Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/5066/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 340/5066/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року (суддя Притула К.М.) в адміністративній справі №340/5066/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено, та вирішено: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01.03.2023 року та з 01.03.2024 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.03.2023 року та з 01.03.2024 року. В подальшому до суду першої інстанції надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю. Обґрунтовуючи заяву вказує, що Відповідач на виконання рішення суду повинен був проіндексувати показник середньої заробітної плати по Україні за 2019 - 2021 роки - 10846,37 грн на коефіцієнт 1,197 та 1,0796, натомість, коефіцієнт заробітку становить 1,09364, а коефіцієнт страхового стажу становить 0,38833. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у задоволенні заяви про встановлення судового контроля за виконанням рішення відмовлено. Відмовляючи в задоволенні заяви позивача, суд першої інстанції виходив з того, що в силу приписів статті 382 КАС України встановлення судового контролю за виконанням суб`єктом владних повноважень відповідачем рішення суду є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами. Дослідивши зміст поданої заяви, суд вказав на те, що вона не містить достатніх аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів як встановлення судового контролю. Не погодившись з вказаною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким заяву про встановлення судового контролю задовольнити. Позиція позивача фактично полягає в тому, що до теперішнього часу зобов`язальне рішення суду, яке ухвалено на його користь, залишається не виконаним, що, за його позицією, свідчить про необгрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, якою відмовлено у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає зазначити наступне. В силу приписів ст..129-1 Конституції України, ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст.14, 370 КАС України рішення суду є обов`язковим для виконання. При цьому, для цілей застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стадія виконання рішення суду є складовою доступу до правосуддя. Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що право на доступ до суду було б ілюзорним, якби остаточне, зобов`язальне судове рішення залишалося без дієвим на шкоду одній зі сторін (справа «Ромашов проти України, рішення від 27.07.2004р.). Отже, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. У свою чергу, судовий контроль є важливою конституційною гарантією забезпечення обов`язковості судового рішення. Це означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (відповідно до приписів резолютивної та мотивувальної частини рішення). Одним із видів судового контролю за виконанням рішення суду, який передбачений КАС України, є встановлення судом обов`язку суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ст..382 КАС України). Так, згідно з частиною 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 статті 382 КАС України). З огляду на положення вказаної норми процесуального права суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду. В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням того, що контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, що прямо передбачено ст..129-1 Конституції України, і такі повноваження суду запровадженні з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві. Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати те, чи виконано судове рішення, причини, які призводять до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду. Так, рішення суду, яке набрало законної сили, в силу приписів ст.129-1 Конституції України, ст.ст.14, 370 КАС України, є обов`язковим для виконання. Колегія суддів зазначає, що після набрання законної сили рішення суду сторона (стягувач) може отримати виконавчий лист щодо примусового виконання такого рішення. В даному випадку позивачем не надано доказів, що останній звернувся до виконавчої служби щодо примусового виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року та таке звернення не призвело до виконання вказаного рішення. Відтак, з огляду на наведені обставини справи, заява позивача про встановлення судового контролю у вигляді надання звіту задоволенню не підлягає. Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року в адміністративній справі №340/5066/24 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова суддя Ю. В. Дурасова