Постанова 4808 № 354/356/25

Справа № 354/356/25 Провадження № 22-ц/4808/44/26 Головуючий у 1 інстанції Єрмак Н. В. Суддя-доповідач Луганська ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Луганської В.М. суддів Девляшевського В.А., Максюти І.О. за участю секретаря Кузів А.В. учасники справи позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2025 року, ухвалене судом у складі судді Єрмак Н.В., за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, в с т а н о в и в: У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства, в обґрунтування якого вказав, що згідно свідоцтва про народження, виданого Яремчанським міським відділом ЗАГСУ Івано-Франківської області серія НОМЕР_1 , позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . В свідоцтві про народження його батьками вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Батька записано зі слів ОСОБА_4 , матері позивача. Заявник стверджує, що його біологічним батьком є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого він і називає батьком, з яким він разом проживає все життя в одному домі та, який його виховав. Оскільки ОСОБА_2 є особою похилого віку, то виникла необхідність підтвердити родинні зв`язки та визнати його батьківство для усунення перешкод в майбутньому у питаннях спадкових відносин позивача та його батька. ОСОБА_2 не заперечує щодо того факту, що позивач є його сином, однак, він є особою з інвалідністю II групи, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серія 10 AAA № 894453 та не має фізичної змоги самостійно з`явитись до приміщення РАЦС для внесення відповідних змін у актовий запис про народження ОСОБА_1 . У зв`язку із цим, виникла потреба у зверненні із даним позовом до суду. Просив суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та внести зміни до актового запису цивільного стану про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме, внести зміни про батька, вказавши замість громадянина ОСОБА_3 , громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність факту батьківства. Для об`єктивного встановлення обставин справи звертався до ТОВ «МГУ 2000» для проведення генетичного дослідження та визначення біологічного батька, за результатами якого складено висновок про біологічне батьківство № MGU2361 та встановлено що ймовірність батьківства ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 становить 99,99982766%. Проте, суд першої інстанції безпідставно не прийняв як доказ наданий висновок про біологічне батьківство № MGU2361 від 13.08.2025 року. Посилається на те, що цивільне процесуальне законодавство не містить чіткої вимоги щодо обов`язковості проведення експертизи у справах про встановлення батьківства саме за ухвалою суду. Натомість закон дозволяє сторонам подавати будь-які докази, отримані законним шляхом, тому суд першої інстанції мав оцінити цей документ у сукупності з іншими доказами. ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив, що ОСОБА_1 є його сином, тобто визнав позовні вимоги у повному обсязі, але судом першої інстанції помилково не взято до уваги той факт, що відповідач не заперечував батьківства, визнав позивача своїм сином, вони проживали разом та відповідач виховував позивача з дитинства. Зазначені обставини підтверджені також поясненнями сторін і свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які є належними та допустимими доказами у справі та мають суттєве значення для вирішення спору, однак суд безпідставно не надав їм належної оцінки, чим порушив вимоги ст. 89 ЦПК України. Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року відкрито апеляційне провадження та роз`яснено учасникам справи право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу. Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та апеляційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами ОСОБА_2 отримав 30.10.2025 року засобами поштового зв`язку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та апеляційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами Яремчанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції отримав 24.10.2025 року через систему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. У судовому засіданні представник ОСОБА_1 ОСОБА_8 підтримав апеляційну скаргу в межах її доводів. У судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У судове засідання представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Яремчанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу. З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести судовий розгляд справи без учасників справи, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними, достовірними та допустимими доказами факт біологічного батьківства відповідача щодо позивача. Позивачем не ставилося питання про призначення судом судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи, не надано будь-яких письмових або речових доказів, які б давали суду можливість дійти висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених позовних вимог. Суд вважав, що покази свідків ОСОБА_6 , яка є сусідкою та ОСОБА_3 , яка є дружиною позивача, а також надані позивачем світлини, є недостатніми для встановлення батьківства, враховуючи вищевикладене Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду та вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовано всі обставини справи, виходячи з наступного. Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження, виданого Яремчанським міським відділом ЗАГСУ Івано-Франківської області серія НОМЕР_1 , ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України, у актовому записі №38 від 18.10.1990 року про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 СК України. Згідно довідки Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_3 з 15.10.2013 року, ОСОБА_1 з 08.11.2006 року, ОСОБА_9 з 08.11.2024 року, ОСОБА_4 з 1978 року. ОСОБА_2 з 02.12.1987 року. ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується випискою з акту огляду МСЕК серії 10ААА № 894453. Згідно висновку про біологічне батьківство № MGU2361 від 13 серпня 2025 року, ймовірність батьківства ОСОБА_2 щодо дитини ОСОБА_1 становить 99,99982766%. Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 року. У пунктах 3,7 та 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що, оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст.128 СК України, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст.53 КпШС України, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини. При розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС України, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини. Оскільки позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , спірні правовідносини регулюються нормами КпШС України, на що суд першої інстанції не звернув ваги. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо в свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, відповідно до частини другої статті 55 КпШС України запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній), і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини або самою дитиною після досягнення повноліття. Частиною другою та третьою статті 53 КпШС України встановлено, що в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства. Частина третя статті 53 КпШС України передбачала чотири юридично значимі обставини, які суд бере до уваги при встановленні батьківства: а) спільне проживання та ведення спільного господарства батьками дитини до її народження; б) спільне виховання батьками дитини; в) спільне утримання батьками дитини; г) визнання батьківства відповідачем. Частина третя статті 53 КпШС України не обмежує коло доказів, які можуть бути взяті судом до уваги, що з достовірністю підтверджують батьківство. Рішення щодо визнання/встановлення батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Тобто при вирішенні спору про встановлення батьківства мають враховуватись усі докази в сукупності. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків. ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом про визнання батьківства зазначив, що у свідоцтві про народження зі злів його матері, батьком позивача був записаний ОСОБА_3 , а не справжній біологічний батько. Проте біологічним батьком позивача є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого він називає батьком, з яким він разом проживає все життя. На підтвердження заявлених вимог позивачем суду надано: довідку Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області від 011.2024 року №650 про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якої ОСОБА_2 зареєстрований за даною адресою з 02.12.1987 року за цією ж адресою зареєстровано мати позивача ОСОБА_4 з 06.09.1978 року та сам позивач ОСОБА_1 з 08.11.2006 року, а також, висновок про біологічне батьківство № MGU2361 від 13 серпня 2025 року, ймовірність батьківства ОСОБА_2 щодо дитини ОСОБА_1 становить 99,99982766%. З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України, вбачається, що у актовому записі №38 від 18.10.1990 року про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 СК України. Відповідачем по справі ОСОБА_2 до суду першої інстанції 20.05.2025 року було подано заяву про визнання позову, де він стверджував, що є батьком ОСОБА_1 . У суді апеляційної інстанції для повного, усестороннього розгляду справи було задоволено клопотання позивача та призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу. За результатами проведеної судової молекулярно-генетичної експертизи складено висновок експерта СЕ-19/109-25/18084-БД№ від 02.03.2026 року, згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 може бути біологічним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ймовірність походження ДНК-профілів від батька до дитини становить не менше ніж 99,999%. Згідно правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 (провадження № 61-16732св19), висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи може бути підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку. Разом з тим, підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України, які мають оцінюватися в їх сукупності (постанова)). Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово зауважував, що наразі ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення ЄСПЛ у справі «Брауер проти Німеччини», заява № 3545/04, пункт 43, від 28 травня 2009 року). З огляду на встановлені по справі обставини та висновки Верховного Суду, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, а також враховуючи, що за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи ймовірність походження ДНК-профілів від батька до дитини становить не менше ніж 99,999%, що є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Суд першої інстанції зробив помилковий висновок про відсутність підстав для задоволення позову, не врахувавши, що спірні правовідносини регулюються нормами КпШС України та встановлення батьківства відповідно до статті 53 КпШС може відбуватися на підставі будь-яких доказів, які можуть бути взяті судом до уваги, що з достовірністю підтверджують батьківство. Тобто як на підставі «соціальних» доказів (спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем до народження дитини, чи спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства), так і за допомогою результатів ДНК-експертизи. Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану (постанови Верховного Суду від 13 вересня 2023 року в справі № 552/4291/22 (провадження № 61-6451св23), від 31 січня 2024 року в справі № 752/13549/22 (провадження № 61-10510св23)). Згідно із статтею 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 СК України, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження. З урахуванням зазначеного, позов ОСОБА_1 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження підлягає задоволенню. Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи вищевикладене, відповідно до п.п.1, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2025 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384, ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2025 року скасувати, ухвалити нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства задовольнити. Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме в графі «батько» замість « ОСОБА_3 » зазначити « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, уродженець села Яблуниці, Яремчанського району, Івано-Франківської області». Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 08 квітня 2026 року. Головуючий В.М. Луганська Судді: В.А. Девляшевський І.О. Максюта