Ухвала ККС ВС № 944/1249/26

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 квітня 2026 року м. Київ справа № 944/1249/26 провадження № 51 - 1311 ск 26 Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянула касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 10 березня 2026 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 23 березня 2026 року, встановила: Як убачається з наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації, ухвалою слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 10 березня 2026 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про незаконне затримання та зобов`язання вчинити дії, подану в порядку ст. 206 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Ухвалою Львівського апеляційного суду від 23 березня 2026 року ухвалу слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 10 березня 2026 року залишено без змін. У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_4 порушує питання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку. Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав. У рішенні Європейського суду з прав людини від 8 січня 2008 року щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо стосовно умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті, і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, якої намагаються досягнути. За таких обставин наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищої інстанції в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже, не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд. Згідно з ч. 2 ст. 19, п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення. Зазначені норми гарантують право на касаційне оскарження судового рішення тільки у випадках, прямо визначених законом. Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду є судом права і перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі касаційних скарг, поданих у порядку та у строки, які встановлено Кримінальним процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», на судові рішення, що підлягають оскарженню в касаційному порядку. Відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають. Виключень із цього правила положення чинного КПК не містять. Обмеження права на касаційне оскарження ухвали слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку та ухвали апеляційного суду за результатом такого перегляду визначено законодавцем і прямо передбачене процесуальним законом. Таке обмеження відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим. Згідно приписів п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Таким чином, з огляду на положення ч. 4 ст. 424 КПК, скаржник подав касаційну скаргу на судові рішення, які відповідно до положень цього Кодексу не підлягають оскарженню в суді касаційної інстанції. Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд постановила: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 10 березня 2026 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 23 березня 2026 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_6