Постанова Дніпровський апеляційний суд № 423/2327/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3693/26 Справа № 423/2327/17 Суддя у 1-й інстанції - Битяк І. Г. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2026 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Агєєва О.В., суддів: Гапонова А.В., Халаджи О.В. за участю секретаря судового засідання Кирилішиної В.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу у справі №423/2327/17 за запитом заступника начальника Попаснянського відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гордієнко Л.М. про видачу дублікатів виконавчих листів, за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Ідея Банк» - Пилата Тараса Івановича на ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2025 року, постановлену у складі судді Битяк І.Г., - ВСТАНОВИВ: У вересні 2024 року заступник начальника Попаснянського відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гордієнко Л.М., звернулась до Васильківського районного суду Дніпропетровської області із заявами про видачу дублікатів виконавчих листів, по цивільній справі за позовом ПАТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави. Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчих листів. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 грудня 2024 року ухвала Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2024 року про відмову у задоволенні заяви заступника начальника Попаснянського відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гордієнко Л.М. про видачу дублікатів виконавчого листа, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду та вирішення питання щодо відновлення втраченого судового провадження - скасована та справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду. Ухвалою від 15 січня 2025 року відкрито провадження у справі для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження у справі №423/2327/17. Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2025 року відновлено втрачене судове провадження у справі №423/2327/17 за позовом ПАТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави. Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2025 року поновлено провадження у справі за запитом заступника начальника Попаснянського відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гордієнко Л.М. про видачу дублікатів виконавчих листів у цивільній справі №423/2327/17. Відмовлено у задоволенні запиту заступника начальника Попаснянського відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гордієнко Л.М. про видачу дублікатів виконавчих листів у цивільній справі №423/2327/17. Не погодившись із вказаною ухвалою суду, представник «Ідея Банк» - Пилата Т.І. подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме безпідставно відмовлено у видачі дублікату виконавчого листа, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи, а висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що 30 листопада 2017 року Попаснянський районний суд Луганської області ухвалив рішення по справі №423/2327/17 за позовом АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, яким вимоги позивача задоволено, про що 26 березня 2018 року на виконання рішення суду були видані виконавчі листи №423/2327/17. Зазначає, що вказані виконавчі листи перебували на примусовому виконанні Попаснянського відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що підтверджується постановами про відкриття виконавчих проваджень №56525142 від 04 червня 2018 року та №64537335 від 17 лютого 2021 року, які були додані Попаснянським відділом державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до заяви про видачу дубліката виконавчого листа. Звертає увагу, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні був введений воєнний стан. Вказує, що матеріали виконавчих проваджень №56525142 від 04 червня 2018 року та №64537335 від 17 лютого 2021 року, в тому числі і оригінали виконавчих листів, в паперовому вигляді залишилися в місці розташування Попаснянського відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за юридичною адресою у м.Попасна Луганської області, в якому органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Враховуючи вищевикладене, виконавчий документ та виконавче провадження вважаються втраченими. У зв`язку із чим виникла необхідність у видачі дублікатів виконавчих листів. Зауважує, що Васильківський районний суд Дніпропетровської області, відмовляючи в задоволенні заяви Попаснянського відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про видачу дублікатів виконавчих листів у справі №423/2327/17, у своїй ухвалі зазначив, про те, що заявник звернувся до суду із запитом про видачу дублікатів виконавчих листів, що є порушенням п.п.17.4 п.17 ч.1 р.XIII Перехідних положень ЦПК України. Вважає, що вказані висновки суду не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм процесуального права. Відмовляючи у видачі дублікатів виконавчих листів, суд першої інстанції фактично обмежився формальним підходом до вирішення питання. Як вбачається із мотивувальної частини ухвали, єдиною підставою для відмови стало те, що орган державної виконавчої служби звернувся до суду із запитом, а не із заявою, як це передбачено п.п.17.4 п.17 ч.1 р.XIII Перехідних положень ЦПК України. Водночас суд не спростував і не поставив під сумнів наявність передбачених законом матеріальних підстав для видачі дубліката виконавчого документа, а саме факт втрати виконавчих листів належним чином підтверджений поданими доказами, а звернення до суду здійснено в межах строків пред`явлення виконавчого документа до виконання. Формальна невідповідність назви звернення не впливає на його правову природу та не може бути самостійною і достатньою підставою для відмови у видачі дубліката виконавчого документа за наявності всіх передбачених законом умов. Цих обставини судом першої інстанції не враховано, що і призвело до постановлення незаконної ухвали про відмову у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа, що грубо порушує законні права та інтереси банку. У зв`язку з чим просить ухвалу скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву Попаснянського відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про видачу дублікатів виконавчих листів №423/2327/17. Боржник своїм правом на подачу відзиву не скористався. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Учасники справи в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку. Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання, оскільки, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону. Так, судом встановлено, що в провадженні Попаснянського відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження №56525142 від 04 червня 2018 року з примусового виконання виконавчого листа №423/2327/17 виданого 26 березня 2018 року виданого Попаснянським районним судом Луганської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ідея Банк» судових витрат у розмірі 1 600 грн., та виконавче провадження №64537335 від 17 лютого 2021 року з примусового виконання виконавчого листа №423/2327/17 виданого 26 березня 2018 року виданого Попаснянським районним судом Луганської області про стягнення з ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №910,24748 в сумі 207 653,82 грн. про звернення стягнення на предмет застави шляхом продажу автомобіля ПАТ «Ідея Банк» будь-якій третій особі від імені власника, за ціною не нижче ринкової визначеної незалежним суб`єктом оціночної діяльності. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 вiд 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан. Матеріали виконавчих проваджень в паперовому вигляді залишилися в місці розташування відділу за юридичною адресою у м.Попасна Луганської області, в якому органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Заступник начальника Попаснянського відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гордієнко Л.М., звернулась до суду з заявою про видачу дублікатів виконавчих листів виданих Попаснянським районним судом Луганської області від 26 березня 2018 року № 423/2327/17. Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2025 року відновлено втрачене судове провадження у справі № 423/2327/17 за позовом ПАТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави в об`ємі таких документів: заочного рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 30 листопада 2017 року, яким було задоволено позовні вимоги ПАТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави. Ухвала суду від 09 грудня 2025 року набрала законної сили 24 грудня 2025 року. Відповідно до інформації, яка міститься в Автоматизованій системі документообігу Попаснянського районного суду Луганської області, доступ до якої надано Васильківському районному суду Дніпропетровської області Державним підприємством «Інформаційні судові системи» відомості про рішення та виконавчі листи у справі №423/2327/17 відсутні. Відмовляючи у задоволенні запиту про видачу дублікатів виконавчих листів у цивільній справі № 423/2327/17, суд першої інстанції виходив з тих підстав, що заступник начальника Попаснянського відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гордієнко Л.М., в порушення вимог законодавства, звернувся до суду із запитом про видачу дублікатів виконавчих листів, що не відповідає приписам п.п.17.4 п.17 ч.1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом. У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», згідно з пунктом 5 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання (частини перша, друга, пункт 1 частини четвертої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»). Згідно підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Конституційний Суд України у Рішенні від 27 січня 2010 року №3-рп/2010 у справі №1-7/2010 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року по справі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) зроблено висновок, що: "аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2023 року по справі №6-66/2011 (провадження №61-8679св22) зроблено висновок, що: «дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено». Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України). У справі, що переглядається судом встановлено, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 вiд 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан. Матеріали виконавчих проваджень в паперовому вигляді залишилися в місці розташування відділу за юридичною адресою у м.Попасна Луганської області, в якому органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Відповідно до інформації, яка міститься в Автоматизованій системі документообігу Попаснянського районного суду Луганської області, доступ до якої надано Васильківському районному суду Дніпропетровської області Державним підприємством «Інформаційні судові системи» відомості про рішення та виконавчі листи у справі №423/2327/17 відсутні. Отже сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. Як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції за результатами розгляду запиту заступника начальника Попаснянського відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гордієнко Л.М. про видачу дублікатів виконавчих листів у цивільній справі №423/2327/17 провадження у справі поновлено, але у задоволенні запиту про видачу дублікатів виконавчих листів відмовлено, оскільки в порушення вимог законодавства держаний виконавець звернувся до суду із запитом про видачу дублікатів виконавчих листів. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У частині першій статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава - учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції», заява № 12964/87, § 59). Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі "Дія 97 проти України", заява №19164/04). Аналогічні правові висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах містяться у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18). Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише регламентованим, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо розгляду позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. За таких обставин апеляційним судом встановлено, рішення суду, яке відновлено судом першої інстанції, і на підставі якого раніше було видано виконавчі листи, про видачу дублікатів яких ставиться питання державним виконавцем, фактично не виконано, судом першої інстанції прийнято формальне і передчасне рішення про відсутність підстав для задоволення вимог про видачу дублікатів виконавчого документа через звернення з запитом а ні з відповідною заявою. Тобто фактично судом питання по суті не розглянуто. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково постановлено оскаржувану ухвалу, що призвело до передчасного висновку по суті вимог, тому вона підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення не відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Відповідно до статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Ідея Банк» -Пилата Тараса Івановича - задовольнити. Ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2025 року - скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: Повний текст постанови складено 09.04.2026 року. Головуючий суддя О.В.Агєєв