LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала Вищий антикорупційний суд991/5014/24

від 03.04.2026 · Антикорупційна

Справа № 991/5014/24 Провадження № 2-азз/991/2/26 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ про скасування заходів забезпечення позову ВСТУПНА ЧАСТИНА [І]. Дата і місце постановлення [1-1]. 03 квітня 2026 року, місто Київ. Найменування адміністративного суду, прізвища та ініціалів судді (суддів) [1-2]. Колегія суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді Ткаченка О.В., суддів Задорожної Л.І. і Шкодіна Я.В., за участю секретаря судового засідання Волкової М.А. Імена (найменування) учасників справи [1-3]. Позивач - Міністерство юстиції України (01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13). Відповідач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ). Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ). ОПИСОВА ЧАСТИНА [ІІ]. Суть клопотання, ім`я (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою [2-1]. 30 березня 2026 року до провадження колегії суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді Ткаченка О.В., суддів Крикливої Т.Г. та Чернової О.В. надійшло клопотання Міністерства юстиції України про скасування заходів забезпечення позову. 31 березня 2026 року на підставі службової записки судді Ткаченка О.В. щодо можливості здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 991/5014/24 (провадження № 2-азз/991/2/26), розпорядженням керівника апарату Вищого антикорупційного суду здійснено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи з метою заміни суддів-членів колегії Крикливої Т.Г. та Чернової О.В., у зв`язку з їх перебуванням у відпустці. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 березня 2026 року судді Криклива Т.Г. та Чернова О.В. замінені на суддів Задорожну Л.І. та Шкодіна Я.В. Клопотання Міністерства юстиції України про скасування заходів забезпечення позову, яке обґрунтоване наступним. У провадженні Вищого антикорупційного перебувала адміністративна справа № 991/5014/24 за позовною заявою Мін`юсту до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 (РНОКПП. НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), про застосування санкції передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції». Разом з позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12 червня 2024 року заяву про забезпечення позову задоволено повністю та вжито заходи забезпечення позову. 30 липня 2024 року у справі № 991/5014/24 Вищим антикорупційним судом було винесено рішення, яким позовні вимоги Позивача було задоволено в повному обсязі. Фонд державного майна України листом від 26 березня 2026 року № 10-78-7396 повідомив Мін`юст про те, що з метою здійснення заходів передбачених Законом України «Про санкції», Фонд здійснює заходи для реєстрації права власності на активи, стягнуті в дохід держави, за державою в особі Фонду, тому для належного здійснення реєстрації права власності на стягнуті активи виникла необхідність у скасуванні заходів забезпечення адміністративного позову. За таких обставин, на підставі ч. 1 ст. 157 КАС України, позивач просить суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12 червня 2024 року у справі № 991/5014/24. На підтвердження обставин, зазначених у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову, позивачем було надано копії документів, а саме: копію листа ФДМУ від 26.03.2026 № 10-78-7396 з додатками; копія запиту Мін`юсту від 29.01.2024 № 15105/38.4.3/11-24; копія відповіді АТ «УКРПОШТА» від 28.02.2024 № 1.10.004.-5498-24; роздруківку Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 з додатком; копія довіреності на підтвердження повноважень представника Позивача. Представник позивача Кржевін В.М. у судовому засіданні клопотання про скасування заходів забезпечення позову підтримав та просив задовольнити. Суд дослідив вимоги клопотання про скасування заходів забезпечення позову, а також додані до нього матеріали.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІІ]. Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу [3-1]. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 150 КАС України: «Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову». Відповідно до п. п. 1 і 2 ч. 2 ст. 150 КАС України: «Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю». Відповідно до вимог п. п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 151 КАС України: « Позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку». Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 157 КАС України: «Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду». Відповідно до вимог абз. 1 п. 5 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»: «обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших осіб, яких законом уповноважено накладати відповідну заборону (обмеження), або такі, що виникли з правочину». Відповідно до вимог ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»: «Речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації». Відповідно до вимог п. п. 3-5 Порядку управління активами, щодо яких ухвалено судове рішення про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції»: «Фонд державного майна здійснює управління активами на підставі рішення Фонду державного майна про визначення способу управління. Прийняття Фондом державного майна рішень щодо управління активами (у тому числі реалізації активів шляхом проведення електронних аукціонів), які розміщені на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, здійснюється після повного відновлення конституційного ладу України на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, а також державної реєстрації права власності на активи та інших речових прав на нерухоме майно, їх обтяження у разі неможливості проведення державної реєстрації такого права та інших речових прав на нерухоме майно, їх обтяження до відновлення конституційного ладу України на зазначених територіях. З метою визначення ефективного та оптимального способу управління активами Фонд з державного майна з дня отримання судового рішення про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції» здійснює заходи, зокрема щодо проведення у встановленому законом порядку державної реєстрації активів та внесення у відповідні реєстри інформації про реєстрацію прав держави в особі Фонду державного майна на активи, зокрема права власності, та інших відомостей». Відповідно до вимог п. п. 1 та 4 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна: «Державна реєстрація обтяжень рухомого майна проводиться з метою забезпечення виконання зобов`язань і захисту прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна та надання в інтересах цих осіб інформації про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна. Державна реєстрація відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження проводиться шляхом внесення до Реєстру запису, а також змін і додаткових відомостей до запису». Ухвалою від 12 червня 2024 року було задоволено заяву Міністерства юстиції України про забезпечення позову шляхом застосування: 1) заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) стосовно таких об`єктів: - земельної ділянки загальною площею 9,63 га, кадастровий номер: 6525482300:04:024:0012, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, документ, який є підставою для виникнення права власності: рішення суду від 23.01.2012 у справі № 2?111/2012, адреса земельної ділянки: АДРЕСА_2 ; - земельної ділянки загальною площею 11,1134 га, кадастровий номер: 6525482300:05:029:0003, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, документ, який є підставою для виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину від 30.05.2009 № 1?1029, адреса земельної ділянки: Херсонська область, Чаплинський район, Магдалинівська сільська рада, 64/3; - нежитлова будівля, станція технічного обслуговування, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності р № 3657 від 07.12.2012, видане Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, адреса нерухомого майна: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, провулок Руський, будинок 32 а (реєстраційний номер майна: 38745535); 2) заборони органам державної реєстрації прав на транспортні засоби, органам та особам що виконують функції державного реєстратора прав на транспортні засоби вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо таких транспортних засобів: - TOYOTA LAND CRUISER HZJ100L 4164, 1998 року випуску, державний номерний знак: НОМЕР_3 , номер шасі: НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 ; - TOYOTA HI ACE 2.5 2494, 2006 року випуску, державний номерний знак: НОМЕР_6 , номер двигуна: НОМЕР_7 , номер кузова: НОМЕР_8 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 , - SUZUKI DL 1000 996, 2006 року випуску, державний номерний знак: НОМЕР_10 , номер двигуна: НОМЕР_11 , номер шасі: НОМЕР_12 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_13 . Рішенням від 30 липня 2024 року ці активи були стягнуті в дохід держави у зв`язку із застосуванням до ОСОБА_1 санкції, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції». Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з огляду на таке. Перше. Міністерство юстиції України не надало суду доказів на підтвердження порушення його прав та інтересів застосованими за ухвалою Вищого антикорупційного суду заходами забезпечення, а також не довело суду, що воно має права і повноваження діяти від імені та в інтересах Фонду державного майна України, оскільки відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а норми Положення про Міністерство юстиції України (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року за № 228) не передбачають наявності у Міністерства юстиції України такого права і таких повноважень. З огляду на наведене, лист Фонду державного майна України до Міністерства юстиції України від 26 березня 2026 року з проханням звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення, на який посилається заявник, не може бути прийнятий судом на підтвердження повноважень Міністерства юстиції України діяти у такий спосіб в інтересах Фонду державного майна України. Друге. Заявник не надав суду доказів того, що Фондом державного майна були виконані вимоги п. 3 Порядку управління активами, щодо яких ухвалено судове рішення про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції» (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2023 року за № 1233), а саме щодо наявності рішення Фонду державного майна про визначення способу управління щодо арештованих активів. Крім того, суд також враховує, що нерухоме майно щодо якого застосовані заходи забезпечення розташоване на тимчасово окупованій території України, а тому за нормою п. 4 Порядку управління активами, щодо яких ухвалено судове рішення про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції» управління такими активами може здійснюватися Фондом державного майна тільки після повного відновлення конституційного ладу України на тимчасово окупованій території, який станом на теперішній час ще нажаль не відновлений, а місце перебування рухомого майна заявнику взагалі невідоме. Третє. Міністерство юстиції України не надало суду доказів на підтвердження державної реєстрації застосованих ухвалою суду обтяжень рухомого і нерухомого майна, що передбачено нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна видно, як і доказів того, що Фонду державного майна України було відмовлено в державній реєстрації прав на підставі існування зареєстрованих обтяжень та/ або було відмовлено в державній реєстрації скасування таких обтяжень. За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Міністерства юстиції України. З огляду на наведене і керуючись вимогами ст. ст. 150-154, 157 КАС України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про скасування заходів забезпечення позову. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІV]. Висновки суду [4-1]. Суд постановив.

1. У задоволенні заяви Міністерства юстиції України про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12 червня 2024 року у справі № 991/5014/24 - відмовити.

2. Повний текст ухвали складено 08 квітня 2026 року. Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [4-2]. Ухвала набирає законної сили набирає законної сили з моменту її підписання суддями. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала підписана суддями і проголошена 03 квітня 2026 року. Головуючий суддя Олег ТКАЧЕНКО Судді Лариса ЗАДОРОЖНА Ярослав ШКОДІН

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»