Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/587/26
від 07.04.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДРівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А 07 квітня 2026 року м. Рівне Справа № 569/587/26 Провадження № 33/4815/482/26 Суддя Рівненського апеляційного суду Полюхович О.І., з участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 27 лютого 2026 року, ВСТАНОВИВ: Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 27 лютого 2026 рокуОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. З матеріалів справи вбачається, що 27.12.2025 о 10 год. 21 хв. в м. Рівне по вул. Дубенська, 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter 316 н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (порушення та сповільненість мови, виражене тремтіння пальців рук та поведінка, що невідповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову місцевого суду скасувати, а провадження відносно нього закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Вважає, що постанова місцевого суду є незаконною, оскільки ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з недоведеністю фактів, які суд вважає встановленими. Зазначає, що наведені в акті огляду, направленні водія на огляд в медичний заклад та протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп`яніння, які нібито були виявлені працівниками поліції в ОСОБА_1 спростовуються наявною у справі копією медичного висновку № 579 від 27.12.2025, копією акту медичного огляду № 1582 від 27.12.2025 та копією токсикологічного дослідження № 11/707 від 29.12.2025. Так за результатами лабораторних досліджень біологічного середовища (сечі) встановлено, що в сечі ОСОБА_1 наркотичних речовин не виявлено. Вказує, що наведені поліцейськими ознаки наркотичного сп`яніння не підтверджуються відеозаписом. Відтак, наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що ОСОБА_1 не перебував у стані наркотичного або іншого сп`яніння, тому висновок суду першої інстанції про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП є формальним та таким, що суперечить принципу верховенства права. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження. Відповідно до ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 27 лютого 2026 року (а.с.40). Копію постанови суду захисник Ляшук М.В. отримав 04 березня 2026 року (а.с. 47). Апеляційна скарга подана до суду першої інстанції 12 березня 2026 (а.с. 48). Отже, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити. Заслухавши доводи ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та постанову суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Так, приписами ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно приписів ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. При прийнятті постанови щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції вказані вимоги закону було дотримано. Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на сукупності зібраних в справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказах, яким дана правильна юридична оцінка. Факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 552127 від 27 грудня 2025 року (а.с. 1), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до медичного закладу КП «РОЦПЗН», згідно якого огляд також не проводився у зв`язку з відмовою водія (а.с. 6), відеоматеріалами з нагрудних камер працівників поліції, якими зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду у медичному закладі (файл Clip 1, час: 04 хв. 29 с. 13 хв. 45 с.). Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції є об`єктивними доказами, тобто такими, які у процесі доказування не встановлюються від людей і не залежать від їх суб`єктивного сприйняття певних обставин. Доводи апеляційної скарги про нібито упередженість та провокаційний характер дій працівників поліції є безпідставними та спростовуються відеозаписами працівників поліції. Як вбачається з досліджених судом відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції, останні повідомили ОСОБА_1 про виявлені у нього ознаки наркотичного сп`яніння, які стали підставою для ініціювання огляду відповідно до вимог Інструкції №1452/735 (файл Clip 1, час: 03 хв. 14 с. 13 хв. 45 с.). Після роз`яснення підстав проведення огляду та порядку його проходження ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд у медичному закладі, однак він повідомив працівникам поліції, що пройде огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі самостійно і щоб вони складали протокол (файл Clip 1, час: 05 хв. 48 с. 11 хв. 35 с.). На переконання апеляційного суду, зафіксована відеозаписом поведінка ОСОБА_1 правильно розцінена працівниками поліції, як відмова від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі, що підтверджує порушення ним п. 2.5 ПДР. У судовому засіданні ОСОБА_1 стверджував, що єдиною причиною його відмови їхати на огляд в медичний заклад в автомобілі патрульної поліції було побоювання, що патрульні повезуть його в ТЦК, проте пізніше він самостійно пройшов огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі, що підтверджується наявним у справі медичним висновком. Апеляційний суд звертає увагу на те, що з наявних відеозаписів працівників поліції не вбачається присутність працівників ТЦК на місці зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .. Отже, ініціювання огляду відбулося не у зв`язку з будь-якими обставинами, не передбаченими законом, а з огляду на виявлені у ОСОБА_1 зовнішні ознаки наркотичного сп`яніння. Твердження ОСОБА_1 про провокацію з боку працівників поліції або використання процедури огляду з іншою метою є припущеннями, які не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Покликання на те, що після оформлення матеріалів ОСОБА_1 добровільно пройшов медичний огляд (висновок лікаря КП «РОЦПЗ» №579 від 27 грудня 2025 року), не спростовують складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відповідальність настає саме за відмову від проходження огляду в порядку, визначеному законом. Згідно відеозапису працівників поліції ознаки наркотичного сп`яніння було виявлено в ОСОБА_1 о 10 год. 38 хв., однак в медичному висновку КП «РОЦПЗ» №579 від 27 грудня 2025 року зазначено, що точний час огляду ОСОБА_1 13 год. 40 хв.. Відтак, зазначений огляд було проведено з порушенням процедури, визначеної ч. 4 ст. 266 КУпАП, оскільки він здійснений поза встановленим законом порядком направлення на огляд, без присутності поліцейського, який ініціював його проведення та з порушенням двогодинного строку. Отже, отриманий у такий спосіб медичний висновок не може бути розцінений як належний та допустимий доказ у розумінні вимог КУпАП і не впливає на правову оцінку дій ОСОБА_1 , пов`язаних із відмовою від проходження огляду у встановленому законом порядку. Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Стягнення суддею накладене з уврахуванням положень ст.ст. 33, 38 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. На думку апеляційного суду, таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст. 23 КУпАП. Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто. Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається. Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В: Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 27 лютого 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович