Ухвала КАС ВС № 560/7379/25

УХВАЛА про відкриття касаційного провадження 08 квітня 2026 року м. Київ справа №560/7379/25 адміністративне провадження №К/990/5913/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі №560/7379/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2026 року, позов задоволений частково: Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (13559,41 грн), у розмірі 1,0796 та 1,115. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 26 червня 2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (13559,41 грн), у розмірі 1,0796 та з 01 березня 2025 року - у розмірі 1,115, та провести перерахунок та виплату пенсії з 26 червня 2024 року та з 01 березня 2025 року відповідно, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Ухвалено стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 10 лютого 2026 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2026 року касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з несплатою судового збору та встановлено заявнику десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, протягом якого особа має право надати суду документ про сплату судового збору. В межах строку для усунення недоліків касаційної скарги Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося до Суду з клопотанням про усунення недоліків касаційної скарги та документом про сплату судового збору у визначеному законом розмірі. Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України. Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області усунуто недоліки, що стали підставою для залишення касаційної скарги без руху. Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадку: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій порушили положення статей 122, 123, 240 КАС України. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вказує на пропуск шестимісячного строку для звернення до суду, встановлений статтею 122 КАС України, оскільки позовні вимоги позивача стосуються перерахунку пенсії починаючи з 26 червня 2024 року, тоді як позов був поданий лише 02 травня 2025 року і суди безпідставно не встановили даних обставин. Скаржник стверджує, що така ситуація не відповідає принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення. Водночас на підтвердження обґрунтованості своїх доводів щодо необхідності дотримання строків звернення до суду скаржник робить посилання на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а та висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21 лютого 2020 року у справі №340/1019/19, від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19. У постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №340/1019/19, зазначено, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись». Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути невиплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу. У постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 зазначено, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі. У касаційній скарзі скаржник просить Верховний Суд скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2026 року і ухвалити нове рішення, яким частину позовних вимог, заявлених поза шестимісячним строком, залишити без розгляду. Інші доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами норм матеріального права колегія суддів до розгляду не приймає, оскільки вони наведені без дотримання імперативних приписів частини четвертої статті 328 КАС України. Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття скарги до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою забезпечено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2026 року, з метою перевірки дотримання судами першої і апеляційної інстанцій положень статей 122, 123, 240 КАС України, а також перевірки необхідності врахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а, та висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21 лютого 2020 року у справі №340/1019/19, від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19. Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Суд також звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІКС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. З огляду на вищенаведені положення процесуального закону, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує ОСОБА_1 зареєструвати електронний кабінет у підсистемі ЄСІКС «Електронний суд». Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІКС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua. Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд ПОСТАНОВИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі №560/7379/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

2. Витребувати з Хмельницького окружного адміністративного суду справу №560/7379/25.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Я.О. Берназюк Судді С.М. Чиркін В.М. Шарапа