Рішення КАС ВС № 990/450/25

РІШЕННЯ Іменем України 01 квітня 2026 року м. Київ справа №990/450/25 адміністративне провадження № П/990/450/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я., Хохуляка В.В., Шишова О.О., за участі секретаря судового засідання Титенко М.П., позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - Огнев`юк Т.В., представника відповідача - Таркаєва О.С., розглянув у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №288/ас-25 від 14 серпня 2025 року, ВСТАНОВИВ: 29 вересня 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивачка, ОСОБА_1 ) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі також - відповідач, ВККС, Комісія), в якій просить: - визнати протиправним та скасувати рішення колегії №2 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №288/ас-25 від 14 серпня 2025 в частині висновку про визнання ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності; - зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України поновити участь ОСОБА_1 у конкурсі на посаду судді апеляційного загального суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами), визнавши її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності. Також позивачка подала клопотання про застосування ефективного способу захисту, в якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення колегії №2 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №288/ас-25 від 14 серпня 2025 про визнання ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності; - зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України провести повторну співбесіду з ОСОБА_1 в межах конкурсу на посаду судді апеляційного загального суду, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами), з урахуванням висновків Верховного Суду за результатами розгляду даної справи. На обґрунтування своїх вимог зазначає, що Указом Президента України вона була призначена на посаду судді Роменського міськрайонного суду Сумської області та продовжує працювати на цій посаді до цього часу. Рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами) було оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі - конкурс). Вона була допущена до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі як така, що подала всі необхідні документи та відповідає визначеним законом вимогам. За результатами успішного складання кваліфікаційного іспиту: тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації загального апеляційного суду, тестування когнітивних здібностей, виконання практичного завдання зі спеціалізації загального апеляційного суду, позивачку було визнано такою, що відповідає критерію професійної компетентності (353,1 з можливих 400 балів) та була допущена до другого етапу - «Дослідження досьє та проведення співбесіди». Втім, рішенням від 14 серпня 2025 року № 288/ас-25 (далі - оскаржуване рішення) Комісією було визначено, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання позивачка набрала 697,767 бали та визнано її такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності. Вважає, що Рішення Комісії № 288/ас-25 не є належно вмотивованим, не містить достатніх підстав його ухвалення або мотивів, які були визначені законом. Натомість є свавільним. Вважає наведені в оскаржуваних рішеннях підстави та мотиви їх прийняття є суб`єктивними оцінками та ґрунтуються на припущеннях. З покликанням на статтю 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, позивачка зазначила, що оскаржуване рішення безпосередньо зачіпає її право на повагу до приватного життя в аспекті доступу до обраної професії, професійного розвитку, кар`єрного зростання та можливості встановлювати і розвивати стосунки професійного характеру. З-поміж іншого позивачка зосередила увагу на тому, що встановлюючи відповідність ОСОБА_1 «безперервний розвиток» Комісія навела факти, викладені в опитувальнику кандидата, однак не надала їм жодної оцінки, та виставлені Комісією бали без жодної мотивації. Щодо процедурних порушень, позивачка звернула увагу на ту обставину, що із запису співбесіди від 14 серпня 2025 року слідує, що двоє членів ВККС виходили під час кваліфікаційного оцінювання позивача, що підтверджується відповідними скріншотами відео-треку співбесіди. Позивачка також вказала, що відповідно до п.1.4 Положення саме об`єктивність, разом з автономністю, неупередженістю, рівністю умов є основними принципами кваліфікаційного оцінювання суддів (кандидатів на посаду суддів). Зокрема, стверджує, що коли член колегіального органу фізично відсутній під час відповідей кандидата, він втрачає вербальну інформацію та широкий спектр невербальних сигналів, які несуть критично важливу інформацію для формування психологічного портрета та оцінки внутрішніх якостей, таких як «рішучість», «відповідальність» чи «безперервний розвиток». На переконання позивачки, навіть короткочасне вибування з процесу сприйняття призводить до ефекту фрагментарного враження, коли окремо елементи відповіді інтерпретуються поза контекстом, а відсутні ланки підсвідомо заповнюються припущеннями чи когнітивними схемами, що вже існують у сприймаючого. Така поведінка членів Комісії (вихід з приміщення без оголошення перерви у розгляді) може підірвати довіру до процедури, оскільки порушує принципи присутності та участі. Якщо суб`єкт оцінювання (кандидат) знає або бачить, що його оцінювачі періодично відсутні, це може викликати ефект зниження мотивації до саморозкриття, зменшення деталізації відповідей і навіть психологічний дискомфорт, що додатково впливає на результати оцінювання. У підсумку позивачка відзначила, що означені обставини у сукупності з відсутністю належного мотивування та підміною об`єктивних оцінок особистих якостей ідеологічними очікуваннями, роблять рішення ВККС у частині невідповідності ОСОБА_1 критерію особистої компетентності не об`єктивним, а отже таким, що порушує як національні стандарти адміністративної процедури, так і міжнародно визнані гарантії справедливого та неупередженого відбору суддів. У письмовому відзиві на позовну заяву ВККС висловила незгоду з вимогами та доводами, викладеними у позовній заяві, просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі. Комісія звертала увагу на те, що Положенням про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об`єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді. У цьому взаємозв`язку відповідач зауважив, що при оцінці критерію «особиста компетентність» важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам цього критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. За доводами Комісії, саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв`язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності. Підкреслюючи, що Комісія при здійсненні своїх повноважень дотрималась вимог, закріплених у частині другій статті 2 КАС України, ВККС України доводить, що досліджуючи письмові пояснення кандидата щодо відповідності критерію особистої компетентності за показниками рішучості, відповідальності та безперервного розвитку, а також системно проаналізувавши відповіді, озвучені нею під час співбесіди, члени Комісії здійснили індивідуальне оцінювання кожного з відповідних показників. За результатами оцінювання за показниками рішучість та відповідальність позивачем отримано бали: 19, 19 та 17, середній бал за цими двома показниками склав 18,333. За показником безперервний розвиток бали склали: 19, 18 та 19, а середній бал - 18,667. Загальний бал ОСОБА_1 , за критерієм особистої компетентності становить 37 із 50 можливих. Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. Надані позивачем пояснення, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії, де кожним окремим членом виставлено індивідуальний бал за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Надана Позивачем інформація письмово та під час співбесіди не продемонстрували належний рівень рішучості і відповідальності, а також безперервного розвитку позивача. Таким чином за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з Позивачем, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий ОСОБА_1 за критерієм особистої компетентності, склав 37 балів із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснувала, що Позивач не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності. З-поміж іншого, Комісія пояснила, що важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді. Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв`язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності. Також ВККС зазначила, що надані позивачем пояснення, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація 10, 10, 10, середній бал, склав 10; ефективна взаємодія 9, 10, 10, середній бал - 9,667; стійкість мотивації 9, 9, 9, середній бал становить 9; емоційна стійкість 9, 9, 9, середній бал становить 9; загальний бал за критерій - 37,667. Ураховуючи письмові пояснення ОСОБА_1 та усні відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що вона продемонструвала належний рівень соціальної компетенції. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, склав 37,667 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що Позивач відповідає критерію соціальної компетентності. ВККС врахувала, що за результатами вивчення матеріалів досьє кандидата на посаду судді Комісією виявлено, що відповідно до інформації, яка надійшла від НАЗК, ОСОБА_1 у декларації за 2024 рік зазначила на праві власності автомобіль легковий «Mersedes-Benz» E 300 2011 року випуску, вартістю 250 000 грн (на дату набуття права). Проте згідно з інформацією Єдиного державного реєстру транспортних засобів вартість зазначеного автомобіля становить 100 000 грн. Під час співбесіди кандидат надала пояснення щодо виявлених НАЗК розбіжностей у вартості належного їй транспортного засобу. Зазначила, що вартість автомобіля була попередньо обумовлена між нею та продавцем у розмірі 10 000 дол. США. Через поспіх під час перереєстрації автомобіля на нового власника на підставі договору, укладеному в Територіальному сервісному центрі, було помилково зазначено вартість автомобіля в розмірі 100 000 грн. Хоча помилка щодо дійсної вартості майна була виявлена в день перереєстрації автомобіля, за браком часу Позивач та продавець її не виправили. З цих причин у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів вартість зазначеного автомобіля вказана в сумі 100 000 грн. У декларації за 2021 рік ОСОБА_1 зазначено вартість автомобіля в розмірі 250 000 грн (еквівалентно 10 000 дол. США), оскільки саме цю суму вона фактично сплатила продавцю. Комісією, з-поміж іншого, досліджено під час співбесіди факти й обставини щодо дотримання ОСОБА_1 етичних норм у професійній діяльності та особистому житті. Так, обговорюючи з кандидатом її відповідність критерію соціальної компетентності за показником ефективної комунікації Комісію, з-поміж іншого, цікавило вміння Позивача будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими учасниками професійної спільноти. Цю рису кандидат підкреслила у своїх письмових поясненнях. Водночас, відповідаючи на уточнювальне запитання членів Колегії, позивач вказала, що упродовж тривалого часу вона не може побудувати конструктивний діалог та знайти порозуміння з однією з колег через негативні особистісні та професійні якості останньої, а також через значні розбіжності в поглядах на вирішення організаційних питань в роботі суду та шляхи розв`язання процесуальних питань. Комісія констатувала, що під час співбесіди Позивачем допущено висловлювання стосовно колеги, які носили очевидно негативний характер, мали на меті дискредитувати професійні та моральні якості судді. Така поведінка ОСОБА_1 , на переконання відповідача, не відповідає високим стандартам поведінки судді, не сприяє зміцненню довіри до судової влади та утвердженню авторитету правосуддя. У зв`язку з цим, за результатами оцінювання вказаних вище обставин Комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання отримала загальний бал 697,767, проте не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності. У підсумку ВККС зазначила, що твердження позивача про «заниження» балів та немотивованість рішення є необґрунтованими. Комісія діяла в межах своїх повноважень, дотримуючись встановленої процедури та оцінивши сукупність усіх наданих кандидаткою пояснень. Загальний бал 37 із 50 є результатом об`єктивного, індивідуального оцінювання трьома членами Комісії та не досягає 75% від максимально можливого, що й зумовило обґрунтований висновок про невідповідність ОСОБА_1 критерію особистої компетентності. Верховний Суд ухвалою від 01 жовтня 2025 року відкрив провадження в цій справі та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд встановив такі обставини. Указом Президента України №336/2012 від 18 травня 2012 року ОСОБА_1 призначено на посаду судді Роменського міськрайонного суду Сумської області строком на п`ять років. Рішенням від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) ВККС оголосила конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі - Конкурс), із заявою про участь в якому звернулася, у тому числі ОСОБА_1 . Рішенням від 04 березня 2024 року №48/ас-24 ВККС допустила позивачку до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі. Рішенням від 19 червня 2024 року №184/зп-24 ВККС призначила кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах кандидатам, в тому числі ОСОБА_1 (кримінальна спеціалізація). Рішенням від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 ВККС затвердила загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Допустила кандидатів, зокрема позивачку до другого етапу кваліфікаційного оцінювання - «Дослідження досьє та проведення співбесіди». 14 серпня 2025 року Комісією у складі колегії проведено співбесіду з позивачем, під час якої послідовно обговорено результати дослідження досьє, її відповідність показникам критеріїв особистої, соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики. За результатами оцінювання за показниками рішучість та відповідальність позивачем отримано бали: 19, 19 та 17, середній бал за цими двома показниками склав 18,333. За показником безперервний розвиток бали склали: 19, 18 та 19, а середній бал - 18,667. Загальний бал ОСОБА_1 , за критерієм особистої компетентності становить 37 із 50 можливих. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з позивачкою, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий ОСОБА_1 за критерієм особистої компетентності, склав 37 балів із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснувала, що Позивач не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності. Дослідивши досьє та провівши співбесіду з позивачкою, Комісія визначила, що ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання отримала загальний бал 697,767, проте не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності. Не погодившись із рішеннями ВККС від 14 серпня 2025 №288/ас-25 в частині висновку про визнання ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності, позивачка звернулася до суду з позовом. Суд, вивчивши доводи позивачки та відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх належними і допустимими доказами, виходить із такого. Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом. Спеціальним законом, який регулює питання проведення конкурсу на посаду судді, є Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII). Згідно з частиною першою статті 92 Закону № 1402-VIII ВККС України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України. За приписами частини першої статті 93 Закону №1402-VIII ВККС України проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит, проводить кваліфікаційне оцінювання, затверджує форму і зміст заяви про участь у доборі кандидатів на посаду судді, анкети кандидата на посаду судді, порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, порядок формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді), програму та порядок проходження початкової підготовки судді тощо. Частиною першою статті 79 Закону №1402-VIII установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується ВККС України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді ВККС України ухвалює рішення про його оголошення, розміщує (оприлюднює) відповідну інформацію на своєму офіційному веб-сайті та офіційному веб-порталі судової влади України (частина друга статті 79 Закону №1402-VIII). На виконання зазначених положень Закону рішенням ВККС України від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах згідно з додатком, в якому ОСОБА_1 виявила бажання взяти участь. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри» від 09 грудня 2023 року №3511-IX (далі - Закон № 3511-IX) внесено зміни до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», зокрема викладено в новій редакції Розділ IV «Порядок зайняття посади судді» та доповнено пунктами 57-61 розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення». Указаний Закон набрав чинності 30 грудня 2023 року. Відповідно до пункту 57-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII ВККС України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 3511-IX. ВККС України проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом №3511-IX щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту. На момент набрання чинності Закону №3511-IX, конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, був на етапі подання документів особами, які виявили бажання взяти участь у ньому, а отже, його продовження та завершення, повинно відбуватися за правилами, визначеними Законом № 1402-VIII, у редакції, чинній з 30 грудня 2023 року. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року №141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29 лютого 2024 року №72/зп-24) (далі - Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об`єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Відповідно до пункту 2 частини першої статті 79-2 Закону № 1402-VIII ВККС України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду - на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 цього Закону. Аналогічні приписи передбачені пунктом 1.5. Положення про конкурс. Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено в Главі 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону № 1402-VIII. Відповідно до частини першої статті 85 Закону №1402-VIII кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення кваліфікаційного іспиту та 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює ВККС України (частина перша статті 85 Закону №1402-VIII). Частиною третьою статті 85 цього ж Закону передбачено, що для цілей формування суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) ВККС України може ухвалити рішення про запровадження та проведення інших тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей, а також про застосування інших засобів встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання. Порядок та методика проведення таких тестувань затверджуються ВККС України. Рішення про запровадження та проведення таких тестувань ухвалюється Комісією стосовно всіх суддів (кандидатів на посаду судді). Результати таких тестувань використовуються як одне із джерел інформації, що підлягає оцінці разом з іншою сукупністю зібраної інформації і матеріалів, є конфіденційними, не оприлюднюються та не впливають на кількість балів кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді). Частинами першою, другою, п`ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Визначені законом етапи конкурсу та призначення на посаду судді покликані встановити відповідність кандидата передбаченим Конституцією України та Законом №1402-VIII вимогам, зокрема, критеріям компетентності (професійна, особиста, соціальна тощо), доброчесності та професійної етики, Комісія має перевірити наявність інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв`язку з призначенням кандидата на посаду судді. Ці заходи об`єднані метою забезпечити авторитет та довіру до судової влади, які формуються залежно від персонального складу осіб, що призначаються на посади суддів. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією (частина п`ята статті 83 Закону №1402-VIII). Відповідно до частини другої статті 85 Закону №1402-VIII кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року №20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання). Пунктами 1.3-1.4 передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об`єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді. Відповідно до пунктів 2.4 - 2.6 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання відповідність судді (кандидата на посаду судді) критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток. Рішучість - це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність - це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини. Безперервний розвиток - це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об`єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв`язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо. Вага критерію особистої компетентності та його показників визначена, таким чином: «особиста компетентність» 50 балів, з яких: «Рішучість та відповідальність» 25 балів; «Безперервний розвиток» 25 балів. Відповідно до пункту 2.15 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання показники, визначені пунктами 2.4, 2.8, 2.13 цього Положення, оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), та співбесіди. Розділом 3 цього ж Положення регламентовано такий засіб встановлення показників відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання, як тестування з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей. Згідно з пунктами 3.1- 3.5 вказаного Положення тестування з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей проводиться у разі ухвалення Комісією відповідного рішення, в порядку та за методикою, визначеними в цьому рішенні. Рішення про проведення такого тестування ухвалюється Комісією стосовно всіх суддів (кандидатів на посаду судді) у межах відповідної процедури кваліфікаційного оцінювання. Результати тестування з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей використовуються як одне із джерел інформації і оцінюються у сукупності з іншою зібраною інформацією та матеріалами. Ці результати є конфіденційними, не оприлюднюються та не впливають на кількість балів кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді). Результати тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей зберігаються у суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді) відповідно до порядку формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді). Результати тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей судді (кандидата на посаду судді) є дійсними протягом двох років з дня ухвалення Комісією рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання і враховуються у разі проведення кваліфікаційного оцінювання протягом цього періоду. Пунктами 5.1, 5.2 розділу 5 вказаного Положення встановлено, що відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» (пункт 5.5 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання). Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення 8 співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання). Пунктами 6.19, 6.20 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання визначено, що дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) полягає у систематизації, аналізуванні, збиранні, уточненні даних досьє з метою попередньої оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв кваліфікаційного оцінювання. Дослідження досьє здійснюється членом Комісії, визначеним для підготовки до розгляду і доповіді справи про проведення кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді). Згідно з пунктами 6.21, 6.23 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє, яке відбувається шляхом опитування судді (кандидата на посаду судді) доповідачем і членами Комісії та надання суддею (кандидатом на посаду судді) відповідей і пояснень. У пунктах 6.41, 6.42, 6.50 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання визначено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді; 2) рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді. Рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене з підстав та в порядку, визначених законом. Пунктом 105 Регламенту Комісії, затвердженого рішенням ВККС України 13 жовтня 2016 року №81/зп-16 (в редакції рішення ВККС України 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23) визначено, що рішення Комісії, її Палат та Колегій викладаються у письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце ухвалення рішення, склад Комісії (Палати, Колегії), член Комісії - доповідач (члени Комісії - співдоповідачі), питання, що розглядалося, мотиви ухваленого рішення, результати поіменного голосування членів Комісії із зазначенням кількості голосів, поданих «ЗА» та «ПРОТИ», та відомості про те, як проголосував кожен із членів Комісії. Рішення складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. Повний текст проєкту рішення має бути складений та виготовлений членом Комісії - доповідачем або іншим членом Комісії, у разі якщо член Комісії - доповідач проголосував «ПРОТИ» ухвалення рішення Комісії, не пізніше 10 робочих днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частин. Відповідно до частин другої та третьої статті 88 Закону №1402-VIII суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням ВККС України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому КАС України. Рішення ВККС України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад членів ВККС України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів ВККС України, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків. Предметом оскарження у цій справі є рішення ВККС №288/ас-25 від 14 серпня 2025 в частині висновку про визнання ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності. Оскільки оскаржуване рішення з моменту його ухвалення спричинило для кандидата негативні наслідки, а саме припинення участі у конкурсі на посаду судді апеляційного загального суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), таке рішення підлягає судовому оскарженню в порядку, передбаченому КАС України. Хоча позов заявлено про визнання протиправним і скасування оскаржуваного рішення в цілому, доводи позову стосуються незгоди з висновками колегії ВККС щодо результату оцінювання певного показника. Отже, спірними у цій справі є висновки Комісії, сформульовані на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» за результатами дослідження особистої компетентності позивачки, зокрема, в частині невмотивованості оцінок за критерієм особистої компетентності. Приписи частини 2 статті 19 Конституції України передбачають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на підставі закону, тобто вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. При цьому вжите законодавцем формулювання «на підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. «У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. «У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби ( з постанови ВП ВС від 19 жовтня 2023 року у справі № 9901/43/21). Досліджуючи межі дискреційних повноважень адміністративних органів, ЄСПЛ виснував, що згідно із загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості адміністративних актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (рішення від 31 липня 2008 року у справі «Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки», від 22 листопада 1995 року у справі «Брайян проти Сполученого Королівства», від 21 липня 2011 року у справі «Сігма радіо телевіжн лтд проти Кіпру», від 2 грудня 2010 року у справі «Путтер проти Болгарії»). Очевидно, що у процесі ухвалення рішення на підставі дискреції мають бути враховані також і фактичні обставини, які супроводжують цей процес. У разі якщо відповідний орган користується своїм дискреційним повноваженням, він не повинен допускати помилок під час констатації юридичних фактів. Помилки в оцінці фактичних обставин, неправильні розрахунки, проведені ним, - все це може викликати незаконність (протиправність) прийнятого на підставі дискреції рішення. Подібні наслідки викликають також і випадки, коли під час прийняття акта на підставі дискреції адміністративний орган допускає очевидні прорахунки в оцінках. Очевидна та своєчасно не виправлена помилка уповноваженого адміністративного органу щодо фактичних обставин під час ухвалення рішення на підставі дискреції також може свідчити про наявність ознак зловживання владою. Велика Палата Верховного Суду неодноразово (зокрема, у постановах від 20 березня 2025 року у справі № 990/85/24, від 28 листопада 2024 року у справі № 990/92/24) наголошувала, що наділення Комісії свободою розсуду під час оцінки кандидата на посаду судді критеріям доброчесності - не означає, що такий розсуд не має меж. У всякому випадку, межа розсуду виключає свавільність дій та використання наданих повноважень не з легітимною метою, тобто не з метою, задля досягнення якої повноваження надані. Іншими словами, процедура оцінювання кандидата повинна бути правовою. Наведене дає підстави стверджувати, що межі дискреції Комісії у конкурсній процедурі на посаду судді апеляційного суду, зокрема і ухвалення рішення за результатами проведення співбесіди з кандидатами, не можуть бути неосяжними та повинні підлягати зовнішньому публічному контролю. Процес розгляду Комісією питання про надання чи відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді, як і ухвалене за результатом цього процесу рішення, мають бути зрозумілими як кандидатам на посаду судді, питання про рекомендування яких на посаду судді розглядалося Комісією, так і незалежному сторонньому спостерігачу. Обсяг і ступінь мотивації рішення залежать від конкретних обставин, які були предметом розгляду, але у будь-якому випадку мають демонструвати, приміром, що доводи / пояснення кандидата на посаду судді взято до уваги, і, що, важливо, давати розуміння, чому і чим керувалася Комісія, коли оцінювала відповідність цього кандидата критеріям особистої, соціальної компетенції, доброчесності чи професійної етики. З огляду на викладене Суд вважає, що вмотивоване рішення Комісії про визнання особи такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями особистої компетентності, є не лише формальним дотриманням вимог закону, а має забезпечити дотримання принципу правової визначеності у питанні встановлення підстав для такого висновку. Суд наголошує на тому, що відповідно до частини 5 статті 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, палат та колегій Комісії викладаються у письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце ухвалення рішення, склад Комісії (палати, колегії), питання, що розглядалося, мотиви ухваленого рішення, результати поіменного голосування членів Комісії. Вимога щодо обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень означає, що таке рішення повинно прийматися з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття. Цей критерій вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так й інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього суб`єкт владних повноважень має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків. Несприятливе для особи рішення обов`язково повинне бути вмотивованим.У випадку, що розглядається, Комісією як єдиним органом, уповноваженим на проведення кваліфікаційного оцінювання суддів в силу закону, на підставі дослідження матеріалів суддівського досьє та за результатами співбесіди з суддею в межах законодавчо визначеної процедури кваліфікаційного оцінювання позивачка була визнана такою, що не відповідає критерію особистої компетентності та такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді. Отже, спірним є рішення ВККС України від 14 серпня 2025 року №288/ас-25 в частині висновків, сформульованих за результатом оцінювання відповідності кандидата критерію особистої компетентності. Як слідує зі спірного рішення ВККС України від 14 серпня 2025 року №288/ас-25, Комісія звернулась до ОСОБА_1 із запитом, у якому запропонувала надати для оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. ОСОБА_1 надіслала до Комісії пояснення та інформацію, яка, на її думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», а також показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість». Дослідивши письмові пояснення кандидата щодо відповідності критерію особистої компетентності за показниками рішучості, відповідальності та безперервного розвитку, системно проаналізувавши відповіді, озвучені нею під час співбесіди, Комісія дійшла таких висновків. ОСОБА_1 зазначила, що її рішучість виявляється, насамперед, в ухваленні складних і непопулярних рішень, таких, що могли спричинити суспільний резонанс або не узгоджуватись із сталою судовою практикою судів вищих інстанцій. Кандидат звернула увагу, що не піддається маніпуляціям зі сторони учасників процесу. На переконання кандидата, протистояння провокаціям учасників процесу, які подекуди мають конфліктний характер, є також проявом рішучості з її сторони. Позивачка у своїх письмових поясненнях серед своїх професійних якостей виокремила своєчасне надсилання судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень, попри значне судове навантаження, а також виконання заходів згідно з планом основних напрямів роботи суду. Також кандидат підкреслила притаманну їй соціальну відповідальність стосовно оточуючих, родини та колективу. На підтвердження відповідності показнику безперервного розвитку кандидат зазначила, що постійно підвищує свій рівень професійної підготовки, вивчає актуальну судову практику, аналізує підстави скасування й зміни ухвалених нею рішень судами вищих інстанцій. Кандидат у 2024 році здобула другу вищу освіту за спеціальністю психологія та постійно займається саморозвитком, зокрема особистісним. Надані ОСОБА_1 письмові пояснення, а також усні відповіді під час співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином: за показниками рішучість та відповідальність (19, 19, 17), середній бал становить 18,333; безперервний розвиток (19, 18, 19), середній бал становить 18,667; загальний бал за критерій -

37. Таким чином за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з позивачкою, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий ОСОБА_1 за критерієм особистої компетентності, склав 37 балів із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснувала, що позивач не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності. Як слідує з оскарженого рішення, ВККС дійшла висновку, що за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди кандидатом не продемонстровано належного рівня рішучості і відповідальності, а також безперервного розвитку. Здійснюючи аналіз рішення ВККС України в цій частині, Суд виходить з того, що встановлюючи відповідність ОСОБА_1 показнику «безперервний розвиток» Комісія навела факти, викладені в опитувальнику кандидата, однак не надала їм жодної оцінки. Зазначені обставини викладені поверхнево, без аналізу їх значення, взаємозв`язку та впливу на висновок про відповідність позивача відповідному критерію. Таким чином, встановлення відповідності позивача показнику «безперервний розвиток» здійснено без належного мотивування, що свідчить про формальний підхід до оцінювання. Окремої уваги заслуговує і та обставина, що позивачці не вистачило лише 0,5 бала до встановленого прохідного рівня. Такий незначний недобір свідчить про перебування результату оцінювання на межі прийнятого результату. За таких умов будь-які сумніви щодо повноти, об`єктивності і неупередженості в процедурі оцінювання набувають вирішального значення, адже мінімальні похибки в оцінюванні могли істотно вплинути на кінцевий результат. Такий результат свідчить про незначний розрив у балах та не свідчить про наявність істотних недоліків у знаннях, навичках чи особистих якостей позивачки, а точніше свідчить про суб`єктивний підхід до оцінювання. Така різниця у балах є мінімальною за своїм значенням, оскільки не відображає реального рівня професійної підготовки, компетентності чи здатності особи здійснювати правосуддя. Зокрема, взагалі відсутні мотиви, яка саме відповідь (усна чи письмова) кандидата була визнана такою, що не відповідає встановленим критеріям, і яким чином вона вплинула на суттєве заниження підсумкового результату. Щодо покликання позивача на періодичну відсутність окремих членів Комісії під час заслуховування пояснень кандидата щодо його відповідності критерію особистої компетентності, колегія суддів вважає їх суттєвими, оскільки факт виходу членів ВККС під час співбесіди має важливе значення в цій ситуації, коли мова йде про оцінювання кандидата, і така відсутність призводить до фрагментарного формування психологічного портрета кандидата та оцінки внутрішніх якостей, таких як «рішучість», «відповідальність» чи «безперервний розвиток». Для оцінювання таких критеріїв особиста присутність члена комісії має ключове значення, оскільки в протилежному випадку ставить під сумнів об`єктивність виставлених ними балів. Тобто, факт тимчасового виходу члена комісії під час проведення співбесіди має істотне та принципове значення для об`єктивності подальшого оцінювання. Така обставина порушує цілісність сприйняття відповідей кандидата, призводить до втрати логічного та змістовного зв`язку між окремими елементами його виступу, а відтак формує лише фрагментарне, неповне уявлення про рівень підготовки та професійного розвитку особи. Особливої ваги зазначене набуває при оцінці такого показника як «рішучість», «відповідальність» чи «безперервний розвиток». Оцінювання такого показника передбачає комплексне, послідовне сприйняття інформації щодо професійного зростання кандидата, його мотивації, самовдосконалення та навчання. За відсутності безперервного спостереження за ходом співбесіди неможливо належним чином оцінити зазначений критерій, оскільки будь-яке переривання комунікацій нівелює повноту враження та об`єктивність висновків, що формуються за її результатами. З огляду на викладене, сукупність наведених обставин свідчить про те, що рішення ВККС у частині висновку про невідповідність позивачки критерію особистої компетентності не ґрунтуються на повному, всебічному та об`єктивному вивченні матеріалів. Натомість, воно сформовано за умов недостатньої визначеності мотивів, порушення цілісності оцінювання та відсутності належного мотивування, що вказує на його упереджений характер і не відповідає вимогам об`єктивності, які мають бути покладені в основу такого рішення. З урахуванням викладеного Суд констатує, що визначення Комісією кандидату ОСОБА_1 підсумкового балу за критерієм особистої компетентності у розмірі склав 37 балів із 50 можливих, є недостатньо обґрунтованим, належним чином вмотивованим та не відповідає вимогам принципу пропорційності. Щодо вимоги позивачки визнати її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді, то задоволення позову у такий спосіб становитиме неправомірне втручання Суду в такі виключні та дискреційні повноваження Комісії, що означатиме вихід суду за межі власних повноважень, які йому надані процесуальним законом у судовому адміністративному процесі. Вирішення питань, пов`язаних з участю позивачки у конкурсі, зокрема, щодо визнання її такою що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді, належить до виключних повноважень ВККС України, які вона реалізує з певною свободою розсуду (дискрецією). Визначаючи належний спосіб захисту порушених прав позивача, Суд враховує, що у письмових поясненнях від 29 жовтня 2025 року, позивачка просила застосувати ефективний спосіб захисту та відновлення її порушеного права, зокрема, шляхом зобов`язання ВККС України провести повторну співбесіду з ОСОБА_1 в межах конкурсу на посаду судді апеляційного загального суду, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами). За правилами абзацу другого частини четвертої статті 245 КАС України у разі, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Беручи до уваги викладене, а також положення Закону №1402-VІІІ Суд констатує, що проведення кваліфікаційного оцінювання суддів та визначення його результатів є дискреційним повноваженням ВККС України, у зв`язку з чим в контексті правовідносин, що склалися в цій справі та обставин, встановлених під час її розгляду, належним способом захисту порушених прав позивачки є зобов`язання ВККС України провести повторно співбесіду з ОСОБА_1 в межах конкурсу на посаду судді апеляційного загального суду, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), з урахуванням правової оцінки, наданої Верховним Судом у цьому рішенні. Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З огляду на обґрунтованість доводів позивачки та наявність підстав до часткового задоволення позовних вимог, колегія суддів вбачає за необхідне присудити на користь позивачки понесені нею судові витрати у вигляді судового збору на загальну суму 2422,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Керуючись ст.ст. 22, 241-246, 250, 255, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ: Адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії України №288/ас-25 від 14 серпня 2025 року задовольнити частково. Визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у складі колегії №288/ас-25 від 14 серпня 2025 про визнання ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності. Зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України провести повторно співбесіду з ОСОБА_1 в межах конкурсу на посаду судді апеляційного загального суду, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), з урахуванням правової оцінки, наданої Верховним Судом у цьому рішенні. В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (код ЄДРПОУ 37316378, адреса: 03109, м. Київ, вул. Генерала Шаповала, 9) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок. Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. ........................... ........................... ........................... ........................... ........................... В.П. Юрченко, І.А. Гончарова, І.Я.Олендер, В.В. Хохуляк, О.О. Шишов, Судді Верховного Суду