Ухвала КАС ВС № 440/4855/25

УХВАЛА 09 квітня 2026 року м. Київ справа № 440/4855/25 адміністративне провадження № К/990/15219/26 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2026 року у справі № 440/4855/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Торговий дім Зернопродукт» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, установив: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Торговий дім Зернопродукт» звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23 січня 2025 року: - № 00006400701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальному розмірі 4 170 385,00 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 3 336 308 грн та за штрафними санкціями в розмірі 834 077 грн, - № 00006410701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 3 283 355 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 2 626 684 грн та за штрафними санкціями в розмірі 65 6671 грн, - №00006420701, яким до застосовано штраф в розмірі 67 403,21 грн. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року позов задоволено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2026 року рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року скасовано в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Торговий дім Зернопродукт» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2025 року № 00006410701 у частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 123 915,56 грн та штрафних санкцій у розмірі 30 978,89 грн, на загальну суму 154 894,45 грн, а також податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2025 року № 00006400701 у частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у загальному розмірі 10 980,00 грн, у тому числі за основним платежем у розмірі 8 784,00 грн та за штрафними санкціями у розмірі 2 196,00 грн, в цій частині прийнято нову постанову про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі № 440/4855/25 залишити без змін. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. У касаційній скарзі скаржник покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що як на підставу касаційного оскарження, останньому необхідно зазначити конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження. Контролюючим органом не обґрунтовано, у чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права, як такі норми повинні застосовуватися та який правовий висновок має бути сформульований у спірних правовідносинах. Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового та пов`язаного з ним законодавства, висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, а також до їх переоцінки, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження. Верховний Суд також звертає увагу на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу. Виходячи зі змісту пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, прийнятність доводів про ненадання оцінки усім доказам у справі можливе виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу, яких у касаційній скарзі не викладено. Відсутність у касаційній скарзі належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, які передбачені пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, унеможливлюють перевірку такої умови. Доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин справи, цитати нормативних актів, однак без зазначення в чому саме полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та/або порушення норм процесуального права. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження. Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, - ухвалив: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2026 року у справі № 440/4855/25 - повернути скаржнику. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя О. О. Шишов