, оскільки господарство як юридична особа є окремим учасником у правовідносинах, і доказів використання позивачем належних йому нежитлових будівель безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, як сільськогосподарським товаровиробником суду не представлено та матеріали справи не містять. При цьому, обговорюючи доводи позивача щодо передачі у користування Фермерському господарству будівлі, суд першої інстанції акцентував увагу на тому, що за змістом підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України надаючи пільгу з податку на нерухоме майно, законодавець визначив умовою для її застосування нездійснення передачі в оренду, позичку, лізинг будівлі, а на переконання суду у спірній ситуації позивач безпосередньо не використовує у своїй діяльності будівлю (не здійснює як сільськогосподарський товаровиробник), оскільки воно передані у користування фермерському господарству, а відтак позивач не має право на користування пільгою зі сплати податку, а тому за висновками суду першої інстанції контролюючим органом правомірно нараховано позивачу зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та як наслідок оскаржене податкове повідомлення-рішення винесено законно, відтак відсутні підстави для його скасування. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки законодавцем чітко встановлено винятки щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для певних категорій об`єктів нерухомості, і серед цих винятків, окрім інших, значаться будівлі сільськогосподарських товаровиробників, у зв`язку з чим у спірному випадку необхідно брати до уваги як неспростовний та підтверджений матеріалами справи факт того, що позивачка дійсно займається веденням товарного сільськогосподарського виробництва та використовує в своїй діяльності належний їй на праві власності об`єкт нерухомого майна, який включено до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» під кодом 1271 Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, і вказаний об`єкт нерухомості не здається та не здавалося їх власником в оренду, лізинг, позичку. Так, ОСОБА_1 є засновником та головою Фермерського господарства «Малуш О.І.» (код ЄДРПОУ 44413498), яке зареєстроване 27.10.2021 року, і основним видом господарської діяльності ФГ «Малуш О.І.» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний), що підтверджується Статутом, Витягом та Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рішенням №1 засновників (учасників) фермерського господарства «Малуш О.І.», а також укладеними ОСОБА_1 , як головою ФГ «Малуш О.І.» договорами оренди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: площею 2,0 га (кадастровий номер 3522885000:02:000:5045); площею 6,14 га (кадастровий номер 3522885000:02:000:0338); площею 7,0158 га (кадастровий номер 3522885000:02:000:0268); площею 7,0158 га (кадастровий номер 3522885000:02:000:0099); площею 6,0805 га (кадастровий номер 3522885000:02:000:0728); площею 14,0315 га (кадастровий номер 3522885000:02:000:2262); площею 7,0156 га (кадастровий номер 3522885000:02:000:0201); площею 6,2673 га (кадастровий номер 3522885000:02:000:0339); та інші земельні ділянки, що розташовані на території Полтавської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, відомості про які зазначено в інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №386902177 від 15.07.2024 року, а об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 площею 493,8 кв.м. було прийнято в безоплатне користування ФГ «Малуш О.І.», що підтверджується як первісно укладеним в 2022 році договором позички після закінчення строку дії якого 25.01.2025 року було укладено новий договір №1 від 25.01.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 (Позикодавець) передала Фермерському господарству «Малуш О.І.» у безоплатне користування на строк 36 календарних місяців з моменту підписання договору нежитлову будівлю (склад) розташовану за вказаною адресою: АДРЕСА_2 , так і актом приймання-передачі складського приміщення №1 від 25.01.2022 року за змістом якого вказане майно прийнято в безоплатне користування ФГ «Малуш О.І.» ФГ «Малуш О.І.» має на балансі та використовує в своїй роботі сільськогосподарську техніку, зокрема три трактори колісні, бочка, і дана інформація підтверджується формою №20-ОПП (додаток 10 до Порядку обліку платників податків і зборів) наведеною в додатках, а відповідно до технічного паспорта реєстраційний номер у реєстрі будівельної діяльності: ТІ01:9323:5560:9991:7106, вданим Обласним комунальним підприємством «Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» 09.12.2024 року та витягу з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, нежитлова будівля розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 493,8 кв. м. є будівлею сільськогосподарського призначення, технічний паспорт та витяг наведено в додатках. Отже, саме зазначеними вище та документально підтвердженими обставинами на переконання колегії суддів позивачем повністю доведено факт використання нею у господарській діяльності сільськогосподарського товаровиробника належного на праві власності об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 для ведення сільськогосподарського товаро виробництва як склад - для зберігання зерна, добрив, нафтопродуктів, зберігання сільськогосподарської техніки, необхідної для обробки земельних ділянок. Крім того, колегією суддів береться до уваги, що ОСОБА_1 , як голова ФГ «Малуш О.І.» та як сільськогосподарський виробник звітує у період 2023 2025 роки як платник єдиного податку четвертої групи, що підтверджується податковими деклараціями ФГ «Малуш О.І.», фінансовою звітністю мікропідприємства (баланс та звіт про фінансові результати) за 2023-2024 роки, розрахунками загального мінімального податкового зобов`язання за 2022-2024 роки, звітами про посівні площі сільськогосподарських культур за 2023-2025 роки, звітами про валові збори сільськогосподарських культур, відомостями про наявність земельних ділянок за 2024- 2025 роки, повідомленнями про об`єкти оподаткування через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП, де відображено склад, який є об`єктом спору в даній справі. Оскільки об`єкт нерухомості переданий позивачем, як фізичною особою передано ФГ «Малуш О.І.» і ОСОБА_1 є головою цього фермерського господарства, а ця нежитлова будівля передана з метою її використання в діяльності сільськогосподарського виробника, у колегії суддів не виникає сумнівів про наявність правових підстав для застосування до позивача як до «сільськогосподарського товаровиробника» та «виробника сільськогосподарської продукції», визначеної підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України пільги зі сплати податку з огляду на те, що належний на праві власності позивачу об`єкт нерухомості безпосередньо використовується в сільськогосподарській діяльності, тобто, у процесі виробництва, переробки власно виробленої сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду раніше висловленою у постановах від 20.02.2020 року по справі №820/3706/17 від 01.04.2021 року по справі № 820/6752/16, від 17.02.2021 року по справі № 820/3707/17, від 24.04.2020 року по справі №540/2206/19, від 10.04.2020 року по справі №823/1751/17, від 23.09.2021 по справі № 140/2700/19, від 09.05.2023 року по справі № 380/10802/22. Підсумовуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, якими саме і підтверджується прописані підпунктом «ж» пп.266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України умови застосування пільги оподаткування об`єкту нерухомого майна відмінного від земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , який віднесений до класу з кодом 1271 Державного класифікатора будівель та споруд, власник якого є сільськогосподарським товаровиробником, що використовує його безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції, а ухвалене у цій справі рішення таким, що підлягає скасуванню. Відповідно до положень пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка, а положеннями пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України передбачено, що до об`єктів оподаткування не відносяться будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, зокрема, пп. «ж» пп.266.2.2 вказаної правової норми чітко встановлено, що до переліку об`єктів нерухомості, які не оподатковуються відносяться будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Проговорюючи спірне в даному випадку питання, чи є позивач, як фізична особа, сільськогосподарським товаровиробником, на якого поширюється пільга, передбачена пп. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, колегія суддів виходить з положень пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України за якою під сільськогосподарським товаровиробником для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу розуміється юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа-підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання. Колегія суддів вважає, що застереження у пп. 14.1.235 п. 14.1. ст. 4 ПК України щодо цілей глави 1 розділу XIV ПК України не означає, що у інших випадках, передбачених цим Кодексом, термін «сільськогосподарський товаровиробник» має інше змістовне значення, що вже прописувалося у постанові Верховного Суду від 01.10.2019 р. по справі № 0340/1905/18. Крім того, на користь висновку про те, що нормою пп. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України передбачена податкова пільга в тому числі і для фізичних осіб, колегія суддів зазначає про законодавче уточнення правового регулювання цього питання ще Законом України від 23.11.2018 № 2628-VІІІ, яким пп. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України викладено з застереженням про те, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позику. Тобто, законодавець уточнив з 01.01.2019 р., що сільськогосподарським товаровиробником є юридичні та фізичні особи. Враховуючи викладені обставини справи, і оскільки зазначена пільга стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності та стимулювання такої діяльності з метою досягнення її збалансованого податкового навантаження, колегія суддів приходить до висновку, що нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є керівник Фермерського господарства є фактично є нерухомістю сільськогосподарського товаровиробника, а тому вказана нерухомість не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в силу положень п. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, що підтверджувалося вже Верховним Судом у постановах від 04.12.2018 р. у справі № 649/593/16-а, від 24.04.2020 р. у справі № 540/2206/19 при обговорення питання застосовано п. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України у подібних правовідносинах. Таким чином, оскільки позивач звільнений від сплати податку на вказане нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а ухвалене судове рішення першої інстанції на підставі вимог ст. 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення адміністративного позову. Керуючись ст.ст. 242, 315, 317, 319, 321, 322, 325 КАС України, суд, - П о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року - скасувати. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області у цій справі № 340/6107/25 задовольнити та визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №0083441-2408-1123-UA35040190000012514 від 06 травня 2025 року про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2024 рік в сумі 17529,90 грн. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя А.О. Коршун суддя Д.В. Чепурнов