Постанова 4818 № 643/529/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 643/529/25 Головуючий І-ї інстанції Семенова Я.Ю. Провадження № 33/818/19/26 Категорія: ст.124 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 квітня 2026 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Гєрцика Р.В. секретаря судового засідання Костенко Ю.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу захисника Кубая Ю.М. на постанову судді Московського районного суду м.Харкова від 19 лютого 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 УСТАНОВИВ: Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини Судом першої інстанції встановлено, що 11 січня 2025 року о 03 год. 53 хв. водій ОСОБА_1 , рухаючись по в`їзду Семиградському, 14/9 в м.Харкові, керуючи транспортним засобом Infinity FX35, державний номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимог п. 15.12 Правил дорожнього руху України, залишив транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, унаслідок чого транспортний засіб здійснив наїзд на перешкоду (дерево), у результаті якого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, було завдано матеріальних збитків. Постановою суддіМосковського районного суду м.Харкова від 19 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп. та стягнуто в дохід держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала В апеляційній скарзі захисник Кубай Ю.М. просить постанову судді скасувати та ухвалити нову, якою провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування заявлених апеляційних вимог посилається на те, що пошкоджень внаслідок ДТП, що мала місце 11.01.2025 року, зазнав тільки ТЗ Соляника А.Ю., будь-які інші учасники ДТП відсутні. Попри помилкове зазначення на схемі ДТП та в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 як водія ТЗ Infinity FX35, державний номерний знак НОМЕР_1 , провадження у справі відносно нього підлягає закриттю, оскільки зіткнення авто із деревом не посягнуло на суспільні відносини у сфері власності, які є обов`язковим об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та не відбулося внаслідок дій та вчинків ОСОБА_1 . Вказує, що в матеріалах справи, зокрема, протоколі про адміністративне правопорушення, схемі ДТП, відсутні підписи ОСОБА_1 , оскільки вказані документи не складалися у його присутності. Напис у відповідних графах «відмова» не відповідає дійсності, так як зазначені документи на підпис ОСОБА_1 ніхто не давав. Таким чином, як у протоколі, так і в схемі ДТП зафіксовані відомості, що не відповідають фактичним обставинам справи, а сам ОСОБА_1 був не в змозі вплинути на їх зміст, оскільки не був обізнаний про їх існування. Мотиви суду Судом апеляційної інстанції неодноразово вживалися заходи щодо належного сповіщення ОСОБА_1 про час і дату судового розгляду шляхом направлення йому судових повісток за наявною у справі поштовою адресою та за номером мобільного телефону, зазначеному у протоколі. водночас, судові повістки, направлені засобами поштового зв`язку повернулись до суду не врученими з відмітками Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 54-55, 58-59, 62-63). Судові повістки-повідомлення, направлені ОСОБА_1 за номером мобільного телефону у виді СМС також не були доставлені йому через те, що «абонент тимчасово недоступний». (а.с. 53, 56, 60 зворот). Захисник Кубай Ю.М., будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи (довідка про доставку судової повістки-повідомлення у додаток «Вайбер», а.с. 60), подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Також, зазначив, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримує у повному обсязі. Крім того, у телефонному режимі повідомив, що ОСОБА_1 наразі є військовослужбовцем, служить, у зв`язку із чим також не зможе прийняти участь у судовому засіданні. (а.с. 67) Зважаючи на викладене, апеляційний суд вважає за можливе провести апеляційний розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 та його захисника в межах доводів і вимог поданої апеляційної скарги та за наявними у справі відомостями, що також узгоджується з КУпАП. Перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до вимог ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони. В розумінні ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу. А відтак, у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа, та потерпілий додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості. Поширення стандартів кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які у разі визнання особи винною повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання. У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з`ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції. За змістом статті 124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 11 січня 2025 року о 03 год. 53 хв. водій ОСОБА_1 , рухаючись по в`їзду Семиградському, 14/9 в м.Харкові, керуючи транспортним засобом Infinity FX35, державний номерний знак НОМЕР_1 , залишив транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, унаслідок чого транспортний засіб здійснив наїзд на перешкоду (дерево), у результаті якого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, було завдано матеріальних збитків, чим порушив вимоги п. 15.12 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Пунктом п.1.10 ПДР України визначено, що учасник дорожнього руху - особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному. Згідно п.2.3б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Пунктом 15.12 ПДР України визначено, що водій не повинен залишати транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, проникнення до нього і (або) незаконного заволодіння ним. Вказані положення ПДР України за своєю юридичною конструкцією носять імперативний характер і безальтернативно покладають на водіїв транспортних засобів обов`язок забезпечити нерухомість свого транспортного засобу. Зокрема, перш, ніж залишити автомобіль, водій зобов`язаний заглушити двигун, поставити автомобіль на стоянкове гальмо, підняти бічні скла, замкнути всі двері і багажник, а також, у разі необхідності, скористатись спеціальними противідкотними упорами, тощо. Матеріалами справи підтверджується, що вказаних вимог ПДР водієм ОСОБА_1 не було дотримано, що, окрім протоколу, підтверджується наступними доказами. - схемою місця ДТП від 11.01.2024 року, на якій зафіксована дорожня обстановка, місце дорожньо-транспортної пригоди та розташування транспортного засобу на місці пригоди. У схемі ДТП зазначено, що автомобіль Infinity FX35, державний номерний знак НОМЕР_1 , зазнав пошкоджень: пошкодження переднього бамперу, пошкодження передньої правої протитуманної фари. В графі схеми ДТП «вид пригоди» зазначено наїзд на перешкоду (дерево); - копією протоколу серії ЕПР1 № 218041 від 11.01.2025 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП , щодо ОСОБА_1 , відповідно до якого 11.01.2025 року о 03 год 53 хв. в м. Харків, по проїзду Семиградському,14/9, водій ОСОБА_1 керував ТЗ Infinity FX35, державний номерний знак НОМЕР_1 ; - рапортом інспектора роти 5 батальйону 2 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Петрова Д. від 11.01.2025 року, за змістом якого під час патрулювання Салтівського району м. Харкова в складі екіпажу 5002 11.01.2025 під час комендантської години о 03-50 годині було помічено автомобіль Infinity, державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався по вул. Академіка Павлова в бік Салтівського шосе. Водій, побачивши автомобіль патрульної поліції, різко збільшив швидкість, після чого різко здійснив поворот на проїзд ОСОБА_2 та різко загальмував та вимкнув світло автомобіля. У подальшому покинув автомобіль з водійської сторони, авто в цей час продовжило рух без водія. Водій почав тікати та бігти по проїзду Семиградському, наздогнавши особу було помічено, що автомобіль здійснив наїзд на перешкоду (дерево), за адресою: м. Харків, проїзд Семиградський, 14/9. Підійшовши до авто, в ньому нікого не було. Під час спілкування було встановлено дані громадянина, яким виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Для фіксації було здійснено виклик на лінію 102, як «ДТП без травмованих» ЄО447. Доводи апелянта про те, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки було пошкоджено лише його автомобіль, є необґрунтованими та такими, що містять суб`єктивне сприйняття апелянтом диспозиції ст.124 КУпАП. Так, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад). Відповідно до вимог п. 26 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі, як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху. Не зважаючи на заперечення захисника вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, вина останньогоповністю підтверджується зібраними по справі доказами, яким суд надав належної та правильної оцінки. Належить взяти до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення, а також схема місця ДТП складені уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що їх складала, в порядку, передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_1 не оскаржувалися до суду або до безпосереднього керівництва працівників поліції, а також вінне звертався зі скаргами до правоохоронних органів, відповідно до вимог КПК України, а тому твердження апелянта щодо незаконності дій працівників поліції під час складання протоколу є необґрунтованими та розцінюються судом апеляційної інстанції як обраний спосіб захисту. Аналізуючи схему місця ДТП, характер та локалізацію зазначених пошкоджень транспортного засобу, апеляційний суд погоджується з місцевим судом, що порушення вимог п.15.12 ПДР Україниводієм ОСОБА_1 мало місце. Факт механічних пошкоджень автомобіля підтверджується схемою місця ДТП, та не заперечується самим апелянтом. Таким чином, посилання апелянта про відсутність в його діях складу правопорушення є необґрунтованими та такими, що повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Доводи апеляційної скарги про те, що усі процесуальні документи (і спірний протокол, і схема ДТП) були складені у відсутність ОСОБА_1 , при цьому, останній не відмовлявся від їх підпису, а взагалі не був обізнаний щодо їх існування, також не знайшли свого обгрунтованого підтвердження під час апеляційного перегляду. Так, згідно відеозапису події, наданого поліцією на запит апеляційного суду, убачається, що після оформлення матеріалів щодо ДТП, що мала місце 11.01.2025 року, інспектор патрульної поліції ознайомила ОСОБА_1 зі змістом складеного протоколу та запропонувала йому отримати його копію, надати власні письмові пояснення, від чого останній категорично відмовився, як і від ознайомлення та підпису схеми ДТП. При цьому, відео-фіксація відбувалась відкрито, про що ОСОБА_1 був попереджений одразу співробітником поліції, та не заперечував проти цього. Даних, що відео-фіксація здійснювалась з недозволеного технічного засобу судом також не встановлено. За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови у межах доводів і вимог апеляційної скарги, суд вважає, що висновок суду першої інстанції щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за наведених у постанові обставин, ґрунтується на належних і допустимих доказах, яким судом першої інстанції надана належна оцінка. В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту. Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам. Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Згідно з ч.2 ст.33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Метою застосування адміністративного стягнення є виховання правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил суспільного співжиття; запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, покарання та виправлення правопорушника, відшкодування збитків. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п. 15.12 Правил дорожнього руху України, винуватості останнього у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог статей 23, 33 КУпАП та в межах санкції ст.124 КУпАП. З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргузахисника Кубая Ю.М. залишити без задоволення. Постанову судді Московського районного суду м.Харкова від 19 лютого 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Р.В. Гєрцик