Ухвала КАС ВС № 140/4349/25

УХВАЛА 07 квітня 2026 року м. Київ справа №140/4349/25 адміністративне провадження № К/990/12701/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Жука А.В., суддів: Білак М.В., Уханенка С.А, перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі №140/4349/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військова частина НОМЕР_1 , у якому просив визнати протиправними дій щодо відмови здійснити перерахунок та виплату у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 08 листопада 2021 року по 02 листопада 2024 року із застосуванням щомісячної індексації - різниці в розмірі 4 301,72 грн відповідно до абзаців 3,4,6 пункту 5 Порядку №1078; зобов`язати здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 08 листопада 2021 року по 02 листопада 2024 року із застосуванням щомісячної індексації-різниці в розмірі 4 301,72 грн відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум; визнати протиправною відмову здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 - 2024 роки у щомісячному розмірі грошового забезпечення з урахуванням в складі при їх обрахунку індексації грошового забезпечення; зобов`язати здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 - 2024 роки у щомісячному розмірі грошового забезпечення з урахуванням в складі при їх обрахунку індексації грошового забезпечення, та раніше виплачених сум; визнати протиправною відмову здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 08 листопада 2021 року по 02 листопада 2024 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 - 2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно ,з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 №704, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення; зобов`язати здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 08 листопада 2021 року по 02 листопада 2024 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 - 2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і, начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, раніше виплачених сум. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року позов задоволено частково: - визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2022 - 2024 роки у щомісячному розмірі грошового забезпечення, з урахуванням в складі при її обрахунку індексації грошового забезпечення; - зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2022 - 2024 роки у щомісячному розмірі грошового забезпечення, з урахуванням в складі при її обрахунку індексації грошового забезпечення, та раніше виплачених сум; - визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 роки у щомісячному розмірі грошового забезпечення, з урахуванням в складі при їх обрахунку індексації грошового забезпечення; - зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 роки у щомісячному розмірі грошового забезпечення, з урахуванням в складі при їх обрахунку індексації грошового забезпечення, та раніше виплачених сум. - визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 08 листопада 2021 року по 19 травня 2023 року, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб. - зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 08 листопада 2021 року по 19 травня 2023 року, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням раніше виплачених сум. - визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 роки, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 - 2024 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб. - зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 роки, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 2024 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції позивачем та відповідачем подано апеляційні скарги. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2026 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року у справі №140/4349/25 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення та зобов`язано здійснити нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення та прийнято в цій частині постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди із 08 листопада 2021 року до 31 грудня 2022 року включно та із 01 січня 2024 року до 02 листопада 2024 року включно, з урахуванням вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення із 08 листопада 2021 року до 31 грудня 2022 року включно та із 01 січня 2024 року до 02 листопада 2024 року включно, у розмірі 3 842,35 грн. на місяць згідно вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. В решті частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. 20 березня 2026 року до касаційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі №140/4349/25. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке. Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Разом з цим, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Cпірні правовідносини у цій справі склались з приводу проходження позивачем публічної служби, а отже в розумінні частини шостої статті 12 КАС України ця справа є справою незначної складності. Таким чином, ураховуючи предмет позову, в силу вимог пункту першого частини шостої статті 12 КАС України, дана справа законом віднесена до справ незначної складності. Окрім того, ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року вирішено здійснювати розгляд справи №140/4349/25 за правилами спрощеного позовного провадження. Ураховуючи, що ця справа законом віднесена до справ незначної складності та розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, визначених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт. Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж значного суспільного інтересу чи виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Позивач посилається на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження, і зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес застосування норм права та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Однак, скаржник не обґрунтовує у чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. Також скаржником зовсім не наведено фактів наявності значного суспільного інтересу, а також виняткового значення й того, що рішення у цій справі, у контексті індивідуальних ознак цього спору, тягне за собою наслідки, які мають самобутню своєрідність, особливості, характерні виключно для особи, яка подає касаційну скаргу. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі №140/4349/25.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена. .................................. .................................. .................................. А.В. Жук М.В. Білак С.А. Уханенко Судді Верховного Суду