Ухвала КАС ВС № 460/51088/22

УХВАЛА про залишення касаційної скарги без руху 06 квітня 2026 року м. Київ справа №460/51088/22 адміністративне провадження №К/990/12005/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): судді-доповідача Чиркіна С.М., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №460/51088/22 за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: В 2022 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності щодо не повідомлення своєчасно і письмово про підстави припинення виплат доплат до пенсії та компенсацій визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов`язання належним чином (письмово) та невідкладно повідомити про підстави припинення виплат доплат до пенсії та компенсацій, визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; визнання бездіяльності щодо ненадання пенсійної справи на ознайомлення та інформації з неї, а саме копій рішень про призначення, перерахунок пенсії, припинення доплат до пенсії та надання компенсацій; зобов`язання відповідача надати пенсійну справу на ознайомлення та інформацію з неї, а саме копій рішень про призначення та перерахунок пенсії, припинення доплат до пенсії та надання компенсацій; визнання бездіяльності щодо ненадання інформації і підтверджуючих документів про нарахування та виплату пенсії, доплат до пенсії та компенсацій, у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як непрацюючому пенсіонеру, інваліду III групи, потерпілому категорії 1, органами пенсійного фонду з 1 січня 2015 по час звернення до суду, із розбивкою помісячно та порічно за період з 1 січня 2015 року по час звернення до суду; зобов`язання надати інформацію і підтверджуючі документи про нарахування та виплату пенсії, доплат до пенсії та компенсацій, у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як непрацюючому пенсіонеру, інваліду III групи, потерпілому категорії 1, із розбивкою помісячно та порічно за період з 1 січня 2015 року по час звернення до суду; зобов`язання виплатити доплату до пенсії та компенсації, у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як непрацюючому пенсіонеру, інваліду III групи, потерпілому категорії 1, за місяці, в які така не була проведена/припинена по час звернення до суду. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27.02.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2023, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 19 червня 2022 року доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 19 червня 2022 року нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік та з урахуванням змін розміру мінімальної заробітної плати протягом відповідного року), до зміни законодавства або зміни правового статусу позивача. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. 22.07.2025 надійшла письмова заява ОСОБА_1 від 21.07.2025 про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №460/51088/22. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №460/51088/22 протягом одного місяця з дня отримання суб`єктом владних повноважень ухвали. 25.08.2025 відповідачем подано звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №460/51088/22. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 03.12.2025, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026, відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 року у справі №460/51088/22; встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 року у справі №460/51088/22; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надати звіт про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 року у справі №460/51088/22, протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали; одночасно зі звітом надати документальні докази вжиття керівником Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області додаткових заходів для забезпечення виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 року у справі №460/51088/22, в частині здійснення виплати заборгованості перед ОСОБА_1 в сумі 200218,00 грн, а також докази погашення відповідної суми заборгованості або неможливості її повної сплати; роз`яснено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області, що звіт про виконання судового рішення має відповідати вимогам статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України. 04.09.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в якій зауважено на тому, що в заяві від 21.07.2025 ним ставилося питання не лише про судовий контроль, що застосовується, в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, а й про судовий контроль у порядку і спосіб, що визначений статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 року суд частково задовольнив заяви представника позивача від 21.07.2025 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №460/51088/22 та від 16.09.2025 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №460/51088/22. Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, вчинені на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі №460/51088/22, а саме щодо невиконання обов`язку по здійсненню виплати перерахованої на виконання судового рішення доплати до пенсії ОСОБА_1 за період з 19 червня 2022 року по 31 грудня 2023 року в розмірі 200218,00 грн., постановивши окрему ухвалу про виявлені під час розгляду заяви порушення закону. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 03.12.2026, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 відмовлено в ухваленні додаткового рішення до ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року у справі №460/51088/22. 17.03.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №460/51088/22, які він просить скасувати та призначити новий апеляційний розгляд. За наслідками перевірки поданої касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановлено таке. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Згідно з частиною 3 статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Скаржником строк на касаційне оскарження пропущено, оскільки рішення апеляційного суду постановлено 11.02.2026, а касаційну скаргу подано лише 17.03.2026. Питання про поновлення зазначеного строку скаржником не порушено. Окрім того, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються. Так, скаржник просить скасувати постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026, однак перевіркою Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що 11.02.2026 було постановлено дві постанови у справі № 460/51088/22, проте скаржник не зазначає, яку саме постанову він оскаржує. Отже, скаржнику необхідно уточнити вимоги касаційної скарги щодо оскаржуваного судового рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду, яке позивач має намір оскаржити в касаційному порядку, що необхідно для вирішення питання про відкриття касаційного провадження. Водночас, згідно частини 2 статті 328 КАС, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. За таких обставин, Верховний Суд вважає, що постанова суду апеляційної інстанції, якою переглянуто рішення суду першої інстанції, не може бути оскаржена окремо від ухвали суду першої інстанції, що випливає із конструкції частини 2 статті 328 КАС України. Однак скаржник не виокремлює свої вимоги стосовно ухвали першої інстанції, що свідчить про недотримання останнім вимог стосовно форму і змісту касаційної скарги, передбачених пунктом 5 частини 2 статті 328 КАС України. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зі змісту наведених положень процесуального закону висновується, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга. Однак у касаційній скарзі ОСОБА_1 відсутні такі посилання. Суд роз`яснює скаржнику, що на стадії відкриття касаційного провадження, касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження. Суд наголошує, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Частиною 2 статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Частинами 1, 2 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи наведене вище, касаційну скаргу слід залишити без руху, а особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно: - навести підстави касаційного оскарження із посиланням на відповідний пункт /частину статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга; - уточнити вимоги касаційної скарги щодо оскаржуваного судового рішення; - подати вмотивоване клопотання про поновлення процесуального строку, за наявності з документами, які підтверджують поважність пропуску такого строку. Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №460/51088/22 за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху. Встановити скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач С.М. Чиркін Суддя Я.О. Берназюк Суддя В.М. Шарапа