Постанова КЦС ВС № 211/4606/14-ц

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 квітня 2026 року м. Київ справа № 211/4606/14-ц провадження № 61-3940св25 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Синельникова Є. В., суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В., Шиповича В. В. (суддя-доповідач), учасники справи за зустрічним позовом: позивачка - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , житлово-будівельний кооператив «Схід-42», приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Лосінець Сергій Миколайович, виконавчий комітет Довгинцівської районної в місті ради, реєстраційна служба Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно КМУЮ Дніпропетровської області, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Касьян Микола Степанович, на постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Корчистої О. І., Агєєва О. В., Остапенко В. О., від 22 січня 2025 року, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Довгинцівський районний відділ у м. Кривому Розі ГУ Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, про усунення перешкод в користуванні власністю, зняття з реєстрації.

2. Позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовані тим, що вона за договором дарування від 25 квітня 2014 року, укладеного з ОСОБА_3 , набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 (далі - квартира), проте в квартирі зареєстровані та проживають відповідачі, які чинять їй перешкоди у вільному володінні, користуванні та розпорядженні своєю власністю.

3. Заочним рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 вересня 2014 року було задоволено її позов та усунуто перешкоди у користуванні належною їй на праві власності квартирою, шляхом позбавлення ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 права користування квартирою. Виселено ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 із вказаної квартири без надання іншого жилого приміщення.

4. Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 лютого 2015 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення від 26 вересня 2014 року скасовано і призначено справу до розгляду в загальному порядку. Короткий зміст зустрічних позовних вимог

5. У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, визнання незаконною реєстрації права власності на квартиру, визнання свідоцтва недійсним, визнання договору дарування недійсним, визнання права спільної сумісної власності та визнання частки у майні.

6. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що з 22 березня 1985 року по 08 квітня 1999 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 . Від шлюбу в них народилося двоє дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

7. У червні 1993 року вона та члени її сім`ї, на підставі ордеру на житлове приміщення, яке складається з 2-х кімнат та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , вселилися у спірну квартиру. 8. 28 вересня 1995 року ОСОБА_10 вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною другою статті 118 КК України (1960 року). Суд призначив йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

9. Вказує, що починаючи з листопада 1994 року, вона припинила із ОСОБА_10 не тільки подружні стосунки, а й ведення спільного господарства та вела власний бюджет. 10. 24 березня 1995 року вона сплатила власні кошти в розмірі 3 000 000 карбованців за спірну квартиру, чим оплатила 99/100 вартості квартири, однак у платіжних квитанціях платником вказаний ОСОБА_10 , оскільки саме він був членом кооперативу.

11. Вона уклала шлюб з ОСОБА_11 , змінила прізвище на « ОСОБА_11 », та в них народилась дочка - ОСОБА_13 . Її чоловік та дочка мешкають разом з нею у спірній квартирі, як члени родини.

12. Стверджує, що ОСОБА_3 незаконно здійснив зареєстрував право власності на спірну квартиру лише на себе та відчужив її за договором дарування на користь ОСОБА_2 .

13. Посилаючись на викладене та остаточно сформулювавши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд: - встановити факт окремого проживання як подружжя ОСОБА_14 та ОСОБА_10 у період з листопада 1994 року по 08 квітня 1999 року; - визнати незаконною реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на квартиру АДРЕСА_1 , проведену на ім`я ОСОБА_3 ; - визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно - вказану квартиру, видане 15 квітня 2014 року на ім`я ОСОБА_3 ; - визнати недійсним договір дарування спірної квартири, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; - визнати, що спірна квартира належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності; - визнати, що частки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_1 , становлять: 99/100 - частка ОСОБА_1 , 1/100 - частка ОСОБА_3 ; - визнати за ОСОБА_1 право власності на 99/100 частин спірної квартири. Інформація про рух справи в судах

14. Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 липня 2015 року зустрічний позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 .

15. Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 вересня 2017 рокузустрічний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

16. Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 вересня 2017 рокупозов ОСОБА_2 задоволено частково. Усунуто ОСОБА_2 перешкоди у користуванні належною їй на праві власності квартирою АДРЕСА_1 , шляхом зняття ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з реєстрації за адресою спірної квартири. Виселено ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 із квартири без надання іншого житлового приміщення. В іншій частині позову відмовлено.

17. Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 вересня 2017 року скасовано та направлено зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до суду першої інстанції для продовження розгляду.

18. Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 вересня 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в позові ОСОБА_2 .

19. Постановою Верховного Суду від 12 червня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_15 задоволено. Постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2018 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

20. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 вересня 2017 року залишено без змін.

21. Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2021 рокукасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 вересня 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2020 року повернуто особі, яка її подала. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

22. Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі судді Юзефовича І. О., від 01 липня 2024 року у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

23. Суд першої інстанції виходив з недоведеності та необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 . Короткий зміст оскарженої постанови апеляційного суду

24. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 липня 2024 року в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 про визнання квартири спільною сумісною власністю та її поділ, а також в частині визнання недійсним договору дарування спірної квартири скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення. Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 25 квітня 2014 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Визнано, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності. Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 по 1/2 частині за кожним. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.

25. Колегія суддів виходила з того, що спірна квартира була набута у шлюбі за спільні кошти, а тому є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Частки кожного з подружжя є рівними. Відсутність згоди ОСОБА_1 на відчуження квартири шляхом її дарування ОСОБА_2 є підставою для визнання правочину, укладеного іншим співвласником щодо розпорядження спільним майном, недійсним. Короткий зміст вимог касаційної скарги

26. У касаційній скарзі ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Касьян М. С., просить постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 січня 2025 року скасувати, залишивши в силі рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 липня 2024 року. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 27. 26 березня 2025 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Касьян М. С., подала касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 січня 2025 року.

28. Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у серпні 2025 року надійшли до Верховного Суду.

29. Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

30. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявниця зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/17, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

31. Крім того, вказує на порушення апеляційним судом норм процесуального права та наявність передбачених пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскарженого судового рішення (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

32. Зауважує, що апеляційний суд належним чином не повідомив її про розгляд справи.

33. Звертає увагу, що у цій же справі рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 вересня 2017 року підтверджено належність спірної квартири ОСОБА_2 і те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_16 не мають прав на цю квартиру. Інші процесуальні звернення, що надійшли до Верховного Суду 34. 02 червня 2025 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, поданий від імені ОСОБА_17 , як представника ОСОБА_1 , який ніким не підписаний.

35. Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2025 року вказаний відзив, повернуто без розгляду. 36. 21 червня 2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_17 подав відзив на касаційну скаргу, доводи якого не можуть бути враховані касаційним судом, оскільки відзив подано з пропуском строку, визначеного ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2025 року. Підстав для продовження строку на подання відзиву колегією суддів не встановлено. Обставини справи, встановлені судами 37. 09 квітня 2014 року за ОСОБА_3 зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі довідок ЖБК «Схід-42» про членство ОСОБА_7 у кооперативі та повну сплату вартості квартири у період з квітня по грудень 1993 року. 38. 25 квітня 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір дарування вказаної квартири.

39. Із 22 березня 1985 року по 08 квітня 1999 року ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , з яким має двох дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

40. У червні 1993 року ОСОБА_7 та члени його родини, на підставі ордеру № 97 на право на зайняття житлового приміщення житловою площею 29,20 кв. м, яке складається з 2-х кімнат та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , вселилися в спірну квартиру.

41. Згідно з довідкою ЖБК «Схід-42» від 08 квітня 2014 року № 266 загальна вартість квартири становить 2 121 435 крб., перший внесок сплачено в сумі 300 000 крб. 19 квітня 1993 року, останній внесок - 361 000 крб. 31 грудня 1993 року. Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

42. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

43. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

44. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

45. У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

46. За змістом статті 129 Конституції України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

47. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

48. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

49. Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

50. Згідно зі статтею 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

51. Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик (частини перша-третя статі 128 ЦПК).

52. Частиною шостою статті 128 ЦПК України передбачено, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

53. Згідно з частиною тринадцятою статті 128 ЦПК України за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

54. У справі, що переглядається, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 вересня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 липня 2024 року, яким у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. 55. 24 вересня 2024 року апеляційним судом складено супровідний лист щодо направлення учасникам справи копій ухвали про відкриття апеляційного провадження та апеляційної скарги.

56. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02 грудня 2024 року справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 липня 2024 року призначено до розгляду в судовому засіданні на 22 січня 2025 року. 57. 03 грудня 2024 року апеляційним судом складено супровідний лист щодо направлення учасникам справи повідомлення про розгляд справи, призначений на 22 січня 2025 року.

58. Однак матеріали справи не містять доказів направлення вказаних повідомлень від 24 вересня 2024 року та від 03 грудня 2024 року ОСОБА_2 поштою, їх отримання чи повернення до суду.

59. З довідки про доставку повідомлення у додаток (месенджер) «Viber», складеної 03 грудня 2024 року працівником апарату апеляційного суду, вбачається, що 03 грудня 2024 року ОСОБА_2 у додатку (месенджері) «Viber» отримала повідомлення про розгляд справи, призначений на 22 січня 2025 року. 60. 22 січня 2025 року за відсутності учасників справи апеляційним судом ухвалено оскаржену постанову.

61. Водночас, матеріали справи не містять заяв ОСОБА_2 та/або її представника про надсилання текстових (SMS) повідомлень та отримання судових повісток і викликів в електронній формі.

62. При цьому у розглядуваній справі в суді першої інстанції інтереси ОСОБА_2 представляв адвокат - Касьян М. С., який має зареєстрований електронний кабінет, однак він у період з 23 вересня 2024 року по 22 лютого 2025 року не був долучений до матеріалів апеляційного провадження в підсистемі Електронний суд та, відповідно, не отримував у цей період процесуальних документів та викликів суду.

63. Доступ до електронних матеріалів апеляційного провадження у розглядуваній справі адвокат Касьян М. С. отримав вже після розгляду справи апеляційним судом.

64. Таким чином склалась ситуація, за якої матеріали справи не підтверджують обізнаність ОСОБА_2 та/або її представника про апеляційний перегляд у Дніпровському апеляційному суді рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 липня 2024 року за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

65. Розгляд справи за цих обставин не узгоджується із вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статей 128, 130 ЦПК України.

66. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 травня 2025 року у справі № 214/3059/22.

67. Згідно з частиною першою статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

68. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

69. Оскільки ОСОБА_2 обґрунтовує свою касаційну скаргу, зокрема тим, що апеляційний суд не повідомив її про розгляд справи і ці доводи знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду, тому оскаржена постанова з цих підстав підлягає обов`язковому скасування з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

70. Водночас колегія суддів не дає оцінки обґрунтованості доводів касаційної скарги щодо вирішення спору по суті.

71. При новому апеляційному розгляді необхідно врахувати викладене у цій постанові, здійснити належне повідомлення учасників справи про апеляційний перегляд справи, зокрема дату, час і місце судового засідання, та ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення. Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 415, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Касьян Микола Степанович, задовольнити частково.

2. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 січня 2025 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Сердюк В. В. Шипович