Постанова Харківський апеляційний суд № 643/4549/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 643/4549/25 Номер провадження 22-ц/818/426/26 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 квітня 2026 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Мальованого Ю.М., суддів: Маміної О.В., Яцини В.Б., за участю: секретаря судового засідання Шевченко В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 10 червня 2025 року по справі № 643/4549/25 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В : У березні 2025 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі АТ «Сенс Банк», Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивовано тим, що 17 вересня 2021 року між АТ «Альфа Банк», правонаступником якого є Банк, та ОСОБА_1 на підставі Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» укладено угоду про надання споживчого кредиту № 501361383, відповідно до умов якої відповідачу надано кредит у розмірі 433 857,84 грн зі сплатою відсотків 28,00 % річних строком на 60 місяців. ОСОБА_1 зобов`язання щодо повернення коштів не виконав, внаслідок чого за ним обліковується заборгованість у розмірі 670 954,35 грн, з яких: за кредитом 406 909,85 грн, по відсотках 264 044,50 грн, яку АТ «Сенс Банк» просило стягнути з судовими витратами. 29 квітня 2025 року ОСОБА_1 подав відзив на позовну заву, в якому просив відмовити у задоволенні позовної заяви АТ «СЕНС БАНК». Відзив мотивовано тим, що Банком без його згоди збільшувався кредитний ліміт по картці за рахунок якого автоматично списувались відсотки за відповідний кредит, що призвело до збільшення заборгованості. Зважаючи на рівень складності справи, розмір витрат на правову допомогу заявлений позивачем до стягнення, є необґрунтованими та надмірними. Рішенням Салтівського районного суду м. Харкова від 10 червня 2025 року позовні вимоги АТ «Сенс Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 501361383 від 17 вересня 2021 року в розмірі 670 954 грн 35 коп., з яких 406 909 грн 85 коп. заборгованість по тілу кредиту, 264 044 грн 50 коп. заборгованість по відсотках. Компенсовано АТ «СЕНС БАНК» сплачений судовий збір у розмірі 8051 грн 45 коп. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У стягненні витрат на професійну правничу допомогу відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позичальник належним чином взяті на себе кредитні зобов`язання не виконував, унаслідок чого утворилася кредитна заборгованість, яка не спростована останнім та підлягає стягненню. При цьому розмір заборгованості відповідає вимогам закону та умовам договору. Також, зважаючи на недоведеність факту надання правничої допомоги на підставі договору № 1006 від 28 січня 2025 року та обсягу наданих послуг, відсутні підстави для відшкодування витрат на правничу допомогу. На вказане судове рішення 06 липня 2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Горобець Сергій Олександрович, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов залишити без задоволення. Апеляційна скарга мотивована недоведеністю узгодження позичальником умов кредитування та укладання кредитного договору. Підписання анкети-заяви про акцепт публічної оферти не є належним доказом укладення договору на запропоновані банком умовах. Позивачем не доведено, що він інформував позичальника про зміну кредитного ліміту чи умов кредитування, а також що такі зміни було погоджено у встановленому законом порядку. Розрахунок заборгованості, наданий Банком не є достовірним, оскільки базується виключно на внутрішніх документах банку, які не були підтверджені жодними зовнішніми або незалежними джерелами. Суд не ініціював проведення фінансової експертизи або перевірки обґрунтованості заявленої суми заборгованості, що є порушенням принципу змагальності сторін та об`єктивності судового розгляду. 05 серпня 2025 року через систему «Електронний суд» АТ «СЕНС БАНК» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просило рішення суду залишити без змін. Відзив мотивовано тим, що кредитний договір від 17 вересня 2021 року укладено між Банком та Відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України, що підтверджується: офертою на укладання угоди про надання кредиту № 501361383, акцептом пропозиції на укладання угоди про надання кредиту № 501361383, додатком № 1 «Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг», паспортом споживчого кредиту; анкетою-заявою про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк». Зазначені документи містять умови кредитування, що погоджені ОСОБА_1 . Власним підписом Позичальник підтвердив, що він ознайомлений зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, надану виходячи із обраних умов кредитування, а також, що він отримав всі пояснення, необхідні для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певний Документ сформований в системі наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов`язань за договором. Укладений між Банком та Відповідачем кредитний договір не є кредитною лінією, відповідно кредитний ліміт не встановлювався і не збільшувався. Відповідачем не надано доказів сплати кредиту та відсотків за користування кредитом в більшому розмірі, ніж зазначив позивач, а також власного контррозрахунку за кредитним договором. За період з 17 вересня 2021 року по 10 червня 2024 року ОСОБА_1 здійснив погашення за кредитним договором № 501361383 від 17 вересня 2021 року в загальній сумі 76400,00 грн, що підтверджується виписками по рахункам № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , та вказана інформація про погашення відображена в Розрахунку заборгованості, які були додані до позовної заяви. Зі сплачених ОСОБА_1 банку коштів в сумі 76400,00 грн, відповідно до умов Кредитного договору № 501361383 від 17 вересня 2021 року, 26947,99 грн було направлено на погашення кредиту, заборгованість за кредитом складає 406 909,85 грн (433857,84 грн 26947,99 грн); 49452,01 грн було направлено на погашення відсотків за користування кредитом, відповідно заборгованість за відсотками складає 264044,50 грн (313496,51 грн 49452,01 грн ), де 313496,51 грн. це розмір відсотків нарахованих за період з 17 вересня 2021 року по 10 червня 2024 року. У судове засідання апеляційного суду сторони-учасники судового розгляду не з`явилися. Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 02 квітня 2026 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників: Акціонерним товариством «Сенс Банк» отримано в електронному кабінеті 31 липня 2025 року (а.с. 211, т. 1); Адвокатом Полетаєвою Тетяною Юріївною, яка діє в інтересах Акціонерного товариства «Сенс Банк», отримано в електронному кабінеті 31 липня 2025 року (а.с. 213, т. 1); ОСОБА_1 отримано 08 серпня 2025 року (а.с. 222, т. 1); Адвокатом Горобцем Сергієм Олександровичем, який діє в інтересах ОСОБА_1 , отримано в електронному кабінеті 31 липня 2025 року (а.с. 212, т. 1). Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з такого. Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України в повному обсязі. Судом встановлено, що 17 вересня 2021 року між АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «СЕНС Банк» та ОСОБА_1 укладено оферту на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501361383. Підставою для Угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «СЕНС БАНК» (далі Договір), що укладений між відповідачкою та Банком (а.с. 38). Сторонами погоджено такі умови кредитування: Тип кредиту «Кредит готівкою», строк 60 місяців, сума кредиту 433857,84 грн, процентна ставка фіксована, 28%. Тип ставки фіксована. Процентна ставка не може бути змінена Банком в односторонньому порядку і може бути змінена лише шляхом укладення додаткового договору до Угоди. За п. 1 Оферти під час користування Кредитом Банком надаються послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та Договором, за надання яких встановлено комісійну винагороду, а саме: (а) за надання Кредиту 0.00% від суми кредиту, зазначеної в цій Оферті на укладення Угоди (далі - Оферта) без ПДВ. (б) за обслуговування (управління) кредиту 0.00% від суми кредиту, зазначеної в цій Оферті без ПДВ. Комісійна винагорода може бути змінена в порядку, передбаченому умовами Договору та сплачується згідно діючих Тарифів Банку. Тарифи є невід`ємною частиною Договору та розміщені на сайті Банку: www.alfabank.ua. Протягом строку дії Угоди Тарифи та комісійна винагорода за кредитом, а також за супровідними послугами Банку та/або третіх осіб, що надаються під час укладення Угоди, можуть бути змінені в порядку, передбаченому Договором та відповідним договором між Позичальником та такими третіми особами та/або Банком. За п. 2 Оферти дата повернення Кредиту визначена 17 вересня 2026 року. Для повернення заборгованості за Угодою обумовлено використовувати рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у Банку (п. 3) В цей же день відповідачем підписано Анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» та паспорт споживного кредиту з аналогічними умовами (а.с. 31-35, 36,37). Відповідно до меморіального ордеру № 555422893 від 17 вересня 2021 року ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_2 перераховано 433857,84 грн, призначення платежу надання кредиту за кредитним договором № 501361383 від 17 вересня 2021 року (а.с.42). Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом станом на 10 червня 2024 року за ОСОБА_1 обліковується заборгованість за кредитним договором № 501361383 від 17 вересня 2021 року в розмірі 670 954,35 грн, з яких: за кредитом - 406909,85 грн, по відсотках - 264044,50 грн (а.с. 87). Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є договори та інші правочини. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 202 ЦК України). Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з частиною 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України). Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 ЦК України). Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (стаття 530 ЦК України). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням. Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина 1 статті 1048 ЦК України). Згідно з абзацом першим частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. У постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц (провадження № 61-16754св19), від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц (провадження № 61-22158св19) вказано, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом із тим відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №

75. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками (за кредитним договором) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. За змістом частини 3 статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). У частині 2 статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Відповідно до частин 1,2 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Вирішуючи спір, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що у зв`язку з неналежним невиконанням позичальником взятих на себе зобов`язань, наявні правові підстави для стягнення з заборгованості за Кредитним договором. Між тим, щодо суми, що підлягає стягненню судова колегія виходить з такого. За змістом частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, тобто суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом. В постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13 (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 (провадження № 14-318цс18), викладено правові висновки про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19). Матеріали справи свідчать, що 02 квітня 2024 року засобами поштового зв`язку Банк направив вимогу про усунення порушень. Відповідно до вказаної вимоги АТ «Сенс Банк» зазначав про необхідність протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов Кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання, достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та виплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а саме 644699,03 грн. Вказано сума визначена станом на 25 березня 2024 року. Отже, пред`явивши 02 квітня 2024 року до позичальника досудову вимогу про дострокове повернення кредиту, банк змінив строк виконання основного зобов`язання за кредитним договором (частина 2 статті 1050 ЦК України), а тому немає правових підстав нараховувати передбачені договором проценти та підвищені проценти. Між тим, відповідно розрахунку заборгованості, після 25 березня 2024 року банком було здійснено нарахування відсотків з квітня 2024 року по червень 2024 року, що призвело до збільшення заборгованості. Як вбачається з вказаної вимоги, заборгованість ОСОБА_1 становить 644 699,03 грн, а тому саме вказана сума підлягає стягненню з відповідача. Доводи ОСОБА_1 щодо неукладення спірного кредитного договору спростовуються матеріалами справи, відповідно до яких відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, оскільки оферта на укладання угоди про надання кредиту № 501361383, акцепт пропозиції на укладання угоди про надання кредиту № 501361383, додаток № 1 «Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг», паспорт споживчого кредиту; анкета-заявою про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» підписано ним власноручно, що свідчить про їх погодження. Заперечення відповідача щодо необґрунтованості розрахунку суд не приймає до уваги, оскільки докази на його спростування наведених в них розрахунках відсутні. Згідно пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення. Отже, рішення суду підлягає зміні шляхом зменшення суми, що підлягає стягненню з 670954,35 грн до 644699,03 грн. Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України). При звернення до суду з позовом АТ «Сенс Банк» сплачено 8051,45 грн (а.с. 9). Зважаючи, що позовні вимоги Банку задоволено частково на 96,08% (644699,03 /670954,35) х 100%, позивачу має бути компенсовано 7736,03 грн. Судовий збір, що підлягав сплаті в суді апеляційної інстанції становив 8051,45 грн х 150% х 0,8 = 9661,74 грн. Апеляційну скаргу задоволено частково, на 3,92 %, з огляду на що розмір судових витрат, що підлягає компенсації становить 378,51 грн (9661,71 х 3,92%). Як вбачається з матеріалів справи, з 01 серпня 2017 року ОСОБА_1 має інвалідність ІІ групи, яка встановлено безстроково, про що свідчить Довідка Обласної МСЕК № 2 (а. с. 184). Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Отже, на підставі частини 10 статті 141 ЦПК України, АТ «Сенс Банк» має бути відшкодовано за рахунок держави 7357,52 грн (7736,03 грн - 378,51 грн). Керуючись ст. ст. 367, 376, 382, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 10 червня 2025 року змінити. Зменшити розмір заборгованості за кредитним договором № 501361383 від 17 вересня 2021 року, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» ( м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ 23494714)з 670 954 грн 35 коп. до 644 699 (шістсот сорок чотири тисячі шістсот дев`яносто дев`ять) грн 03 коп. Зменшити розмір судового збору, що підлягає компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, Акціонерному товариства «Сенс Банк» з 8051 грн 45 коп. до 7357 (сім тисяч триста п`ятдесят сім) грн 52 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 06 квітня 2026 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді О.В. Маміна В.Б. Яцина