Постанова Одеський апеляційний суд № 521/18697/25

Номер провадження: 22-ц/813/2510/26 Справа № 521/18697/25 Головуючий у першій інстанції Мазун І. А. Доповідач Коновалова В. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 09.04.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А., суддів: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України) цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на ухвалу Хаджибейського районного суду міста Одеси від 30 жовтня 2025 року, за заявою ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви, в с т а н о в и в: У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Хаджибейського районного суду м. Одеси з заявою про забезпечення доказів, в якій просив суд дослідити матеріали, на підставі яких були винесені ухвали Малиновського районного суду міста Одеси від 31 липня 2024 року та Одеського апеляційного суду від 02 квітня 2025 року, із яких було знищено заяву від 29 червня 2016 року; забезпечити ОСОБА_1 доказом того, що Малиновський районний суд міста Одеси та Одеський апеляційний суд знищили заяву ОСОБА_1 від 29 червня 2016 року по об`єднаній справі № 2-80/01. Клопотання обґрунтовано тим, що заявник ОСОБА_1 буде звертатися з позовом до Малиновського районного суду міста Одеси та до Одеського апеляційного суду про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями. Хаджибейський районний суд м. Одеси ухвалою від 30 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви - повернув заявнику. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2025 року по справі № 521/18697/25, що перешкоджає подальшому розгляду справи та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушенням судом норм процесуального права. В апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції повинен був установити строк для усунення недоліків заяви та посилається, що заява була повернута з порушенням вимог ЦПК України. Одеський апеляційний суд ухвалою від 10.02.2026 року відкрив апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та ухвалою від 03.04.2026 року призначив справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України. За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п.6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України). Згідно ч.1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не долучено до клопотання квитанцію про сплату судового збору за подачу клопотання про забезпечення доказів у встановленому порядку та розмірі. За нормами ч. 4 ст. 117 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу. З урахуванням того, що клопотання подано без дотримання вимог ст. 117 ЦПК України, суд дійшов висновку, що воно підлягає поверненню. Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, з огляду на таке. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Вимоги щодо форми та змісту заяви про забезпечення доказів визначені ст. 117 ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; 4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; 5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів; 6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази; 7) перелік документів, що додаються до заяви. Відповідно до ч. 3 ст.117 ЦПК України за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви. Частиною 4 ст. 117 ЦПК України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу. Суд повертає заяву про забезпечення доказів заявнику також встановивши, що заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. Підставою повернення заяви про забезпечення доказів без розгляду, суд першої інстанції вказав те, що заявником не долучено до заяви квитанцію про сплату судового збору за подачу заяви про забезпечення доказів у встановленому порядку та розмірі. Сплата судового збору саме за подання заяви про забезпечення доказів є доцільною та виступає певним запобіжним чинником для того, щоб не допустити зловживання сторонами наданими їм процесуальними правами, які можуть завдати шкоди іншим особам чи обмежити їхні права. Разом із тим, заяву про забезпечення доказів обґрунтовано тим, що заявник ОСОБА_1 буде звертатися з позовом до Малиновського районного суду міста Одеси та до Одеського апеляційного суду про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями. Згідно п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. Отже, заявник ОСОБА_1 на підставі п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору. Судові процедури повинні бути справедливими, а тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на звернення до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд. Згідно практики Європейського суду з прав людини право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87). Враховуючи викладене вище, апеляційний суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування ухвали Хаджибейського районного суду міста Одеси від 30 жовтня 2025 року і направлення справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Таким чином, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим, наявні підстави для скасування ухвали Хаджибейського районного суду міста Одеси від 30 жовтня 2025 року і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. 379, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів, у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Хаджибейського районного суду міста Одеси від 30 жовтня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Головуючий В.А. Коновалова Судді О.Ю. Карташов Ю.П. Лозко