Ухвала КАС ВС № 560/5964/25

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 08 квітня 2026 року м. Київ справа №560/5964/25 адміністративне провадження № К/990/12808/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року (суддя Гнап Д.Д.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року (колегія у складі суддів Драчук Т.О., Смілянця Е.С., Полотнянка Ю.П.) у справі № 560/5964/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФ України в Хмельницькій області, відповідач, скаржник), в якому просив: - визнати протиправною відмову ГУ ПФ України в м. Києві, оформлену рішенням від 02.04.2025 № 968230187402, в проведенні перерахунку пенсії щодо переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком, відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу»; - зобов`язати відповідача призначити та виплачувати з 24.03.2025 позивачу пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» та п. 10 розд. XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» з урахуванням наявного у ОСОБА_1 стажу посадової особи місцевого самоврядування та довідок Шепетівської районної ради згідно супровідного від 19.09.2024 № 24-18/3116, від 19.09.2024 № 24-18/3175. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 30.06.2025 задовольнив позов частково. Визнав протиправним та скасував рішення ГУ ПФ України в м. Києві від 02.04.2025 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Зобов`язав ГУ ПФ України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.03.2025 про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням правової позиції, викладеної судом у рішенні. Відмовив у задоволенні іншої частини позовних вимог. Надалі Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 20.02.2026, задовольнивши частково апеляційну скаргу відповідача, змінив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.06.2025 в мотивувальній частині з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції, викладених у цій постанові, а в іншій частині рішення суду першої інстанції - залишив без змін. 20.03.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ПФ України в Хмельницькій області, в якій відповідач з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.06.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2026, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого. Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Частиною шостою ст. 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. При цьому згідно з положеннями ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу. Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження. У цій справі оскаржується рішення територіального органу Пенсійного фонду України щодо відмови особі у переведенні з пенсії за віком, призначеної на загальних підставах, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Хмельницький окружний адміністративний суд в ухвалі від 16.04.2025 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження. У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. У контексті наведеного Суд звертає увагу скаржника на те, що для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми. Проте ГУ ПФ України в Хмельницькій області у касаційній скарзі не обґрунтовує, у чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, не вказує приклади неоднакового застосування судами в інших справах у подібних правовідносинах норм матеріального чи процесуального права. Загалом зміст доводів касаційної скарги зводиться до незгоди відповідача із наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, тобто - до їх переоцінки, що не узгоджується із правовим визначенням заявлених скаржником підстав касаційного оскарження та у силу приписів ст. 341 КАС України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції. Що ж до посилань скаржника на ті чи інші постанови касаційного суду, то такі вчинені без урахування змісту мотивів, якими керувався суд апеляційної інстанції ухваленні оскаржуваного судового рішення. З огляду на це Суд вважає, що перегляд цієї справи у касаційному порядку не матиме фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики та не вбачає інших обставин, визначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За викладених обставин ГУ ПФ України в Хмельницькій області слід відмовити у відкритті касаційного провадження. Керуючись ст.ст. 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року у справі № 560/5964/25.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя В.М. Кравчук Суддя А.А. Єзеров Суддя С.М. Чиркін