Постанова Дніпровський апеляційний суд № 185/14700/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1133/26 Справа № 185/14700/25 Суддя у 1-й інстанції - Гайдар І. О. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 квітня 2026 року м. Дніпро Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2026 року в справі про адміністративне правопорушення, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп. Судом першої інстанції встановлено, що 22 листопада 2025 року о 19:00 годині по вул. Центральна с-ща Юріївка Павлоградського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ-2101», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, нестійка хода). На вимогу поліцейського відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку (на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу та в закладі охорони здоров`я) огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.5 ПДР України. Не погоджуючись з вищевказаною постановою особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі. Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, просив визнати причини пропуску строку поважними. В обґрунтування клопотання зазначив, що суд першої інстанції розглянув справу за його відсутності, копію судового рішення отримав лише 23.02.2026 року. На думку апелянта, постанова суду є незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Вважає, що суд першої інстанції не об`єктивно оцінив докази. Зазначає, що під час зупинки працівниками поліції поводив себе адекватно та не перебував в стані алкогольного сп`яніння, а ситуація з начебто відмовою від проходження огляду на його думку була штучно створена працівниками поліції. Будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявку суду не повідомив. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадів, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. З урахуванням того, що ОСОБА_1 належним чином та завчасно повідомлений про дату та час розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку смс-повідомлення, у судове засідання не з`явився, його інтереси представляє професійний адвокат, а тому з метою своєчасного та належного розгляду справи у розумні строки, у відповідності до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути подану апеляційну скаргу без його участі. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Суд апеляційної інстанції вважає, що дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання останнього винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №520826 від 22.11.2025 року, 22 листопада 2025 року о 16 годині 00 хвилин за адресою: вул. Центральна с-ща Юріївка Павлоградського району Дніпропетровської області гр. ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ-2101» н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, невиразна мова). Під безперервну відео фіксацію на службову камеру 799174 на місці правопорушення (ДТП) запропоновано пройти огляд для встановлення стану алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, від чого останній відмовився, а також було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп`яніння в медичному закладі у встановленому законом порядку, на що останній відмовився. Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України. Зазначені дії органом внутрішніх справ кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Даний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, в силу ст. 255 КУпАП уповноваженою на те особою інспектором Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області Бондаренко Є.М. Відповідно до акту огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці з використанням спеціальних технічних засобів. Поліцейськими встановлено ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, невиразна мова, хитка хода. Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 листопада 2025 року, водій ОСОБА_1 до КП «ДБКЛ ПД» ДОР, однак останній відмовився від проходження огляду. Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 , остання зазначила, що 22.11.2025 року близько 19.00 годин вона йшла від сусіднього будинку додому та бачила як зупинились дві автівки та з автівки «ВАЗ-2101» н.з. НОМЕР_1 вийшов чоловік, який мав ознаки алкогольного сп`яніння так як вім хитався та впав, у нього в руках була «монтировка», та кинувся на чоловіка, який зупинився на другому автомобілі. Після чого чоловік тримав нетверезою чоловіка та попрохав людей викликати поліцію. Чоловік на автомобілі ВАЗ їхав не рівно по своїй смузі, а по всій дорозі. Після чого, чоловік з автомобіля ВАЗ сидів на узбіччі. З письмових пояснень ОСОБА_3 , вбачається, що він керував 22.11.2025 року о 19.00 він керував авто в селі Варварівка Павлоградського району на переїзді побачив авто «ВАЗ-2101» н.з. НОМЕР_1 , який рухався в бік села Юр`ївка, маневруючи по проїзній частині, ОСОБА_3 здалося це підозрілим і вже знаходячись в селі Юр`ївка по вул. Центральній вище вказане авто прийняв праворуч на узбіччя та зупинився із-за керма вийшов чоловік, який почав ОСОБА_3 погрожувати та під час розмови від нього було чутно запах алкоголю та в нього була нестійка хода. З будинку, біля якого зупинилось авто, вийшли мешканці, які були свідками також даної події. Та які викликали поліцію. По приїзду наряду поліції було встановлено, що водій водій ВАЗ це громадянин ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтверджує, що за кермом знаходився саме він. Судом апеляційної інстанції переглянуто відеозапис з нагрудної камери працівника поліції щодо досліджуваних подій, на якому зафіксовано обставини складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №520826 від 22.11.2025 року. Так, на диску містяться відеозаписи, з яких вбачається, що ОСОБА_1 попросив: «Відвезіть мене, я з перегаром, щоб я не сідав за руль... Ви мене сопроводіть додому. Я випив...» не спростовуючи факту перебування в стані алкогольного сп`яніння, однак заперечував той факт, що перебував за кермом автомобіля в стані алкогольного сп`яніння. Зазначив, що сидів з друзями неподалік від місця зупинки. Працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 про те, що у останнього виявлено ознаки алкогольного сп`янінні та запропоновано пройти огляд на місці або в медичному закладі для встановлення стану алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 відмовився. Пізніше також було повторно запропоновано пройти огляд для встановлення стану алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 повторно відмовився. Досліджений судом відеозапис досить інформативний, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, містить відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Так, наданим суду відеозаписом зафіксовані реальні події, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити дійсні обставини справи, які чітко вказують на ОСОБА_1 , як на правопорушника, який керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та який на вимогу поліцейського пройти огляд, відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров`я. Вищезазначені докази, досліджені під час апеляційного розгляду, жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять. Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний: - виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; - не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів. Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом. Відповідальність за статтею 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. З аналізу диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вбачається, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння, вже сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп`яніння (алкогольного або наркотичного), який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів "а" та "б" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, а водій відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції - пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп`яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частині 2 статті 251 КУпАП). Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Згідно з п. 1 розділу Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2)охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку. Факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 22.11.2025 року повністю знайшов своє підтвердженні у ході розгляді справи дослідженими доказами у їх сукупності, та не викликає будь-яких сумнівів. Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом «ВАЗ-2101» н.з. НОМЕР_1 . Зазначений факт підтверджено показами свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , наданих ними після безпосередніх подій, в яких вони вказали, що близько 19.00 годин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ-2101» н.з. НОМЕР_1 здійснив зупинку на узбіччі та виявляв ознаки алкогольного сп`яніння. Таким чином, твердження ОСОБА_1 про те, що 22 листопада 2025 року біля 19:00 годин він не керував транспортним засобом та не перебував у стані алкогольного сп`яніння, спростовано дослідженими доказами по справі. При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відносно ОСОБА_1 складений протокол за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, а не за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що є окремим правопорушенням. Що стосується доводів апеляційної скарги про провокацію з боку працівників поліції щодо порушення процедури огляду на визначення стану сп`яніння, а саме на відмову у проведенні огляду ОСОБА_1 , слід зазначити наступне. Пунктом 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 визначено ознаки алкогольного сп`яніння. У відповідності п. 7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. За ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Частиною 6 статті 266 КУпАП передбачено направлення особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. За приписами п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Таким чином, нормами законодавства передбачено порядок оформлення відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров`я. Як було встановлено під час дослідження відеозаписів із нагрудної камери патрульного поліцейського, на неодноразові пропозиції, висловлені патрульними поліцейськими щодо проходження огляду на визначення стану сп`яніння ОСОБА_1 , як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, останній відмовився. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, до протоколу про адміністративне правопорушення було долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.11.2025 року. Вказане в повній мірі узгоджується із Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого або сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, а саме, з положеннями пунктів 6 та 8 Порядку, відповідно до яких направлення на проведення огляду видається водію, який виявив згоду на проведення такого огляду. Враховуючи вище наведене, в сукупності досліджених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Поряд з цим, належить взяти до уваги те, що відповідно до ст. 267 КУпАП, дії службової особи що складала протокол та фіксувала правопорушення, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду. Однак, як було встановлено, дії співробітників поліції в порядку, передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_1 не оскаржувалися. Отже, твердження апелянта щодо штучного створення працівниками поліції ситуації з відмовою від проходження огляду не відповідають дійсності та є суб`єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу. Тому, доводи про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими доказами по справі та переглянутими в судовому засіданні відеозаписом з боді камери працівника поліції. Інші доводи, викладені захисником в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції оцінює критично, як обраний спосіб захисту, з метою уникнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не вбачається. Суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 33 КУпАП прийняв до уваги характер вчиненого правопорушення, його наслідки, обставини даної справи, а також дані про особу правопорушника, і наклав на правопорушника справедливе адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 17 000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Постанова суду першої інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог та скасування постанови суду першої інстанції немає. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - П О С Т А Н О В И В : Клопотання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2026 року, - задовольнити. Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення. Постанову Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду О.Ю. Іванченко