Постанова 4824 № 760/8910/22

Унікальний номер справи 760/8910/22 Номер апеляційного провадження 22-ц/824/5846/2026 Головуючий у суді першої інстанції Н. М. Аксьонова Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач Постанова Іменем України 11 березня 2026 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач), суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І. секретар судового засідання Комар Л. А. сторони позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником Шаповал Оленою Володимирівною , на додаткове рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 04 липня 2025 року, ухвалене у складі судді Аксьонової Н. М., в примішенні Солом`янського районного суду м. Києва, у с т а н о в и в : ОСОБА_4 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, в якому просив зобов`язати відповідача не чинити перешкоди позивачу у спілкуванні з донькою ОСОБА_5 та її вихованні, встановити порядок участі позивача у вихованні та спілкуванні з донькою: 1) систематичну участь батька у вихованні дитини, шляхом особистих побачень, без присутності матері та інших осіб зі сторони матері (бабуся, дідусь, дядько та інші родичі): - кожного тижня в середу з 11 години ранку (враховуючи фактичне завершення навчання, згідно режиму навчальної установи, яку відвідує дитина) до 08 години 30 хвилин четверга. Якщо з будь-яких причин таке побачення не відбулось, то у наступний день з 11 години ранку (враховуючи фактичне завершення навчання, згідно режиму навчальної установи, яку відвідує дитина) до 08 години 30 хвилин у день, після наступного, і допоки не буде здійснено побачення батька з дитиною; - кожного непарного (першого та третього) тижня місяці безперервно з п?ятниці 11 години ранку враховуючи фактичне завершення навчання, згідно режиму навчальної установи, яку відвідує дитина до 08 години 30 хвилин понеділка. Якщо з будь-яких причин такі побачення не відбулись більш ніж один тиждень, то кількість днів наступних побачень збільшується пропорційно кількості тижнів, у які дитина не зустрічалась з батьком; 2) участь батька у вихованні дитини у канікулярний період шляхом поділу канікул на дві рівні між собою частини за кількістю днів, першу частину канікул дитина проводить з батьком без присутності матері; 3) спеціальний графік виховання дитини під час дня народження батька ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - в період з 11 год. ранку першого серпня по 19 год третього серпня дитина проводить час разом з батьком, без присутності матері; 4) спеціальний графік виховання дитини у її день народження ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) - у період з 11 год ранку (в разі навчання у цей день, враховуючи фактичне завершення навчання, згідно режиму навчальної установи, яку відвідує дитина) по 19:00 год. десятого вересня дитина проводить час разом з батьком; 5) спеціальний графік виховання дитини у разі відсутності матері - у разі відсутності матері більше двох діб (48 годин) у зв`язку з відрядженням, відпусткою, відпочинком чи за умови іншої причини, дитина проживає з батьком; просив суд стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 36984,80 грн, з яких 1984,80 грн - сума судового збору, 35000 грн - витрати на правову допомогу. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 27 травня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей та сім?ї Солом?янської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею задоволено частково. Визначено ОСОБА_1 наступні способи участі у вихованні дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 : - побачення з дитиною з 11 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин кожної суботи місяця, обумовивши проведення перших п?яти побачень за участю психолога Солом`янського районного у місті Києві центру соціальних служб для налагодження дитячо-батьківських стосунків; - побачення з дитиною з 16 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин в день народження дитини ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) кожного парного року; - побачення з дитиною з 16 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин на наступний день після дня народження дитини ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) кожного непарного року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Позивачем ОСОБА_6 подано заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій він просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 45000 грн. Відповідачем ОСОБА_2 було подано до суду заяву про стягнення судових витрат, в якій вона просила суд стягнути з позивача на її користь судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи в сумі 172 800,00 грн. Додатковим рішенням Соло`янського районного суду м. Києва від 04 липня 2025 рокузаяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнутоз ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 11746 гривень 20 копійок в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат. У задоволенні заяви ОСОБА_2 про стягнення судових витрат відмовлено. Не погоджуючись з додатковим рішенням суду ОСОБА_2 через свого представника Шаповал О. В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення суду від 04.07.2025, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення норм процесуального права, невстановлення судом обставин, що мають значення для вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у відшкодуванні витрат на правничу допомогу та покласти на нього обов`язок по відшкодуванню понесених відповідачем витрат на правничу допомогу у розмірі 172 800,00 грн. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що при ухваленні додаткового рішення судом було порушено правило розподілу судових витрат і баланс сторін. Задовольнячи заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу суд першої інстанції залишив поза увагоюю ту обставину, що позивачем було заявлено сім позовних вимог, з яких судом задоволено лише дві позовні вимоги. Більше того, судом не було враховано заяву відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу до одного прожиткового мінімуму, адже позивач був ініціатором штучного спору і по факту рішення органу опіки та піклування не виконував саме позивач. Також відповідач зазначила, що заявлена позивачем сума витрат на правничу допомогу є необгрнутованою та непропорційною предмету спору, а тому, на думку відповідача, такі витрати відповідача не можуть складати більше ніж 10 000,00 грн. Крім того відповідач вказала на безпідставну відмову суду у задоволенні поданої нею заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 172 800,00 грн, вказуючи на відсутність у договорі, укладеному між ОСОБА_2 та Шаповал О. В. , вартості надання послуг. Суд не взяв до уваги, що адвокатом Шаповал О. В. витрачено у справі 108 годин на надання правничої допомоги, що із розрахунку вартості 1 години роботи адвоката у розмірі 1 600,00 грн становить у загальному підсумку 172 800,00 грн, на підтвердження понесення яких відповідачем було подано належні докази. Відповідач вказала на понесення нею витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, попередній розрахунок яких складає 10 000,00 грн, розподіл яких вона просить здійнити. Представник відповідача Шаповал О. В. підтримала подану апеляційну скаргу, просила задовольнити на підставі викладених доводів. Представник позивача Якімлюк Н. О. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, додаткове рішення суду першої інстанції просила залишити без змін як законне та обґрунтоване. Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах його апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Відповідно до ч.1, ч.2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. За приписами ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм\ процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Задовольнивши заяву позивача та відмовивши відповідачу у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зважаючи на часткове задоволення позову, заперечення відповідача про стягнення судових витрат на правничу допомогу, вважав, що загальний розмір витрат на правничу допомогу адвоката позивача, а також витрачений останнім час відповідає критерію розумності їх розміру та справедливості, виходячи з обставин даної справи. Зокрема суд дійшов висновку, що позивачем надано документи на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу та стягнув з відповідача на користь позивача 11 250,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Що стосується заяви відповідача про відшкодування судових витрат у розмірі 172 800,00 грн, суд, з урахуванням відсутності додатку №1 до договору №Б/Н/23 від 10 січня 2023 року про надання правової та правничої допомоги не мавможливості встановити дійсну вартість послуг адвоката (вартість 1 години роботи адвокатастановить 992,40 грн, натомість у заяві про відшкодування судових витрат - 1 600, 00 грн), погоджених відповідачем та адвокатом та перевірити правильність розрахунку понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_2 про стягнення судових витрат суд відмовив. Колегія суддів частково погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки такі висновки не у повній мірі відповідають вимогам процесуального права, з огляду на таке. Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно дост. 133 ЦПКУкраїна, правнича допомога є складовою судових витрат. Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частинами 2-4ст. 137 ЦПК Українивизначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до ч.ч. 5, 6ст. 137 ЦПК Україниу разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Конституція Україниу статті 59 гарантує кожному право на професійну правничу допомогу. У відповідності до ст. 131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Згідно з положеннями частин першої-п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582св20), від 09 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16 (провадження № 61-12783св21). Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони. Визначаючи суму відшкодування витрат на правову допомогу, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, застосовує такі критерії. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони. Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 «витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено чи тільки має бути сплачено». Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного суду від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19 «за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співрозмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено». Як вбачається із матеріалів справи, професійна правнича допомога ОСОБА_1 в суді першої інстанції надавалася адвокатом Якімлюк Н.О., на підставі укладеногодоговору №15-LS/24 про надання правничої допомоги від 15 березня 2024 року між Адвокатським об`єднанням «Аверум Лігал», в особі керуючого партнера Іванова В. П. та ОСОБА_1 .Зокрема, 03 червня 2022 року між Адвокатським об`єднанням «ЕС ЕЛ ЕЙ» та ОСОБА_1 укладено договір № 03/06 про надання правової допомоги. На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодуваннясуду надано наступні докази: копію договору про надання правової допомоги №03/06 від 03 червня 2022 року, укладеного між адвокатським об`єднанням «ЕС ЕЛ ЕЙ» в особі керуючого партнера Іванова В. П. та ОСОБА_1 , ордер серії АІ №589588 від 14 листопада 2024 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №7316/10 від 01 березня 2019 року, копію додатку №3 від 20 червня 2022 року до договору про надання правової допомоги №03/06 від 03 червня 2022 року, копію акту надання послуг №3 від 26 грудня 2023 року, копію договору №15-LS/24 про надання правничої допомоги від 15 березня 2024 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Аверум Лігал», в особі керуючого партнера Іванова В. П. та ОСОБА_1 , копію додатку №2 від 15 березня 2024 року до договору про надання правової допомоги №15-LS/24 про надання правничої допомоги від 15 березня 2024 року, копію акту надання послуг №2 від 31 травня 2025 року, копія рахунку на оплату №2 від 31 травня 2025 року. Так, 03 червня 2022 року між Адвокатським об`єднанням «ЕС ЕЛ ЕЙ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 03/06 про надання правової допомоги 20 червня 2022 року до вказаного вище Договору його сторонами укладено Додаток № 3, пунктом 1 якого встановлено, що Адвокатське об`єднання зобов`язується надати Клієнту правову допомогу з метою захисту прав та законних інтересів Клієнта, яка включає в себе наступне: 1.1. Аналіз документів, наданих Клієнтом. Аналіз законодавства, судової практики та формування правової позиції у спорі з ОСОБА_2 щодо усунення перешкод у спілкуванні з донькою ОСОБА_7 , її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею; 1.2. Складання позовної заяви про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, підписання, формування додатків, направлення позову з додатками відповідачу, третій особі та до Солом`янського районного суду м. Києва; 1.3. Юридичний аналіз заяв по суті справи, отриманих від Відповідача та Третьої особи; 1.4. Підготовка та подання заяв по суті справи, інших процесуальних документів адвокатом. 1.5. Представництво Клієнта у судовій справі з правом підпису документів та участі в судових засіданнях у Солом`янському районному суді м. Києва. Згідно п.3 Додатку № 3 від 20 червня 2022 року, загальна вартість правової допомоги Адвокатського об`єднання за цим Додатком складає 35000 грн. 26 грудня 2023 року Адвокатським об`єднанням «ЕС ЕЛ ЕЙ» та ОСОБА_1 підписано Акт № 3 надання послуг, відповідно до п.1 якого загальна вартість наданих послуг склала 35000 грн. Також, сторонами в акті надання послуг погодили, що оплата послуг здійснюється після ухвалення рішення суду у справі згідно рахунку. 15 березня 2024 року між Адвокатським об`єднанням «АВЕРУМ ЛІГАЛ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 15-LS/24 про надання правничої допомоги. 15 березня 2024 року до вказаного вище Договору його сторонами укладено Додаток № 2, пунктом 1 якого встановлено, що Адвокатське об`єднання зобов`язується надати Клієнту правничу допомогу з метою захисту прав та законних інтересів Клієнта, яка включає в себе наступне: 1.1. Консультування Клієнта щодо судової справи № 760/8910/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкування з нею, яка розглядається у Солом`янському районному суді м. Києва; 1.2. Складання та подання в інтересах Клієнта заяв та клопотань та будь-яких інших документів у межах судової справи № 760/8910/22, яка розглядається у Солом`янському районному суді м. Києва; 1.3. представництво Клієнта у судовій справі № 760/8910/22 з правом підпису документів та участі в судових засіданнях у Солом`янському районному суді м. Києва. Згідно п.3 Додатку № 2 від 15 березня 2024 року, загальна вартість правничої допомоги Адвокатського об`єднання за цим Додатком складає 10000 грн. 31 травня 2025 року Адвокатським об`єднанням «Аверум Лігал» та ОСОБА_1 підписано Акт № 2 надання послуг, відповідно до п.1 якого загальна вартість наданих послуг склала 10000 грн. 31 травня 2025 року Адвокатським об`єднанням «АВЕРУМ ЛІГАЛ» виписано ОСОБА_1 рахунок на оплату № 2 від 31.05.2025 року за Додатком № 2 від 15 березня 2024 року. Отже, сторони дійшли згоди щодо надання правової допомоги замовнику в зверненні до суду із даним позовом за оплату. Сторона відповідача заперечуючи щодо покладення на неї обов`язку по відшкодуванню позивачу витрат на правничу допомогу, вказує на їх необгрунтованість та неспівмірність заявленим позовним вимогам та виконаним адвокатом робіт (наданим послугам) та відсутністю доказів на підтвердження понесенння ОСОБА_1 цих витрат. Проте колегія суддів відхиляє такі доводи апеляційної скарги, оскільки зазначене спростовується матеріалами справи та встановлені судом апеляційної інстанції обставинами, а тому колегія суддів не бере до уваги заперечення відповідача як клопотання про зменшення судових витрат. Також суд першої інстанції відхиляє як необгрунтовані доводи апеляційної скарги про те, що позивачем було заявлено сім позовних вимог, оскільки із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було заявлено суду дві позовні вимоги про зобов`язання відповідача не чинити перешкоди у спілкуванні з донькою та у її вихованні і встановлення способу участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею, які задоволені судом частково, суд у рішенні встановив спосіб участі батька у вихованні дитини з урахуванням інтересів дитини. При цьому вимога щодо здійснення розподілу судових витрат не відноситься до вимог позовного характеру. З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу в сумі 11 250,00 грн у суді першої інстанції відповідають критеріям розумності та є співмірними із складністю справи і виконаними адвокатом роботами. Відтак, указані доводи апеляційної скарги в цій частині не можуть слугувати підставою для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу або у відмові у їх стягненні, враховуючи при цьому те, що відповідач заперечуючи проти витрат позивача у розмірі 11 250, 00 грн, вказуючи на їх неспімірність, зробила заяву про понесення нею витрат на правничу допомогу у цій справі на суму 172 800,00 грн. Щодо доводів апеляційної скарги про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 172 800,00 грн, колегія суддів зазначає наступне. Так, ОСОБА_2 було зроблено заяву про стягнення судових витрат, в якій вона просила стягнути з позивача на її користь понесені нею судові витрати у розмірі 172 800,00 грн. Із матеріалів справи вбачається, що правнича допомога ОСОБА_2 у цій справі надаваль адвокатом Шаповал О. В., що підтверджується договором про надання правової та правничої допомоги від 10 січня 2023 року, укладеним між адвокатом Шаповал О. В. та ОСОБА_2 . На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано наступні докази: копію договору про надання правової та правничої допомоги від 10 січня 2023 року, укладеного між адвокатом Шаповал О. В. та ОСОБА_2 , ордер серії СА №1041326 від 13 січня 2023 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК №001029 від 15 листопада 2018 року, копія акту №4-Б/Н/23 наданих послуг від 10 квітня 2025 року, рахунок-фактура №4-Б/Н/23 від 10 квітня 2025 року, замовлення №4-Б/Н/23 на надання правових/правничих послуг (уточнене) від 10 квітня 2025 року, довідка №4-Б/Н/23 від 10 квітня 2025 року, додатку №1 до договору №Б/Н/23 від 10 січня 2023 року про надання правової та правничої допомоги. Згідно розрахунку відповідача, розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 172 800,00 грн, із розрахунку 108 годин х 1 600 грн (вартість 1 години наданих послуг). Відповідно до акту №4-Б/Н/23 наданих послуг від 10 квітня 2025 року адвокат надав, а клієнт прийняв наступні послуги: - зустріч, правова консультація, визначення і узгодження правової позиції, ознайомлення із матеріалами справи, ознайомлення із поданими позивачем доказами у справі №760/8910/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Солом янської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею - 7 годин - 11200 грн; - отримання доказів для відзиву у справі №760/8910/22, виготовлення направлення відзиву, заперечення на відповідь, письмових пояснень, клопотання про витребування доказів, клопотання про виклик і допит свідків, клопотання про приєднання доказів - 34 години - 54400 грн; - підготовка та подання за підписом клієнта письмових пояснень, процесуальних клопотань у справі №760/8910/22 - 20 годин - 32000 грн; - судове представництво під час розгляду справи №760/8910/22 в суді першої інстанції - 47 годин - 75200 грн. Відповідно до п.1.2 договору №Б/Н/23 про надання правової та правничої допомоги від 10 січня 2023 року, предметом даного договору є наступні правові та правничі послуги: представництво ОСОБА_2. в судах загальної юрисдикції на стадії розгляду справи в суді першої і апеляційної інстанції, виготовлення та подання необхідних документів, адвокатських запитів у справах №760/8910/22, №759/5173/22, №759/3563/22. Пунктом 3.1 вказаного договору передбачено, що за роботу виконану виконавцем клієнт здійснює оплату згідно умов, викладених у додатку №1 до цього договору, але це не позбавляє клієнта права здійснювати оплату шляхом внесення авансових платежів в розмірі узгодженому сторонами. За результатами надання адвокатом юридичних послуг клієнту, сторони підписують Акт наданих послуг, який є невід`ємною частиною Договору. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність у матеріалах справи додатку №1 до договору №Б/Н/23 від 10 січня 2023 року, оскільки вказаний документ було подано відповідачем разом із відзивом на позову заяву, у якому вказано, що вартість 1 години роботи адвоката складає 1 600,00 грн. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на підставі поданих відповідачем доказів на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу мав можливість встановити дійсну вартість послуг адвоката, погоджених між відповідачем та її адвокатом, та перевірити правильність розрахунку понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, чого ним зроблено не було у зв`язку із неналежним дослідженням матеріалів справи. У пункті 147 постанови від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) Велика Палата Верховного Суду зауважила, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Отже, оцінивши складність справи, суть спору, характер та обсяг наданих послуг адвоката в суді першої інстанції, а також необхідність вчинення процесуальних дій та їх значущість, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені стороною відповідача витрати на надання професійної правничої допомоги є надмірно завищеними і не відповідають критерію розумності. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо. Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21). З урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих відповідачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, фінансового стану учасників справи, заперечень позивача щодо понесених відповідачем витра на правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі, заявлений відповідачем у розмірір 178 800,00 грн, є завищеним та необґрунтованим, що підлягає обов`язковому врахуванню при визначенні судом суми витрат, що має бути розподілена між сторонами справи, а тому колегія суддів вважає, що буде справедливим стягнути з позивача на користь відповідача 12 000,00 грн витрат на правничу допомогу, понесених ОСОБА_2 . При цьому колегія суддів звертає увагу на позицію відповідача щодо заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу (45 000,00 грн), які вона вважає неспівмірними. Апеляційна скарга не містить доводів щодо незгоди відповідача в частині розподілу судових витрат по сплаті судового збору. За наведених обставин, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції про розподіл витрат на правничу допомогу ухвалене з неповним додержанням вимог закону. Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції в частині відмови ОСОБА_2 у стягненні судових витрат на правничу допомогу підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн. В іншій частині додаткове рішення відповідно до положень ст. 375 ЦПК України колегія суддів залишає без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником Шаповал Оленою Володимирівною , задовольнити частково. Додаткове рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 04 липня 2025 року в частині відмови ОСОБА_2 у задоволенні заяви про стягнення судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення наступного змісту. Заяву ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок. В іншій частині додаткове рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 04 липня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повна постанова складена 07 квітня 2026 року. Судді Л. Д. Поливач А. М. Стрижеус О. І. Шкоріна