Ухвала КАС ВС № 560/16646/25

УХВАЛА 06 квітня 2026 року м. Київ справа №560/16646/25 адміністративне провадження № К/990/12561/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Уханенка С.А., суддів: Жука А.В., Білак М.В., перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 09.07.2022 по 19.05.2023, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 основних та додаткових видів грошового забезпечення за періоди: з 09.07.2022 по 19.03.2023 виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023. Визнано протиправною невиплату військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за неотримане під час проходження ним військової служби речове майно. У задоволенні решти вимог позову відмовлено. Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Ухвалю Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстави несплати судового збору. Ухвалю Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року апеляційну скаргу повернуто заявникові. 19 березня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року у цій справі. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги. Згідно з частиною третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку може бути оскаржена, зокрема, ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги. Абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Як встановлено Судом, заявник касаційної скарги оскаржує ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року, якою апеляційну скаргу повернуто заявникові у зв`язку з невиконання вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 05 лютого 2026 року, а саме у зв`язку із несплатою судового збору. В касаційній скарзі скаржник зазначає, що з метою своєчасного забезпечення фінансування для сплати судового збору за подання апеляційної скарги помічником командира бригади з правової роботи - начальником юридичної служби військової частини НОМЕР_1 було своєчасно подано рапорт від 01.01.2026 р. про виділення коштів на судовий збір. З огляду на викладене, суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що чинне законодавство передбачає обов`язок вчинення процесуальних дій у відповідь на ухвалу про без руху. Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Колегія суддів наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Отже, наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом. Водночас в оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції від 19 лютого 2026 року вказано, що 11 лютого 2026 року відповідачем до суду надіслано платіжну інструкцію №164 від 28 січня 2026 року про сплату судового збору в сумі 1453,44 грн, проте в ухвалі суду від 05 лютого 2026 року було зазначено, що згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання апеляційної скарги в цьому випадку належало було сплатити судовий збір в розмірі 3633,60 грн. (дві немайнові вимоги). Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апелянт за подання апеляційної скарги не сплатив різницю між встановленою сумою за подання апеляційної скарги та фактично сплаченою сумою, тобто 1453,44 грн, у зв`язку з чим суд, застосувавши частину другу статті 298 КАС України у взаємозв`язку з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, повернув апеляційну скаргу. Враховуючи викладене, Верховний Суд зазначає, що сам факт сплати судового збору в меншому розмірі, ніж встановлено ухвалою суду апеляційної інстанції від 05 лютого 2026 року, не свідчить про належне виконання процесуального обов`язку. В касаційній скарзі заявник жодних контраргументів з цього приводу не наводить. Отже, за таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги заявникові у зв`язку з несплатою останнім судового збору на виконання вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 05 лютого 2026 року. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. У частині другій цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Дія зазначеної норми поширюється, зокрема, на оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги. Таким чином, оскаржуване судове рішення є вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року у цій справі. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіС.А. Уханенко А.В. Жук М.В. Білак