Ухвала КАС ВС № 160/9731/25

УХВАЛА про відкриття касаційного провадження 07 квітня 2026 року м. Київ справа №160/9731/25 адміністративне провадження №К/990/13866/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі №160/9731/25 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про скасування постанов про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРЕСТ Х", ВСТАНОВИВ: У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просила визнати протиправними та скасувати постанови Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 25.02.2025 №13546/26/15/07/3795201180/ДПС/ТД-ФС, від 10.09.2024 №13771/26/15/07/3795201180/ДПС/ТД-ФС, №13767/26/15/07/3795201180/ДПС/ТД-ФС. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 07.11.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.02.2026, позов задовольнив. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Як на підставу звільнення від сплати судового збору скаржник посилається на пункт 20 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), відповідно до якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальні органи. За змістом частин першої, другої статті 132 КАС України судовий збір входить до складу судових витрат, а його розмір та порядок сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом №3674-VI. Відповідно до статті 1 Закону №3674-VI судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Таким чином, судовий збір - це обов`язковий грошовий платіж на користь суду за розгляд справи в суді або за окремі процесуальні дії, вчинені судом. Метою запровадження судового збору є, зокрема, встановлення законодавчого обмежувального заходу для регулювання доступу до суду, а також захист суду від перенавантаження у зв`язку із поданням необґрунтованих або безпідставних позовів та апеляційних і касаційних скарг. Згідно з пунктом 20 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальні органи. Зі змісту позовних вимог вбачається, що позовні вимоги стосуються правомірності постанови Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, тобто спір стосується питання контролю за додержанням законодавства про працю і відповідачем у цій справі є територіальний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальні органи. Встановивши обставини та дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 20 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI. Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке. Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Підставами касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій, скаржник визначає положення пункту 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на застосування судом апеляційної інстанції положень статей 2, 21, 24, 259, 260, 265 Кодексу законів про працю України, статей 50, 53 Закону України «Про зайнятість населення», Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509), без урахування висновку Верховного Суду, сформульованого у постанові від 06.03.2025 у справі №260/4202/24, щодо можливості передачі трудових ресурсів між суб`єктами господарювання на підставі договору про співпрацю (партнерство). Скаржник також посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені підпунктом «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України і зазначає, що ця справа становить значний суспільний інтерес, має виняткове та важливе значення для самого скаржника, оскільки за його участю є низька аналогічних справ, в яких розглядається питання можливості передачі трудових ресурсів між суб`єктами господарювання на підставі договору про співпрацю (партнерство) та скаржник реалізує державну політику у сферах промислової безпеки і здійснює контроль за дотриманням гарантій і прав застрахованих осіб Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Підставами для відкриття касаційного провадження у цій справі є пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України та наявність обставин, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Наведені аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд судових рішень попередніх інстанцій. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Звільнити Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі №160/9731/25. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі №160/9731/25. Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №160/9731/25. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя В.М. Кравчук Суддя С.М. Чиркін