Постанова Київський апеляційний суд № 752/16218/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 752/16218/25 Головуючий в суді І інстанції Бойко О.В. Провадження № 33/824/1207/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції Голуб С.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Лаврентьєва Дмитра Олеговича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Лаврентьєва Дмитра Олеговича на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 25 листопада 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 25 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а також стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. Судом першої інстанції встановлено, що 15 червня 2025 року о 22 год. 14 хв. в м. Києві по вул. Пирогівський шлях, 158/1 ОСОБА_1 керував автомобілем «BMW 320I», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив дії, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, 16 грудня 2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Лаврентьєв Д. О. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки суд не надав належної оцінки доказам та зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, відеозаписи з бодікамер поліцейських спростовують твердження про відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Наголошує, що матеріали справи не містять жодного належного доказу відмови ОСОБА_1 від огляду ні на місці зупинки транспортного засобу, ні в медичному закладі. Навпаки, на відеозаписі зафіксовано згоду водія пройти огляд. При цьому поліцейські не запропонували пройти огляд у медичному закладі та не вчинили жодних дій для його доставлення до такого закладу. Отже, відсутня одна з обов`язкових ознак складу правопорушення - факт відмови. Також адвокат зазначає, що працівники поліції порушили встановлений законом порядок проведення огляду, передбачений ст. 266 КУпАП, Порядком № 1103 та Інструкцією № 1452/735. Направлення на медичний огляд було оформлено формально, без участі ОСОБА_1 , і не підтверджує реальної пропозиції пройти огляд у медзакладі. Відтак, складений протокол є незаконним, а докази неналежними. Окремо підкреслює, що відповідно до ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд першої інстанції, на думку захисту, проігнорував цю конституційну гарантію, а також правові позиції апеляційних судів та Верховного Суду щодо необхідності доведення всіх елементів складу правопорушення у їх сукупності. Беручи до уваги ту обставину, що справа перебуває на стадії апеляційного перегляду, перш за все підлягає вирішенню питання про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, зокрема особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності. Згідно із ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Так, з матеріалів справи вбачається, що копію постанови від 25 листопада 2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Дмитренко О. О. отримала 11 грудня 2025 року, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи. За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причин пропуску іншим захисником ОСОБА_1 - адвокатом Лаврентьєвим Д. О. строку на апеляційне оскарження та вважає за доцільне його поновити. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції адвокат Лаврентьєв Д. О. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати постанову першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Наголошував, що на відеозаписі відсутній факт пропозиції працівниками поліції пройти огляд у медичному закладі. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне. Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовуючи до правопорушника адміністративне стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що докази, які були досліджені судом у їх сукупності та взаємозв`язку, підтверджують його винуватість. Проте суд апеляційної інстанції не може в повній мірі погодитися з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи таке. Згідно із ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Частиною 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, в точній відповідності з законом. Відповідно до п. 2.9.А ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Підстави та процедура проведення огляду на стан сп`яніння чітко регламентована ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОН України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), якою передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а в разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Згідно із п. п. 4, 5, 7, 10 розділу ІІ Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно з ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Відповідно до п. п. 2-4, абз. 2 п. 5, п.п. 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, (далі - Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Із системного аналізу ст. 266 КУпАП вбачається, що законодавцем передбачено два шляхи проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, а саме: огляд на місці зупинки транспортного засобу спеціальними технічними засобами працівником поліції з можливістю подальшого огляду в медичній установі, або одразу в медичні установі. Отже, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів обов`язок пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 362844 відносно ОСОБА_1 та рапорту інспектора патрульної поліції Кривецького А. Г. (щодо зазначення правильного часу в протоколі) (а.с. 9) 15 червня 2025 року о 21:00 год. у м. Києві по вул. Пирогівський шлях (Червононапорна) під час несення служби до працівників патрульної поліції звернувся автолюбитель, за адресою КП 508, вул. Бродівська 79, який повідомив, що перед ним рухається автомобіль марки «BMW 320I», державний номерний знак НОМЕР_2 , який виконує незрозумілі маневри, підрізає всіх. Даний транспорт було зупинено за адресою: Пирогівський шлях, 158/1 за невиконання вимоги дорожнього знаку 3.41 «стоп-контроль». За кермом знаходився громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що він є співробітником СБУ ЦСО «Альфа», який мав явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти освідування на стан сп`яніння в установленому законом порядку, на що водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України - відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів,відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Судом апеляційної інстанції переглянуто наявні у матеріалах справи відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції щодо досліджуваних подій. Як вбачається з вказаних відеозаписів, працівники поліції зупинили водія ОСОБА_1 для перевірки документів. Під час спілкування працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки. На це останній відповів, що незабаром приїде його дружина та сяде за кермо. Поліцейські зазначили, що наразі питання стосується саме його та повторно запитали, чи згоден він пройти огляд на місці. ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на місці. Після цього поліцейські роз`яснили йому наслідки такої відмови та знову запропонували пройти огляд на місці, однак ОСОБА_1 повторно відмовився. Водночас, після відмови ОСОБА_1 від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу, направлення поліцейськими до відповідного закладу охорони здоров`я для проведення огляду протягом усього часу спілкування з водієм здійснено не було. Поліцейський ОСОБА_2 відразу склав відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Отже, з відеозапису установлено, що працівником поліції порушено процедуру огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, а саме не направлено водія, який відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу, для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я, як передбачено п. 6 Порядку. Вказане переконливо свідчить про порушення працівником поліції положень Порядку та Інструкції, відповідно до яких огляд на стан сп`яніння у медичному закладі у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення такого огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки, є невід`ємною складовою освідування водія і поліцейський зобов`язаний запропонувати йому пройти такий медичний огляд, а в разі незгоди зафіксувати відмову. ОСОБА_1 своїм правом на проведення огляду у медичному закладі не скористався, оскільки йому не було роз`яснено працівником поліції порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що підтверджується доданим до матеріалів справи відеозаписом, на якому взагалі відсутнє роз`яснення права на проходження такого огляду у медичному закладі та пропозиція на проведення відповідного огляду у медичному закладі. Як пояснював ОСОБА_1 , йому запропонували два варіанти: пройти огляд за допомогою приладу «Драгер» або відмовитися від проходження огляду, стверджуючи, що іншого вибору немає, вибір був обмежений лише цими двома опціями. В силу вимог ст. 18 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини та інше. Зазначених вимог закону працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не дотримано. Порушення процедури проведення огляду є підставою для поставлення під обґрунтований сумнів достовірності наданих органом (посадовою особою), яким складав протокол про адміністративне правопорушення, доказів. Захисник Ліціса Є. Л. посилається на обставини, які мали місце, та у сукупності із іншими доказами ставлять під сумнів правомірність дій працівників поліції, ці сумніви мають тлумачитись на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. При розгляді апеляційної скарги відповідно до приписів ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і практику Європейського суду з прав людини як джерела права Так, згідно із ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п. 43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 06 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Враховуючи допущені працівниками поліції порушення під час проведення процедури огляду водія ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп`яніння, які залишились поза увагою суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що в даному випадку саме через порушення процедури проведення огляду у відповідності до ч. 5 ст. 266 КУпАП відповідний огляд необхідно визнати недійсним, у зв`язку із чим в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За установлених обставин апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги, що працівниками поліції порушено порядок огляду, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі. Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. За таких обставин, апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 25 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ: Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Лаврентьєва Дмитра Олеговича про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Лаврентьєву Дмитру Олеговичу пропущений строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 25 листопада 2025 року. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Лаврентьєва Дмитра Олеговича задовольнити. Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 25 листопада 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.А. Голуб