Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/26547/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 07 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/26547/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року (суддя Н.В. Боженко) у справі № 160/26547/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області № 124150004764 від 22 серпня 2025 року про відмову призначенні пенсії; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській зарахувати до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком позивачу, період навчання з 01 вересня 1983 року по 12 червня 1990 року, відповідно до диплому серії НОМЕР_1 від 28 червня 1990 року, періодів роботи з 08.05.2007 по 12.04.2008 року, з 13.05.2008 по 11.08.2008 року, та з 03.11.2008 по 28.09.2009 року відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 11.07.1990 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області повторно розглянути заяву позивача від 15 серпня 2025 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення № 124150004764 від 22 серпня 2025 року є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивачу протиправно не зараховано певні періоди до страхового стажу. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.08.2025 року №124150004764 про відмову у призначенні пенсії позивачу; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу позивача наступні періоди: 1) період навчання з 01.09.1983 року по 30.06.1984 року; 2) період проходження військової служби з 01.07.1984 року по 20.05.1986 року; 3) період навчання з 21.05.1986 року по 12.06.1990 року; 4) період роботи з 08.05.2007 року по 12.04.2008 року; 5) період роботи з 13.05.2008 року по 11.08.2008 року; 6) період отримання допомоги по безробіттю з 03.11.2008 року по 28.09.2009 року. - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 15.08.2025 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Судом першої інстанції зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Суд врахував, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком. Суд не визнав обґрунтованим зауваження до запису трудової книжки позивача про період проходження військової служби через не зазначення дати військового квитка, оскільки в іншій частині відповідний запис дозволяє поза розумним сумнівом підтвердити відповідний період. Суд з`ясував, що як період навчання, так і період військової служби позивача підтверджені належним чином записами в трудовій книжці позивача та дипломом. Щодо їх перетину суд зазначив, що зарахування стажу має бути здійснено наступним чином: 1) частина періоду навчання: з 01.09.1983 року по 30.06.1984 року; 2) повний період проходження військової служби: з 01.07.1984 року по 20.05.1986 року; 3) решта періоду навчання: з 21.05.1986 року по 12.06.1990 року. Також, суд встановив, що до страхового стажу підлягають зарахуванню період роботи з 08.05.2007 року по 12.04.2008 року; період роботи з 13.05.2008 року по 11.08.2008 року; період отримання допомоги по безробіттю з 03.11.2008 року по 28.09.2009 року. Натомість, згідно форми РС-право такі періоди до страхового стажу позивача не зараховано. Відтак, суд дійшов висновку, що спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.08.2025 року №124150004764 є протиправним та підлягає скасуванню. Таким чином, суд вказав про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що спірне рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії є правомірним, адже у позивача відсутній необхідний страховий стаж, що визначений у ст. 26 Закону №1058. Зауважує, що позивачу правомірно не зараховано до страхового стажу період навчання згідно диплому НОМЕР_1 , оскільки навчання перетинається з періодом військової служби та перевищує загально встановлений термін навчання. Вважає, що позивачу також правомірно не зараховано період військової служби згідно трудової книжки, адже запис не повний. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Встановлені обставини справи свідчать про те, що 15.08.2025 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.08.2025 року №124150004764 відмовлено позивачу в призначенні пенсії. Страховий стаж 18 років 06 місяців 24 дні. Зазначено, що до страхового стажу не зараховано період навчання, оскільки навчання перетинається з періодом військової служби та перевищує загально встановлений термін навчання (для зарахування необхідно надати уточнюючу довідку про період та форму навчання, видану на підставі первинних документів). Період проходження військової служби, оскільки запис не повний (відсутня дата видачі документа), для зарахування необхідно надати уточнюючу довідку про період служби, видану на підставі первинних документів. В призначенні пенсії відмовлено через недостатність страхового стажу. Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.08.2025 року №124150004764, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого. Згідно ст. 24 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Частиною 4 ст. 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до ст.62 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно ст.56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Згідно зі статтею 8 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Згідно з п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком документи, зокрема: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу). Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Згідно з пунктом 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Згідно п.6 Порядку №637 для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються військові квитки. Відповідно до п.8 Порядку №637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення, необхідне надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17. Матеріалами справи підтверджено, що спірним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.08.2025 року №124150004764 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу. Також, згідно змісту спірного рішення, до страхового стажу позивача не зараховано період навчання, оскільки навчання перетинається з періодом військової служби та перевищує загально встановлений термін навчання (для зарахування необхідно надати уточнюючу довідку про період та форму навчання, видану на підставі первинних документів), а також період проходження військової служби. Колегія суддів з`ясувала, що відповідно до трудової книжки позивача від 11.07.1990 року НОМЕР_2 позивач з 01.09.1983 року по 12.06.1990 року навчався в Рубежанському філіалі Дніпропетровського хіміко-технологічного інституту, запис №3. Запис вчинено на підставі диплому НОМЕР_1 . Разом з тим, відповідно до відомостей диплома від 28.06.1990 року НОМЕР_1 позивач навчався в період з 1983 року по 1990 рік. Крім того, за змістом трудової книжки позивач проходив військову службу в період з 01.07.1984 року по 20.05.1986 року. Запис вчинено на підставі військового квитка НОМЕР_3 . Згідно військового квитка позивача НОМЕР_3 позивач проходив військову службу з 01.07.1984 року по 20.05.1986 року. Апеляційний суд звертає увагу, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком. Апеляційний суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що період навчання та військової служби позивача підтверджено відомостями трудової книжки, диплому та військового квитка відповідно, а зарахування стажу має бути здійснено наступним чином: 1) частина періоду навчання: з 01.09.1983 року по 30.06.1984 року; 2) повний період проходження військової служби; 3) решта періоду навчання: з 21.05.1986 року по 12.06.1990 року. Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що до страхового стажу позивача підлягають зарахуванню період роботи з 08.05.2007 року по 12.04.2008 року, період роботи з 13.05.2008 року по 11.08.2008 року, період отримання допомоги по безробіттю з 03.11.2008 року по 28.09.2009 року. Заперечень щодо цього висновку суду апеляційна скарга не містить. Відтак, колегія суддів зазначає про наявність підстав визнати протиправним та скасувати спірне рішення пенсійного органу від 22.08.2025 року №124150004764, адже пенсійний орган не здійснив належним чином розрахунок страхового стажу позивача. Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі № 160/26547/25 без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України. Повний текст постанови складено 07.04.2026 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя І.Ю. Добродняк суддя А.В. Суховаров