Постанова 4813 № 522/15608/24-Е

Номер провадження: 22-ц/813/1650/26 Справа № 522/15608/24-Е Головуючий у першій інстанції Волкова Ю.Ф. Доповідач Карташов О. Ю. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.04.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Карташова О.Ю. суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ст. 369 ЦПК України) цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», в інтересах якого діє адвокат Тараненко Артем Ігорович на заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 січня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором УСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулось до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №335439391 від 14.01.2023 у сумі 43603 грн 48 коп. Позов обґрунтовано тим, що 14.01.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено договір кредитної лінії № 335439391 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт первісного кредитора та ознайомився із актуальною редакцією Правил надання грошових коштів у позику, після чого заявив добровільно про своє бажання отримати кошти, зареєструвався на сайті, пройшов процедуру ідентифікації/верифікації та вказав свої персональні ідентифікаційні дані. Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем у разі укладання електронного договору, буде використовуватись електронний підпис з одноразовим ідентифікатором. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, використовуючи одноразовий персональний пароль-ідентифікатор MNV5U57B, направлений 14.01.2023 року. Введення позичальником одноразового ідентифікатора є підписанням Договору відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії, у розмірі 8900 грн на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. 14.01.2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало кошти за договором № 335439391 від 14.01.2023 безготівковим способом на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 у сумі 8900 грн. Усупереч умов договору № 335439391 від 14.01.2023 відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі 43603,48 грн, яка складається 8900 грн - заборгованість по кредиту, 34703,48 грн заборгованість за несплаченими відсотками. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 січня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 335439391 від 14.01.2023 у сумі 12077 грн 30 коп. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати по сплаті судового збору у сумі 671 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати на правничу допомогу у сумі 2000 грн. Висновок суду мотивовано тим, що позивач вправі нараховувати проценти за користування кредитом лише за період погодженого строку кредитування. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 43 603 (сорок три тисячі шістсот три) грн 48 (сорок вісім) коп; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме судовий збір у розмірі 6056,00 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 (дванадцять тисяч) грн, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції всіх обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалене з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що судом першої інстанції під час ухвалення рішення, не було належним чином досліджено всі обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Скаржник вказує, що заповнення відповідачем анкети-заяви свідчить про ознайомлення та погодження останнього з умовами та правилами надання кредитних коштів, в яких у свою чергу було зазначено про зобов`язання позичальника сплачувати проценти за користування кредитом зі встановленою ставкою у розмірі 1087,70 % річних, а також щодо продовження нарахування процентів після закінчення строку дії договору, тому вимоги щодо стягнення нарахованих відсотків є обґрунтованими. Позиція інших учасників справи Сторони провадження своїм правом передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України не скористалися, відзив на адресу суду не надходив. За положеннями ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України. Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Зі змісту ст. 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Фактичні обставини справи, встановлені судом, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд Судом встановлено, що 14.01.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 335439391 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за допомогою мережі інтернет. ОСОБА_1 підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV5U57B. Відповідно до п. 3.1. договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі 8900 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику. Строк кредитування - 17 днів, дата повернення кредиту 31.01.2023 (пункт 2.3. договору); процентна ставка 766,50% річних. Що становить 2,10% за день від суми залишку кредиту (пункт 8.3 договору). За п. 8.5.1 та п. 8.5.2 Договору встановлено, що умови нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів здійснений не пізніше строку вказаного в графіку платежів за цим договором, проценти за користування кредитом, в розмірі передбаченому договором, нараховуються за кожен день користування грошовими коштами починаючи з першого дня користування кредитом, відповідно до суми кредиту, яка фактично знаходиться в користуванні у позичальника. Основні умови кредитування згідно цього кредитного договору: - кредитодавець надає позичальнику перший транш в сумі 8900 грн відразу після укладення договору (п. 2.3); - кожен транш кредиту надається шляхом переказу коштів, за вибором позичальника, в один з таких способів (п. 5.1): - шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника, за умови, що для ініціювання переказу використані реквізити платіжної картки №5457-08ХХ-ХХХХ-5662 (п. 5.1.1); - шляхом видачі готівкових коштів у відділенні небанківської фінансової установи чи банку, які мають право надавати послуги з переказу коштів (п. 5.1.2); - позичальнику надається дисконтний період кредитування, який складає 17 днів від дати отримання позичальником першого траншу (п. 3.1); - строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду (п. 3.2); - датою повернення кредиту є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 31.01.2023, а саме протягом 17 днів від дати отримання першого траншу позичальником (п. 7.1); - за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом (п. 8.1); - протягом дисконтного періоду кредитування зобов`язання позичальника по сплаті процентів визначаються наступним чином (п. 8.3): за період від дати видачі кредиту до 31.01.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 2,1 % в день від суми кредиту за кожний день користування кредитом (дисконтна процентна ставка) (п. 8.5.1); - у разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2 договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 31.03.2023 проценти нараховуються за ставкою 2,1 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним (індивідувальна процентна ставка) (п. 8.5.2); - після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 2,98 % в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника, за кожний день користування ним (п. 8.4). На виконання умов Кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 8900 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 14.01.2023 № 0е162726-6аb3-43ea-b5b6-1fad**1c3127 про перерахування коштів на карту отримувача. 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги в тому числі за кредитним договором № 335439391 від 14.01.2023. 23.02.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»» укладено договір факторингу № 23/0224-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги в тому числі за кредитним договором № 335439391. 17.07.2024 ТОВ « ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс»» уклали договір факторингу № 17/07/24, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»» відступило ТОВ «ФК «Ейс» права вимоги в тому числі за кредитним договором № 335439391. Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 17/07/24 від 17.07.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс»» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 43603,48 грн. Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, встановленому в відповідному додатку договору. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 17/07/2024 від 17.07.2024 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 43603,48 грн. За розрахунком позивача, загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви за кредитним договором № 335439391 від 14.01.2023 становить 43603,48 грн, яка складається із 8 900 грн заборгованості за кредитом, 34703 грн 48 коп. заборгованості за несплаченими відсотками. Таким чином підтверджено факт укладання між первісними кредиторами та відповідачем кредитного договору, шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, за умовами яких було визначено суму кредиту, розмір відсотків, порядок повернення грошових коштів, та строк дії кредитних договорів, при цьому факт отримання грошових коштів підтверджується відповідними довідками про переказ грошових коштів на картку позичальника. Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідач не подавав. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа. Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч. ч. 3, 4, 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Також судом встановлено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник), уклали в електронному вигляді договір кредитної лінії №335439391 від 14.01.2023, який за правовою природою є кредитним договором. Спірні правовідносини виникли у сфері споживчого кредитування. На підставі цього кредитного договору відповідач отримав кредит в сумі 8900 грн, взяв на себе зобов`язання повернути кредит та сплатити проценти за користуванням ним, однак не виконав їх. Право вимоги за цим договором перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон-Плюс», потім до - ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», а потім до - ТОВ «Фінансова компанія «Ейс». В зв`язку з цим у позивача виникло право вимагати від відповідача повернення тіла кредиту в розмірі 8900 грн та сплати процентів за користування кредитом. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (такий правовий висновок викладений в п. 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12). За обставинами справи погодженим строком кредитування є строк 17 днів (п.п. 3.1, 7.1 кредитного договору). Обставини продовження чи пролонгації строку кредитування (п. 3.2 кредитного договору) позивачем не обґрунтовувалися (ч. 1 ст. 81 ЦПК України) та судом не встановлені. У зв`язку з цим висновок суду першої інстанції про те, що позивач вправі нараховувати проценти за користування кредитом лише за період погодженого строку кредитування, є правильним. Отже, за розрахунком суду, сума процентів за користування кредитом, сплати яких позивач вправі вимагати, становить 3177,3 грн (8900 грн (тіло кредиту) х 2,1 % (процентна ставка) х 17 днів (строк кредитування). В цьому аспекті суд не погодився з розрахунком заборгованості позивача, оскільки з нього вбачається, що проценти нараховувалися поза межами строку кредитування, чого законом не передбачено. Заборгованість відповідача за кредитним договором становить 12077,3 грн (8900 грн (тіло кредиту) + 3177,3 грн (проценти за користування кредитом). Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги стягнення місцевим судом заборгованості за відсотками по кредиту, виходячи з відсоткової ставки, колегія дійшла висновку про відсутність підстав для стягнення на користь позивача заборгованості за відсотками у більшому розмірі. Заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості за нарахованими процентами, у розмірі заявленому у позові, є не співмірною сумі кредиту за договором і не ґрунтується на умовах договору і наданому ним розрахунку, оскільки нарахування відсотків здійснювалось у відповідності до умов договору і в межах строку кредитування. В даному випадку підстави для стягнення з позичальника відсотків за користування кредитом за межами строку кредитування відсутні. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів та відхиляються апеляційним судом. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України). Суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні. Будь-яких інших доводів та доказів на їх підтвердження, що є правовою підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції скаржником надано не було, у зв`язку з чим, апеляційний суд не вбачає правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги. Також колегія суддів зазначає, що оскільки зазначена справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною, то у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381 - 384, 389 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», в інтересах якого діє адвокат Тараненко Артем Ігорович залишити без задоволення. Заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 січня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає чинності з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених частиною 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий О.Ю. Карташов Судді В.А. Коновалова В.В. Кострицький