Постанова Київський апеляційний суд № 761/15378/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а Апеляційне провадження № 33/824/3676/2025 Справа № 761/15378/25 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 липня 2025 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Ящук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Триньової Яни Олегівни, на постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13 червня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помічника командира - начальника охорони державної таємниці військової частини НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , встановив: Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 13 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення, передбачене санкцією цієї статті за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП. Звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Згідно з постановою суду першої інстанції, військовослужбовець Збройних Сил України, оператор відділення засекреченого зв`язку інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 , в порушення вимог ст. 11, ст. 16, ст. 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, функціональних обов`язків начальника складу зв`язку військової частини НОМЕР_2 , недбало поставився до військової служби, що виразилось у підписанні накладної (вимоги) № 478/25 про передачу військовій частині НОМЕР_3 безпровідного маршрутизатора MikroTik hAP lite classic 400Mbs на суму 870,00 грн вже після фактичної передачі зазначеного майна, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також військовослужбовець Збройних Сил України, оператор відділення засекреченого зв`язку інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 , в порушення вимог ст. 11, ст. 16, ст. 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, функціональних обов`язків начальника складу зв`язку військової частини НОМЕР_2 , недбало поставився до військової служби, що виразилось у підписанні накладної (вимоги) № 477/25 про передачу військовій частині НОМЕР_3 блоків багатоканальної швидкої зарядки «Bandera Power 430S», Блоків багатоканальної швидкої зарядки «Bandera Power 610S», Блоків багатоканальної швидкої зарядки «Bandera Power 225S» на загальну суму 4 376 340,00 грн вже після фактичної передачі зазначеного майна військовій частині НОМЕР_3 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП. Крім того, військовослужбовець Збройних Сил України, оператор відділення засекреченого зв`язку інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_2 у порушення вимог ст. 11, ст. 16, ст. 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, функціональних обов`язків начальника складу зв`язку військової частини НОМЕР_2 , недбало поставився до військової служби, що виразилось у підписанні накладної (вимоги) № 444/25 про передачу військовій частині блоків багатоканальної зарядки «Bandera Power 430S», Блоків багатоканальної зарядки «Bandera Power 610S», Блоків багатоканальної зарядки «Bandera Power 225S» на загальну суму 4 208 040,00 грн вже після фактичної передачі зазначеного майна, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП. Не погоджуючись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Триньова Я.О. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, провадження у справі закрити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що функції прокурорського нагляду, передбачені статтею 250 КУпАП, протирічать статті 131-1 Конституції України та статті 2 Закону України «Про прокуратуру», які не містять у своєму переліку цієї функції. Крім цього, зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази вини ОСОБА_1 , оскільки в протоколах про адміністративні правопорушення не визначена форма вини, зокрема судом не надано оцінки відсутності підпису в документах «Обов`язки начальника складу зв`язку № 15, 33, 35 в/ч НОМЕР_2 », а також не було проведено службове розслідування. Апелянт звертає увагу, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, що є обставиною, яка виключає адміністративну відповідальність, оскільки запитувані військовою частиною НОМЕР_3 матеріальні цінності необхідно було поставити своєчасно, адже затримка могла призвести до людських втрат, техніки та рубежів, тоді як ОСОБА_1 взяв на себе сміливість і діяв відповідно до наданої ним Військової присяги - захищати Україну. При цьому, стратегічний товар був доставлений до військової частини НОМЕР_3 протягом одного дня, що дозволило військовослужбовцям цієї військової частини максимально ефективно продовжувати виконувати свій бойовий обов`язок. Апелянт вважає, що при розгляді цієї справи в суді першої інстанції було істотно порушено норми процесуального права, оскільки суддя діяв упереджено, необ`єктивно, не перевірив у прокурора повноваження, при цьому, незважаючи на те, що наявні в матеріалах справи докази поза розумним сумнівом не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-15 КУпАП, і що місцевий суд не врахував наявність крайньої необхідності. В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник Триньова Я.О. підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити з викладених у ній підстав. В судовому засіданні прокурор Килівник Я.О. заперечив проти вимог і доводів апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні. Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з таких підстав. Відповідно до ст.280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції дотримав вищенаведені норми процесуального права, а висновки суду відповідають фактичним обставинам і нормам матеріального права. З матеріалів справи вбачається, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 09.03.2024 № 74 солдата ОСОБА_1 увільнено від займаних посад і призначено на посаду оператора відділення засекреченого зв`язку інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_2 , вважати його таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків з 4 (четвертим) тарифним розрядом, шпк «солдат», ВОС - 600543А (а.с. 18). Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 16.03.2025 № 77 вважати таким, що вибув, молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_2 , начальника складу складів взводу забезпечення роти матеріального забезпечення батальйону матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 , у першу частину щорічної відпустки за 2025 рік строком на 10 (десять) діб з 17 березня 2025 року по 26 березня 2025 року . Тимчасове виконання обов`язків начальника складу складів взводу забезпечення роти матеріального забезпечення батальйону матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 покладено на ОСОБА_1 , оператора відділення засекреченого зв`язку інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_2 (а.с. 17). Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 16 квітня 2025 року № 27 військовослужбовець Збройних Сил України, оператор відділення засекреченого зв`язку інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 , в порушення вимог ст. 11, ст. 16, ст. 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, функціональних обов`язків начальника складу зв`язку військової частини НОМЕР_2 , недбало поставився до військової служби, що виразилось у підписанні накладної (вимоги) № 478/25 про передачу військовій частині НОМЕР_3 безпровідного маршрутизатора MikroTik hAP lite classic 400Mbs на суму 870,00 грн. вже після фактичної передачі зазначеного майна, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП (а.с. 4-9). З накладної (вимоги) від 25.03.2025 № 478/25 вбачається, що тимчасово виконуючий обов`язки начальника складу зв`язку НОМЕР_2 ОСОБА_3 передав старшому сержанту військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_4 безпровідний АДРЕСА_2 , вартістю 870 грн. (а.с. 21). Крім цього, з протоколу про адміністративне правопорушення від 16.04.2025 № 25 вбачається, що військовослужбовець Збройних Сил України, оператор відділення засекреченого зв`язку інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 , в порушення вимог ст. 11, ст. 16, ст. 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, функціональних обов`язків начальника складу зв`язку військової частини НОМЕР_2 , недбало поставився до військової служби, що виразилось у підписанні накладної (вимоги) № 477/25 про передачу військовій частині НОМЕР_3 блоків багатоканальної швидкої зарядки «Bandera Power 430S», Блоків багатоканальної швидкої зарядки «Bandera Power 610S», Блоків багатоканальної швидкої зарядки «Bandera Power 225S» на загальну суму 4 376 340,00 грн. вже після фактичної передачі зазначеного майна військовій частині НОМЕР_3 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП (а.с. 28-33). Відповідно до накладної (вимоги) від 25.03.2025 № 477/25, тимчасово виконуючий обов`язки начальника складу зв`язку НОМЕР_2 ОСОБА_3 передав старшому сержанту військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_4 40 блоків багатоканальної швидкої зарядки «Bandera Power 430S», загальною вартістю 1 794 240,00 грн., 25 блоків багатоканальної швидкої зарядки «Bandera Power 610S», загальною вартістю 1 401 300,00 грн., 40 блоків багатоканальної швидкої зарядки «Bandera Power 225S» на загальну суму 4 376 340,00 грн. (а.с. 45). Крім цього, з протоколу про адміністративне правопорушення від 16.04.2025 № 26 вбачається, що військовослужбовець Збройних Сил України, оператор відділення засекреченого зв`язку інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 у порушення вимог ст. 11, ст. 16, ст. 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, функціональних обов`язків начальника складу зв`язку військової частини НОМЕР_2 , недбало поставився до військової служби, що виразилось у підписанні накладної (вимоги) № 444/25 про передачу військовій частині блоків багатоканальної зарядки «Bandera Power 430S», блоків багатоканальної зарядки «Bandera Power 610S», блоків багатоканальної зарядки «Bandera Power 225S» на загальну суму 4 208 040,00 грн вже після фактичної передачі зазначеного майна, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП (а.с. 53-58). Відповідно до накладної (вимоги) від 25.03.2025 № 444/25, тимчасово виконуючий обов`язки начальника складу зв`язку НОМЕР_2 ОСОБА_3 передав старшому сержанту військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_4 30 блоків багатоканальної зарядки «Bandera Power 430S» на загальну суму 1 345 680,00 грн., 30 блоків багатоканальної зарядки «Bandera Power 610S» на загальну суму 1 681 560,00 грн. і 40 блоків багатоканальної зарядки «Bandera Power 225S» на загальну суму 4 208 040,00 грн. У наданих поясненнях заступнику керівника Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_1 пояснив, що за вказівкою помічника начальника зв`язку відділення зв`язку з кібербезпеки штабу військової частини НОМЕР_2 молодшого лейтенанта ОСОБА_5 він підписав накладні №№ 444/25, 478/25, 477/25 про передачу майна військовій частині НОМЕР_3 , проте зазначеного в накладних майна він не бачив, місце перебування, фактична кількість та цілісність зазначеного майна на момент підписання накладних йому не була відома . Участі в передачі майна військовій частині НОМЕР_3 він не брав (а.с. 11-12, 35-36, 41-42, 60-61). З адресованого заступнику керівника Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону листа командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_6 від 10.06.2025 вбачається, що на момент передачі блоків багатоканальної зарядки «Bandera Power 430S», блоків багатоканальної зарядки «Bandera Power 610S» і блоків багатоканальної зарядки «Bandera Power 225S» офіційного звернення від керівництва військової частини НОМЕР_3 не надходило (а.с. 100). Стаття 15 КУпАП передбачає, що за вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення, за умови, якщо правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність. Диспозиція частини другої статті 172-15 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду. Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) в Україні настає особливий період. Відповідно до Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17.03.2014 №1126-VІ, в Україні оголошено часткову мобілізацію, отже з того часу настав особливий період, який триває по теперішній час, оскільки рішення про демобілізацію, затвердженого Верховною Радою України (ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») не приймалось. Також, щодо факту запровадження особливого періоду в Україні з 18.03.2024 наголосив Верховний Суд України у постанові від 30.05.2018 у справі №521/12726/16-ц. Крім того, у зв`язку з військовою агресією РФ указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який був продовжений та діє і по теперішній час. Частиною 2 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Відповідно до ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. Згідно з вимогами ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ч. 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Недбале ставлення до військової служби характеризується невиконанням або неналежним виконанням військовою службовою особою своїх обов`язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, інструкціями, наказами, через несумлінне ставлення до них; наявністю негативних наслідків, що порушують встановлений порядок здійснення військовими службовими особами своїх функцій щодо забезпечення належного рівня військової дисципліни, статутного порядку, збереження військового майна, що є складовою воєнної безпеки України. Невиконання службових обов`язків означає невиконання військовою службовою особою дій, передбачених нормативними актами (статутами, наказами, інструкціями, постановами тощо), які є безумовними для виконання нею. Згідно із абзацами 1, 2 статті 11, статті 16, абзацами 1, 24 статті 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-ХІV, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців обов`язки свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок. Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. Відповідно до обов`язків начальника складу зв`язку військової частини НОМЕР_2 , затверджених командиром військової частини НОМЕР_2 , начальник складу зв`язку у військовій частині НОМЕР_2 відповідає за приймання та видачу, правильне зберігання, якісний стан, повну наявність та своєчасний облік матеріальних засобі, які зберігаються на складі. Начальник складу зобов`язаний: - вести облікові документи відповідно до переліку облікових документів, що ведуться на складі військової частини, додаток 56 до наказу МОУ № 440 від 17.08.2017 року «Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України», - знати номенклатуру матеріальних засобів, які зберігаються на складі, слідкувати за їх комплектністю, наявністю та якісним станом, - суворо виконувати правила приймання, зберігання, видавання та здавання матеріальних засобів на склад, не допускати випадків псування та нестач; - приймати та видавати матеріальні засоби за накладними (вимогами) встановленого зразку; - отримувати та доставляти матеріальні засоби на склад зберігання майна номенклатури служби зв`язку. В порушення вищенаведених норм матеріального права ОСОБА_1 недбало поставився до виконання своїх військових службових обов`язків, оскільки, тимчасово виконуючи обов`язки начальника складу військової частини НОМЕР_2 , за вказівкою помічника начальника зв`язку відділення зв`язку з кібербезпеки штабу військової частини НОМЕР_2 молодшого лейтенанта ОСОБА_5 , він підписав накладні №№ 444/25, 478/25, 477/25 про передачу майна військовій частині НОМЕР_3 , а саме: 1 безпровідний маршрутизатор MikroTik hAP lite classic 400Mbs на суму 870,00 грн., 40 блоків багатоканальної швидкої зарядки «Bandera Power 430S» на загальну суму 1 794 240,00 грн., 25 блоків багатоканальної швидкої зарядки «Bandera Power 610S» на загальну суму 1 401 300,00 грн.; 40 блоків багатоканальної швидкої зарядки «Bandera Power 225S» на загальну суму 4 376 340,00 грн.; 30 блоків багатоканальної зарядки «Bandera Power 430S» на загальну суму 1 345 680,00 грн., 30 блоків багатоканальної зарядки «Bandera Power 610S» на загальну суму 1 681 560,00 грн. і 40 блоків багатоканальної зарядки «Bandera Power 225S» на загальну суму 4 208 040,00 грн. вже після фактичної передачі зазначеного майна. При цьому вказане у накладних майно ОСОБА_1 не бачив, участі в його передачі не приймав, місце перебування, фактична кількість та цілісність зазначеного майна на момент підписання накладних йому не була відома. Також факт відсутності майна вказаного у видаткових накладних (вимоги) № 444/25, № 478/25, № 477/25, у військовій частині НОМЕР_2 , підтвердили свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , які були допитані судом першої інстанції в судовому засіданні. Отже, фактичні обставини щодо вчинення адміністративного правопорушення судом першої інстанції встановлені вірно, а вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, доведена зібраними та перевіреними по справі доказами, яким дана належна юридична оцінка. У доповненнях до апеляційної скарги захисник Триньова Я.О. наводить доводи про те, що ОСОБА_1 виконував усний наказ молодшого лейтенанта ОСОБА_5 , який є його начальником, тому ОСОБА_1 як підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу. Вказує, що наказ про підписання видаткових накладних і накладних ( вимог) щодо передачі продукції до в/ч НОМЕР_4 , яка знаходилась в умовах крайньої нестачі цієї продукції перебуваючи в зоні ведення активних бойових дій, не був явно злочинним наказом. Однак апеляційний суд відхиляє такі доводи, оскільки підписання накладних №№ 444/25, 478/25, 477/25 про передачу майна військовій частині НОМЕР_3 після фактичної передачі зазначеного у накладних майна, без з`ясування фактичного місця знаходження майна, перевірки фактичної кількості та цілісності майна на момент підписання накладних свідчить про недотримання встановленого законодавством порядку документального оформлення руху матеріальних цінностей. Відповідно до обов`язків начальника складу зв`язку військової частини НОМЕР_2 , затверджених командиром військової частини НОМЕР_2 , начальник складу зв`язку у військовій частині НОМЕР_2 відповідає за приймання та видачу, правильне зберігання, якісний стан, повну наявність та своєчасний облік матеріальних засобів, які зберігаються на складі. Начальник складу зобов`язаний вести облікові документи відповідно до переліку облікових документів, що ведуться на складі військової частини, додаток 56 до наказу МОУ № 440 від 17.08.2017 року «Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України» ; суворо виконувати правила приймання, зберігання, видавання та здавання матеріальних засобів на склад, не допускати випадків псування та нестач. Відповідно до вимог пункту 6 розділу 1, пунктів 5, 24 розділу ІІ «Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України», затвердженої наказом Міністерства оборони України № 440 від 17.08.2017 року, про дотримання якої наголошено у «Обов`язках начальника складу зв`язку (№ 15, 33, 35) в/ч НОМЕР_2 », обліку підлягає все військове майно незалежно від його призначення та джерел надходження. Облік військового майна повинен бути своєчасним, достовірним і точним. Первинний документ вважається виконаним, якщо визначені в ньому операції виконані в означений строк повністю або частково. Приймання та передача військового майна здійснюється за актами приймання-передачі основних засобів (додаток 23), актами приймання-передачі запасів (додаток 24) або накладними (вимогами) (додаток 25) та/або відповідними накладними у випадках, передбачених цією Інструкцією. Разом з тим, встановлені судом факти свідчать про те, що солдат ОСОБА_1 внаслідок особистої недисциплінованості та безвідповідальності, підписав видаткові накладні (вимоги) № 444/25, № 478/25, № 477/25 вже після фактичної передачі майна військовій частині НОМЕР_3 , чим порушив функціональні обов`язки начальника складу зв`язку військової частини НОМЕР_2 . Крім того, доводи апеляційної скарги про те, що кінцевий отримувач товару (військова частина НОМЕР_3 ) отримав майно, у зв`язку із чим у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, не спростовують висновків суду про наявність вини у діях ОСОБА_1 . Отже, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 , в період з 17.03.2025 по 27.03.2025 тимчасово виконуючи обов`язки начальника складу зв`язку військової частини НОМЕР_2 , не забезпечив дотримання встановленого порядку документального оформлення руху матеріальних цінностей внаслідок особистої недисциплінованості та безвідповідальності, підписав видаткові накладні (вимоги) №№ 444/25, 478/25, 477/25 вже після фактичної передачі майна військовій частині НОМЕР_3 . Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги, що стосуються вчинення ОСОБА_1 діяння, передбаченого частиною другою статті 172-15 КУпАП у стані крайньої необхідності. За змістом статей 17 і 18 КУпАП не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка діяла в стані крайньої необхідності. Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, права і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода. Отже, передумовою для звільнення від адміністративної відповідальності слугує та обставина що певне діяння було вчинене з метою усунення небезпеки, яка загрожує в поточний момент державному або громадському порядку, власності, права і свободам громадян, установленому порядку управління. Посилання апелянта на те, що він діяв у стані крайньої необхідності за відсутності доказів, які можуть свідчити про те, що в момент підписання видаткових накладних існувала реальна загроза безпеці військовослужбовців військової частини НОМЕР_3 в матеріалах справи відсутні. Більше того, в наданих поясненнях ОСОБА_1 не зазначав, що дійсним мотивом його дій був саме намір запобігти нанесенню шкоди життю і здоров`ю військовослужбовців військової частини НОМЕР_3 . Вчинення ОСОБА_1 передбаченого частиною другою статті 172-15 КУпАП адміністративного правопорушення було безпосереднім наслідком неналежного виконання військових службових обов`язків, пов`язаних з рухом товарно-матеріальних цінностей військової частини НОМЕР_2 , оскільки ОСОБА_1 не перевіряв наявність матеріальних цінностей, їх кількість, а підписав видаткові документи без фактичної перевірки наявності та кількості майна. Доводи апеляційної скарги про відсутність у прокурора повноважень у зв`язку зі змінами до статті 131-1 Конституції України суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. За статтею 250 КУпАП прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення має право: порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення; знайомитися з матеріалами справи; перевіряти законність дій органів (посадових осіб) при провадженні в справі; брати участь у розгляді справи; заявляти клопотання; давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи; перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення; вносити подання, оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення, а також вчиняти інші передбачені законом дії. При провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9, 172-9-2 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов`язковою. Також апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно непроведення службового розслідування, оскільки метою провадження у справах про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП), тоді як метою дисциплінарного провадження відносно військовослужбовця є зміцнення військової дисципліни, забезпечення порядку, запобігання правопорушенням та виховання відповідального ставлення до обов`язків. (стаття 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України). В рамках даної справи зібрано достатньо доказів для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-15 КУпАП, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення від 16.04.2025 №№ 24-26, видатковими накладними від 18.03.2025 року № 444/25, від 25.03.2025 року № 478/25, 477/25, поясненнями ОСОБА_1 , листом командира військової частини НОМЕР_2 від 10.06.2025, а також показами допитаних судом першої інстанції свідків. Таким чином, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду та не впливають на законність оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим скаргу слід залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, постановив: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Триньової Яни Олегівни, - залишити без задоволення. Постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13 червня 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Т.І. Ящук