Ухвала КАС ВС № 580/1331/25

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 07 квітня 2026 року м. Київ справа №580/1331/25 адміністративне провадження № К/990/14424/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року (суддя Руденко А. В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2026 року (колегія у складів суддів Карпушової О.В., Епель О.В., Файдюка В.В.) у справі № 580/1331/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФ України в Черкаській області) та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФ України у Львівській області, відповідач, скаржник), в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФ України у Львівській області про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за від 23.12.2024 № 232730026813 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1; - зобов`язати ГУ ПФ України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи на ПрАТ «Концерн Стирол» з 12.03.1993 по 31.03.1993, з 01.04.1993 по 31.07.1994, з 01.01.1995 по 31.07.1996, з 01.08.1996 по 23.07.1997, з 24.07.1997 по 30.04.1998, з 10.09.2011 по 21.11.2011, з 22.11.2011 по 28.02.2013, з 01.03.2013 по 23.07.2014, повторно переглянути заяву про призначення пенсії від 16.12.2024 та призначити дострокову пенсію за віком за Списком № 2 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 04.06.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2026, позов задовольнив. 31.03.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ПФ України у Львівській області, в якій відповідач з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2026, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого. Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Частиною шостою ст. 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. У спрощеному позовному провадженні не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (ч. 4 ст. 12 КАС України), а також через складність та інші обставини. При цьому згідно з положеннями ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу. Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження. У цій справі оскаржується рішення територіального органу Пенсійного фонду України про відмову особі у призначенні пільгової пенсії за віком з причини незарахування трудового (пільгового) стажу періодів трудової діяльності на підприємстві, яке знаходить на непідконтрольній Україні території. Черкаський окружний адміністративний суд в ухвалі від 10.02.2025 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження. У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Проте у поданій касаційній скарзі відсутні аргументовані посилання на існування обставин, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Крім того, Верховний Суд переглядаючи судові рішення у подібному спорі у своїй постанові від 19.03.2021 у справі № 426/13185/17 зауважив таке: «Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території. Згідно частини 1 статті 17 цього Закону у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна. Частиною 1 статті 18 цього Закону передбачено, що громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території. Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 9 цього Закону державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач у спірні періоди працював на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, такі обставини підтверджені записами трудової книжки та довідками підприємства, а тому суди обгрунтовано дійшли висновку про протиправність відмови відповідача призначити позивачу пенсію та прийняли рішення про задоволення позовних вимог. Посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість проведення перевірки відповідності виданої підприємством довідки є безпідставним, оскільки відомості відображені в довідці підтверджені записами трудової книжки, яка в силу приписів статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.01.2018р. (справа №583/392/17), від 30.10.2018р. (справа №234/3038/17) та від 11.12.2018р. (справа №360/1628/17).». Також Верховним Судом в постанові від 27.03.2018 у справі № 569/15943/16-а зроблено висновок, що відсутність у відповідача можливості перевірити достовірність наданих позивачем документів, які підтверджують його право на пільгову пенсію, внаслідок проведення антитерористичної операції та знаходження підприємств на тимчасово окупованій території, не може порушувати його право на отримання пенсії. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.06.2025, виходив з мотивів, що фактично кореспондуються із наведеною вище позицією Верховного Суду. З огляду на це Суд вважає, що перегляд цієї справи у касаційному порядку не матиме фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики та не вбачає інших обставин, визначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За викладених обставин ГУ ПФ України у Львівській області слід відмовити у відкритті касаційного провадження. Керуючись ст.ст. 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2026 року у справі № 580/1331/25.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя В.М. Кравчук Суддя А.А. Єзеров Суддя О.П. Стародуб