Постанова Львівський апеляційний суд № 442/8663/25

Справа № 442/8663/25 Головуючий у 1 інстанції: Крамар О.В. Провадження № 33/811/504/26 Доповідач: Березюк О. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 квітня 2026 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу захисника Мар`яш Л.В. на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 березня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, встановив: Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.03.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Згідно постанови суду ОСОБА_1 , 27.10.2025 року о 20 год. 39 хв. в с.Опака, по вул. Т.Шевченка, керував транспортним засобом марки ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушена мова. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки т.з. або у закладі охорони здоров`я - відмовився. Водія було відсторонено від керування транспортним засобом відповідно до ст.266 КУпАП. Захисник Мар`яш Л.В. в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що судом першої інстанції розгляд справи відбувся неповно та необ`єктивно, вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, при цьому зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення працівниками поліції складено з порушенням вимог законодавства, також огляд ОСОБА_1 здійснено в супереч вимога ст.266-1 КУпАП, оскільки останній є діючим військовослужбовцем, а тому на переконання захисника не підлягав огляду на стан сп`яніння працівниками поліції на підставі ст.266 КУпАП. Також захисник вважає, долучені відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції неналежними та недопустими доказами в силу того, що такі є неповними та не фіксують всіх обставин події. На апеляційний розгляд ОСОБА_1 та захисник Мар`яш Л.В. не прибули (не вишли на зв`язок із апеляційним судом в режимі відеоконференції) та про причини неявки не повідомили, хоча про дату та час розгляду справи вони були повідомлені належним чином судовою повісткою від 26.03.2026 року, яка була доставлена на їхні телефони у вигляді SMS, а отже за таких обставин у відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП їхня неявка не перешкоджає розгляду справи. Розглянувши матеріали справи № 943/2310/25 та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №495916 від 27.10.2025 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП (а.с.8), відеозаписами, що містяться в матеріалах справи, якими зафіксовано всі необхідні обставини події, зокрема обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , спілкування працівників патрульної поліції із водієм ОСОБА_1 , який перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння (нестійка хода, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці), озвучення працівниками поліції виявлених ознак алкогольного сп`яніння, висловлення пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відповів в нецензурній формі категоричною відмовою (а.с.7), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 27.10.2025 року, яким зафіксовано факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу (а.с.4), направленням ОСОБА_1 до медичного закладу від 27.10.2025 року, яким засвідчено факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляд на стан сп`яніння в медичному закладі (а.с.5). Апеляційний суд вважає надуманими мотиви відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки останньому з боку працівників поліції була висловлена законна вимога, за невиконання якої законом передбачено адміністративну відповідальність. При цьому апеляційний суд вважає за необхідне вказати на той факт, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння водієм ОСОБА_1 була висловлена працівникам поліції у вкрай брутальній нецензурній формі, проте незважаючи на таку негідну поведінку водія, працівники поліції доволі толерантно та ввічливо поводились із таким водієм та якісно продовжували виконувати свої професійні обов`язки по фіксуванню та припиненню виявленого правопорушення (відеозапис а.с.7). Також апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що на ОСОБА_1 , як на військовослужбовця, не поширюється дія ст.266 КУпАП, і його огляд необхідно було проводити у відповідності до ст.266-1 КУпАП, оскільки останньому працівники поліції пропонували пройти огляд на стан сп`яніння як особі, що здійснювала керування приватним транспортним засобом, та зазначене керування здійснювалося не в межах виконання ним обов`язків, пов`язаних з проходженням військової служби. Перед апеляційним розглядом по електронній пошті захисник надіслала декілька клопотань, а саме про зупинення провадження у справі через перебування ОСОБА_1 на військовій службі, про виклик працівника поліції, про повне дослідження доказів та про застосування до ОСОБА_1 за аналогією закону ст.69 КК України, у зв`язку з чим не призначати йому стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Щодо клопотань про зупинення провадження у справі та про не призначення особі стягнення у виді позбавлення права керування ТЗ, то в задоволенні таких слід відмовити, як таких, прохання яких не ґрунтуються на вимогах закону. Щодо клопотання про виклик у судове засідання працівника поліції, то апеляційний суд не вважає за необхідне викликати працівника поліції, оскільки наявних у справі вищеперерахованих доказів цілком достатньо для того, щоб зробити обґрунтований висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину. Щодо клопотання про повне дослідження доказів, то слід вказати на безглуздість такого клопотання, оскільки вимога щодо повного дослідження доказів у справі безпосередньо покладена в обов`язок апеляційного суду. Так, при апеляційному перегляді усі докази, на які покликався суд першої інстанції та які вказуються скаржником у апеляційній скарзі, підлягають всебічному, повному і об`єктивному дослідженню судом апеляційної інстанції, крім того, апеляційний суд може дослідити нові докази за певних умов (ст.252, ч.7 ст.294 КУпАП). При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 місцевий суд в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано наклав стягнення згідно санкції статті. Отже, постанова місцевого суду є законна і обґрунтована, підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі захисника Мар`яш Л.В., апеляційний суд не знаходить. Керуючись ст.294 КУпАП,- постановив: Постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 березня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Мар`яш Л.В. без задоволення. Постанова остаточна та оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Березюк О.Г.