Ухвала КАС ВС № 640/11331/21

УХВАЛА 07 квітня 2026 року м. Київ справа №640/11331/21 провадження № К/990/3116/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Жука А.В., суддів: Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі №640/11331/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про стягнення вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач), в якому просив: - стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку в сумі 35 739,24 грн; - стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки, починаючи з 25.11.2019 по день ухвалення рішення, виходячи із розрахунку 1662,29 грн (середня заробітна плата за один робочий день). Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2022 позовну заяву залишено без розгляду. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2022 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2022 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2022 продовжено розгляд справи у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 прийнято адміністративну справу до провадження, ухвалено розглядатися її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2025, позов задоволено. Не погодившись із прийнятими у справі судовими рішеннями, відповідач звернувся до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, яку ухвалою Верховного Суду від 09.02.2026 залишено без руху, надавши скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом подання до Суду документа про сплату судового збору у розмірі 2905 грн 60 коп. 18 лютого 2026 року до Суду від відповідача надійшла заява про усунення недоліків, до якої надано документ про сплату судового збору в установленому розмірі, що дозволяє вирішити питання про відкриття касаційного провадження. Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Установлено, що приймаючи оскаржуване рішення, Київський окружний адміністративний суд здійснював розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження. Отже, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги про наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт. Таким чином законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж значного суспільного інтересу чи виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. У касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки. Скаржником не зазначено фактів наявності значного суспільного інтересу, а також виняткового випадку й того, що рішення у цій справі, у контексті індивідуальних ознак цього спору, тягне за собою наслідки, які мають самобутню своєрідність, особливості, характерні виключно для особи, яка подає касаційну скаргу. При цьому, незгода із рішенням суду попередньої інстанції не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального / процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача / відповідача є звичайним передбачуваним процесом. Суд також зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці ЄСПЛ та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні. Підсумовуючи вищевикладене, Суд уважає, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України, Суд УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі №640/11331/21.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... А.В. Жук Л.О. Єресько Ж.М. Мельник-Томенко Судді Верховного Суду