Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/1909/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/1909/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вільчинський О.В. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 06 квітня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області; Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області; Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 16.05.2023 №211530007229. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.05.2023 та здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 11.05.2023 з врахуванням заробітної плати згідно з довідкою ТОВ "Енергія-НК" від 03.04.2023 №

3. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з 29.03.2023 та отримує пенсію за віком, відповідно до ст.26 Закону № 1058. При цьому, до страхового стажу не зараховано період ведення підприємницької діяльності з 30.01.1997 по 31.12.2003, у зв`язку з відсутністю інформації щодо системи оподаткування та про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. 11.05.2023 ОСОБА_1 звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою № 180 щодо перерахунку «допризначення у зв`язку з наданими додатковими документами». До заяви для перерахунку пенсії ОСОБА_1 надав, зокрема, довідку №3 від 03.04.2023 про заробітну плату за 1990-1994 роки, яка була видана ТОВ «Енергія - НК». Рішенням від 16.05.2023 № 211530007229 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відмовило у перерахунку пенсії у зв`язку із відсутністю акту підтвердження довідки про заробітну плату первинним документами. Позивач вважаючи вищезазначені дії протиправними, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду з цим позовом. Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з часткової обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Згідно із абзацом першим частини першої статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Абзацом п`ятим частини першої статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування встановлено, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Частиною першою статті 44 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі Порядок № 22-1). Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунок та поновлення виплати пенсії визначений розділом 2 Порядку № 22-1. Відповідно до абзаців першого та другого підпункту 3 пункту 2.1 Порядку № 22-1 для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу; за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Згідно із абзацами першим та другим пункту 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала, зокрема, особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Пунктами 1 та 2 частини першої статті 64 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування встановлено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати. Пунктом 4.7 Порядку № 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Аналіз вказаних норм свідчить про те, що органи Пенсійного фонду України здійснюють призначення та перерахунок пенсії саме на підставі тих документів, які надані заявником до органу, що здійснює призначає пенсію та вимагають всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів. Як встановлено судом, позивач звертаючись до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про призначення пенсії за віком, долучив до заяви довідку №3 від 03.04.2023 про заробітну плату за 1990-1994 роки, яка була видана ТОВ «Енергія - НК», яке розташоване у м.Нова Каховка. Однак, відповідачем невраховано вказану довідку про заробітну плату для обчислення пенсії за формою додатку №1 Порядку №22-1 у зв`язку з тим, що відсутністю їх підтвердження первинними документами. Слід врахувати, що Верховним Судом сформовано правовий висновок, викладений у постанові від 12.04.2021 у справі №219/4550/17, згідно якої посилання на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставними. Оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача відсутні. Надалі Верховний Суд у постановах від 03.06.2021 у справі №127/8001/17, від 24.06.2021 по справі №233/179/17, від 14.07.2021 у справі №398/932/16-а та від 26.10.2022 по справі №808/1735/18 не знайшов підстав для відступу від правових висновків, викладених у по постанові від 12.04.2021 справі №219/4550/17. Згідно з записами трудової книжки серії позивача вбачається, що в період з 31.05.1990 по 31.12.1994 позивач працював в РСК "Енергія". Судом першої інстанції проаналізовано надану позивачем довідку №3 від 03.04.2023 про заробітну плату за 1990-1994 роки та встановлено, що дану довідку, видану ТОВ «Енергія - НК» на підставі первинних документів - розрахунково-платіжних відомостей. Вказана довідка містять інформацію про розмір заробітної плати за період з травня 1990 року по грудень 1994 року із розбивкою по місяцях, що відповідає вимогам Порядку №22-1. Суд, в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України, враховує правовий висновок Верховного Суду та вважає, що оскільки надана позивачем довідка №3 від 03.04.2023 містить посилання на розрахунково-платіжні відомості, як на первинні документи на підставі якої вона видана, підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача відсутні. Однак, відповідач вказує, що довідка видана ТОВ ЕНЕРГІЯ - НК № 3, від 03.04.2023 підтверджує суму заробітної плати позивача у період трудової діяльності з січня 1990 по 1994 в підприємстві, яке розташоване у м. Нова Каховка. На виконання вимог ст.ст.40 та 44 Закону № 1058 потребує перевірки її даних даним первинних документів. Новокаховська територіальна громада включена до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №

309. У зв`язку з цим Головне управління позбавлене можливості здійснити перевірку надану довідки про заробітну плату згідно первинним документам. При цьому, судом першої інстанції обґрунтовано враховано, що архівні документи, які залишились на окупованій території та неможливість пенсійного органу здійснити їх перевірку, не може бути підставою для позбавлення права позивача на перерахунок пенсії, оскільки позивач не може бути позбавлений свого права на перерахунок пенсії згідно з вказаною довідкою через неможливість перевірки її достовірності органами Пенсійного фонду, крім того, вищезазначені обставинами виникли не з вини позивача та він не міг вплинути на них. Також суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2019 у справі №233/1181/17 (79558094), висловив правову позицію згідно з якою у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. Те, що архівні документи залишились на окупованій території в даному випадку, та неможливість пенсійного органу здійснити їх перевірку, не може бути підставою для позбавлення права позивача на призначення пенсії. Неможливість проведення перевірки довідки про заробітну плату не повинно покладати надмірного тягаря та обов`язку на позивача, така обставина не пов`язана з його волею Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 23.01.2018 року у справі № 583/392/17, від 20.03.2018 року у справі № 527/1655/17. Стосовно ж позиції апелянта про пропуск строку звернення до суду, то колегія суддів зазначає, що відповідачем до матеріалів справи належних доказів пропуску строку звернення у вигляді своєчасного отримання оскаржуваного рішення про відмову у призначенні пенсії, суду не надано. Відтак, у суду відсутні підстави для висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду. За вказаних обставин, порушене право позивача належним чином відновлено у спосіб визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області від 16.05.2023 №211530007229 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву від 11.05.2023 та здійснити позивачу з 11.05.2023 (дати звернення із заявою) перерахунок та виплату пенсії з врахуванням заробітної плати згідно з довідкою ТОВ "Енергія-НК" від 03.04.2023 №

3. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно із п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.