Постанова 4818 № 639/7327/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 639/7327/24 Головуючий суддя І інстанції Макаров В. О. Провадження № 33/818/527/26 Суддя доповідач Грошева О.Ю. Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 квітня 2026 суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду Грошева О.Ю. за участі особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Рись В.Г. при секретарі Шевченко Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків клопотання адвоката Рись В.Г. в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 листопада 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП України,- УСТАНОВИЛА: Оскаржуваною постановою Жовтневого районного суду від 27 листопада 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, інформація щодо працевлаштування відсутня, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.130 КУпАП та його піддано адміністративному стягненню у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 років та без конфіскації транспортного засобу. Як установив суд 16 жовтня 2024 року об 11 годині 56 хвилин по просп. Любові Малої, 53 в м.Харкові водій ОСОБА_1 керував автомобілем JAGUAR XF, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння, Водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога в КНП ХОР ОКНЛ за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18А. Результат огляду - наркотичне сп`яніння (опіати, похідні амфетаміну, канабіноїди). В апеляційній скарзі адвокат Рись В.Г. в інтересах ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати та закрити провадження у справі. В обґрунтування своєї вимоги зазначає, що постанова суду винесена судом без належного повідомлення ОСОБА_2 та за його відсутності. Після її винесення вона не направлялася ОСОБА_1 , про що свідчить відсутність доказів поштової відправки. ОСОБА_3 дізнався про неї випадково, з сайту Судова влада. Після чого 18.11.2025 подав заяву про ознайомлення зі справою. Фактично ОСОБА_3 отримав можливість подати апеляційну скаргу з моменту ознайомлення з матеріалами справи 21.11.2025 в повному обсязі та в десятиденний строк з цієї дати подав апеляційну скаргу. З огляду на викладене сторона захисту вважала причини пропуску встановленого законом строку поважними. Вислухавши пояснення особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Рись В.Г. які просили поновити строк на апеляційне оскарження, дослідивши матеріали справи та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що належить відмовити у задоволенні клопотання з наступних підстав. Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Отже, закон пов`язує строк внесення апеляції на постанову судді у справі про адміністративне правопорушення не з датою отримання постанови суду, а лише з датою ухвалення судового рішення. При цьому доводи про поновлення строку зводяться до того, що у зв`язку з тим що судовий розгляд проводився без участі особи, а копія постанови не була вручена в строк то особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, або її новий захисник мають необмежений строк на звернення з апеляційною скаргою. В той же час, з матеріалів справи вбачається, що в судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 не з`явився, про дату та час розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином за допомогою смс-повістки, заяви про відкладення розгляду справи суду не надавав. Оскаржувана постанова суду винесена 27 листопада 2024 року, але апеляційна скарга подана 01 грудня 2025 року тобто більше ніж через рік. При цьому, особа яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 достеменно знав про наявність щодо провадження у справі про адміністративне правопорушення, був обізнаний про те, що справа буде розглядатись у Жовтневому районному суді м. Харкова, та повідомив при складанні цього протоколу засоби зв`язку із ним, про що свідчить його особистий підпис у протоколі про адміністративне правопорушення. Більше того, подія адміністративного правопорушення мала місце 16.10.2024 року, результати огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння стали відомі 24.10.2024 року. В цей же день щодо ОСОБА_1 в присутності останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 130 КУПАП, яка передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Враховуючи те, що до ОСОБА_1 раніше вже неодноразово було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУПАП, апеляційний суд вважає, що останній був достеменно обізнаний щодо специфіки провадження у справах про адміністративні правопорушення. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Мельник проти України", норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. (Рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" п.27, рішення від 26 квітня 2007 року). Подаючи апеляційну скаргу із пропуском строку на апеляційне оскарження майже на рік, сторона справи повинна навести достатні поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, які б об`єктивно перешкоджали звернутися до суду у визначений КУпАП строк, а отже вплинули на право сторони реалізувати конституційні засади, які визначають право на оскарження судового рішення. Як вже було зазначено вище ОСОБА_1 достеменно знав про наявність щодо провадження у справі про адміністративне правопорушення, був обізнаний про те, що справа буде розглядатись у Жовтневому районному суді м. Харкова. Враховуючи, суворість санкції ч.3 ст. 130 КУПАП на думку апеляційного суду ОСОБА_1 мав більш відповідально слідкувати за станом відомого йому провадження щодо нього і даних про об`єктивні перепони для цього матеріали справи не містять. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини у п.41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків. Крім того, відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, заява №23436/03). Таким чином, твердження про те, що строк на апеляційне оскарження пропущено із поважних причин, не підтверджено відповідними обставинами та належними доказами, клопотання не містить посилання на обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто такими, які не залежать від волевиявлення апелянта, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк, враховуючи, що між оскаржуваним судовим рішенням та подачею апеляційної скарги пройшло майже на один рік. Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП, апеляційна скарга, подана після закінчення строку апеляційного оскарження, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Враховуючи викладене підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції - відсутні. Керуючись ст.294 КУпАП, - ПОСТАНОВИЛА: Клопотання адвоката Рись В.Г. в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 листопада 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП України залишити без задоволення. Апеляційну скаргу адвоката Рись В.Г. в інтересах ОСОБА_1 повернути особі яка її подала. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя О.Ю. Грошева