Постанова Львівський апеляційний суд № 461/6051/25

Справа № 461/6051/25 Головуючий у 1 інстанції: Мисько Х.М. Провадження № 33/811/466/26 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 квітня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю захисника Качмара І.О., представника Львівської митниці Державної митної служби України Зирянова О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Качмара І.О. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 (зі слів громадянина), закордонний паспорт НОМЕР_1 від 16.05.2017 виданий HMPO, на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 03 березня 2026 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України, в с т а н о в и в : вищезгаданою постановою ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України та накладено на нього стягнення - у виді конфіскації транспортного засобу марки VIN №: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 . Стягнуто з Кнігхт Тревора Ніколаса ( ОСОБА_2 ) на користь Державної судової адміністрації України 665,60 грн. судового збору. Згідно з постановою 11.07.2025 року близько 20 години 32 хвилини в зону митного контролю митного поста «Краковець» Львівської митниці у напрямку «в`їзд в Україну» смугою руху «червоний коридор» в`їхав автобус марки «VAN HOOL», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , в якому прямував, в якості пасажира, ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ). У ході здійснення митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення інформації до ACMO «Центр» та в ЄАІС2 Держмитслужби України було встановлено, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), було ввезено на митну територію України 14.08.2023 року з метою «особистого користування» у режимі «тимчасове ввезення терміном до 1 року» через пункт пропуску "Малий Березний - Убля" митний пост "Малий Березний" Закарпатської митниці, транспортний засіб VIN №: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 . Згідно даних Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску ЄАІС2, інформація щодо вивезення Кнігхт Тревор Ніколас ( ОСОБА_2 ) транспортного засобу VIN №: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 за межі митної території України або поміщення в інший митний режим станом на 11.07.2025 року відсутня. Документів, які б підтверджували дії обставин непереборної сили, аварії або протиправних дій третіх осіб, зазначеною особою на момент складання цього протоколу надано не було. У відповідності до ст. 192 МКУ, до найближчої митниці про обставини події (аварії або дії обставин непереборної сили), місцезнаходження товарів і транспортного засобу, Кнігхт Тревор Ніколас ( ОСОБА_2 ) не звертався. Згідно з електронною базою даних «Реєстр порушників митних правил» ДМС України та АСМО «Інспектор» «Провадження в справах про ПМП», станом на 11.07.2025 року, громадянин Нідерландів ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) впродовж року не притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення однорідних правопорушень. Таким чином, Кнігхт Тревора Ніколаса ( ОСОБА_2 ) перевищив строк тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу особистого користування VIN №: НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_3 більше ніж на 30 діб. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 6 статті 481 Митного кодексу України. На постанову судді захисник Качмар І.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, закрити провадження у справі на підставі п.7 ст. 247 КУпАП, у разі залишення апеляційної скарги без задоволення, просить змінити постанову в частині накладення стягнення та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі вісім тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян. В обгрунтування апеляційних вимог покликається на те, що транспортний засіб Кнігхт Тревора Ніколаса ( ОСОБА_2 ) ввіз на територію України 14.08.2023. Разом з тим протокол про порушення митних правил складено лише 11.07.2025. Звертає увагу на те, що після ввезення транспортного засобу та після спливу тридцяти денного стоку, встановленого ч. 6 ст. 481 МК України, Кнігхт Тревора Ніколаса ( ОСОБА_2 ) неодноразово перетинав державний кордон України, однак жодних правопорушень працівниками митниці виявлено не було. Апелянт наголошує, що митні органи здійснюють контроль, в тому числі щодо виявлення порушення строків тимчасового ввезення транспортних засобів з використанням ЄІАС та аналізу відомостей з цієї системи щодо завершення режиму тимчасового ввезення, припинення режиму тимчасового ввезення, та зобов`язані у разі такого виявлення повідомляти Державну прикордонну службу України та органи Національної поліції у випадках, коли особа, що порушила такі строки та не була присутня при складенні протоколу про порушення митних правил. У митного органу, при наявності доступу до ЄІАС та наявності в ній відомостей про строки тимчасового ввезення ОСОБА_3 на митну територію України транспортного засобу в режимі «тимчасове ввезення до 30 днів», вже існувало беззаперечне право на внесення такого транспортного засобу до категорії ризикового та зобов`язувало надати таку інформацію до Державної прикордонної служби України та органів Національної поліції з метою якнайшвидшого встановлення місця знаходження вказаного транспортного засобу, а також його як особи, що тимчасово ввезла його на митну територію України, а потім невідкладно скласти протокол про порушення митних правил за ст.481 МК України. Однак, представники Львівської митниці, будучи наділеними відповідними можливостями щодо оперативного виконання, покладених на них обов`язків, після спливу строку тимчасового ввезення, тобто після 14.09.2023, близько 2 років не здійснили жодних заходів контролю тимчасово ввезених ним на територію України транспортного засобу та своєчасного виявлення вчиненого порушення митних правил. Лише через 1 рік і 10 місяців працівниками Львівської митниці, а саме 11 липня 2025 року, було складено протокол про притягнення ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до відповідальності за ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України. Вважає, що на момент розгляду справи закінчились строки накладення адміністративного стягнення, тому справа підлягала закриттю на підставі п.7 ст. 247 КУпАП. Крім того зазначає, що у ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, позитивно характеризується, у нього відсутній умисел на вчинення правопорушення та були об`єктивні причини не вивезення транспортного засобу пов`язані із повномасштабним вторгненням, тому вважає, що наявні також і підстави для накладення стягнення у виді штрафу у розмірі вісім тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян. У судове засідання апеляційного суду Кнігхт Тревора Ніколаса ( ОСОБА_2 ), будучи належним чином повідомленим про час та місце його проведення, не з`явився. Захисник Качмар І.О. не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без участі Кнігхт Тревора Ніколаса ( ОСОБА_2 ). За таких обставин, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ). Захисник Качмар І.О. апеляційну скаргу підтримав, просив її задоволити. Представник Львівської митниці Зирянов О.Ю. апеляційну скаргу заперечив, просив постанову судді залишити без змін. Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Відповідно ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Частиною 1 статті 458 МК України встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Відповідно до ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Згідно ч. 1 ст. 495 МК доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Відповідно до вимог ст. ст. 486, 489 МК, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції правильно встановив обставини правопорушення та на законних підставах визнав ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України. Відповідно до ч. 6 ст. 481 МК України законом передбачено адміністративну відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування. Відповідно до ч. 6 ст. 380 МК тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Відповідно до ч. 1 ст. 380 МК України, тимчасове ввезення громадянами - нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Згідно з п.п. «в» п. 33 ст. 4 МК України, нерезиденти це - фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України. Як вбачається із матеріалів справи, автомобіль VIN №: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 був ввезений на митну територію України Кнігхт Тревора Ніколаса ( ОСОБА_2 ) 14.08.2023 року та станом на 11.07.2025 не вивезений з митної території України. До митного органу з метою продовження строку тимчасового ввезення транспортного засобу VIN №: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 Кнігхт Тревора Ніколаса ( ОСОБА_2 ), не звертався. Документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, виданих компетентними органами (установами) та засвідчених в установленому порядку ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), не надав. Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 481 МК України, за кваліфікуючою ознакою перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування на митну територію України більше ніж на тридцять діб. Доводи апеляційної скарги про те, що строк накладення адміністративного стягнення сплинув, апеляційний суд вважає недоречними, враховуючи наступні обставини. На переконання апеляційного суду, вказане правопорушення є триваючим, оскільки триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року по справі №804/401/17. Тому, навіть у разі притягнення особи до відповідальності за порушення ст.481 МК України, це не звільняє її від обов`язку вивезення за межі території України транспортного засобу, який є предметом правопорушення, та триває до виконання такого обов`язку або припиненням дії відповідної норми закону. При цьому, як було встановлено в ході апеляційного розгляду справи на момент складання митницею матеріалів, в тому числі до теперішнього часу, автомобіль не вивезений. Разом з тим, слід врахувати, що в матеріалах справи відсутні докази того, що Львівською митницею було виявлено перебування вказаного транспортного засобу на митній території України з порушенням строку тимчасового ввезення до 11.07.2025 тобто до моменту перетину кордону Кнігхт Тревора Ніколаса ( ОСОБА_2 ), в зоні митного контролю митного поста «Краковець» Львівської митниці, в напрямку в`їзд в Україну, саме під час якого і було встановлено, що Кнігхт Тревора Ніколаса ( ОСОБА_2 ), було перевищено строк тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування на митну територію України більше ніж на тридцять діб, за наслідком чого в цей же день було складено протокол про порушення останнім митних правил, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України. Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо недотримання строків накладення стягнення не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції. Враховуючи встановлене, у всій своїй сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, з урахуванням встановлених в суді апеляційної інстанції обставин, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення. При цьому, представником в судовому засіданні не зазначено щодо будь-яких порушень у долучених до матеріалів справи митницею документів, або зазначення в них невірних чи неточних даних. Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення. Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Положеннями ст.33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення було накладене на Кнігхт Тревора Ніколаса ( ОСОБА_2 ) судом першої інстанції з дотриманням вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП в межах санкції ч.6 ст.481 МК України. У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. Таким чином, апеляційний суд не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції, оскільки вона є законною, обґрунтованою та вмотивовано, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 03 березня 2026 року відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст. 481 МК України залишити без змін, апеляційну скаргу захисника Качмара І.О. без задоволення. Постанова апеляційного суду є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк