Постанова Одеський апеляційний суд № 947/31102/25

Номер провадження: 33/813/741/26 Номер справи місцевого суду: 947/31102/25 Головуючий у першій інстанції Борщов І. О. Доповідач Артеменко І. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06.04.2026 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Артеменко І.А., за участю: секретаря судового засідання Подуст Т.П., захисника особи, яка притягається до відповідальності, Онищенко У.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника Онищенко Уляни Юріївни в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м.Одеси від 03 грудня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст протоколу про адміністративне правопорушення 06.08.2025 відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №413825 за ч.1 ст.130 КУпАП. За вказаним протоколом ОСОБА_1 05.08.2025 близько 23:25, навпроти буд.1 по вул.Квіткова в м.Одесі, керував транспортним засобом електросамокатом, без державного номерного знаку, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9.а «Правил дорожнього руху України». Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за згодою особи за допомогою приладу Drager Alcotest 7510, прилад ARLM-0410, що підтверджується тестом 2235 від 05.08.2025. Результат огляду становить 0,28 проміле, що відповідає стану алкогольного сп`яніння. Короткий зміст судового рішення Постановою Київського районного суду м.Одеси від 03.12.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17 000 грн. та стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн. на користь держави. Короткий зміст клопотання про поновлення строків 11.03.2026, не погоджуючись з судовим рішенням, захисник Онищенко У.Ю. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, яка, серед іншого, містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м.Одеси від 03.12.2025. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник Онищенко У.Ю. зазначила, що: - ОСОБА_1 на момент розгляду справи був неповнолітнім. Розгляд справи відбувся за його відсутності та за відсутності його законних представників, які не були належним чином повідомлені про розгляд справи та не отримали своєчасно копію судового рішення; -про наявність оскаржуваної постанови суду стало відомо лише 05.03.2026 (помилково зазначено рік 2025), після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 80357280 від 04.03.2026 (помилково зазначено рік 2025). В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник Онищенко У.Ю. підтримала заявлене клопотання про поновлення строку, просила суд його задовольнити. Висновки щодо строків на апеляційне оскарження Розглянувши клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення, заслухавши захисника особи, яка притягається до відповідальності, перевіривши причини пропуску строку, апеляційний суд дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, з таких підстав. Порядок оскарження постанов суду у справах про адміністративні правопорушення передбачений ст.294 КУпАП. Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку ритягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 цього Кодексу. Отже, дана норма визначає строк, з якого починає обраховуватись строк на апеляційне оскарження судового рішення, ? день винесення постанови, а ні день отримання її копії. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КУпАП певних процесуальних дій і стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Відповідно до сталої практики ЄСПЛ вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Безпідставне поновлення строку на оскарження рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. При цьому, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. Тобто, причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв`язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено. З матеріалів справи встановлено, що 06.08.2025 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. З наявного в матеріалах справи відеозапису встановлено, що: - протокол про адміністративне правопорушення було складено в присутності особи, яка притягається до відповідальності, та його повнолітньої сестри (рідної), що неодноразово підтвердив ОСОБА_1 поліцейському; - місце проживання особи, яка притягається до відповідальності, зафіксовано в протоколі поліцейським, виходячи з наявної інформації з бази даних, яка неодноразово підтверджена ОСОБА_1 та його сестрою - АДРЕСА_1 (таймінг запису 01:09:25 01:10:55, 01:16:45 01:17:40); - ОСОБА_1 ознайомлено зі змістом складеного протоколу та повідомлено про час, дату та місце розгляду справи (05.09.2025 о 10:00 Київським районним судом м.Одеси); - копію протоколу про адміністративне правопорушення вручено ОСОБА_1 , - про ознайомлення зі змістом складеного протоколу, отримання його копії та правильність внесених відносно нього даних ОСОБА_1 розписався у графі 18 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №413825. 20.08.2025 справа отримана Київським районним судом м.Одеси, де в той же день у встановленому законом порядку визначено склад суду. В судові засідання 05.09.2025, 10.10.2025 та 03.12.2025 ОСОБА_1 не з`являвся. При цьому, про розгляд справи Київським районним судом м.Одеси 05.09.2025 о 10.00 ОСОБА_1 був повідомлений, що підтверджується його підписом у графі 12 протоколу серії ЕПР1 №413825. Щодо повідомлення про слухання справи 10.10.2025 та 03.12.2025 з матеріалів справи вбачається направлення судом судових повісток на вказані дати на ім`я ОСОБА_1 на адресу, зазначену у протоколі серії ЕПР1 №413825, які повертались до суду невручені адресату із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання». Також зі змісту судового рішення вбачається, що судом приймались міри щодо додаткового сповіщення особи, яка притягається до відповідальності, через дільничного офіцера поліції. Крім того, інформація щодо розгляду справи оприлюднена на сайті Судової влади України у розділі «Стан розгляду справи». Разом з тим, ОСОБА_1 , будучи обізнаним з 06.08.2025 про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, маючи його копію, в якій, серед іншого, зазначені дата, час та місце розгляду справи, до Київського районного суду м.Одеси не з`явився, будь-яких заяв щодо руху справи, повідомлень про зазначення в протоколі неактуальної адреси проживання, пояснень щодо обставин справи чи клопотань до 03.12.2025 (дата ухвалення судом оскаржуваної постанови) суду не надавав. 03.12.2025 Київський районний суд м.Одеси розглянув справу за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, та його законного представника (відомості про якого у суду на час розгляду справи були відсутні), обґрунтувавши можливість такого розгляду справи. За інформацією Єдиного державного реєстру судових рішень, яка є відкритою та загальнодоступною, судове рішення надіслано до реєстру - 03.12.2025 (в день його ухвалення) та забезпечено надання загального доступу з 04.12.2025. За положеннями ч.2 ст.294 КУпАП, враховуючи, що закінчення строку припадає на вихідний день, останнім днем строку апеляційного оскарження є перший після нього робочий день, тобто 15.12.2025. Разом з тим, апеляційну скаргу скеровано захисником через систему «Електронний суд» лише 11.03.2026, тобто поза межами строку, встановленого ч.2 ст.294 КУпАП. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне скарження в якості поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду захисник послалась на такі підстави: - неналежне повідомлення про розгляд справи ОСОБА_1 , який на момент розгляду справи був неповнолітнім, та його законних представників; - не отримання своєчасно копії оскаржуваної постанови суду, про наявність оскаржуваної постанови суду стало відомо лише 05.03.2026 (після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 80357280 від 04.03.2026). Інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подане клопотання не містить. Апеляційний суд дійшов висновку, що викладені захисником причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення не є поважними у розумінні вимог процесуального законодавства, з огляду на таке. Слід зазначити, що сам по собі факт розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, та її законного представника не є безумовною правовою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. З урахуванням наведених обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку, що місцевий суд виконав обов`язок щодо повідомлення особи, яка притягається до відповідальності про дату, час та місце розгляду справи. При цьому, апеляційний суд виходить з того, що якщо особа, яка притягається до відповідальності, надав поліцейському як особі, уповноваженій на складення протоколу про адміністративне правопорушення, адресу свого проживання, правильність якої зокрема підтверджено власним підписом у графі 18 складеного протоколу, то слід припустити, що особа бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації надалі використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не добросовісно користувався наданимийому процесуальними правами, що виявляється у неотриманні поштової кореспонденції за самостійно повідомленою ним адресою. Враховуючи зазначене, а також вжиття судом заходів, спрямованих на доведення до відома учасника справи про дату, час та місце розгляду справи, доцільним та виправданим є визнання поштових відправлень із проставленими на них відмітками "за закінченням терміну зберігання" належним доказом виконання місцевим судом обов`язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій. Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що додані до апеляційної скарги довідка про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру датована 31.08.2023, а довідка про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 надана за період з 10.09.2008 по 18.01.2023, що належним чином не підтверджує його місце проживання за вказаною адресою: АДРЕСА_2 , в період з 06.08.2025 (дата складання протоколу) по 03.12.2025 (дата ухвалення оскаржуваної постанови суду). Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989). Така позиція кореспондує висновку Європейського суду з прав людини у рішенні від 16.02.2017 у справі «Karakutsya v. Ukraine» (заява № 18986/06, п. 53) право на справедливий розгляд передбачає право отримувати належне повідомлення про судові рішення, особливо у випадках, коли апеляція може бути подана протягом визначеного терміну (Zavodnik v. Slovenia, № 53723/13, п. 71-72); водночас п.1 ст.6 Конвенції не передбачає конкретної форми вручення документів («Богонос проти рф», № 68798/01 та «Shytik проти України» № 2911/03); зацікавлена сторона зобов`язана проявляти особливу старанність у захисті своїх інтересів і вживати необхідних заходів для ознайомлення з розглядом провадження (Теушлер проти Німеччини, № 47636/99; Сухорубченко проти рф, № 69315/01; Gurzhyy v. Ukraine, № 326/03). Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі, і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та може призвести до порушення прав іншої сторони процесу. Зазначена конвенційна норма зобов`язує щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи. Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, в тому числі процесуальних строків подачі апеляційної скарги. Вказана позиція підтверджена Верховним Судом у постанові від 19.05.2021 у справі №580/1225/20. Тобто, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону. Судом апеляційної інстанції враховано, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду. Тому за достатньої зацікавленості, ОСОБА_1 мав реальну можливість вже з 04.12.2025 ознайомитись з повним текстом зазначеного судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, чого не зробив. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що особа, яка притягається до відповідальності, тривалий час не вживав жодних заходів щодо з`ясування руху відомого йому судового провадження, не цікавився розглядом справи та не проявив належної процесуальної активності. Отже посилання захисника на поважність причин пропуску строку у цій частині відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані. Щодо доводу клопотання про не залучення до участі у розгляді справи законних представників неповнолітнього ОСОБА_1 , апеляційний суд звертає увагу на таке. За положеннями статті 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. Як вбачається з матеріалів справи, на момент вчинення правопорушення 06.08.2025 ОСОБА_1 досяг шістнадцятирічного віку, а отже є суб`єктом відповідальності. Відповідно до ч.2 ст.13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених, зокрема, статтею 130 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. Згідно з ч.1 ст.270 КУпАП інтереси, зокрема, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка є неповнолітньою, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники). Аналіз наведеного свідчить, що норма закону визначає право законних представників брати участь у провадженні, однак не містить імперативного обов`язку суду щодо обов`язкового залучення таких осіб у кожному випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення, вчинене неповнолітнім. За позицією апеляційного суду, відсутність законного представника у справі щодо неповнолітнього не є автоматичною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо матеріали справи свідчать, що особа була належно повідомлена, розуміла суть провадження, мала реальну можливість реалізувати свої процесуальні права, однак не скористалася ними, а також не довела, що така відсутність об`єктивно перешкоджала своєчасному зверненню з апеляційною скаргою. Матеріали справи не містять даних про те, що неповнолітній ОСОБА_1 був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права, не розумів суті інкримінованого правопорушення чи не міг надати пояснення, заявляти клопотання або користуватися правовою допомогою. Навпаки, з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 були роз`яснені поліцейським права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, про що ОСОБА_1 розписався у графі 13 складеного протоколу та в графі 14, скориставшись своїм правом надавати пояснення, зазначив власноруч про свою необізнаність щодо заборони керування електросамокатом в стані сп`яніння. Крім того, з наданої суду апеляційної інстанції копії договору за №06/03 вбачається, що між адвокатом Онищенко У.Ю. та замовником ОСОБА_1 , за участю законного представника мати ОСОБА_2 , було укладено договір про надання правової допомоги ще у 2023 році, а саме 06.03.2023, який діє до виконання сторонами своїх зобов`язань. Разом з тим, ОСОБА_1 , будучі обізнаним про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та про дату, час і місце розгляду справи, правовою допомогою в суді першої інстанції не скористався. На підставі вказаного договору адвокат Онищенко У.Ю. представляє інтереси ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції. Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, повинна миритися з процесуальними наслідками свого рішення. Відтак, сам по собі факт незалучення законного представника або захисника не є безумовною підставою для визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними. Захисником не доведено, що розгляд справи за відсутності законного представника при встановлених обставинах об`єктивно перешкоджав своєчасному зверненню з апеляційною скаргою. Щодо доводів клопотання про не отримання своєчасно копії оскаржуваної постанови суду слід зазначити таке. Чинний КУпАП не містить вимог щодо змісту апеляційної скарги. Натомість ст.294 КУпАП пов`язує обчислення строку на апеляційне оскарження з днем винесення постанови та містить єдину вимогу - подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня ухвалення судового рішення. Відтак, діючий КУпАП не пов`язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження із часом отримання копії судового рішення. Крім того, відповідно до частин 1 та 3 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин. В Єдиному державному реєстрі судових рішень постанова Київського районного суду м.Одеси від 03.12.2025 оприлюднена 04.12.2025. Зазначене свідчить, що ОСОБА_1 , будучі обізнаний про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, отримавши його копію, мав об`єктивну можливість дізнатися про стан відомого йому провадження та подати апеляційну скаргу у визначені законом строки. Отже, наведені в клопотанні доводи не можна визнати прийнятними, оскільки закон пов`язує строк подання апеляційної скарги з моментом винесення постанови судом першої інстанції, а не з часом відкриття виконавчого провадження у виконання вказаного судого рішення. Апеляційний суд зауважує, що клопотання про поновлення процесуального строку не може носити формальний характер, а наведені в ньому обставини повинні доводитися заявником належними та допустимими доказами. Разом з тим, ставлячи питання про поновлення строку, захисник не вказує про існування у сторони захисту об`єктивно обумовлених труднощів чи перешкод, що унеможливили або значно ускладнили їй своєчасно оскаржити судове рішення без зайвих зволікань. Відтак, обставини, на які посилається захисник, не є такими, що об`єктивно унеможливили своєчасного оскарження рішення суду першої інстанції, тому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга відповідно до вимог ст.294 КУпАП підлягає поверненню апелянту. При вирішенні питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи апеляційної скарги щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки за результатами розгляду апеляційної скарги по суті. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Клопотання захисника Онищенко Уляни Юріївни в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м.Одеси від 03 грудня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП- залишити без задоволення. Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду І.А. Артеменко