Постанова 4801 № 130/350/26

Справа № 130/350/26 Провадження № 22-ц/801/947/2026 Категорія: 61 Головуючий у суді 1-ї інстанції Порощук П. П. Доповідач:Сало Т. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 квітня 2026 рокуСправа № 130/350/26м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Ковальчука О.В., Шемети Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04 березня 2026 року про повернення позову, постановлену суддею Порощуком П.П., в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Гніванської міської ради про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, встановив: 04 лютого 2026 року до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Гніванської міської ради про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 12 лютого 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк тривалістю п`ять днів з дня отримання ухвали для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків. Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто її позивачу разом із доданими до неї документами. Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. У скарзі зазначає, що ухвалою суду від 12 лютого 2026 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк у п`ять днів для надання постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії. На виконання вказаної ухвали 02 березня 2026 року представником позивача було подано заяву про усунення недоліків, до якої додано пояснення щодо відсутності постанови нотаріуса про відмову, у якій обґрунтовано, що надане нотаріусом ОСОБА_2 письмове роз`яснення є еквівалентом відмови у вчиненні нотаріальної дії, оскільки спадкова справа не заводилася через фактичне прийняття спадщини спадкоємцями відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Незважаючи на надані пояснення та обґрунтування, 04 березня 2026 року позовну заяву повернуто позивачу з посиланням на неусунення недоліків. Судом не враховано аргументи заяви про усунення недоліків та судову практику Верховного Суду, яка прямо вказує на те, що письмове роз`яснення нотаріуса є достатнім підтвердженням відмови у вчиненні нотаріальної дії. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Згідно з частиною 2 статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Частиною 13 статті 7 ЦПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вказані норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Встановлено, що 04 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Гніванської міської ради, в якій просив визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право на земельну частку (пай). В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , яка на день смерті постійно проживала та була зареєстрована у с. Демидівка Жмеринського району Вінницької області. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його бабка, ОСОБА_4 , після смерті якої залишилася спадщина, що складається із права на вказану вище земельну частку (пай). Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Гніванської міської ради, ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину після померлої своєї матері шляхом вступу у володіння спадковим майном. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 за заповітом є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Гніванської міської ради, позивач фактично прийняв спадщину після своєї матері шляхом вступу у фактичне володіння та управління спадковим майном померлої. Позивач звернувся до приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Смоляк Л.С. з питанням оформлення спадщини, однак йому було відмовлено у зв`язку з тим, що правовстановлюючі документи на спадкове майно було видано після смерті спадкодавця і рекомендовано звертатись до суду. Вимоги до позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви визначені статтями 175 і 177 ЦПК України. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 12 лютого 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в ній недоліків. Залишаючи позовну заяву без руху суд першої інстанції виходив з того, що згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Позивачем у позовній заяві зазначено, що він звертався до нотаріуса з питанням оформлення спадщини, однак нотаріус відмовив, на підтвердження чого надано роз`яснення приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Смоляк Л.С. з рекомендацією вирішення вказаного питання у судовому порядку. При розгляді справ про спадкування суд має звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Однак, в матеріалах справи відсутня постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Враховуючи викладене, суд зазначив, що позивачу слід надати постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та підтвердження направлення сторонам вказаного документу. Вказану ухвалу суду отримано представником ОСОБА_1 адвокатом Залокоцькою В.Д. 01 березня 2026 року. 02 березня 2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, в якій зазначено, що ухвалою суду встановлено відсутність у матеріалах справи постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії. У позовній заяві позивач зазначив, що нотаріус надав письмове роз`яснення з рекомендацією звернутися до суду у зв`язку з відсутністю у спадкоємців необхідних документів. Це роз`яснення додано до матеріалів справи. Постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії відсутня, оскільки спадкова справа не заводилася через фактичне прийняття спадщини спадкоємцями. Враховуючи практику Верховного Суду, оформлення відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину у вигляді письмової відповіді на заяву або роз`яснення, а не постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, не змінює суті такого документу нотаріуса і зводиться до відмови заявнику у видачі свідоцтва. Таким чином, надане нотаріусом ОСОБА_2 роз`яснення є обґрунтованою письмовою відмовою у вчиненні нотаріальної дії, і підтверджує наявність перешкод для нотаріального оформлення спадкових прав. Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України (а.с.35). Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не було усунуто недоліки позовної заяви, а саме не було надано постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Апеляційний суд зважає на те, що залишаючи позовну заяву без руху суд першої інстанції послався на ч. 5 ст. 175 ЦПК України: позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що він звертався до нотаріуса з питаннь оформлення спадщини, на що йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину і рекомендовано звернутися до суду. На підтвердження вказаної обставини ОСОБА_1 надав роз`яснення, видане приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області 04 вересня 2025 року за №520/01-16. Тобто позовна заява на момент її подання до суду відповідала вимогам ч.5 ст. 175 ЦПК України. У заяві на усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 вказав, що нотаріус не виносив постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з чим він не може її надати, і що надане нотаріусом роз`яснення є письмовим підтвердженням неможливості оформлення спадщини в нотаріальному порядку. Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції не надав оцінки поданій ОСОБА_1 заяві, не обґрунтував свої висновки в частині невиконання ним вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху. Згідно роз`яснень пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику. Аналіз наданих сторонами доказів здійснюється судом за результатами розгляду справи по суті, а не на стадії вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття провадження у справі або залишення позову (заяви) без руху. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України). Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першомустатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року). У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, шо відповідно п. 4 ч.1 ст. 379 ЦПК України є підставою для її скасування з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. 364, 367, 379, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04 березня 2026 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Т.Б. Сало Судді О.В. Ковальчук Т.М. Шемета