Постанова Дніпровський апеляційний суд № 179/898/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1919/26 Справа № 179/898/25 Головуючий у першій інстанції: Ковальчук Т. А. Суддя-доповідач:Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 березня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого Красвітної Т.П., суддів: Городничої В.С., Агєєва О.В., за участю секретаря Марченко С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області у складі судді Ковальчук Т.А. від 24 вересня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Відділ «Служба у справах дітей» Магдалинівської селищної ради, про зменшення розміру аліментів, ВСТАНОВИВ: У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 04 квітня 2022 року був зареєстрований шлюб між сторонами, який розірвано 03 вересня 2024 року. У сімейних відносинах народилась дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03.09.2024 у справі №179/1171/24 з позивача на користь відповідача було стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 червня 2024 року і до досягнення повноліття дитиною. На підставі вказаного рішення Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області було видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження №76298708. З початку 2019 року у матері позивача ОСОБА_5 різко погіршився стан здоров`я. Матері позивача 22 травня 2024 року була встановлена третя група інвалідності, на лікування матері позивача були виписані ліки, зокрема, «Урсофальк» 3 рази на день (середня ціна 5000,00 грн. за упаковку 100 капсул). Мати позивача має значну кількість тяжких захворювань, які потребують тривалого лікування, що потребує значних коштів. Крім того, у зв`язку з тим, що мати позивача через вади зі здоров`ям є непрацездатною, вона перебуває на повному утриманні позивача. Позивач наразі є військовослужбовцем та приходить військову службу. Розмір аліментів, що сплачується позивачем, значно перевищують прожитковий мінімум. Тому позивач просив зменшити розмір аліментів, які згідно з рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03.09.2024 у справі №179/1171/24 стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4 до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Відділ «Служба у справах дітей» Магдалинівської селищної ради, про зменшення розміру аліментів відмовлено. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного. Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбу. Згідно витягу актового запису про народження з порталу Дія, у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14). Заочним рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2024 року у справі №179/1170/24 розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , зареєстрований 04 квітня 2022 року Царичанським відділом реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №72 (а.с. 15-16). Рішення набрало законної сили. Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2024 року у справі №179/1171/24 з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 червня 2024 року і до досягнення повноліття дитиною, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 17-19). На підставі рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2024 року видано виконавчий лист (а. с. 20). Постановою державного виконавця Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Реутовим Є.О. відкрито виконавче провадження №76298708 з примусового виконання виконавчого листа №179/1171/24 (а.с. 21). Відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходить військову у військовій частині НОМЕР_1 (а. с. 9-13). Згідно копії довідки до акту МСЕК серії 12 ААГ №565828 від 22.05.2024, ОСОБА_5 (мати відповідача) встановлено третю групу інвалідності з 22.05.2024 року на строк до 01.06.2025 року (а.с. 31-32) Відповідно до виписок із медичної карти ОСОБА_5 вбачається, що вона проходила лікування у період з 29.07.2019 по 09.08.2019, з 19.08.2024 по 03.09.2024, з 03.02.2024 по 12.02.2024 (а. с. 23-24, 27-28, 29-30). Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»). Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом. У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України). Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі №715/2073/20. Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши наявність у позивача стабільного доходу як військовослужбовця ЗСУ; приймаючи до уваги задовільний стан здоров`я позивача; встановивши, що ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не підтверджено факт погіршення його матеріального стану з моменту стягнення з нього аліментів на користь відповідачки на утримання дитини, - колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. Колегія суддів звертає увагу, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Виховування дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв`язку з чим певним чином з`являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини, таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного. Посилання апелянта на те, що на його утриманні перебуває його мати, яка хворіє з 2019 року - є недоведеними; відповідні докази щодо факту витрат позивача на утримання матері та розміру, періодичності таких витрат ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції не надано. Місцевим судом обгрунтовано зазначено, що надані копії довідки МСЕК серії 12 ААГ № 565828, а також виписки із медичної карти матері позивача свідчать про певний соціальний статус та наявність у неї певних захворювань, а не про спільне проживання з позивачем та перебування на його утриманні. Сам факт наявності у позивача матері, яка має інвалідність третьої групи, не може автоматично вважатися достатньою підставою для зменшення розміру аліментів на утримання дитини. Законодавство передбачає, що при визначенні чи зміні розміру аліментів першочергова увага приділяється інтересам та належному забезпеченню дитини. Обов`язок утримувати дитину є пріоритетним і не може бути обмежений іншими сімейними чи матеріальними обставинами без належного підтвердження істотного погіршення фінансового стану платника. Відтак, наявність на утриманні матері з інвалідністю третьої групи сама по собі не свідчить про неможливість виконання обов`язку щодо утримання дитини та не є безумовною підставою для зменшення аліментів. Крім того, на момент ухвалення судового рішення у справі №179/1171/24 від 03.09.2024 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника щомісячно, обставини, пов`язані із захворюванням матері позивача, вже існували, що прямо визнається самим позивачем у поданій позовній заяві. Отже, доводи апеляційної скарги є такими, що фактично дублюють доводи позовної заяви позивача, яким місцевий суд вже надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів. Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду без змін. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду. Повний текст постанови 06 квітня 2026 року. Головуючий Т.П. Красвітна Судді В.С. Городнича О.В. Агєєв