Постанова Київський апеляційний суд № 357/12165/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №357/12165/25Головуючий у І інстанції: Вознюк О.Л. Провадження №33/824/1670/2026 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 березня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білоцерківськогоміськрайонного суду Київської області від 02вересня 2025 року, ВСТАНОВИВ: Постановою Білоцерківськогоміськрайонного суду Київської області від 02вересня 2025 рокуОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченихч.5 ст.126, ч.1 ст.130КУпАП, та за правилами ст.36 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років. Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, вважаючи її незаконною. В обґрунтування поданої апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що пропонуючи йому пройти огляд на стан сп`яніння в медичній установі, працівник поліції не уточнював, де саме ця медична установа знаходиться. З матеріалів справи йому відомо, що медичний заклад знаходиться у місті Тараща Білоцерківського району Київської області. Проте в місті Тараща здійснюють огляд лише тих громадян, які вчинили адміністративне правопорушення в межах цієї територіальної громади, оскільки ОТГ виділяє фінансування лише на такі випадки. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складався в транспортному засобі патрульних поліції і жодних копій йому не вручалось та з ними він не ознайомлювався. Також стверджує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Звертає увагу, що поліцейський, повідомивши йому про можливість відмовитися від проходження огляду на стан сп`яніння, цим самим ввів його в оману, чим порушив вимоги «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом препаратів йо знижують увагу та швидкість реакції», оскільки наявність права особи, виключає її юридичну відповідальність, а отже цей факт не може бути беззаперечним доказом на підтвердження факту відмови від проходження огляду у встановленому законом порядку на визначення стану алкогольного сп`яніння. Стверджує, що працівники поліції не залучали свідків при проведенні його огляду на стан сп`яніння. Також зазначає, що всупереч Інструкції, працівники поліції не вручили йому примірник акту огляду на стан сп`яніння. За наслідками апеляційного розгляду просить апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану постанову Білоцерківськогоміськрайонного суду Київської області від 02.09.2025 рокускасувати та закрити провадження в частині визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення. Разом із апеляційною скаргою ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначає, що він не отримував жодних повідомлень про розгляд провадження відносно нього судом першої інстанції та дізнався про наявність судового рішення після блокування його рахунків. Після цього ОСОБА_1 ознайомився із матеріалами справи та подав апеляційну скаргу. Суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими доводи апелянта про поважність пропуску строків на апеляційне оскарження, оскільки обставини, на які посилається апелянт, підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи. З цих підстав суд задовольняє клопотання ОСОБА_1 та поновлює строк на апеляційне оскарження постанови Білоцерківськогоміськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2025 року. ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду, до суду не з`явився та направив клопотання, у якому просив здійснювати розгляд провадження без його участі. З метою забезпечення розгляду апеляційної скарги в розумні строки, суд апеляційної інстанції вважає за можливе провести її розгляд за відсутності учасників судового провадження. Встановлені судом фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення та правова кваліфікація його дій за ч.5 ст.126 КУпАП не оспорюються та не оскаржуються, а тому судом апеляційної інстанції в цій частині не перевіряються. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи, наведені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи та дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 30липня 2025 року о 03 год. 53 хв. В м. Біла Церква, вул. Молодіжна, 14, керував транспортним засобом «Mitsubishi Pajero», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці.В порушення п.2.5 ПДР України від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. За висновками суду, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами, а саме: - протоколомпро адміністративне правопорушення від 30.07.2025, складеного уповноваженою на те особою, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП та містить усі необхідні дані, на підставі яких суд встановив фактичні обставини вчиненого правопорушення; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; - актом огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, у якому зазначено, що такий огляд не проводився у зв`язку із відмовою ОСОБА_1 від його проходження; -відеозаписом з нагрудної відеокамери працівників патрульної поліції. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду про доведеність винуватостіОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як встановив суд першої інстанції, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення від 30.07.2025 року обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння підтверджуються відеозаписом з місця події, який долучений до протоколу і міститься в матеріалах справи та з якого вбачається, що поліцейськими, у зв`язку з встановленими ознаками сп`яніння, висунуто вимогуОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку. На вимогу працівників поліції ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду та повідомив, що напередодні вживав алкогольні напої. Вказаний відеозапис суд обґрунтовано визнав належним та допустимим доказом у справі, оскільки він відображає обставини, які мали місце під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , зокрема вимогу про проходження огляду у встановленому законом порядку та відмову ОСОБА_1 від проходження такого огляду. Наявний відеозапис з нагрудної камери працівника поліції спростовує і доводи ОСОБА_1 про те, що матеріали справи не містять доказів керування ним транспортним засобом. Оскільки ОСОБА_1 як особа, яка керувала транспортним засобом з ознаками сп`яніння,на вимогу працівників поліції відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, чим порушив п.2.5 ПДР України,суд першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що поліцейський нібито ввів ОСОБА_1 в оману, повідомивши про можливість відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм законодавства, оскільки положення частини 1 статті 130 КУпАП чітко передбачають, що відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння є самостійною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності. ТакожОСОБА_1 стверджує, що працівники поліції не повідомили йому в якому медичному закладі проводитиметься огляд на стан сп`яніння та склали направлення для проведення огляду у медичному закладі, який здійснює огляд лише тих громадян, які вчинили адміністративне правопорушення в межах їхнього територіальної громади.Проте дана обставина жодним чином не впливає на правильність прийнятого судом рішення, оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, а тому до закладу охорони здоров`я не доставлявся. Інші доводи ОСОБА_1 , наведені у апеляційній скарзі, не знаходять свого об`єктивного підтвердження в суді апеляційної інстанції. З урахуванням викладеного, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, як про це зазначається в апеляційній скарзі. Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Постанову Білоцерківськогоміськрайонного суду Київської області від 02вересня 2025 року, якоюОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченихч.5 ст.126, ч.1 ст.130КУпАП, та за правилами ст.36 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя І.А. Мосьондз