Постанова Київський апеляційний суд № 757/12676/24-п

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 757/12676/24-п Головуючий 1-ї інстанції: Шапутько С.В. Провадження №33/824/1483/2026 Доповідач: Яковлева В.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Яковлева В.С., з секретарем судового засідання - Родіоновою К.Є., за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - адвоката Горянської К.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Горянської Крістіни Ігорівни на постанову Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 коп. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, захисник Горянська К.І. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення закрити та прийняти нову постанову, згідно якої провадження по справі про притягення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутності в діянні складу адміністративного правопорушення. Крім того, захисник Горянська К.І. подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначила, що про існування повного тексту рішення у справі сторона захисту дізналася лише після направлення численних адвокатських запитів, а саме - після 09.01.2026 року, коли адвокат ознайомився із судовими рішеннями в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Відповідно до відомостей ЄДРСР, загальний доступ до судового рішення було забезпечено 15.12.2025 року. Після цього у 2025 році сторона захисту подала клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку зі спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, апелянт зазначає, що адвокат спільно з ОСОБА_1 неодноразово зверталися до Печерського районного суду міста Києва та до офісу судді з метою отримання інформації щодо оскаржуваної постанови, проте жодної відповіді отримано не було. Разом із тим, жодного виконавчого провадження не було, водійське посвідчення залишається доступним у застосунку «Дія». Також не надходили ані SMS-повідомлення, ані паперові чи електронні повістки, постанова суду стороні захисту не вручалася. У зв`язку з цим сторона захисту об`єктивно не могла знати про ухвалення відповідного рішення. Захисник наголошує, що фактично інформацію про винесення рішення було отримано лише 09.01.2026 року - у відповідь на черговий адвокатський запит. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про те, що оскаржувана постанова є з порушенням норм процесуального права та невірно застосовано матеріальні норми, що потягло за собою однобічне та неповне з`ясування судом всіх обставин, їх не дослідження та не надання їм належної оцінки, що є наслідком винесення необґрунтованого та незаконного рішення. Доводи захисника щодо підстав скасування постанови обґрунтовуються, що факти встановлені судом не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки 17.02.2024 року о 00 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 не був зупинений працівниками поліції, які запідозрили що він перебуває під алкогольним сп`янінням. ОСОБА_1 пояснював, що дійсно знаходився біля машини зі своїм напарником, проте автівкою не кермував, що вбачається і з камер поліцейських. Разом з цим, захисник вказує, що в відеозаписі працівників поліції, вбачається, що на відеозаписі зафіксовано лише факт встановлення особи ОСОБА_1 , а факт його згоди пройти огляд на стан сп`яніння та сама процедура освідування. Жодних прямих або опосередкованих доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом перед тим, як працівник поліції запропонував йому пройти відповідний огляд, до суду надано не було. Крім того, апелянт вказує на те що, очевидним є обставина, що встановлення та підтвердження ознак алкогольного сп`яніння є прерогативою лише фахівців закладів охорони здоров`я і ні в якому разі працівників поліції. Однак, працівники поліції фактично не організували водію проходження огляду згідно вимог законодавства і відповідно безпідставно склали протокол на особу про адміністративне правопорушення. Також, суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення не до кінця розібрався в ситуації і обмежився документами складеними працівниками поліції 29.03.2024 року, таким чином підійшовши формально розгляду справи по суті. З огляду на викладене, на думку захисника, винесена постанова суду, на підставі якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, в судовому засіданні апеляційного суду захисник просить закрити адміністративне провадження у зв`язку зі спливом строків притягнення особи до адміністративної відповідальності. Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку, приходжу до наступного висновку. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Як вбачається із матеріалів справи, що сторона захисту не отримувала копії постанови суду, не було відкрито виконавчого провадження, відсутні SMS-повідомлення, паперові чи електронні повістки, а постанова не вручалася. Наявність у матеріалах супровідного листа без дати (а.с.41) та відсутність повернених поштових листів додатково свідчить про те, що фактичне отримання постанови не відбулося. Суд врахував, що сторона захисту фактично дізналася про існування повного тексту оскаржуваної постанови лише 09.01.2026 року після направлення чергового адвокатського запиту та ознайомлення з рішенням у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Також, загальний доступ до рішення було забезпечено 15.12.2025 року, публікація в реєстрі не є доказом належного вручення постанови особі або її захиснику. З огляду на принцип забезпечення права особи на апеляційний перегляд судового рішення, а також з урахуванням наведених у клопотанні причин, які суд визнає поважними, строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню. Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що 17.02.2024 о 00 год. 40 хв. водій ОСОБА_1 в м. Києві по вул. Набережне шосе, 25, керував автомобілем Skoda Superb, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №000668 від 20.02.2024, згідно якого ОСОБА_1 17.02.2024 о 00 год. 40 хв. перебував у стані алкогольного сп`яніння, 1,97 проміле алкоголю. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Переглядаючи постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова, якою ОСОБА_1 визнано винним у порушенні п.2.9а Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є обґрунтованою та такою, що грунтується на наявних в матеріалах справі доказах, зокрема: даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 862806(а.с.1); даних висновку лікаря-нарколога № 000668 від 20.02.2024, згідно якого ОСОБА_1 17.02.2024 о 00 год. 40 хв. перебував у стані алкогольного сп`яніння, 1,97 проміле алкоголю (а.с.2); відео з портативного відеореєстратора №470440, 473830, 470439 працівників патрульної поліції (а.с.9). Дотримання процесуальної процедури огляду на стан сп*яніння судом першої інстанції перевірено. Доводи апеляційної скарги щодо нібито поверхневого розгляду справи, відсутності повного та всебічного дослідження обставин, недоведеної наявності ознак сп`яніння у ОСОБА_1 є необґрунтованими Апелянт стверджує, що ОСОБА_1 «не був зупинений» і «не кермував автомобілем». Водночас, із матеріалів справи та протоколу, складеного працівниками поліції, вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується відеозаписами поліцейських камер. Зокрема, на відеозаписі ААД-862808-01 у проміжку 0:01:30 - 0:02:00 видно, як ОСОБА_1 виходить із автомобіля. Крім того, з відеозапису вбачається, що особа не заперечувала проти зупинки, а навпаки на початку цікавилася причиною зупинки працівників поліції, що свідчить про відсутність будь-яких обставин, які б могли спростувати факт керування транспортним засобом. Твердження апелянта про відсутність прямих доказів керування транспортним засобом є безпідставним, оскільки суд правильно оцінив наявні непрямі та безпосередні докази (поведінку особи, відеозаписи, протокол працівників поліції), які підтверджують законність дій органів поліції та наявність підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Працівники поліції діють у межах наданих їм повноважень та мають право ініціювати проведення огляду за наявності ознак сп`яніння. Твердження апелянта про те, що встановлення та підтвердження ознак сп`яніння є виключною прерогативою закладів охорони здоров`я, є помилковим та не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки саме поліцейський уповноважений виявити зовнішні ознаки сп`яніння та запропонувати особі пройти відповідний огляд. Як убачається з відеозапису, ОСОБА_1 не погодився проходити огляд на місці зупинки транспортного засобу, однак погодився пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Його право на проходження медичного огляду було забезпечене, працівники поліції діяли відповідно до встановленої процедури. Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення порядку проведення огляду є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Як убачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення складено 27 березня 2024 року, а постанова суду першої інстанції ухвалена у межах строків, передбачених законом. Подальший перегляд справи в апеляційному порядку не свідчить про сплив строків притягнення до відповідальності, оскільки провадження здійснюється в межах процесуального оскарження вже ухваленого рішення. Рішення апеляційного суду є наслідком реалізації стороною захисту права на апеляційне оскарження та не є підставою для закриття провадження у зв`язку зі спливом строків, визначених ст. 38 КУпАП. Таким чином, підстави для закриття адміністративного провадження у зв`язку зі спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності відсутні. Всі доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості та незаконності постанови суду першої інстанції не підтверджуються матеріалами справи. Суд першої інстанції належно з`ясував обставини, правильно оцінив докази та дійшов законного та обґрунтованого висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Апеляційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення. Керуючись ст.ст. 294 КУпАП,- П О С Т А Н О В И В: Клопотання захисника - адвоката Горянської Крістіни Ігорівни про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити, вказаний строк поновити. Апеляційну скаргу захисника - адвоката Горянської Крістіни Ігорівни - залишити без задоволення. Постанову Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду В.С. Яковлева