Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/9133/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "17" лютого 2026 р. Справа№ 910/9133/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Гаврилюка О.М. суддів: Ткаченка Б.О. Майданевича А.Г. за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С. за участю представників сторін: від позивача: Сиволобов М.М.; від відповідача: не з`явився; за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Гера-Сервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 у справі № 910/9133/25 (суддя Блажівська О.Є.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гера» до відповідача Приватного підприємства «Гера-Сервіс» про стягнення 504 929 грн 61 коп За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд ВСТАНОВИВ: Короткий зміст рішення місцевого господарського суду До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕРА» з позовом до Приватного підприємства «Гера-Сервіс» про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2025 по 15.05.2025 у сумі 388 751 грн 61 коп, пеню за прострочення повернення приміщення за період з 01.01.2025 до 14.05.2025 у сумі 116 178 грн 00 коп. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 у справі № 910/9133/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гера» задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства «Гера-Сервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гера» заборгованість з орендної плати за період з 01.01.2025 по 15.05.2025 у сумі 388 751 грн 61 коп., пеню за прострочення повернення приміщення за період з 01.01.2025 по 14.05.2025 у сумі 116 178 грн 00 коп. Стягнуто з Приватного підприємства «Гера-Сервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гера» витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 059 грн 16 коп. Узагальнені доводи апеляційної скарги Не погодившись з рішенням, Приватне підприємство «Гера-Сервіс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти до розгляду та задовольнити апеляційну скаргу. Винести постанову, якою апеляційну скаргу Приватного підприємства «ГЕРА-СЕРВІС» задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 13 жовтня 2025 року у справі № 910/9133/25 скасувати в повному обсязі; ухвалити нове рішення, яким у позовних вимогах Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЕРА» до Приватного підприємства «ГЕРА-СЕРВІС» про стягнення коштів відмовити в повному обсязі; судові витрати покласти на позивача. Підстави апеляційної скарги обґрунтовані наступними доводами. Скаржник зазначає, що для реалізації позивачем свого права на припинення дії договору, він повинен був за 30 днів до даний припинення (яку ним визначено як 31.12.2024 року) повідомити про це відповідача. Проте, як свідчать долучені позивачем докази, повідомлення про припинення було підписано та направлено засобами Укрпошта 26.11.2024 року, що в тому числі стверджується позивачем. Тобто, повідомлення здійснено не за 30 днів, як це передбачено пунктом 9.7 договору, а за 35 днів. На думку скаржника, договір фактично припинив свою дію 15.05.2025, оскільки саме в цей день відбулося повернення об`єкту оренди згідно акту приймання-передачі (повернення) від 15.05.2025, що узгоджується із пунктом 8.3 договору та ч. 2 ст. 796 ЦК України. Скаржник вважає, що відповідач правомірно користувався об`єктом оренди до 14.05.2025, оскільки будь-яких дій по припиненню чи небажанні продовжувати договір не було (які б відповідали умовам договору), а тому нарахування пені у відповідності до пункту 7.11 договору здійснено неправомірно, навіть розрахунки пені, які як зазначено вище, взагалі безпідставні, здійснено помилково, бо обов`язок з повернення речі, виходячи із тверджень позивача повинен був закінчитися 03.01.2025, відповідно до п. 8.1 договору. Також скаржник вказує на те, що позивач зазначає, що відповідач не сплатив орендну плату згідно договору за користування приміщенням у розмірі 388 751,61 грн, як за 4 місяці та 14 днів користування (із розрахунку орендної плати за місяць 86 700,00 грн), що відповідає періоду з 01.01.2025 по 14.05.2025 включно, зазначені твердження, на думку скаржника, вказують на те, що договір не припинив свою дію 31.12.2024, оскільки б у відповідача в такому випадку не виникало б обов`язку сплачувати саме орендну плату, вказана позиція позивача, свідчить також про правомірне використання відповідачем об`єкту оренди. Скаржник наголошує на тому, що до 31.12.2024, позивач виставляв відповідачу рахунки і всі оплати проводилися у порядку та строки визначеними договором, проте після вказаної дати, позивач не направив жодного рахунку відповідачу як це визначено пунктом 5.2 договору, отже, у позивача відсутнє право вимагати сплати орендної плати за користування відповідачем об`єктом оренди за період з 31.12.2024 по 14.05.2025 включно. Скаржник у апеляційній скарзі вказав, що розрахунок судових витрат становить розмір оплати судового збору та витрати на надання правової допомоги у розмірі 28 000,00 (двадцять вісім тисяч) гривень 00 копійок, також зазначено, що скаржник зможе надати точний розрахунок понесених судових витрат із підтверджуючими доказами у встановлені строки ГПК України Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу Письмового відзиву на апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду від позивача не надходило, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/9133/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Гера-Сервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 у справі № 910/9133/25. Призначено справу № 910/9133/25 до розгляду у судовому засіданні 09.12.2025. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гера» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. На підставі ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2025 оголошено перерву у розгляді справи № 910/9133/25 за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Гера-Сервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 у справі № 910/9133/25 до 13.01.2026. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2026, у зв`язку із перебуванням судді Майданевича А.Г., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи. Згідно з протоколом повторного розподілу справи між суддями від 13.01.2026, для розгляду справи № 910/9133/25 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2026 прийнято справу № 910/9133/25 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О. Судове засідання, призначене на 13.01.2026 о 12:00 в режимі відеоконференції, не відбулося через відсутність доступу до системи «Електронний суд», що в свою чергу призвело до неможливості проведення технічної фіксації судових засідань. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2026 розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства «Гера-Сервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 у справі № 910/9133/25 призначено на 17.02.2026. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2026, у зв`язку із участю судді Суліма В.В. у вебінарі НШСУ 17.02.2026, який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл справи. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2026, для розгляду справи № 910/9133/25 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 прийнято справу № 910/9133/25 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г. Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/9133/25 розглядалась протягом розумного строку. Позиції учасників справи Представник позивача у судовому засіданні 17.02.2026 (в режимі відеоконференції) заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 у справі № 910/9133/25 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Як вбачається із матеріалів справи, 01.03.2020 між позивачем та відповідачем укладено договір № А0103202-004 оренди нежилого приміщення, відповідно до п. 1.1 якого позивач, за договором орендодавець, передає, а відповідач, за договором орендар, приймає в строкове платне користування нежиле приміщення загальною площею 408,6 кв.м (Перший поверх лівого крила 119,7 кв.м, другий поверх лівого крила 39,3 кв.м підвал лівого крила 130 кв.м, підвал правого крила 119,6 кв.м), яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Стеценка, 19 (внутрішня вул. Сторожева, діл. 68) будинок (літ. Ж ). Розділом 3 договору встановлений порядок передачі майна в оренду, зокрема, п. 3.1 зазначено, що передача відповідачу нежилого приміщення здійснюється в строк до 01.03.2020 і оформлюється Актом прийому-передачі нежилого приміщення, який з дня його підписання обома сторонами є невід`ємною частиною даного договору. Нежиле приміщення вважається переданим відповідачу з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі уповноваженими представниками сторін (п. 3.2 договору). Строк дії договору - з моменту підписання договору по 01.03.2021 (п. 4.1 договору). Термін оренди починається з дня підписання сторонами акту прийому-передачі нежилого приміщення згідно п.3.1. договору (п. 4.2 договору). Якщо відповідач продовжує користуватися орендованим нежитловим приміщенням після закінчення строку, то, за відсутності заперечень позивача протягом одного місяця, даний договір вважається поновленим на 1 рік (п. 4.3 договору). Розділом 5 договору встановлена орендна плата та порядок розрахунків, зокрема, п. 5.1 договору, розмір орендної плати становить 49 032 грн 00 коп. з ПДВ за один місяць. Орендна плата сплачується авансом на розрахунковий рахунок чи готівкою в касу позивача за кожен місяць орендної плати не пізніше 25-того числа поточного місяця. Підставою, для сплати орендної плати є рахунок позивача, який має бути наданий відповідачу. В рахунках позивач включає орендну плату та комунальні платежі, якщо інше не передбачено прямими договорами. Якщо сума вказана в рахунку підтверджується відповідачем. Сторони підписують акт виконаних робіт (п.5.2 договору). Орендна плата починає нараховуватись позивачем з дня підписання сторонами акту прийому - передачі нежилого приміщення (п. 5. 3 договору). Відповідач зобов`язаний своєчасно здійснювати орендні платежі за цим договором (п. 7.5 договору). Відповідно до п. 7.11 договору, відповідач несе таку відповідальність за даним договором: у випадку прострочення в прийнятті чи в передачі нежилого приміщення, пеня в розмірі 1% від суми місячної орендної плати за кожен день прострочення; у випадку прострочення по сплаті орендних платежів пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення; у випадку нецільового використання нежилого приміщення - штраф у розмірі 50% від суми місячної орендної плати. Після закінчення терміну дії оренди, відповідач зобов`язаний протягом 3 (трьох) днів повернути нежиле приміщення позивачу (п. 8.1 договору). При передачі нежилого приміщення сторони складають акт прийому-передачі нежилого приміщення (п. 8.2 договору). Орендоване приміщення вважається фактично переданим позивачу з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі (п. 8.3 договору). Умовами п. 9.1 договору визначено, що договір має однакову обов`язкову силу для кожної із сторін і може бути змінений чи розірваний за їх взаємною згодою. Дія договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який він був укладений; загибелі об`єкту оренди; за письмовою згодою сторін; на вимогу позивача, при цьому позивач зобов`язаний повідомити про припинення дії договору за 30 днів; на вимогу відповідача, при цьому відповідач зобов`язаний повідомити про припинення дії договору за 30 днів (п. 9.7 договору). Додатковою угодою №1, яка є додатком № 1 до договору № А0103202-004 від 01.03.2020, позивач та відповідач уклали цей договір про те, що позивач додатково передає, а відповідач приймає в строкове платне користування нежиле приміщення загальною (до договору №А0103202-004 від 01.03.2020), площею 147,1 м.кв., (на перший поверх правого крила 107,9 кв.м, та другий поверх лівого кріла 39,2 кв.м), що розташованого за адресою: 04128 м. Київ, вул. Стеценка, 19 (внутрішня вул. Сторожева, діл. 68) будинок (літ. Ж). Відповідно до п. 2 додаткової угоди №1, передача відповідачу нежилого приміщення (згідно додаткової угоди до договору № A0103202-004 від 01.03.2020) здійснюється в строк з 01.11.2021 по 01.03.2022. Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 1, загальний розмір орендної плати за договором № А0103202-004 від 01.03.2020 становить 66 684 грн 00 коп. з ПДВ за один місяць. Додатковою угодою № 2, яка є додатком № 2 до договору № А0103202-004 від 01.03.2020, позивач та відповідач уклали цей договір про те, що п. 5.1 договору викладено у наступній редакції: «Розмір орендної плати становить 86 700 грн 00 коп. з ПДВ за один місяць». 01.03.2020 на виконання умов договору оренди, між позивачем та відповідач підписано акт приймання-передачі приміщення до договору оренди нежитлового приміщення № А0103202-004 від 01.03.2020, який підписаний сторонами та скріплений печатками, відповідно до якого позивач фактично передав (повернув), а відповідач прийняв нежиле приміщення (частину приміщення) площею 408, 6 м.кв., що знаходиться у першому поверху лівого крила 119,7 кв.м, другий поверх лівого крила 39,3 кв.м, підвал лівого крила 130 кв.м, підвал правого крила 119,6 кв.м, що розташований за адресою: 04128, місто Київ, вул. Стеценка, 19 (внутрішня вул. Сторожева, діл. 68) будинок (літ. Ж). 01.11.2021 на виконання умов договору оренди, між позивачем та відповідачем підписано акт приймання-передачі приміщення до договору оренди нежитлового приміщення № А0103202-004 від 01.03.2020, який підписаний сторонами та скріплений печатками, відповідно до якого позивач фактично передав (повернув), а відповідач прийняв нежиле приміщення (частину приміщення) площею 147,1 м.кв. (на перший поверх правого крила 107,9 кв.м та другий поверх лівого крила 39,2 кв.м), що розташований за адресою: 04128, місто Київ, вул. Стеценка, 19 (внутрішня вул. Сторожева, діл. 68) будинок (літ. Ж). Позивач на адресу відповідача направив повідомлення про припинення дії договору оренди від 26.11.2024 № 49 в якому повідомив, що дія договору № 0103202-004 оренди нежилого приміщення за адресою: місто Київ, вул. Стеценка, 19 укладеного 01.03.2020 між позивачем та відповідачем, а також усіх додаткових угод до нього припиняється з 31.12.2024 на підставі п. 9.7 та інших положень вказаного договору. Відтак, просив не пізніше 31.12.2024 звільнити нежитлове приміщення, яке орендується відповідачем на підставі договору № 0103202-004 від 01.03.2020 та передати його у відповідному стані повноважному представнику позивача за актом приймання-передавання; підписати та надати для підписання позивачу акт звіряння взаємних розрахунків за договором оренди нежилого приміщення № 0103202-004 від 01.03.2020; забезпечити проведення повного остаточного розрахунку за договором оренди нежилого приміщення № 0103202-004 від 01.03.2020. Відповідач на адресу позивача направив лист відповідь на лист повідомлення про припинення дії договору оренди нежилого приміщення від 19.12.2024 № 12 в якому зазначив, що відповідач належним чином та в належні терміни сплачує орендні платежі та не порушує при цьому умов договору, а відтак, відповідач має на меті використовувати орендоване нежиле приміщення, згідно договору оренди нежилого приміщення № А0103202-004 від 01.02.2020 та акту прийому-передачі приміщення від 01.11.2020 повний термін встановлений договором та має на меті подальше його продовження. В подальшому, 15.05.2025 позивачем та відповідачем складено акт приймання-передачі (повернення) від 15.05.2025 до договору оренди нежилого приміщення №А0103202-004 від 01.03.2020, відповідно до якого відповідач фактично передав (повернув), а позивач прийняв нежиле приміщення загальною площею 40,6 м.кв. (перший поверх лівого крила 119, 7 кв.м, другий поверх лівого крила 39,3 кв.м, підвал правого крила 119,6 кв.м), та нежиле приміщення загальною площею 147,1 кв.м (на першому поверсі правого крила 107,9 кв.м та на другому поверсі лівого крила 39,2 кв.м), що знаходиться за адресою: 04128, місто Київ, вул. Стеценка, 19 (внутрішня вул. Сторожева, діл. 68) будинок (літ. Ж). Як зазначає позивач у позовній заяві, договір № А0103202-004 від 01.03.2020, додаткова угода №1, додаткова угода №2 від 01.12.2023 припинено з 31.12.2024 на підставі п. 9.7 договору. Проте, відповідач об`єкт оренди не звільнив та продовжує його використовувати. Станом на сьогодні, за відповідачем обліковується заборгованість згідно із договором оренди у розмірі: 388 751,61 грн (несплачена орендна плата за період з 01.01.2025 по 14.05.2025), також позивачем нараховано пеню за прострочення повернення приміщення у розмірі 116 178,00 грн. Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає на наступне. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно із ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 ст.202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно із ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Частиною 5 ст. 762 ЦК України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України). Як вже зазначалось, відповідно до п. 4.3 договору, якщо відповідач продовжує користуватися орендованим нежитловим приміщенням після закінчення строку, то, за відсутності заперечень позивача протягом одного місяця, даний договір вважається поновленим на 1 рік, а п. 9.7 договору встановлено, що дія договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який він був укладений; загибелі об`єкту оренди; за письмовою згодою сторін; на вимогу позивача, при цьому позивач зобов`язаний повідомити про припинення дії договору за 30 днів; на вимогу відповідача, при цьому відповідач зобов`язаний повідомити про припинення дії договору за 30 днів. Так, позивачем 26.11.2024 на адресу відповідача надіслано повідомлення про припинення дії Договору оренди нежилого приміщення №49, відповідно до якого позивач повідоми, що дія договору № 0103202-004 оренди нежилого приміщення за адресою: місто Київ, вул. Стеценка, 19, укладеного 01.03.2020 між позивачем та відповідачем, а також усіх додаткових угод до договору припиняється з 31.12.2024 на підставі п. 9.7 договору. Також до повідомлення долучено акт звіряння взаємних розрахунків за договором оренди нежилого приміщення. Відповідачем 19.12.2024 на адресу позивача надіслано лист відповідь на лист повідомлення про припинення дії договору оренди нежилого приміщення № 12, відповідно до якого відповідач повідомив, що договір діє до 01.03.2025, оскільки був пролонгований діями сторін відповідно до умов п. 4.3 договору, також зазначив, що відповідач належним чином та в належні терміни сплачує орендні платежі та не порушує умови договору. Як зазначає позивач, договір оренди нежилих приміщень №А0103202-004 від 01.03.2020 та додаткова угода №1, додаткова угода № 2 був припинений з 31.12.2024, однак орендар у встановленому законом та договором оренди порядку не повернув об`єкт оренди орендодавцю, не підписав акт приймання - передачі (повернення) від 31.12.2024 до договору оренди нежилого приміщення №А0103202-004 від 01.03.2020, та продовжував ним користуватись в період з 01.01.2025 по 15.05.2025, чим порушив зобов`язання за договором оренди щодо своєчасного повернення об`єкта оренди. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підписаного відповідачем акта приймання - передачі (повернення) від 31.12.2024 до договору оренди нежилого приміщення № А0103202-004 від 01.03.2020, разом з тим, матеріали справи містять акт приймання-передачі (повернення) від 15.05.2025 до договору оренди нежилого приміщення № А0103202-004 від 01.03.2020, відповідно до якого відповідач фактично передав (повернув), а позивач прийняв нежиле приміщення загальною площе 40,6 м.кв. (перший поверх лівого крила 119,7 кв.м, другий поверх лівого крила 39,3, кв.м, підвал правого крила 119,6 кв.м), та нежиле приміщення загальною площею 147,1 кв.м (на першому поверсі правого крила 107,9 кв.м та на другому поверсі лівого крила 39,2 кв.м), що знаходиться за адресою: 04128, місто Київ, вул. Стеценка, 19 (внутрішня вул. Сторожева, діл. 68) будинок (літ. Ж). Як правильно встановлено господарським судом першої інстанції, повідомлення про припинення дії договору оренди нежилого приміщення позивачем було направлено на адресу відповідача 26.11.2024, в якому повідомлено, що строк дії договору та додаткових угод припиняється з 31.12.2024, разом з тим, відповідачем повернуто нежиле приміщення відповідно до акту приймання-передачі (повернення) - 15.05.2025. Умовами розділу 8 договору встановлено порядок повернення майна позивачу. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення умов договору оренди нежилого приміщення та додаткових угод до договору оренди, відповідачем порушені зобов`язання зі сплати орендної плати за період з 01.01.2025 по 15.05.2025, загальна сума заборгованості зі сплати орендної плати становить 388 751,61 грн. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів сплати заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2025 по 15.05.2025, в свою чергу, актом приймання-передачі (повернення) від 15.05.2025 до договору оренди нежилого приміщення №А0103202-004 від 01.03.2020, підтверджується використання відповідачем орендованого приміщення до 15.05.2025. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про те, що закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов`язку сплачувати за фактичне використання майна до моменту його офіційного повернення орендодавцю, у зв`язку із чим, доводи скаржника в цій частині є безпідставними. З огляду на те, що матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості відповідача перед позивачем зі сплати орендних платежів за період з 01.01.2025 по 15.05.2025 на загальну суму 388 751,61 грн, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині. Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 116 178,00 грн за прострочення повернення приміщення за період з 01.01.2025 по 14.05.2025. Відповідно до ч. 1, 3 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до п. 7.11 договору, відповідач несе таку відповідальність за даним договором: у випадку прострочення в прийнятті чи в передачі нежилого приміщення, пеня в розмірі 1% від суми місячної орендної плати за кожен день прострочення; у випадку прострочення по сплаті орендних платежів пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення; у випадку нецільового використання нежилого приміщення - штраф у розмірі 50% від суми місячної орендної плати. Здійснивши перерахунок пені, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, сума пені у розмірі 116 178,00 грн є арифметично правильною та такою, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на встановлені обставини справи, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 у справі № 910/9133/25, відсутні. Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне. Доводи скаржника про те, що повідомлення здійснено не за 30 днів, як це передбачено пунктом 9.7 договору, а за 35 днів, є безпідставним, оскільки умовою є надсилання повідомлення не пізніше 30 днів. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи викладене вище, дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 у справі № 910/9133/25, наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 у справі № 910/9133/25, відсутні. Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин. Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України). Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України). Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції. Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Таким чином, апеляційна скарга Приватного підприємства «Гера-Сервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 у справі № 910/9133/25 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 у справі № 910/9133/25 слід залишити без змін. З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Гера-Сервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 у справі № 910/9133/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 у справі № 910/9133/25 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 910/9133/25 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України. Постанова підписана 07.04.2026. Головуючий суддя О.М. Гаврилюк Судді Б.О. Ткаченко А.Г. Майданевич