Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/9077/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/9077/25 пров. № А/857/53536/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Іщук Л.П., Пліша М.А., за участю секретаря судового засідання Демчик Л.Р., за участю представника позивача ОСОБА_2., за участю представника відповідача Михайлової Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року, прийняте суддею Шепелюком В.Л. у м. Луцьку, повний текст складено 10 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,- в с т а н о в и в : 13.08.2025, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (ППР) від 14.05.2025 №00147520904, від 16.05.2025 №0151402407, №0151512407, №0151372407; вимоги від 16.05.2025 №Ф-0151422407 про сплату боргу (недоїмки); рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.05.2025 №0151432407. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано ППР ГУ ДПС у Волинській області від 14 травня 2025 за №00147520904, від 16 травня 2025 за №0151402407, №0151512407, №0151372407. Визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДПС у Волинській області про сплату боргу (недоїмки) від 16 травня 2025 №Ф-0151422407 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16 травня 2025 за №0151432407. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 11504,71 грн. Приймаючи вказане рішення суд виходив з того, що доказів вручення позивачу до початку проведення перевірки саме копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки не надано. Також, у даному випадку податкові зобов`язання за 2018 рік, а саме: з податку на доходи фізичних осіб в сумі 84 369,60 грн; по військовому збору в сумі 7 030,80 грн, а також нараховані на вказані суми штрафні санкції були визначені ФОП ОСОБА_1 поза межами 1095 дня за днем фактичного подання податкової декларації, навіть з урахуванням зупинених строків протягом яких контролюючому органу згідно із законом було заборонено проводити перевірки платника податків. Виходячи з тих же підходів, податкові зобов`язання за 2019 рік, а саме: з податку на доходи фізичних осіб в сумі 136 061,87 грн та по військовому збору в сумі 11 338,49 грн, а також нараховані на вказані суми штрафні санкції також були визначені ФОП ОСОБА_1 поза межами 1095 днів. Враховуючи безпідставність доводів податкового органу щодо заниження позивачем суми чистого оподатковуваного доходу, що є базою нарахування єдиного внеску, суд дійшов висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2025 за №Ф-0151422407 на суму 255 535,72 грн та рішення від 16.05.2025 за №0151432407 про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску також є протиправними та підлягають скасуванню. Всі донарахування є похідними від доходу, який на думку податкового органу, підлягав обкладенню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, а відтак також підлягають скасуванню. Щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 16.05.2025 за №0151512407, то суд вказав, що при винесенні вказаного ППР ГУ ДПС у Волинській області допустило порушення норм статті 58 ПК України та положень Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №12/28254 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2020 №846, далі - Порядок №1204), а саме; в частині наявності усієї необхідної інформації в такому податковому повідомленні-рішенні. При винесенні оскаржуваного ППР в графі «обґрунтовані підстави для визначення (нарахування) грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків» відповідач обмежився тим, що зазначив: «незабезпечення зберігання та надання частини первинних документів, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та податкових зобов`язань». Однак зі змісту ППР від 16.05.2025 за №0151512407, на думку суду, неможливо встановити, які саме документи не були надані платником податковому органу, відсутні посилання на запити податкового органу, якими відповідні документи у позивача витребовувалися. Також суд наголосив, що документальна невиїзна перевірки ФОП ОСОБА_1 проводилася відповідно до наказу ГУ ДПС у Волинській області від 11.02.2025 №487-п, а запит податкового органу, на який посилається відповідач не має жодного відношення до проведеної перевірки, оскільки він надсилався задовго до призначення такої перевірки, а саме майже на 2 роки раніше ніж сама перевірка була призначена. З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що штрафні санкції в сумі 1020,00 грн згідно із ППР від 16.05.2025 за №0151512407 були застосовані до позивача необґрунтовано, а висновки контролюючого органу у ППР від 16.05.2025 №0151402407 та від 16.05.2025 №0151372407 про заниження суми чистого оподатковуваного доходу за 2018 та 2019 роки та відповідно бази оподаткування військовим збором за 2018 та 2019 року зроблені саме у зв`язку з неподанням первинних документів. Щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 14.05.2025 №00147520904, суд констатував, що перевіркою встановлено заниження суми податкових зобов`язань з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в сумі 3151,00 грн за звітний період липень-жовтень 2018. Однак, ні з оскаржуваного ППР, ні з акту перевірки неможливо встановити у зв`язку з чим податковий орган дійшов таких висновків. Більше того, період перевірки липень-жовтень 2018 виходить за межі 1095 дня. Не погодившись із вказаним судовим рішенням ГУ ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу, з якої, із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить таке скасувати та відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування скарги покликання маються на те, що копія наказу ГУ ДПС у Волинській області про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 від 11.02.2025 №487-п та письмове повідомлення від 10.02.2025 № 198, були надіслані 12.02.2025 позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак вказаний лист був повернений за закінченням строку зберігання. Відповідно до ст. 42 ПК України даний наказ вважається врученим, а перевірка розпочатою. Судом не враховано, що у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації). Уточнююча декларація за 2018 була подана 16.11.2020. Отже, позапланова документальна перевірка (крім єдиного внеску) проводиться за період, визначений контролюючим органом з урахуванням строків давності - 1095 днів, що розпочинаються з наступного дня за днем подання уточнюючої податкової декларації, тобто з 17.11.2020, та продовжуються на період їх зупинення з 18.03.2020 по 27.05.2022 (включно). У зв`язку із вищенаведеним перевірка діяльності ФОП ОСОБА_1 за 2018 проведена в межах 1014 днів. Суд першої інстанції дійшов висновку, що «документальна позапланова перевірка ФОП ОСОБА_1 була проведена на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 11.02.2025 №487-п, тобто по спливу 991 дня (2 роки та неповних 9 місяців) від дня відновлення перебігу строку для проведення вказаної перевірки (27.05.2022). Відповідач мав право призначити проведення невиїзної документальної планової перевірки позивача за період з 11.02.2022 по 11.02.2025, тобто за 1095 днів, що передують призначенню перевірки.» Тобто, суд здійснив обрахунок строків не з наступного дня після подання платником декларації, тобто з 17.11.2020, а з 11.02.2025 (від дати видачі наказу на проведення перевірки) шляхом відрахування від вказаної дати 1095 днів, що суперечить вимогам ПК України. Відповідно, висновок про те, що «податковий орган мав право здійснювати перевірку ФОП ОСОБА_1 за 105 днів 2018, а не весь 2018» є хибним, оскільки зроблений на підставі не вірного аналізу вимог ПК України. Перевірка діяльності ФОП ОСОБА_1 за 2019 була проведена контролюючим органом з урахуванням строків давності - 1095 днів, що розпочинаються з наступного дня за днем подання уточнюючої податкової декларації, тобто з 20.02.2020 та продовжуються на період їх зупинення з 18.03.2020 по 27.05.2022 (включно), а саме в межах 1041 дня. В ході проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 не надано за 2018 - 2020 рух коштів по розрахунковим рахункам підприємця, книги обліку доходів та витрат, суми дебіторської та кредиторської заборгованості, вартості та кількості залишків ТМЦ, документально підтверджених витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, вартість виконаних робіт, наданих послуг, інформації щодо використання в підприємницькій діяльності основних засобів тощо. Тобто перевіркою неможливо визначити вартість ТМЦ, що реалізовані або використані за 2018 - 2020, внаслідок ненадання для перевірки позивачем первинних документів, які підтвердили б суми витрат на придбання ТМЦ, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходу. Крім того, перевіркою правильності визначення суми чистого оподатковуваного доходу, встановлено, що внаслідок ненадання документального підтвердження витрат, пов`язаних з отриманням доходу, ОСОБА_1 занижено суми чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 1 224 619,27 грн., в тому числі за 2018 на 468 720,02 грн. та за 2019 на 755 899,25 грн. Перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб за 2018-2020, що підлягає сплаті до бюджету, встановлено, що ОСОБА_1 , в порушення п.44.1 п.44.3 п.44.6 ст.44, п.177.2, п.п.177.4.1. п.п. 177.4.4 п.п.177.4.5 п. 177.4 ст.177 ПК України, занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 220431,47 грн., в тому числі за 2018 на суму 84369,60 грн. та за 2019 на суму 136061,87 грн. Відтак, податковим органом було правомірно винесено ППР від 16.05.2025 за №0151372407. Також, перевіркою правильності визначення бази оподаткування та повноти нарахування військового збору з доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності встановлено, що ФОП ОСОБА_1 занижено суму чистого оподатковуваного доходу та відповідно бази оподаткування військовим збором за 2018 на 468 720,02 грн. та за 2019 на 755 899,25 грн., внаслідок чого не нараховано та не сплачено до бюджету військового збору на загальну суму 18 369,29 грн., в тому числі за 2018 в сумі 7 030,80 грн. та за 2019 в сумі 11 338,49 грн. Відтак, контролюючий орган правомірно виніс ППР від 16.05.2025 за №0151402407 . З приводу достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок за 2018-2020 встановлено, що внаслідок заниження бази оподаткування єдиним внеском за відповідні періоди, позивачем занижено єдиний соціальний внесок на загальну суму 257 352,48 грн., в тому числі за 2018 на суму 103 118,40 грн. та за 2019 на 154 234,08 грн. Отже, контролюючий орган правомірно виніс рішення №0151432407 про застування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, а також вимогу про сплату боргу недоїмки від 16.05.2025 за №Ф-0151422407. Враховуючи вищевикладене, в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки встановлено, що позивачем визначено заниження суми податкових зобов`язань з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 3151 грн., зокрема, позивачем задекларовано: за липень 2018 - 2 064 грн, згідно даних перевірки відповідно до системи ІКС «Податковий Блок» - 2 520 грн, відхилення - 456 грн; за серпень 2018 - 1 856 грн, згідно даних перевірки відповідно до системи ІКС «Податковий Блок» - 2 710 грн, відхилення - 854 грн; за вересень 2018 - 2 947 грн, згідно даних перевірки відповідно до системи ІКС «Податковий Блок» - 3 435 грн, відхилення - 488 грн; за жовтень 2018 - 3 089 грн, згідно даних перевірки відповідно до системи ІКС «Податковий Блок» - 4 442 грн, відхилення - 1353 грн. Відтак, контролюючим органом правомірно винесено ППР від 14.05.2025 за №00147520904. Відповідно до ст. 121 ПК України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Тому, контролюючим органом правомірно винесено ППР від 16.05.2025 за №0151512407. Апелянт звертає увагу на те, що контролюючим органом було надіслано запит з проханням надати протягом 15-ти робочих днів, оригінали документів, які будуть використані в ході проведення перевірки, яка проводитиметься на підставі пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України (зі змінами та доповненнями), а саме: книгу обліку доходів (доходів та витрат); договори (додатки до договорів); накладні на придбання та реалізацію товарів, акти виконаних робіт (наданих послуг); банківські виписки, платіжні доручення, рахунки на оплату, чеки, касові ордери та інші первинні бухгалтерські документи; стан дебіторської та кредиторської заборгованості станом на 22.10.2020; інформацію про суму та перелік залишків товарів станом на 22.10.2020; інформацію про складські (офісні, торгівельні) приміщення, транспортні засоби, які використовувалися при здійсненні господарської діяльності; інформацію та документальне підтвердження (оригінали) транспортування товарів (ТТН, шляхові листи); у разі залучення найманих осіб: табелі обліку робочого часу, накази прийому на роботу та звільнення, трудові договори, відомості про нарахування та виплату заробітної плати, заяви про надання соціальної пільги. Вказаний запит був надісланий на адресу платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення 10.07.2023 та повернувся за закінченням терміну зберігання. Відтак, враховуючи правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 08.04.2021 у справі №812/821/17 запит вважається належним чином врученим. Також зазначається, що позивач не скористався своїм правом передбаченим п. 44.7 статті 44 ПК України та не подав контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені ним у фінансовій (податковій) звітності. Оскільки позивач не надав документи для проведення перевірки, в тому числі, й у строк, визначений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації та застосувати до нього штрафні санкції за ненадання таких. Крім того, з аналізу наданих позивачем документи на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу та складність справи, що розглядається, то вимога про стягнення з бюджетних асигнувань відповідача витрат у розмірі 5 000,00 гривень є надмірною. ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу зазначає безпідставність апеляційних вимог які не спростовують мотиви судового рішення. Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Даючи оцінку спірним правовідносинам та виходячи з норм матеріального права які регулюють такі, суд приходить до наступного. Судом встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області відповідно до наказу від 11.02.2025 №487-п, на підставі підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 ПК України, проведено документальну позапланову невиїзду перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період діяльності з 16.01.2018 по 22.10.2020 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиною внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вказаний період, за результатами якої складено акт від 28.03.2025 за №8832/03-20-24-07/ НОМЕР_1 . Перевіркою встановлено порушення платником податків: 1) пункту 44.1, пункту 44.3, пункту 44.6 статті 44, пункту 177.2, підпункту 177.4.1., підпункту 177.4.4, підпункту 177.4,5 пункту 177.4 статті 177 ПК України, внаслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 220 431,47 грн, в тому числі за 2018 на 84 369,60 грн та за 2019 на 136 061,87 грн; 2) підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162, підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164, підпункту 1.3 пункт 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, внаслідок чого занижено суму військового збору на загальну суму 18 369,29 грн, в тому числі за 2018 на 7 030,80 грн та за 2019 на 11 338,49 грн; 3) пункту 2 частини першої статті 7, частини п`ятої статті 8, частин другої, третьої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI, внаслідок чого занижено єдиний соціальний внесок на загальну суму 257 352,48 грн, в тому числі за 2018 на суму 103 118,40 грн та за 2019 на 154 234,08 грн; 4) пункту 121.1 статті 121 ПК України, а саме незабезпечене зберігання частини первинних документів, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та податкових зобов`язань; 5) підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213, пункту 216.9 статті 216 та підпункту 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 Кодексу, в результаті чого визначено заниження суми податкових зобов`язань з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за липень 2018 - жовтень 2018 в сумі 3151 грн. На підставі висновків вказаного акту перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято: - ППР від 14.05.2025 №00147520904, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 3151,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 315,10 грн; - ППР від 16.05.2025 №0151402407, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 18 369,29 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1 836,93 грн; - ППР від 16.05.2025 №0151512407, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1 020,00 грн; - ППР від 16.05.2025 №0151372407, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 220 431,47 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 22 043,15 грн; - вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2025 №Ф-0151422407 на суму 255 535,72 грн; - рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.05.2025 №0151432407 на суму 127 767,86 грн. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі як і раніше - ПК України). Як визначено пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною, згідно з підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу. Пунктом 78.4 статті 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Водночас, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачені статтею 79 ПК України. Так, пунктом 79.2 статті 79 ПК України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Волинській області 11.02.2025 було винесено наказ №487-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 », який разом з повідомленням від 10.02.2025 №198 нібито було надіслано ФОП ОСОБА_1 за його поштовою адресою. Разом з тим, матеріалами справи не підтверджено, що позивач отримував повідомлення та наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Щодо наданого на запит адвоката копій накладної та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, то неможливо встановити, що саме надсилалося ГУ ДПС у Волинській області. Крім того, як вбачається із акта перевірки від 28.03.2025 за №8832/03-20-24- 07/ НОМЕР_1 , документальна невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства була проведена за період з 16.01.2018 по 22.10.2020 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 16.01.2018 по 22.10.2020, з урахуванням вимог пункту 102.1 статті 102 ПК України. Відповідно до пункту 102.1. статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Верховний Суд в постанові від 21.12.2021 у справі №П/320/833/20 зазначив, що аналіз наведеного правового регулювання дає підстави для висновку, що закінчення встановленого статтею 102 ПК України строку є безумовною підставою для відсутності у контролюючого органу права визначати платнику податків суму грошових зобов`язань, в тому числі штрафних санкцій, за період поза межами такого строку. При цьому, вказаними нормами встановлено граничний строк, протягом якого контролюючий орган має право визначити суму грошових зобов`язань - 1095 днів, а початок перебігу цього строку законодавцем встановлено з дня, наступного після спливу граничного строку подачі податкової декларації, або з дня, наступного після фактичної подачі такої декларації, або з дня подачі уточнюючого розрахунку. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №804/2057/16, від 12.02.2021 у справі №1.380.2019.004085. Поряд з цим слід врахувати, що нормами підпункту 102.3.2. пункту 102.3 статті 102 ПК України визначено, що відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків. Так, постановою Кабінет Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 на всій території України з 12.03.2020 було установлено карантин. З метою запровадження податкових та неподаткових пільг, пов`язаних із строком сплати податків, нарахуванням заробітної плати за дні вимушеного простою, термінами подачі податкових декларацій, термінами проведення перевірок, нарахування штрафних санкцій та пені Верховна Рада України 17.03.2020 ухвалила Закон України «Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №533-IX, який набув чинності 18.03.2020. Вказаним Законом підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктами 52-1-52-5. Зокрема згідно з пунктом 52-2 установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по 31.05.2020, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31.05.2020. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18.03.2020 по 31.05.2020 зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу. Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесені зміни у розділ XX «Перехідні положення» у підрозділ 10 Податкового кодексу України, а саме: у пункті 52-2: абзац перший пункту 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту: «52-2. Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по 31.05.2020, крім: - документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; - фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: - обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; - цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; - обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу». У зв`язку з цим абзаци другий - четвертий вважати відповідно абзацами восьмим десятим. 29.05.2020 набрав чинності Закон України від 13.05.2020 №591-IX «Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесено зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме: в абзацах першому і дев`ятому слова та цифри «по 31 травня 2020» замінено цифрами та словами «2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)». Отже законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними, крім вищезазначених перевірок. Необхідно зазначити, що дію карантину введено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2». Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» продовження дію карантину з 19.12.2020 до 28.02.2021. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 №104 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» продовжено дію карантину до 30.04.2021. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 №405 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» продовжено дію карантину до 30.06.2021. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 №611 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» продовжено дію карантину до 31.08.2021. 11.08.2021 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №855 про продовження адаптивного карантину, а також продовження режиму надзвичайної ситуації до 01.10.2021. 22.09.2021 Кабінету Міністрів України ухвалив постанову №981 про продовження адаптивного карантину, а також продовження режиму надзвичайної ситуації до 31.12.2021. 15.12.2021 Кабінету Міністрів України ухвалив постанову №1336 про продовження адаптивного карантину, а також продовження режиму надзвичайної ситуації до 31.03.2022. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та наразі триває. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 №2118-IX, який набрав чинності з 07.03.2022 (далі як і раніше - Закон №2118-ІХ), внесено до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пункт 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Також цим законом доповнено ПК України підпунктом 69.9 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, якою було передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Законом України від 15.03.2022 №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набув чинності 17.03.2022, внесені зміни у підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення», а саме: - у пункті 52-2: в абзаці першому слова «та фактичних» виключити; абзаци четвертий - восьмий виключити; в абзаці десятому слова «та фактичні» виключити; - у пункті 69: підпункт 69.2 викласти в такій редакції: «69.2. Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім: камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, показники яких сформовані на підставі податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або митних декларацій, за виключенням товарів (продукції), визначених підпунктами 215.3.1, 215.3.2, 215.3.2-1 та 215.3.3-1 пункту 215.3 статті 215 Кодексу. Така камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена протягом 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання; - фактичних перевірок. Дія пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України зупиняється на період дії воєнного, надзвичайного стану. Законом України від 12.05.2022 №2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набув чинності 27.05.2022, внесені зміни до Податкового кодексу України у підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення»: а саме: підпункт 69.2 викладений в такій редакції: - «69.2. Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім: - а)камеральних перевірок; - б)документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; - в)фактичних перевірок. Окрім того, цим же Законом №2260-ІХ пункт 102.9 статті 102 ПК України було доповнено словами «крім випадків, передбачених цим Кодексом». Таким чином, у зв`язку з прийняттям Закону від 12.05.2022 №2260-IX пункт 102.9 статті 102 ПК України викладений у наступній редакції: на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Тобто, за цією нормою, перебіг відповідних строків, крім тих, що окремо передбачені ПК України, зупинений. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.04.2024 у справі № 420/11771/23, від 25.02.2025 у справі №320/9481/23, від 15.08.2024 у справі № 320/14580/23. Отже, на підставі Закону №2260-IX з 27.05.2022 було поновлено перебіг строків для проведення документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України, які були зупинені Законом №2118-ІХ. В подальшому, Законом України №2719-IX від 03.11.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» пункт «б» підпункту 69.2 викладено в такій редакції: «документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів)». Саме в такій редакції, зазначена норма діяла до 01.08.2023. Законом України від 30.06.2023 №3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набув чинності 01.08.2023 внесені зміни у пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення», а саме: у підпункті 69.2, абзац перший викласти в такій редакції: «69.2. Тимчасово, до 01.08.2023, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім»; - абзаци дев`ятий - вісімнадцятий замінити вісьмома новими абзацами такого змісту: «69.2-1. Установити, що тимчасово, на період з 01.08.2023 до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, документальні позапланові перевірки проводяться виключно на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (у частині документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги), 78.1.2 (у частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями. 25.11.2022 набув чинності Закон України від 03.11.2022 №2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу», яким абзац третій підп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України щодо винятків, на які не поширюється тимчасова заборона перевірок до 01.08.2023, доповнено у т.ч. документальними позаплановими перевірками, що проводяться з підстав, визначених підп.78.1.16 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням). Законом України від 09.11.2023 №3453-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок», який набув чинності 08.12.2023, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме: У підпункті 69.2: 1) в абзаці дев`ятому цифри і слова «69.2-1. Установити, що тимчасово, на період з 01.08.2023 до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX» замінити цифрами і словами «69.2-1. Установити, що тимчасово, на період з 01.08.2023 до 01.12.2023». Таким чином, перебіг строків, визначених ПК України для проведення перевірок загалом відновився з 01.12.2023, а безпосередньо для проведення документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України - ще з 27.05.2022 (на підставі Закону №2260-IX). Як вбачається із акта перевірки від 28.03.2025 №8832/03-20-24- 07/3109009996, відповідно до наказу ГУ ДПС у Волинській області від 11.02.2025 №487-п документальна невиїзна перевірки ФОП ОСОБА_1 проводилася саме на підставі підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України. Згідно із висновками акта перевірки на порушення пунктів 44.1, 44.3, 44.6 статті 44, пункту 177.2, підпунктів 177.4.1, 177.4.4, 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 ПК України ФОП ОСОБА_1 завищено валові витрати за 2018 на суму 468 720,02 грн та за 2019 на суму 755 899,25 грн та занижено суму чистого доходу на загальну суму 1 224 619,27 грн, в тому числі: за 2018 на суму 468 720,02 грн та за 2019 на суму 755 899,25 грн. Окрім того, перевіркою правильності визначення бази оподаткування та повноти нарахування військового збору з доходів, отриманих від провадження господарської діяльності встановлено порушення підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162, підпункту 163.1.1 пункту 163.1. статті 163, підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164, підпункт 1.3. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Вказані висновки податкового органу побудовані на підставі перевірки даних, відображених у деклараціях про майновий стан та доходи за 2018 та 2019. Як наслідок згідно із оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями: - від 16.05.2025 №0151372407 позивачу донараховано податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 220 431,47 грн, в тому числі: за 2018 - 84 369,60 грн та за 2019 - 136 061,87 грн, а також застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 22 043,15 грн; - від 16.05.2025 №0151402407 позивачу донараховано військовий збір на загальну суму 18 369,29 грн, в тому числі: за 2018 - 7 030,80 грн та за 2019 - 11 338,49 грн, а також застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 1 836,93 грн. Щодо відсутності правових підстав для визначення позивачу грошових зобов`язань по декларації про майновий стан та доходи за 2018 рік Перебіг 1095 денного строку, протягом якого контролюючий орган мав право визначити позивачу суму грошових зобов`язань за 2018 розпочався 17.11.2020 (наступний день після подання 16.11.2020 декларації про майновий стан і доходи за 2018), тобто уже в період введеного на підставі Закону №533-IX мораторій на проведення перевірок. Тобто фактично перебіг такого строку розпочався 27.05.2022 з набрання чинності Законом №2260-IX, яким контролюючому органу було дозволено проводити документальні позапланові перевірки з підстав, визначених підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України. Однак, документальна позапланова перевірка ФОП ОСОБА_1 була проведена на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 11.02.2025 №487-п, тобто по спливу 991 дня (2 роки та неповних 9 місяців) від дня відновлення перебігу строку для проведення вказаної перевірки (27.05.2022). Відповідач мав право призначити проведення невиїзної документальної планової перевірки позивача за період з 11.02.2022 по 11.02.2025, тобто за 1095 днів, що передують призначенню перевірки. Однак з урахуванням того, що 105 днів з вказаного терміну діяв мораторій на проведення таких перевірок (з 11.02.2022 по 27.05.2022), відтак контролюючий орган мав право перевіряти період до введення мораторію лише в межах того строку, що залишився неохопленим загальним 1095 денним строку. Відтак податковий орган мав право здійснювати перевірку ФОП ОСОБА_1 за 105 днів 2018, а не весь 2018, як мало місце. Таким чином, у даному випадку податкові зобов`язання за 2018, а саме: з податку на доходи фізичних осіб в сумі 84 369,60 грн; по військовому зборі в сумі 7 030,80 грн, а також нараховані на вказані суми штрафні санкції були визначені ФОП ОСОБА_1 поза межами 1095 дня за днем фактичного подання податкової декларації, навіть з урахуванням зупинених строків протягом яких контролюючому органу згідно із законом було заборонено проводити перевірки платника податків. Щодо відсутності правових підстав для визначення позивачу грошових зобов`язань по декларації про майновий стан та доходи за 2019. Перебіг 1095 денного строку протягом якого контролюючий орган мав право визначити позивачу суму грошових зобов`язань за 2019 мав розпочатися 20.02.2020 (наступний день після подання 19.02.2020 декларації про майновий стан і доходи за 2019) та був зупинений 18.03.2020 (на підставі Закону №533-IX, яким установлено мораторій на проведення перевірок). Таким чином, в період з 20.02.2020 по 18.03.2020 минуло 28 днів. Перебіг строків, визначених ПК України для проведення документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України відновився з 27.05.2022 (на підставі Закону №2260-IX) і продовжився на ту кількість днів, протягом яких контролюючий орган мав право визначити позивачу до початку дії мораторію. Однак, документальна позапланова перевірка ФОП ОСОБА_1 була проведена на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 11.02.2025 №487-п, тобто по спливу ще 991 дня (2 роки та неповних 9 місяців) від дня відновлення перебігу строку для проведення вказаної перевірки (27.05.2022). Відповідач мав право призначити проведення невиїзної документальної планової перевірки позивача за період з 11.02.2022 по 11.02.2025, тобто за 1095 днів, що передують призначенню перевірки. Однак з урахуванням того, що 105 днів з вказаного терміну діяв мораторій на проведення таких перевірок (з 11.02.2022 по 27.05.2022), відтак контролюючий орган мав право перевіряти період до введення мораторію лише в межах того строку, що залишився неохопленим загальним 1095 денним строку за мінусом 28 днів, які минули (105 днів з яких діяв мораторій - 28 днів, які минули у період з 20.02.2020 по 18.03.2020 = 77 днів). Отже, податковий орган мав право здійснювати перевірку ФОП ОСОБА_1 за 77 днів 2019, а не весь 2019, як мало місце. Таким чином, у даному випадку податкові зобов`язання за 2019, а саме: з податку на доходи фізичних осіб в сумі 136 061,87 грн та по військовому зборі в сумі 11 338,49 грн, а також нараховані на вказані суми штрафні санкції також були визначені ФОП ОСОБА_1 поза межами 1095 дня. Крім того, як вбачається із акта перевірки, в результаті вищезазначених порушень податкового законодавства щодо заниження суми чистого доходу за 2018 на 468 720,02 грн та за 2019 на 755 899,25 грн, перевіркою також встановлено заниження суми єдиного соціального внеску нарахованого з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску у розмірі 22%, у зв`язку із чим відповідачем була сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2025 №Ф-0151422407 на суму 255 535,72 грн та винесено рішення від 16.05.2025 №0151432407 про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 127 767,86 грн. Враховуючи безпідставність доводів податкового органу щодо заниження позивачем суми чистого оподатковуваного доходу, що є базою нарахування єдиного внеску, слід дійти висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2025 №Ф-0151422407 на суму 255 535,72 грн та рішення від 16.05.2025 №0151432407 про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску також є протиправними та підлягають скасуванню. При цьому слід наголосити, що жодних самостійних порушень Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» чи Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 в ході проведення перевірки встановлено не було. З урахуванням зазначеного, всі донарахування є похідними від доходу, який на думку податкового органу, підлягав обкладенню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, а відтак також підлягають скасуванню. Щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 16.05.2025 №0151512407, колегія суддів зазначає наступне. При винесенні вказаного ППР ГУ ДПС у Волинській області допустило порушення норм статті 58 ПК України та положень Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 (далі - Порядок №1204), а саме: в частині наявності усієї необхідної інформації в такому податковому повідомлення - рішенні. Так, відповідно до підпункту 58.1.1 пункту 58.1 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення, зокрема містить суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/ або збільшення/зменшення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок. Вищенаведені вимоги до змісту податкових повідомлень - рішень також закріплені у пункті 3 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 12/28254 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 846), згідно із нормами якого при складанні податкових повідомлень-рішень до них заноситься інформація, передбачена відповідними формами, встановленими цим Порядком. Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку №1204 у разі якщо податкове повідомлення-рішення приймається за результатами документальної перевірки, розпочатої після 01.01.2021, та є процесуальною підставою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, воно додатково до інформації, наведеної у підпунктах 1-5 пункту 3 цього розділу, повинно містити: обґрунтовану підставу для визначення (нарахування/ зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість у вигляді фактичної підстави, а саме викладення стислого змісту щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства з наведенням інформації, зокрема щодо обставин вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 86.7 статті 86 розділу I Кодексу або статті 353 та частини восьмої статті 354 Митного кодексу України письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини). При винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в графі «обґрунтовані підстави для визначення (нарахування) грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків» відповідач обмежився тим, що зазначив: «незабезпечення зберігання та надання частини первинних документів, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та податкових зобов`язань». Однак зі змісту податкового повідомлення - рішення від 16.05.2025 №0151512407 неможливо встановити, які саме документи не були надані платником податковому органу, відсутні посилання на запити податкового органу, якими відповідні документи у позивача витребовувалися. Підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. Пункт 85.4 статті 85 ПК України передбачає, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово- господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки. Крім того, нормами пункту 85.6. статті 85 ПК України визначено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис. Верховний Суд вже неодноразово аналізував наведені норми податкового законодавства і вказував, що надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Водночас, факт відмови надання платником податків документів під час податкової перевірки повинен фіксуватися у визначений законом спосіб, а саме шляхом складання акта про відмову у наданні документів. Про це Верховний Суд зазначав, зокрема, у постановах від 03 березня 2021 у справі № 824/638/18-а, від 08 вересня 2022 у справі № 640/26351/20, від 11 липня 2023 у справі № 822/554/17. Однак, ні в акті перевірки, ні в податковому повідомленні - рішенні від 16.05.2025 №0151512407 не вказано про те, що ГУ ДПС у Волинській області надсилалися для ФОП ОСОБА_1 запити про необхідність надання до перевірки відповідних документів, такі запити не отримувалися і ФОП ОСОБА_1 , також відсутня будь-яка інформація про те, що відповідачем складалися акти, які б засвідчували відмову позивача від надання витребовуваних документів. Разом з тим, представником позивача було подано на адресу ГУ ДПС у Волинській області адвокатський запит з проханням надати інформацію про те, чи надсилалися ГУ ДПС у Волинській області для ФОП ОСОБА_1 запити про необхідність надання під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, проведеної на підставі наказу від 11.02.2025 №487-п, відповідних документів. У відповідь на вказаний запит, ГУ ДПС у Волинській області було повідомлено, що СПД ОСОБА_1 був надісланий запит від 06.07.2023 з проханням надати оригінали документів для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. У той же час, звертаємо особливу увагу на той факт, що документальна невиїзна перевірки ФОП ОСОБА_1 проводилася відповідно до наказу ГУ ДПС у Волинській області від 11.02.2025 №487-п, а відтак запит податкового органу, на який посилається відповідач не має жодного відношення до проведеної перевірки, оскільки він надсилався задовго до призначення такої перевірки, а саме майже на 2 роки раніше ніж сама перевірка була взагалі призначена. Натомість відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що в ході проведення перевірки позивачу надсилалися будь які запити про надання документів та останній не надав відповіді на такі запити. З урахуванням зазначеного, штрафні санкції в сумі 1020,00 грн згідно із ППР від 16.05.2025 №0151512407 були застосовані до позивача необґрунтовано. Більше того, висновки контролюючого органу у податкових повідомленнях-рішеннях від 16.05.2025 №0151402407 та №0151372407 про заниження суми чистого оподатковуваного доходу за 2018 та 2019 роки та відповідно бази оподаткування військовим збором за 2018 та 2019 роки зроблені саме у зв`язку з ненаданням первинних документів. Однак, позивач не отримував будь-яких запитів від податкового органу з вимогою про надання до перевірки первинних документів, а тому останньому і не було відомо про необхідність їх надання. Неподання контролюючим органом запиту про отримання документів істотно вплинуло на правильність та обґрунтованість висновків контролюючого органу, здійснених за результатами такої перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані рішення, оскільки відповідач дійшов висновків про заниження суми чистого оподатковуваного доходу, заниження бази оподаткування військовим збором виключно на підставі аналізу інформації, що міститься в базах даних контролюючого органу, а не на підставі первинних документів, які опосередковують такі господарські операції. Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Крім того, застосовними у спорах цієї категорії також є позиція Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 про те, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення. Щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 14.05.2025 №00147520904, то в акті перевірки вказано, що перевіркою встановлено заниження суми податкових зобов`язань з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в сумі 3151,00 грн за звітний період липень- жовтень 2018. Однак, ні з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, ні з акту перевірки неможливо встановити у зв`язку з чим податковий орган дійшов таких висновків. Більше того, період перевірки липень-жовтень 2018 виходить за межі 1095 дня. Щодо тверджень контролюючого органу про ненадання документально підтверджених витрат, пов`язаних з отриманням доходу, то, як було зазначено судом вище, позивачу не було відомо про проведення перевірки, як і не було відомо про необхідність надання відповідачу первинних документів, оскільки будь-яких запитів від ГУ ДПС у Волинській області не надходило. Щодо інших доводів апелянта то такі не впливають на правильність прийнятого судового рішення та не складають підстав для його зміни. З приводу стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне. Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані зі сплатою судового збору, витрати на професійну правничу допомогу. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії таких документів: договір про надання правничої (правової) допомоги від 26.05.2025 №26-05/01, рахунок №01 від 10.06.2025, акт приймання-передачі виконаних робіт від 13.08.2025 №13/08-25 про надання адвокатських послуг на суму 20000,00 грн та додаткову угоду (замовлення) №10/06-25 від 10.06.2025 до договору про надання правової допомоги №26-05/01 від 26.05.2025 (а.с.102-106, т.1). Відповідно до пункту 1.1. договору про надання правової допомоги від 26.05.2025 №26-05/01, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням «Дженерал Лігал Груп», Адвокатське об`єднання приймає на себе доручення клієнта по наданню останньому правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар по наданню правової допомоги і фактичні витрати адвокатського об`єднання, понесені ним у зв`язку з виконанням цього договору. Відповідно до додаткової угоди (замовлення) №10/06-25 від 10.06.2025 до договору про надання правової допомоги №26-05/01 від 26.05.2025 адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання щодо вжиття всіх можливих заходів у справі щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Волинській області від 14.05.2025 №00147520904, від 16.05.2025 №0151402407, №0151512407, №0151372407; вимоги від 16.05.2025 №Ф-0151422407 про сплату боргу (недоїмки); рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.05.2025 №0151432407. Пунктом 2 додаткової угоди визначено, що для виконання замовлення адвокатське об`єднання здійснює, зокрема, такі заходи та дії: ґрунтовно проконсультувати клієнта з приводу обставин справи, зазначеної в пункті 1 додаткової угоди; підготувати позовну заяву про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску; у разі необхідності підготувати та надіслати в інтересах клієнта адвокатські запити; здійснити підготовку інших документів процесуального характеру, в яких виникне необхідність в ході судового розгляду справи, в тому числі але не виключно відповіді на відзив, заперечень, клопотань, заяв тощо; здійснювати повний супровід адміністративної справи до повного виконання судового рішення у справі; представляти інтереси клієнта в суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, установах, організаціях та підприємствах усіх форм власності. Сторони погодили, що вартість виконаних робіт та наданих послуг (гонорар) адвокатського об`єднання становить 20000,00 грн (пункт 3 додаткової угоди). Сторонами договору підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 13.08.2025 №13/08-25 про надання юридичних послуг загальною вартістю 20000,00 грн. Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд першої інстанції в повній мірі дослідив надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу та враховуючи складність справи, керуючись критерієм реальності адвокатських витрат та розумністю їхнього розміру, конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, дійшов правильного висновку про задоволення суми у розмірі 5000,00 грн. При обґрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Пронін проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належних обґрунтувань та переконливих доказів, які були б безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції. З приводу судових витрат то такі перерозподілу не підлягають виходячи з вимог ст. 139 КАС України. Керуючись ст. ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року у справі №140/9077/25 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук М.А. Пліш Повне судове рішення складено 25.03.2026.